Рішення

від 10.03.2021 по справі 754/4319/20

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/654/21

Справа №754/4319/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 березня 2021 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретарів судових засідань Ковальової В.О.. Микитюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Ваше Авто Люкс , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві, про визнання договорів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ Ваше Авто Люкс , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві, згідно вимог якого просить визнати Договір комісії № 7487/19/002201 від 17.04.2019 р. укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ВАШЕ АВТО ЛЮКС , - недійсним; визнати Договір купівлі - продажу транспортного засобу № 7487/19/002201 від 17.04.2019 р., укладений між ТОВ ВАШЕ АВТО ЛЮКС та ОСОБА_2 , - недійним; визнати Договір купівлі-продажу № 8044/2019/1429537 від 23.04.2019 р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - недійсним; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 , автомобіль марки ТОYOTA VENZA , 2013 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , у власність ОСОБА_1 . Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що належний позивачу на праві власності автомобіль ТОYOTA VENZA , 2013 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , вибув з його володіння поза волею. Зазначив, що не мав жодного відношення до вказаних правочинів, жодним чином не бажав настання наслідків у вигляді переходу права власності на транспортний засіб до третіх осіб, укладений договір купівлі-продажу суперечить його волевиявленню, при укладенні цього договору було порушено вимоги ч.ч. 3,5 ст. 203 ЦК України. Крім того, посилався на положення ст. 387 ЦК України, згідно якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ухвалою суду від 10.04.2020 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Ухвалою судді від 21.04.2020 було відкрито провадження у справі, визначивши здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

Відповідно до ухвали судді, постановленої шляхом внесення до протоколу судового засідання від 15.09.2020, було закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. 10.03.2021 через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача -Адвоката Редіч Н.Ю. про здійснення розгляду справи у відсутності сторони позивача та задоволення позовних вимог. Крім того, зі змісту заяви вбачається, що позивач та його представник не заперечують проти заочного розгляду справи з постановленням заочного рішення.

Представник відповідача ТОВ ВАШЕ АВТО ЛЮКС у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду, як не отримані відповідачем. Відзиву на позовну заяву не надходило.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду, як не отримані відповідачами. Відзиву на позовну заяву від відповідачів не надходило.

Представник відповідача Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. 18.05.2020 від представника Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого представник просить відмовити в позові, посилаючись на те, що матеріали справи не містять будь-яких доводів та доказів на підтвердження порушення сервісним центром прав чи інтересів позивача.

Згідно з вимогами ч.ч.6, 7 ст.128 ЦПК України , судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно вимог ч.ч.1,3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів та їх представників на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи та, враховуючи положення ст.ст. 280-281 ЦПК України постановити заочне рішення у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 28.02.2019 року позивачем ОСОБА_1 було ввезено на територію України із США автомобіль марки ТОYOTA VENZA , 2013 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , підтвердженням чого є копія наряду № 233 від 26.02.2016 року, а також митні документи (електронна декларація, інвойс, реєстраційні документи авто та квитанції про сплату позивачем митних платежів).

При цьому, зі змісту позовної заяви зазначений автомобіль усупереч волі позивача вибув з його володіння та був декілька раз протиправно відчужений на користь третіх осіб, що слугувало підставою для звернення позивача до суду із вказаним позовом.

17.04.2019 року між ТОВ "ВАШЕ АВТО ЛЮКС" та ОСОБА_1 укладено Договір комісії № 7487/19/002201, щодо продажу транспортного засобу ТОYOTA VENZA , 2013 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 .

Цього ж дня, на підставі Договору комісії № 7487/19/002201 від 17.04.2019 було складено Акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини.

17.04.2019 між ТОВ ВАШЕ АВТО ЛЮКС , який є комісіонером та діє у відповідності до п. 8 Постанови КМУ № 1388 від 07.09.1998 р., на підставі укладеного з власником транспортного засобу Договору комісії № 7487/19/002201, та ОСОБА_2 укладено договір купівлі продажу № 7487/19/002201, відносно транспортного засобу ТОYOTA VENZA , 2013 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 . За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 310000 грн.

17.04.2019 року в ТСЦ 8044 м. Києва на підставі заяви № 233180349 поданої від власника ОСОБА_2 була проведена технічна операція "перереєстрація на нового власника за дог. купівлі-продажу (СГ)" автомобілямарки ТОYOTA VENZA , 2013 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 . Перереєстрація відбулась на підставі договору укладеного СГ № 7487/19/002201 від 17.04.2019.

23.04.2019 між продавцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі продажу № 8044/2019/1429537, відносно транспортного засобу ТОYOTA VENZA , 2013 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 .За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 180000 грн.

23.04.2019 року в ТСЦ 8044 м. Києва на підставі заяви № 233645455 поданої від власниці ОСОБА_3 була проведена технічна операція "перереєстрація на нового власника по дог. укладеному в ТСЦ" автомобілямарки ТОYOTA VENZA , 2013 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 . Перереєстрація відбулась на підставі договору укладеного ТСЦ № 8044/2019/1429537 від 23.04.2019.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що спірний автомобіль вибув з його володіння поза волею на підставі підробних документів. Жодних правочинів щодо розпорядження та відчуження належного вказаного транспортного засобу позивач не вчиняв та не підписував.

Внаслідок протиправних дій позивач звернувся до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві із заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення за фактом заволодіння транспортним засобом шахрайським шляхом, відомості про що 13.06.2019 внесено до ЄРДР за № 12019100020004442 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Згідно листа Дарницького УП ГУ НП у м. Києві від 19.02.2020 вищевказане кримінальне провадження перебуває у провадженні Деснянського УП ГУ НП у м. Києві.

Відповідно до висновку № 17-3/1449 від 11.11.2019 року судово-почеркознавчої експертизи, проведеної Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України - підписи бланку заяви №233086336 від 16.04.2019 року в графі Зміст заяви перевірив(ла) та підпис в графі Здав та в графі Отримав виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Запитання чи належить ОСОБА_1 , підписна бланку технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 7487/19/002201 від 17.04.2019 в графі Комітент (довірена особа) ОСОБА_1 ? не вирішувались у зв`язку з значною транскрипційною розбіжністю досліджуваного підпису і зразків підписів ОСОБА_1 Запитання чи належить підпис на бланку договору комісії № 7487/19/002201 від 17.04.2019 в розділі VII під графою комітент , ОСОБА_1 , не вирішувались у зв`язку з значною транскрипційною розбіжністю досліджуваного підпису і зразків підписів ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України, до яких віднесено, в тому числі, визнання права.

Крім того, виходячи із змісту ст. ст. 15 , 16 ЦК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Враховуючи викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

При цьому діє презумпція правомірності, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (п. 5 Постанови № 5 від 07.02.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав ).

Згідно зі ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужено особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває права власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частиною 3 ст. 388 ЦК України визначено, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 215 того ж Кодексу якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

Як вбачається із ч. 1 ст. 317 ЦК України, змістом права власності є права власника щодо володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Добросовісне придбання в розумінні ст. 388 ЦК України можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В свою чергу, у ході розгляду даної справи відповідачами, у порядку статті 81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог, а також не було обґрунтовано наявність передбачених статтею 82 ЦПК України обставин, які б зумовлювали звільнення від доказування наявності наведених ним обставин, а відтак з урахуванням наведеного позовні підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 19, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Згідно з вимогами ст.ст. 137, 141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем при подання позову, підлягає стягненню з відповідачів порівну, по 1545,70 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 1500 грн. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. 387, 388, 203, 215, 216 ЦК України, ст. 19, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та ст. 12, 13, 19, 81, 137, 141, 280-289ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати Договір комісії № 7487/19/002201 від 17.04.2019 р. укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП- НОМЕР_2 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ТОВ ВАШЕ АВТО ЛЮКС (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Шевченка, 23 А, ЄДРПОУ 41385196)- недійсним .

Визнати Договір купівлі - продажу транспортного засобу №7487/19/002201 від 17.04.2019 р., укладений між ТОВ ВАШЕ АВТО ЛЮКС (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Шевченка, 23 А, ЄДРПОУ 41385196) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) - недійним .

Визнати Договір купівлі-продажу № 8044/2019/1429537 від 23.04.2019 р., укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 )та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 )- недійсним .

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП- НОМЕР_2 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) автомобіль марки ТОYОТА VENZA 2013 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_5 .

Стягнути з ТОВ ВАШЕ АВТО ЛЮКС (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Шевченка, 23 А, ЄДРПОУ 41385196), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП- НОМЕР_2 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі по 1545,70 грн. з кожного та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 1500 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст рішення суду виготовлено 31.03.2021.

Суддя: