Постанова

від 01.04.2021 по справі 618/140/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 квітня 2021 року

м. Харків

справа № 618/140/19

провадження № 22ц/818/385/21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

імена (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне підприємство Сільськогосподарська виробнича фірма АГРО ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма АГРО на рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 05 березня 2020 року в складі судді Буніна Є.О.,

у с т а н о в и в:

В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма АГРО (далі - ПП СВФ АГРО ) й просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,6255 га, кадастровий номер 6321882500:02:000:0050, укладений 12 вересня 2009 року між ПП СВФ АГРО та ОСОБА_1 , та як наслідок витребувати вказану земельну ділянку з користування відповідача.

В обґрунтування своїх вимог указувала, що оспорюваний правочин вона не підписувала та волевиявлення на його укладення не мала.

28 березня 2019 року ПП СВФ АГРО подало відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на недоведеністю позовних вимог.

Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 05 березня 2020 року позов задоволено: визнано недійсним договір оренди землі № 29 від 12 січня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП СВФ АГРО щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,6255 га, кадастровий номер 6321882500:02:000:0050, яка розташована на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області, та зобов`язано відповідача повернути позивачеві вказану земельну ділянку. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний договір оренди землі є підробленим, що свідчить про відсутність волевиявлення орендодавця на його укладення.

11 серпня 2020 року ПП СВФ АГРО подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач була обізнана про існування договору орнеди спірної земельної ділянки з моменту його підписання та на протязі чотирьох років отримувала оренду плату. Висновком судової експертизи не доведено факту зміни змісту оспорюваного договору, у тому числі в частині його підпису, що не свідчить про відсутність волевиявлення позивача на укладення договору оренди земельної ділянки.

ОСОБА_1 , Дворічанська райолнна державна адміністрація Харківської області рішення суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Матеріали справи свідчать, ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,6255 га, кадастровий номер 6321882500:02:000:0050 , яка розташована на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 210914 від 10 серпня 2005 року, виданого на підставі розпорядження голови Дворічанської райдержадміністрації від 12 січня 2005 року № 5.

12 січня 2009 року ОСОБА_1 та ПП СВФ АГРО уклали договір оренди земельної ділянки № 29, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,6255 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області.

Згідно з актом визначення земельної ділянки в натурі від 15 листопада 2007 року орендодавець ОСОБА_1 з одного боку та орендар ПП СВФ АГРО в особі директора Паталахи М.Д. з другого боку склали акт про визначення меж земельної ділянки площею 5,6255 га, у тому числі ріллі - 5,6255 га, в натурі із земель власності, яка розташована на території Кутьківської сільської ради.

Актом прийому-передачі земельної ділянки від 18 жовтня 2012 року встановлено межі та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 5,6255 га, з них орендні землі - 5,6255 га, кадастровий номер 6321882500:02:000:0050, яка належить ОСОБА_1 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку ЯБ № 210914; земельна ділянка розташована на території Кутьківської сільської ради, колишнє КСП Хвиля революції , має 4 шт. поворотних точок. Земельна ділянка передається в стані, придатному для сільськогосподарського використання.

Згідно з довідкою про нарахування та виплату орендної плати від 25 березня 2019 року та відомості на видачу гороху в рахунок розрахунків за оренду земельних паїв в період 2014-2019 років ОСОБА_1 виплачувалась орендна плата у натуральній та грошовій формах.

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів № 13755/38/39 від 11 січня 2020 року друковані тексти на першому та другому аркушах наданого на дослідження Договору оренди землі № 29 від 12.01.2009, укладеного між ОСОБА_1 та ПП СВФ АГРО , виконані за допомогою різних пристроїв, а саме: текст на сторінках першого аркушу - виконано за допомогою електрофотографічного друкуючого пристрою (-їв) - лазерного (світлодіодного) принтера (-ів) або багатофункціонального пристрою (-їв) в режимі принтера, текст на сторінках другого аркушу є копією, виконаною за допомогою електрофотографічного аналогового копіювального апарата (-ів). Тексти на першому та другому аркушах договору надруковані в різний час. В наданому на дослідження договорі текст першого аркушу замінювався.

Частина третя статті 203 ЦК України регламентує, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою-шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12 січня 2009 року, ОСОБА_1 як на підставу недійсності правочину посилалася на те, що вона не підписувала указаний договір, що свідчить про відсутність її волевиявлення на укладення правочину.

За змістом частини четвертої статті 367 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовьязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16 (провадження № 14-499цс19), зроблено висновок, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)) .

За таких обставин заявлена ОСОБА_1 позовна вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з підстав його неукладення позивачем не сприяє ефективному захисту права, яке ОСОБА_1 вважає порушеним, та підлягає залишенню без задоволення саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту.

При цьому факт неукладення позивачем договору підлягає встановленню в ході вирішення судом заявленого ОСОБА_1 негаторного позову.

Надаючи правову оцінку доводам позивача про відсутність його волевиявлення на укладення оспореного ним правочину, слід зазначити таке.

ОСОБА_1 не довела, що вона не підписувала договір оренди земельної ділянки від 12 вересня 2009 року № 29, та не клопотала про призначення судової почеркознавчої експертизи.

За клопотанням позивача в суді першої інстанції була проведена судова технічна експертиза документа (договору оренди землі), висновком якої встановлено, що друковані тексти на першому та другому аркушах наданого на дослідження Договору оренди землі № 29 від 12.01.2009, укладеного між ОСОБА_1 та ПП СВФ АГРО , виконані за допомогою різних пристроїв, а саме: текст на сторінках першого аркушу - виконано за допомогою електрофотографічного друкуючого пристрою (-їв) - лазерного (світлодіодного) принтера (-ів) або багатофункціонального пристрою (-їв) в режимі принтера, текст на сторінках другого аркушу є копією, виконаною за допомогою електрофотографічного аналогового копіювального апарата (-ів). Тексти на першому та другому аркушах договору надруковані в різний час. В наданому на дослідження договорі текст першого аркушу замінювався.

Однак вказаний доказ не може свідчити про відсутність у позивача волі на укладення спірного договору.

Отже, визнання договору оренди землі недійсним з підстав його непідписання позивачем є неефективним способом захисту.

Оскільки позивач не довела факт непідписання нею оспорюваного договору, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про повернення земельної ділянки на користь ОСОБА_1 .

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в позові ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 133 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами пункту в частини 4 статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має зазначатися розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судовий збір за подання ПП СВФ АГРО апеляційної скарги в розмірі 2 305,20 грн документально підтверджується платіжним дорученням № 3109 від 03 серпня 2020 року на а. с. 145.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову, сума судового збору в розмірі 2 305,20 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПП СВФ АГРО .

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма АГРО задовольнити.

Рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 05 березня 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма АГРО , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дворічанська районна державна адміністрація Харкіівської області, про визнання договору оренди земельної дідянки недісним залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма АГРО (93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 10-Б, офіс 2, ЄДРПОУ 30877035) судовий збір в розмірі 2 305,20 грн (дві тисячі триста п`ять грн 20 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2021 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді І.В.Бурлака

О.М.Хорошевський