Постанова

від 25.03.2021 по справі 923/704/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2021 р. Справа № 923/704/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В. , суддя Бородіна Л.І. , суддя Мартюхіна Н.О.

за участі секретаря судового засідання Перікової К.В.

за участі представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Каховської міської ради Херсонської області, м. Каховка (вх. №420Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2020 у справі №923/704/19 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Добреля Н.С., судді: Чистякова І.О., Буракова А.М., повний текст рішення складено та підписано 21.12.2020)

за позовом Каховської міської ради Херсонської області, м. Каховка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Перспектива ЛТД", м. Харків

про стягнення 262 549,86 грн,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2019 року Каховська міська рада Херсонської області звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Перспектива ЛТД" (далі ТОВ "Перспектива ЛТД") з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 185 713,00 грн, інфляційних збитків в сумі 59 985,30 грн, 3% річних в сумі 16 851,55 грн в порядку ст. 1212, ст. 1213 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі укладеного 30.03.2009 між Каховською міською радою (продавець) та ТОВ "Компанія "Перспектива ЛТД" (покупець) договору купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації, покупцю було передано комплекс будівель та споруд парку культури та відпочинку, що знаходяться за адресою: м. Каховка, вул. Дніпровська, 8, перелік якого зазначено у п. 1.1. договору. В подальшому, за результатом звернення керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Каховської міської ради до ТОВ "Компанія "Перспектива ЛТД", Одеським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 03.08.2016 у справі №923/378/16, якою розірвано договір купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації від 13.03.2009 серії ВМС №452411, укладеного між Каховською міською радою та ТОВ Компанія Перспектива ЛТД (із змінами внесеними договором про внесення змін до договору купівлі-продажу від 20.07.2011) та зобов`язано ТОВ Компанія Перспектива ЛТД повернути комплекс будівель та споруд парку культури та відпочинку, що складається з гаража-складу під літерою А загальною площею 59,9 (п`ятдесят дев`ять цілих дев`ять десятих) кв.м.; каси під літерою В , навісу під літ. Б ; туалету під літерою Г ; каси під літерою Д площею 18, 9 (вісімнадцять цілих дев`ять десятих) кв.м.; каси під літерою З , І , К , Л , навіс під літерою М ; каси під літерою Н , О ; атракціони Веселі горки №1; атракціон Залізниця №2; атракціон Дзвіночок №3; атракціон Сонечко №4; атракціон Юнга №5; атракціон Колесо огляду №6; атракціон Ромашка №7; атракціон Карусель №8; атракціон Машинки №9; огорожі та споруди №І, ІІ, 10-15, вартістю 183828, 00 грн., що знаходяться за адресою: 74800, м. Каховка, вул. Дніпровська, 8 Каховській міській раді за актом приймання-передачі.

Судом касаційної інстанції вказану постанову залишено без змін.

В ході здійснення виконавчих дій з виконання судового рішення у справі №923/378/16, встановлено відсутність частини майнового комплексу, про що державним виконавцем складено акт від 20.01.2017 та акт приймання -передачі від 17.05.2017 за участю представників Каховської міської ради.

Посилаючись на вищевказані обставини, а також встановлений актами від 20.01.2017 та від 17.05.2017 факт відсутності майна, що підлягало поверненню позивачу у зв`язку із розірванням договору купівлі-продажу на підставі судового рішення по справі №923/378/16, позивач вважав про наявність підстав для відшкодування йому вартості відсутнього майна в порядку приписів ч. 4 ст. 653, ст. 1212 Цивільного кодексу України. Вартість відсутнього майна визначена позивачем у розмірі 185 713,00 грн, а також нарахованих на вказану суму інфляційних втрат в розмірі 59 985,30 грн та 3% річних в сумі 16 851,55 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.12.2020 у справі №923/704/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 3938,25 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 500,00 грн покладено на позивача (Каховську міську раду). Стягнуто з Каховської міської ради на користь ТОВ "Компанія "Перспектива ЛТД" 24 500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з обставин, якими встановив, що підставою звернення позивача до суду стали обставини розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації від 13.03.2009 серії ВМС №452411, укладеного між Каховською міською радою та ТОВ «Компанія «Перспектива ЛТД» та зобов`язання відповідача повернути на підставі акту приймання-передачі майно, визначене в постанові Одеського апеляційного господарського суду у справі № 923/378/16.

За висновком суду, вартість майна, яку позивач просив стягнути з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, розраховано позивачем на підставі Звіту про оцінку «Парку культури та відпочинку» за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Дніпровська, 8, який складено 31.10.2008, строк дії якого сплив. До того ж, судом враховано, що предметом оцінки за вказаним Звітом від 31.10.2008 був об`єкт приватизації в цілому, тобто «Парк культури та відпочинку» , в той час як вартість окремих відсутніх об`єктів парку культури, згідно розрахунку позивача, становить 245 872,00 грн, що є більшою ніж вартість об`єкту приватизації в цілому - 183 828,00 грн.

Крім того, місцевий господарський суд виходив з того, що станом на дату розірвання в судовому порядку договору (03.08.2016), порядок повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації у разі розірвання договору, регулювався «Порядком повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №32. Вказаним Порядком встановлено, що у разі виявлення збитків, завданих державі покупцем об`єкта приватизації за час володіння ним, їх розмір визначається згідно з методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Пославшись на п.2 «Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» , яким встановлено, що у разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб`єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, суд дійшов висновку, що в порушення приписів п.п.65, 66 вищезазначеної Методики оцінки майна, позивачем не було надано до суду доказів проведення інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації, що повертається у державну власність, станом на день набрання чинності відповідним рішенням суду.

Також суд виходив з того, що в даному випадку позивачем заявлено до стягнення кошти, які останній визначає, як вартість неповернутої частини майна, яке підлягало поверненню відповідачем за рішенням суду, а тому вважав, що правова природа вказаних коштів має визначатись, як збитки, які має відшкодувати відповідач за умови дотримання вимог ст. 1166 ЦК України щодо наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а не у відповідності до ст. 1212 ЦК України, яка визначає повернення майна особою, яка його набула або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

З урахуванням встановлених у справі обставин та доказів, наданих сторонами на їх підтвердження, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем належними по справі доказами не доведено розміру вартості неповернутої відповідачем частини майна, отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 185713,00 грн. Вважаючи, що вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є похідними від основної вимоги, в задоволенні якої відмовлено, суд також дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Крім того, враховуючи відмову в задоволенні позову, а також визнавши, що розмір витрат на послуги адвоката відповідачем є підтвердженим наявними у матеріалах справи доказами, позивачем не надано клопотання про зменшення витрат на послуги адвоката, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем витрат у розмірі 24500,00 грн.

Позивач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2020 у справі №923/704/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Каховської міської ради Херсонської області задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Перспектива ЛТД" судові витрати по сплаті судового збору.

Як вважає апелянт, суд першої інстанції прийняв до уваги доводи відповідача про те, що відповідно до Звіту від 30.03.2009 предметом оцінки був об`єкт приватизації в цілому, а саме, Парк культури та відпочинку та залишив поза увагою доводи позивача про те, що за змістом пп. 1.1 п. 1 договору від 30.03.2009 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.05.2019, які додано до матеріалів позову, Парк культури та відпочинку є комплексом будівель та споруд. В той же час, із вказаного Звіту можна встановити, що кожну будівлю та споруду було оцінено окремо з визначенням її вартості. Виходячи з розділу VII Звіту, вартість парку культури та відпочину у розмірі 245 872 грн утворилась в результаті здійснених позивачем поліпшень атракціону «Машинки» , що були враховані оцінювачем та від загальної вартості у 245 872 грн було вирахувано 62044 грн. У зв`язки з цим, вартість, за яку було відчужено на користь ТОВ «Компанія «Перспектива ЛТД» за договором від 30.03.2009 склала 183 828,00 грн. Отже, доводи суду першої інстанції про те, що вартість окремих складових «Парку культури та відпочинку» , яка взята позивачем складає 245 872,00 грн, в той час, як вартість зазначеного об`єкту приватизації в цілому становить 183 828,00 грн є безпідставними.

Також, апелянт вважає, помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача підстав для використання, з метою визначення вартості непереданого відповідачем за розірваним договором майна, Звіту про оцінку «Парку культури та відпочинку» , складеного 31.10.2008, оскільки встановлений пунктом 22 Методики оцінки майна 6-місячний строк не поширюється на випадки використання даних оцінки після приватизації об`єкту або ж укладення договору купівлі-продажу.

Крім того, вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв позицію відповідача щодо застосування до спірних правовідносин Порядку повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 32, оскільки, на думку апелянта, вищевказаний Порядок в редакції, яка діяла станом на 03.08.2016 не передбачав повернення у комунальну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

До того ж скаржник вважає, що повернення майна особою, яка його набула або зберегла його у себе за рахунок іншої особи врегульована нормами статті 1212 Цивільного кодексу України, в той час як в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків про те, що правова природа заявлених позивачем до стягнення коштів має визначатись як збитки, які має відшкодувати відповідач за умови дотримання вимог статті 1166 Цивільного кодексу України за наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2021 для розгляду справи №923/704/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Лакіза В.В., Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Каховської міської ради Херсонської області на рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2020 у справі №923/704/19; призначено справу №923/704/19 до розгляду на 25.02.2021.

У наданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу (вх.1957 від 15.02.2021) відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує та вважає, що визначення розміру збитків, які на думку позивача були спричинені відповідачем, повернення майна за наслідками розірвання договору купівлі-продажу об`єкту приватизації мало відбуватися у порядку та умовах, визначених законодавством, що діяло на час розірвання договору, а саме "Порядку повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі-продажу таких об`єктів", "Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" та "Методики оцінки майна". Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні докази проведення позивачем інвентаризації та оцінки об`єкта нерухомості на час розірвання договору купівлі-продажу за рішенням суду, відповідач вважає, що місцевий господарський суд прийняв законне рішення про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 у зв`язку з лікарняним судді Бородіної Л.І. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Здоровко Л.М., судді Мартюхіної Н.О.

25.02.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 25.03.2021.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 у зв`язку з лікарняним судді Здоровко Л.М. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Мартюхіної Н.О.

24.03.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ "Компанія "Перспектива ЛТД" у зв`язку із неможливістю забезпечення явки в судове засідання 25.03.2021.

Також, 24.03.2021 представником відповідача надано заяву (вх. №3542) про розподіл витрат ТОВ "Компанія "Перспектива ЛТД" на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи в суді апеляційної інстанції до якої додано додаткову угоду №2 від 01.02.2021 до договору про надання правничої допомоги від 01.10.2021 та акт виконаних робіт від 15.03.2021.

Представник позивача в судове засідання 25.03.2021 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №6102254633991, а саме, ухвали суду апеляційної інстанції від 25.02.2021, уповноваженій особі позивача (а.с. 199 т. 1).

Враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання з розгляду апеляційної скарги обов`язковою не визнавалася, матеріали справи містять обсяг відомостей, достатніх для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю уповноважених представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши в межах вимог апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням сесії Каховської міської ради № 596/39 від 24.09.2008 внесено зміни та доповнення до переліку об`єктів комунальної власності міста, які підлягають приватизації, затвердженого рішенням сесії міської ради від 25.10.2007р. № 369/26 "Про приватизацію об`єктів комунальної власності". Так, до вказаного переліку включено комплекс будівель та споруд "Парку культури та відпочинку" по вул. Дніпровська, 8. Спосіб приватизації - викуп. Умови викупу: 1) використовувати будівлі та споруди, що придбаються, виключно як розважальні атракціони; 2) протягом року з дати придбання, здійснити інвестування у реконструкцію атракціонів в сумі не менше 500,00 тис. грн.; 3) з 01.09.2009 р. розпочати роботу парку відпочинку та забезпечити роботу 5 атракціонів.

30.03.2009 між Каховською міською радою та ТОВ "Компанія "Перспектива ЛТД" було укладено договір купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації серії ВМС № 452412, а саме комплексу будівель та споруд парку культури та відпочинку, що знаходяться за адресою: м. Каховка, вул. Дніпровська, 8, який 30.03.2009р. посвідчено приватним нотаріусом, про що в Реєстрі вчинено запис № 469.

Відповідно до п.1.1 договору та передавального акту від 30.03.2009р. до приватної власності ТОВ "Компанія "Перспектива ЛТД" перейшов комплекс будівель та споруд парку культури та відпочинку, що складається з гаража-складу під літерою "А" загальною площею 59,9 кв.м., каси під літерою "В", навісу під літерою "Б", туалету під літерою "Г", каси під літерою "Д" площею 18,9 кв.м, каси під літерою "З", "І", "К", "Л", навіс під літерою "М", каси під літерою "Н", "О", атракціони "Веселі горки" №1, атракціон "Залізниця" №2, атракціон "Дзвіночок" №3, атракціон "Сонечко" №4, атракціон "Юнга" №5, атракціон "Колесо огляду" №6, атракціон "Ромашка" №7, атракціон "Карусель" №8, атракціон "Машинки" №9, огорожі та споруди № І, II, 10-15.

Умовами наведеного договору, а саме п.12.2, у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а об`єкт приватизації повертається до комунальної власності.

14.04.2016 керівник Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Каховської міської ради звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Перспектива ЛТД» , в якому просив розірвати договір купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації від 13.03.2009 серії ВМС №452411, укладений між Каховською міською радою та ТОВ «Компанія «Перспектива ЛТД» (із змінами внесеними договором про внесення змін до договору купівлі-продажу від 20.07.2011), що посвідчений приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу Коршуновою Л.А. від 30.03.2009, про що в реєстрі вчинено запис за №469; зобов`язати ТОВ «Компанія «Перспектива ЛТД» (61003, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, провулок Університетський, 1, ЄДРПОУ 34862860) повернути комплекс будівель та споруд парку культури та відпочинку, що складається з гаража-складу під літерою «А» загальною площею 59,9 (п`ятдесят дев`ять цілих дев`ять десятих) кв.м.; каси під літерою «В» , навісу під літ. «Б» ; туалету під літерою «Г» ; каси під літерою «Д» площею 18, 9 (вісімнадцять цілих дев`ять десятих) кв.м.; каси під літерою «З» , «І» , «К» , «Л» , навіс під літерою «М» ; каси під літерою «Н» , «О» ; атракціони «Веселі горки» №1; атракціон «Залізниця» №2; атракціон «Дзвіночок» №3; атракціон «Сонечко» №4; атракціон «Юнга» №5; атракціон «Колесо огляду» №6; атракціон «Ромашка» №7; атракціон «Карусель» №8; атракціон «Машинки» №9; огорожі та споруди №І, ІІ, 10-15, вартістю 183828, 00 грн., що знаходяться за адресою: 74800, м. Каховка, вул. Дніпровська, 8 Каховській міській раді за актом приймання-передачі та стягнути понесені витрати за подання позову.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.06.2016 року в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 року у справі № 923/378/16 позовні вимоги керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації від 13.03.2009 серії ВМС №452411, укладеного між Каховською міською радою та ТОВ «Компанія «Перспектива ЛТД» (із змінами внесеними договором про внесення змін до договору купівлі-продажу від 20.07.2011р.), що посвідчений приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу Коршуновою Л.А. від 30.03.2009р., про що в реєстрі вчинено запис за №469.

Зобов`язано ТОВ «Компанія «Перспектива ЛТД» повернути комплекс будівель та споруд парку культури та відпочинку, що складається з гаража-складу під літерою «А» загальною площею 59,9 (п`ятдесят дев`ять цілих дев`ять десятих) кв.м.; каси під літерою «В» , навісу під літ. «Б» ; туалету під літерою «Г» ; каси під літерою «Д» площею 18, 9 (вісімнадцять цілих дев`ять десятих) кв.м.; каси під літерою «З» , «І» , «К» , «Л» , навіс під літерою «М» ; каси під літерою «Н» , «О» ; атракціони «Веселі горки» №1; атракціон «Залізниця» №2; атракціон «Дзвіночок» №3; атракціон «Сонечко» №4; атракціон «Юнга» №5; атракціон «Колесо огляду» №6; атракціон «Ромашка» №7; атракціон «Карусель» №8; атракціон «Машинки» №9; огорожі та споруди №І, ІІ, 10-15, вартістю 183828, 00 грн., що знаходяться за адресою: 74800, м. Каховка, вул. Дніпровська, 8 Каховській міській раді за актом приймання-передачі.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 по справі № 923/378/16 залишено без змін.

В подальшому, в ході виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 року, державним виконавцем Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області складено акт від 20.01.2017 року, яким було встановлено, що під час виходу за місцезнаходженням комплексу будівель та споруд парку культури і відпочинку, що знаходиться за адресою: 74800, м. Каховка, вул.. Дніпровська, 8 у парку культури та відпочинку в наявності є: гараж-склад під літерою «А» загальною площею 59,9 п`ятдесят дев`ять цілих дев`ять десятих) кв.м.; відсутні каси, під літерою «В» ; в наявності навіс під літ. «Б» та туалет під літерою «Г» , каси під літерою «Д» площею 18,9 (вісімнадцять цілих дев`ять десятих) кв.м.; відсутні каси під літерою «З» , «І» , «К» , «Л» , навіс під літерою «М» , каси під літерою «Н» , «О» , атракціон «Веселі горки» №1; в наявності атракціон Залізниця» №2; атракціон «Дзвіночок» №3; відсутній атракціон «Сонечко»№ 4; в наявності атракціон «Юнга» №5; відсутні атракціон «Колесо огляду» №6, атракціон «Ромашка» № 7, атракціон «Карусель» № 8, атракціон «Машинки» № 9. Огорожа в наявності з 38 плит розміром 6*2м. Також на території парку культури та відпочинку знаходиться 6 плит розміром 6*1м.

Вищезазначений акт державного виконавця підписаний стягувачем та двома понятими.

10.05.2017 року головним державним виконавцем Каховського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області було направлено запит в порядку ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу стягувача, в якому державний виконавець просив направити 17.05.2017 року до Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області представника Каховської міської ради для складання акту приймання-передачі майна.

Відповідно до акту приймання-передачі від 17.05.2017 державним виконавцем Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області було передано стягувачу наступне майно:

- Гараж-склад під літерою «А» , загальною площею 59,9 кв.м.;

- Навіс під літ. «Б» ;

- Туалет під літерою «Г» балансовою вартістю 2150,50 грн.;

- Каси під літерою «Д» площею 18,9 кв.м.;

- Атракціон «Залізниця» № 2 балансовою вартістю 13636 грн.;

- Атракціон «Дзвіночок» № 3 балансовою вартістю 13636 грн.;

- Атракціон «Юнга» № 5 балансовою вартістю 13636 грн.;

- Огорожу, що складається з 38 плит розміром 6*2м. та 6 плит розміром 6*1м.

Звертаючись до господарського суду з позовом позивач зазначав, що за актом приймання-передачі майна від 17.05.2017 позивачем було повернуто лише частину майна, яке мало бути передано Каховській міській раді на виконання судового рішення по справі №923/249/19, яким було розірвано укладений 30.03.2009 між позивачем та відповідачем договір купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації.

Посилаючись на те, що правова підстава набуття відповідачем коштів відпала, оскільки договір купівлі-продажу було розірвано в судовому порядку, а майно, що перебувало у власності відповідача на підставі договору купівлі-продажу в повному обсязі Каховській міській раді повернуто не було, позивач просив стягнути з відповідача вартість неповернутої частини майна у розмірі 185 713,00 грн, які вважав набуті та збережені відповідачем без достатньої правової підстави відповідно до ст. 1212, ст. 1213 ЦК України. Також на вказану суму позивачем нараховано до стягнення інфляційні втрати в сумі 59 985,30 грн та 3% річних в сумі 16 851,55 грн відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, розрахунок яких здійснено у період з серпня 2016 року, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням про розірвання договору купівлі-продажу.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правові вимоги позивача про стягнення з 185 713,00 грн, які визначені позивачем як вартість майна, що збережена відповідачем без достатньої правової підстави, інфляційних втрат в сумі 59 985,30 грн та 3% річних в сумі 16 851,55 грн.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

У відповідності до п. 12.2. договору купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації від 30.03.2009, у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а об`єкт приватизації повертається до комунальної власності.

Наведені положення договору кореспондуються з приписами частини 9 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на момент прийняття судового рішення про розірвання договору), якими встановлено, що у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Порядок повернення в державну власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п.1, 2 Порядку повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001р. № 32 цей Порядок регулює відносини, пов`язані з поверненням у державну власність об`єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об`єкта за рішенням суду у зв`язку з невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним.

Об`єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу (далі - державний орган приватизації), для здійснення управління цим об`єктом згідно із законодавством до моменту відчуження його в результаті повторного продажу. Якщо у державну власність повертаються інші об`єкти приватизації, проводиться: інвентаризація та оцінка об`єкта.

Відповідно до п. 3 Порядку повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 N 32 (в редакції, чинній на момент прийняття судового рішення про розірвання договору), було передбачено, що повернення покупцям коштів, сплачених за об`єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі-продажу такого об`єкта у зв`язку з невиконанням його умов або визнання його недійсним у судовому порядку провадиться згідно із законодавством.

Відповідно до п.п.6-9 Порядку, інвентаризація об`єкта приватизації (крім пакетів акцій), який повертається у державну власність, проводиться інвентаризаційною комісією згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну від 11 серпня 1994 р. №69, станом на день прийняття судом, господарським судом відповідного рішення.

Оцінка об`єкта приватизації (крім пакета акцій), що повертається у державну власність, станом на день набрання чинності відповідним рішенням суду проводиться згідно з методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

З метою виявлення збитків, що могли бути завдані об`єкту приватизації під час володіння ним покупцем, результати інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації, отримані згідно з пунктами 6 і 7 цього Порядку, звіряються з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об`єкта державним органом приватизації.

Порядок проведення звіряння та визначення наявності збитків визначається Фондом державного майна.

У разі виявлення збитків, завданих державі покупцем об`єкта приватизації за час володіння ним, їх розмір визначається згідно з методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України (п. 9 Порядку).

Аналогічні положення закріплено у п. 2 «Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» , який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 N116 та яким визначено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб`єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 «Методики оцінки майна» , затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891, у редакції станом на дату укладення договору (30.03.2009), якою встановлено, ця Методика, зокрема, застосовується для проведення оцінки майна у випадку приватизації (далі - Методика).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в основу визначення вартості майна що не було передано позивачу за розірваним договором та яку позивач просив суд першої інстанції стягнути на свою користь, позивачем покладено дані, що містяться у Звіті про оцінку «Парку культури та відпочинку» , який складено 31.10.2008 (а.с. 67 т. 1). Вартість майна, що не було повернуто позивачу визначено Каховською міською радою у розмірі 185 713,00 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 22 Методики (в редакції на час складання Звіту про оцінку Парка культури та відпочинку, що розташований за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Днепровська,8), було встановлено, що акти оцінки майна, акти оцінки часток (паїв, акцій), складені для цілей приватизації (корпоратизації), для реєстрації статуту відкритих акціонерних товариств, підписання договору купівлі-продажу майна, крім пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, оголошення умов продажу майна, у тому числі повторного продажу, дійсні протягом шестимісячного строку від дати їх затвердження.

Таким чином, застосування позивачем даних наведеного Звіту про оцінку «Парку культури та відпочинку» , який було складено 31.10.2008 з метою визначення вартості майна, що не було передано відповідачем за розірваним в судовому порядку договору, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки станом на час звернення позивача до суду із позовом про стягнення вартості безпідставно збереженого майна у розмірі 185713,00 грн, строк дії вказаного Звіту сплив, про що також правомірно зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до п.п.64, 65, 66 Методики (в редакції, що діяла на час звернення до суду з позовом) повернення об`єктів приватизації у державну (комунальну) власність у зв`язку із розірванням або визнанням недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації проводиться в порядку, визначеному Фондом державного майна.

Визначення вартості об`єкта приватизації (крім пакетів акцій, часток), що повертається у державну (комунальну) власність, здійснюється після його повернення у державну (комунальну) власність шляхом проведення незалежної оцінки.

База оцінки встановлюється відповідно до вимог Національного стандарту № 1. Оцінка проводиться з метою відображення балансоутримувачем її результатів у бухгалтерському обліку.

У разі повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації у примусовому порядку дата оцінки збігається з датою інвентаризації.

Розмір збитків, нанесених державі (територіальній громаді) за час перебування зазначеного об`єкта у приватній власності, визначається відповідно до вимог цієї Методики.

У разі визначення розміру збитків шляхом проведення незалежної оцінки така оцінка може забезпечуватися суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, який здійснює оцінку об`єкта приватизації, що повертається в державну (комунальну) власність. У такому випадку необхідні розрахунки оформлюються суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання окремим розділом звіту про оцінку майна та окремо зазначаються вартість об`єкта приватизації, що повертається, та розмір збитку, нанесеного державі (територіальній громаді).

В той же час, звертаючись до суду першої інстанції, позивачем не надано належних доказів виконання вимог ані вимог Порядку повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 N 32, ані Методики оцінки майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891, а саме, проведення інвентаризації майна, що було предметом передачі за розірваним в судовому порядку договором купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації від 30.03.2009 та проведення оцінки вказаного об`єкта приватизації, а саме, комплексу будівель та споруд парку культури та відпочинку, задля підтвердження вартості майна, що не було передано відповідачем в ході здійснення виконавчих дій.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції зазначив про те, що станом на час розірвання договору купівлі-продажу (03.08.2016) діяв Порядок повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 N32 (далі Порядок). Водночас, як вважає апелянт, вищевказаний Порядок в редакції, яка діяла станом на 03.08.2016, не передбачав повернення об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу у комунальну власність. Тобто, на думку скаржника, Порядок повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 18.01.2001 N32 не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки регулює повернення майна саме у державну власність, а не в комунальну як у спорі, що виник між позивачем та відповідачем.

З приводу наведених доводів колегія суддів зазначає, що як на час укладення між сторонами по справі договору купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації від 30.03.2009, так і станом на час його розірвання 03.08.2016 за рішенням суду, діяв Закон України Про приватизацію державного майна .

За приписами ч. 4 ст. 3 Закону України Про приватизацію державного майна , відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Таким чином, положеннями наведеного Закону було врегульовано правові засади відчуження як державного, так і комунального майна.

За змістом ч. 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Порядок повернення в державну власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з п. 1 Порядку повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 N32, цей Порядок регулює відносини, пов`язані з поверненням у державну власність об`єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об`єкта за рішенням суду у зв`язку з невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним.

Отже, Порядок повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 N32, як підзаконний акт, було прийнято згідно вимог Закону України Про приватизацію державного майна та регулював правові засади повернення об`єктів приватизації не лише у державну, а також і в комунальну власність.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи апелянта про те, що Порядок в редакції станом на 03.08.2016 не передбачав повернення до комунальної власності об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсним и договорів купівлі-продажу, оскільки з вищенаведених приписів Закону України "Про приватизацію державного майна" вбачається, що вимоги вказаного Порядку регулюють також порядок повернення об`єктів приватизації в тому числі і до комунальної власності та встановлюють необхідність проведення інвентаризації майна, що повертається та проведення оцінки об`єкта приватизації з метою виявлення збитків, що могли бути завдані об`єкту приватизації під час володіння ним покупцем.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вищенаведені ч. 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та Порядок регулюють не порядок виконання судових рішень про зобов`язання покупця повернути продавцю об`єкт купівлі-продажу у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу цього об`єкту, а подальші дії органу приватизації з повернення у державну (в даному випадку комунальну) власність цього об`єкта після передачі останнього йому, як стягувачу у виконавчому провадженні, органом ДВС, а саме: інвентаризація та оцінка об`єкта; приймання його уповноваженим органом до сфери свого управління для здійснення управління цим об`єктом.

Водночас, позивачем не підтверджено належними доказами виконання вимог наведених приписів Порядку щодо проведення інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації, що було повернуто до комунальної власності Каховської міської ради з метою підтвердження розміру збитків, що могли бути завдані об`єкту приватизації під час володіння ним відповідачем.

При цьому, колегія суддів враховує, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені до стягнення кошти, які визначені позивачем як вартість неповернутої частини майна, що підлягало поверненню відповідачем за рішенням суду мають визначатись, як збитки, які відповідач має відшкодувати за умови дотримання вимог ст. 1166 ЦК України щодо наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а не у відповідності до ст. 1212 ЦК України, яка визначає повернення майна особою, яка його набула або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із таким висновком, виходячи з наступного.

Так, надаючи оцінку доводам позивача, колегія суддів зазначає, що правовою підставою позову останнім визначено положення статей 1212, 1213 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частиною першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.

Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.

Як свідчать встановлені по справі обставини, укладений між ТОВ "Компанія "Перспектива ЛТД" та Каховською міською радою договір купівлі-продажу майна, що підлягало приватизації від 30.03.2009 розірвано у судовому порядку. Тобто, правова підстава для набуття відповідачем у власність об`єкта приватизації відпала. Відтак, після розірвання договору у Каховської міської ради виникло право вимагати повернення безпідставно набутого майна на підставі ст. 1212, ст. 1213 ЦК України.

Водночас, як вже зазначалось, за змістом статті 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, з урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем належними доказами не доведено вартість безпідставно набутого майна (неповернутої відповідачем частини майна) в порядку ст. 1213 ЦК України, оскільки Звіт від 31.10.2008, на який посилається Каховська міська рада, втратив чинність, а інших доказів проведення інвентаризації та оцінки майна в порядку, визначеному законодавством, що регулює повернення у державну власність об`єкта приватизації, вартість якого визначена Каховською міською радою на момент розгляду справи в порядку ст. 1213 ЦК України, позивачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, вимоги позивача про стягнення з відповідача 59 985,30 грн інфляційних втрат та 16851,55 грн 3% річних, які нараховано позивачем за період з серпня 2016 року в даному випадку безпосередньо пов`язано зі стягненням основної заборгованості та є похідними від основної вимоги. В той же час, за результатом розгляду справи позивачем не підтверджено наявність підстав для задоволення основних позовних вимог, а тому вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які є похідними від основної вимоги, задоволенню не підлягають, про що правомірна зазначено також і судом першої інстанції.

В той же час, колегія суддів враховує, що встановлена під час апеляційного провадження невідповідність висновків суду першої інстанції про те, що заявлені до стягнення кошти мають визначатись, як збитки, які відповідач має відшкодувати за умови дотримання вимог ст. 1166 ЦК України не призвела до прийняття невірного по суті рішення. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду по суті спору, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування зазначеного рішення відсутні.

Оскільки апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 129, 270, 271, 180, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Каховської міської ради Херсонської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2020 по справі №923/704/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.04.2021

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Н.О. Мартюхіна