Рішення

від 29.03.2021 по справі 903/664/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

(додаткове)

29 березня 2021 року Справа № 903/664/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦС - Сервіс» , м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав - Україна» , м. Нововолинськ

про стягнення 294 973 грн. 46 коп.

Суддя Кравчук А. М.

Секретар судового засідання Легерко В.Б.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з;

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «БЦС - Сервіс» звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав - Україна» про стягнення 294 973 грн. 46 коп., з яких 222 562 грн. 51 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 19 811 грн. 07 коп. процентів річних від суми заборгованості за безпідставне користування чужими коштами, 52 599 грн. 88 коп. інфляційних втрат.

05.03.2021 позивач у заяві від 03.02.2021 повідомив, що заява про прийняття додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу буде подана протягом п`яти днів з дня прийняття судового рішення по справі.

10.03.2021 рішенням суду позовні вимоги задоволено частково на суму 72 410 грн. 95 коп. (повний текст рішення складено 12.03.2021).

17.03.2021 від позивача надійшла заява (надіслана 15.03.2021) про прийняття додаткового рішення по справі та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 46 500 грн. 00 коп. з доказами надіслання відповідачу. До заяви долучені копії договору про надання правничої допомоги №5 від 10.07.2018, протокол погодження гонорару від 11.08.2019, акт виконаних робіт від 10.03.2018, платіжне доручення №851 від 04.04.2019.

Ухвалою суду від 18.03.2021 призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог 29 березня 2021 року на 14:00 год. Явку представників сторін в судове засідання визнано необов`язковою.

Представник позивача у судове засідання 24.03.2021 не з`явився. У заяві від 25.03.2021 просить здійснювати розгляд справи за його відсутності. Вимоги про стягнення 46 500 грн. 00 коп. правових витрат підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Ухвала суду від 18.03.2021 надіслана сторонам поштовим зв`язком 18.03.2021, позивачем отримана 24.03.2021.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду від 18.03.2021 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його юридичну адресу. Ухвалу суду повернуто органами поштового зв`язку із відміткою адресат відсутній .

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса відповідача є: 65005, м. Одеса, вул. Балківська, 120/1, на яку і направлялась ухвала суду. Адреса змінена під час розгляду справи. Надіслані на зазначену в позовній заяві адресу ухвали суду повернуті з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Факт неотримання стороною у справі кореспонденції, яка направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою та яка повернута в суд у зв`язку із її неотриманням відповідачем, не може вважатись неналежним повідомленням відповідача про відкриття провадження у справі, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а є наслідком суб`єктивної поведінки відповідача щодо неотримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі КГС від 11.06.2020 у справі №916/3200/17.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Днем вручення ухвали суду відповідачу є 23.03.2021, відповідно до поштового штемпеля на конверті.

Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 2 договору про надання правничої допомоги №5 від 10.07.2018 адвокат зобов`язується за завданням клієнта надати правничу допомогу, відповідно до п. 1.2 цього договору, а клієнт зобов`язується оплатити надану правничу допомогу. За цим договором адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати останньому абонентське обслуговування та правничу допомогу по юридичним питанням представництва інтересів клієнта при кримінальних досудових розслідуваннях та при розгляді в суді усіх інстанцій судових справ, пов`язаних з захистом інтересів клієнта, як кримінальних, так і цивільних, господарських, адміністративних, але без обмежень, за окремим письмовим дорученням клієнта. Оплата за цим договором визначається і здійснюється відповідно до протоколу погодження гонорару та стандартними правилами надання правничої допомоги.

Згідно п. 2 протоколу погодження гонорару ТОВ БЦС (клієнт) та адвокатське бюро Дмитро Бородін та партнери (адвокат) досягли домовленості, що у разі задоволення позовних вимог за позовом клієнта до ТОВ Центроспав- Україна про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, процентів річних від суми заборгованості за безпідставне користування чужими коштами, інфляційних втрат клієнт сплачує адвокату кошти в розмірі 10 (десять) відсотків від присудженої клієнту судом грошової суми.

Відповідно до акту виконаних робіт від 10.03.2021 позивач просить стягнути 46 500 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Як вбачається із матеріалів справи позивач просить стягнути 46 500 грн. 00 коп. правових витрат, зокрема: ознайомлення з матеріалами справи (2 год) - 5 000 грн. 00 коп., вивчення судової практики (3 год) - 1 500 грн. 00 коп., вивчення та узгодження правової позиції (1 год) - 1 000 грн. 00 коп., написання позовної заяви (3 год) - 10 000 грн. 00 коп., підготовка апеляційної скарги на рішення суду від 20.11.2019 (3 год) - 8 000 грн. 00 коп., копіювання апеляційної скарги та відправка іншій стороні у справі (1 год) - 500 грн. 00 коп., наради адвоката з клієнтом щодо погодження тактики захисту (2 год) - 1 500 грн. 00 коп., вивчення судової практики ВП ВС для підготовки касаційної скарги (3 год) - 3 000 грн. 00 коп., підготовка касаційної скарги ( 5 год) - 15 000 грн. 00 коп., копіювання касаційної скарги та відправка іншій стороні (1 год) - 500 грн. 00 коп., подання до матеріалів справи №903/664/19 копії договору поставки №2305/2 від 23.05.2017 (1 год) - 500 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно протоколу погодження гонорару ТОВ БЦС (клієнт) та адвокатське бюро Дмитро Бородін та партнери (адвокат) досягли домовленості, що у разі задоволення позовних вимог клієнта за позовом клієнта до ТОВ Центроспав- Україна про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, процентів річних від суми заборгованості за безпідставне користування чужими коштами, інфляційних втрат клієнт сплачує адвокату кошти в розмірі 10 (десять) відсотків від присудженої клієнту судом грошової суми.

Рішенням суду від 10.03.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав-Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦС-Сервіс» 19 811 грн. 07 коп. річних, 52 599 грн. 88 коп. інфляційних втрат, а всього 72 410 грн. 95 коп.

Зважаючи на викладене вище та приймаючи до уваги те, що стягнення з відповідача витрат у заявленій сумі 46 500 грн. 00 коп. буде суперечити принципу розподілу таких витрат, суд дійшов висновку про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу частково в розмірі 10% від задоволених позовних вимог в сумі 7 241 грн. 10 коп. (72 410 грн. 95 коп. х 10%).

Керуючись ст. ст. 13, 73-80, 123, 126, 129, 221, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БЦС- Сервіс про прийняття додаткового рішення по справі задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроспав-Україна» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, будинок 120/1, код ЄДРПОУ 34261611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦС-Сервіс» (10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Івана Сльоти, 49-В, кв. 31, код ЄДРПОУ 39327711) 7 241 грн. 10 коп. (сім тисяч двісті сорок одна грн. 10 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено

05.04.2021

Суддя А. М. Кравчук