Рішення

від 29.03.2021 по справі 910/16856/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.03.2021Справа № 910/16856/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело Лтд, м. Київ

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України,

про стягнення 465 340, 90 грн.

Представники сторін:

від позивача: Компанець М.Б.;

від відповідача: Грамма Ю.В.;

від третьої особи: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Джерело Лтд (далі - ТзОВ Джерело Лтд/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР/відповідач) про стягнення 420 340,90 грн збитків (упущеної вигоди) та 45 000,00 грн моральної шкоди, заподіяної протиправним рішенням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок прийняття відповідачем рішення №15 від 17.01.2019, яке було в подальшому скасовано у судовому порядку, позивач втратив на термін з 18.01.2019 по 18.04.2019 право здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів, що призвело до завдання збитків (упущеної вигоди). Крім того, поширення негативної інформації про ТзОВ Джерело ЛТД на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особистій сторінці Голови НКЦПФР ОСОБА_1 в соціальній мережі Facebook спричинило позивачу моральну шкоду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.12.2019 позовну заяву ТзОВ Джерело Лтд залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.

05.12.2019 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Зважаючи на викладені в заяві обставини та долучені докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений строк.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.12.2019 відкрив провадження у справі №910/16856/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 13.01.2020, залучив до участі у справі третьою особою, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну казначейську службу України.

16.12.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Верховним судом справи №640/4735/19.

19.12.2019 до канцелярії суду відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем не сплачено судовий збір за подання даного позову.

27.12.2019 до канцелярії суду третьої особою подано письмові пояснення по справі.

28.12.2019 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому НКЦПФР заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження розміру неотриманого прибутку за період з 18.01.2019 по 18.04.2019 у зв`язку з прийняттям відповідачем рішення №15 від 17.01.2019. Крім того, відповідач зазначає про необґрунтованість заявленої позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 45 000,00 грн з огляду на те, що розміщена на сайті відповідача стаття не є негативною інформацією, а є лише констатацією фактів та жодним чином не принижує ділову репутацію позивача, а також є безпідставним посилання позивача на інформацію зі сторінки Голови НКЦПФР ОСОБА_1 в соціальній мережі Facebook, оскільки будь-які дії та висловлювання ОСОБА_1, як фізичної особи, в соціальних мережах - це є його окрема думка та оціночні судження.

13.01.2020 до канцелярії суду позивачем подано клопотання про призначення у справі судової експертизи та клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив, відповідачем подано клопотання про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну фіскальну службу України.

У підготовчому засіданні 13.01.2020 суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної фіскальної служби України та про залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованості.

Розгляд клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд відклав на наступне засідання, відповідно відклав підготовче засідання на 10.02.2020.

21.01.2020 позивач подав до канцелярії суду відповідь на відзив.

03.02.2020 до канцелярії суду відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

07.02.2020 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 10.02.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених ч. 5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та відклав підготовче засідання на 20.02.2020 у порядку ст. 186, ст. 216 ГПК України.

19.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання з редакцією питань для вирішення судовим експертом.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.02.2020 у справі №910/16856/19 призначив судову експертизу, проведення якої доручив Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та зупинив провадження у справі на час її проведення.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.05.2020 змінив мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі №910/16856/19, в іншій частині ухвалу місцевого господарського суду залишив без змін.

22.07.2020 від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов лист №19/13/216360-2020 від 17.07.2020 разом із матеріалами справи № 910/16856/19 та клопотанням судового експерта Корецької Ю.В., в якому остання просила додатково надати оригінали або належним чином засвідчені копії:

- розрахунку збитків/упущеної вигоди ТзОВ Джерело Лтд, понесених внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 17.01.2019 №15 ліцензій ТзОВ Джерело Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286482 від 08.04.2019;

- документів, які були джерелом складання розрахунку збитків/упущеної вигоди ТзОВ Джерело Лтд, понесених внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 17.01.2019 №15 ліцензій ТзОВ Джерело Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286482 від 08.04.2019;

- акту перевірки суб`єктом контролю (Державна аудиторська служба України) господарсько-фінансової діяльності ТзОВ Джерело Лтд щодо нанесення збитків/упущеної вигоди внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 17.01.2019 №15 ліцензій ТзОВ Джерело Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286482 від 08.04.2019, у зв`язку з тим, що проведення ревізійних дій не належать до завдань судової економічної експертизи, понесених внаслідок зупинення Національної комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 17.01.2019 №15 ліцензій ТзОВ Джерело на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286482 від 08.04.2019;

- документів, які були джерелом складання Акту перевірки суб`єктом контролю (Державна аудиторська служба України) господарсько-фінансової діяльності ТзОВ Джерело Лтд щодо нанесення збитків/упущеної вигоди внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 17.01.2019 №15 ліцензій ТзОВ Джерело Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286482 від 08.04.2019, у зв`язку з тим, що проведення ревізійних дій не належить до завдань судової економічної експертизи, понесених внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 17.01.2019 №15 ліцензій ТзОВ Джерело Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286482 від 08.04.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.07.2020 поновив провадження у справі №910/16856/19, задовольнив клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, та зобов`язав ТзОВ Джерело Лтд та НКЦПФР у строк до 10.08.2020 надати суду оригінали або належним чином засвідчені копії:

- розрахунку збитків/упущеної вигоди ТзОВ Джерело Лтд, понесених внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 17.01.2019 №15 ліцензій ТзОВ Джерело Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286482 від 08.04.2019;

- документів, які були джерелом складання розрахунку збитків/упущеної вигоди ТзОВ Джерело Лтд, понесених внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 17.01.2019 №15 ліцензій ТзОВ Джерело Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286482 від 08.04.2019;

- акту перевірки суб`єктом контролю (Державна аудиторська служба України) господарсько-фінансової діяльності ТзОВ Джерело Лтд щодо нанесення збитків/упущеної вигоди внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 17.01.2019 №15 ліцензій ТзОВ Джерело Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286482 від 08.04.2019, у зв`язку з тим, що проведення ревізійних дій не належать до завдань судової економічної експертизи, понесених внаслідок зупинення Національної комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 17.01.2019 №15 ліцензій ТзОВ Джерело Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286482 від 08.04.2019;

- документів, які були джерелом складання Акту перевірки суб`єктом контролю (Державна аудиторська служба України) господарсько-фінансової діяльності ТзОВ Джерело Лтд щодо нанесення збитків/упущеної вигоди внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 17.01.2019 №15 ліцензій ТзОВ Джерело Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286482 від 08.04.2019, у зв`язку з тим, що проведення ревізійних дій не належить до завдань судової економічної експертизи, понесених внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 17.01.2019 №15 ліцензій ТзОВ Джерело Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286482 від 08.04.2019.

07.08.2020 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку на подання витребуваних судом документів до 10.09.2020.

12.08.2020 від відповідача надійшов лист з поясненнями щодо витребуваних судом документів.

08.09.2020 до Господарського суду міста Києва від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов лист №19/13/2-20289 від 04.09.2020 з повідомленням №СЕ-19-20/18083-ЕК від 01.09.2020 про неможливість проведення судової експертизи, внаслідок ненадання судовому експерту документів, необхідних для проведення судової експертизи.

14.09.2020 через канцелярію суду від ТзОВ Джерело Лтд надійшла заява про долучення витребуваних судом документів, необхідних для проведення судової експертизи.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.09.2020 зупинив провадження №910/16856/19 до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою від 20.02.2020, матеріали справи №910/16856/19 направив на адресу Державного науково-дослідного криміналістичного центру МВС України.

23.10.2020 від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов лист №19/13/3-24192 від 20.10.2020 разом із матеріалами справи №910/16856/19 та клопотанням судового експерта Корецької Ю.В., в якому остання просила додатково надати оригінали або належним чином засвідчені копії:

- документів фінансової звітності ТзОВ Джерело Лтд за 2018 рік (поквартально) з примітками до фінансової звітності, а саме: баланс, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), звіт про власний капітал, звіт про рух грошових коштів (за прямим методом).

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.10.2020 поновив провадження у справі №910/16856/19, задовольнив клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, та зобов`язав ТзОВ Джерело Лтд надати суду оригінали або належним чином засвідчені копії:

- документів фінансової звітності ТзОВ Джерело Лтд за 2018 рік (поквартально) з примітками до фінансової звітності, а саме: баланс, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), звіт про власний капітал, звіт про рух грошових коштів (за прямим методом).

13.11.2020 через канцелярію суду від ТзОВ Джерело Лтд надійшла заява про долучення витребуваних судом документів, необхідних для проведення судової експертизи.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.11.2020 провадження у справі №910/16856/19 зупинив до закінчення проведення судової експертизи, призначеної Господарським судом міста Києва ухвалою від 20.02.2020.

08.02.2021 до Господарського суду міста Києва від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшли матеріали справи №910/16856/19 та лист від 01.02.2021 разом з висновком експерта за результатами проведення судової експертизи №СЕ-19-20/31058-ЕК від 28.01.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.02.2021 поновив провадження у справі №910/16856/19, підготовче засідання призначив на 01.03.2021.

01.03.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.03.2021.

02.03.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли заяви про повернення оригіналу письмового доказу та про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 12.08.2020 у справі №761/7165/17, стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь відповідача грошові кошти у розмірі 420 340,90 грн у відшкодування шкоди та грошові кошти у сумі 45 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої НКЦПФР.

29.03.2021 через канцелярію суду та електрону пошту суду надійшли ідентичні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 29.03.2021 представник НКЦПФР просив відкласти розгляд справи до внесення до ЄРДР інформації за результатами розгляду листа відповідача №14/05/6693 від 26.03.2021 та отримання останнім відповідного витягу.

Суд відмовив у задоволенні клопотання НКЦПФР про відкладення розгляду справи з підстав необґрунтованості.

29.03.2021 у судовому засіданні представник ТзОВ Джерело ЛТД позовні вимоги підтримав у повному обсязі, крім того, до закінчення судових дебатів у справі представник позивача заявив про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Представник НКЦПФР у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, при цьому, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Джерело ЛТД є торговцем цінними паперами та здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів на підставі ліцензій на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: ліцензії на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та ліцензії на дилерську діяльність серії АЕ №286842 від 08.04.2014, виданих на підставі рішення НКЦПФР від 18.09.2012 №781.

17.01.2019 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення № 15 про зупинення з 18.01.2019 дії ліцензій на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності серії АС 286841 від 08.04.2014, дилерської діяльності серії АС 286842 від 08.04.2014, виданої на підставі рішення Національно комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 №781 TзOB Джерело ЛТД на термін з 18.01.2019 до 18.04.2019.

10.07.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято рішення у справі №640/4735/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019, яким адміністративний позов Джерело ЛТД задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення № 15 від 17.01.2019 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо зупинення з 18.01.2019 дії ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку ТзОВ Джерело ЛТД, ідентифікаційний код юридичної особи 14343896, а саме брокерської діяльності серії АС 286841 від 08.04.2014, дилерської діяльності серії АС 286842 від 08.04.2014, виданої на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 №781 Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело ЛТД на термін до 18.04.2019.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №640/4735/19 набрало законної сили 30.10.2019 та має преюдиційне значення в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що внаслідок прийняття відповідачем неправомірного рішення № 15 від 17.01.2019, ТзОВ Джерело ЛТД втратило на термін з 18.01.2019 по 18.04.2019 право здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 420 340,90 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення 45 000,00 грн моральної шкоди внаслідок поширення негативної інформації про ТзОВ Джерело ЛТД на сайті НКЦПФР та на особистій сторінці Голови НКЦПФР ОСОБА_1 в соціальній мережі Facebook.

Відповідач, у свою чергу, заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження розміру понесених позивачем збитків, а розміщена на сайті НКЦПФР стаття не є негативною інформацією, а є лише констатацією фактів та жодним чином не принижує ділову репутацію позивача. Зокрема, з роздруківки з сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за посиланням https://www.nssmc.gov.ua/2019/08/01/nktspfr-pereshkodzhatim... вбачається, що НКЦПФР на своєму сайті розмістила наступну інформацію: В рамках протидії виявлення правопорушенням Комісія тимчасово зупинила ліцензію 12 торговцям цінними паперами, маючи на меті всебічне дослідження обставин справи. За результатами розгляду справ уповноваженими особами Комісії були застосовані санкції щодо наступних торговців цінними паперами: ТзОВ Навігатор Інвест , ТзОВ НВП Магістр , ТзОВ РК Придніпров`є , ТзОВ Фондовий депозитарій , ТзОВ ФК Обе , ТзОВ АФТ , ТзОВ Джерело ЛТД, ТзОВ Менеджмент Технолоджіс , ТзОВ Спред , ТзОВ ФК Сократ , ТзОВ Бенефіт Брок , ТзОВ ФК Авангард , ТзОВ ФК Оріс Кепітал , ПрАТ Експерт Капітал , ТзОВ ФК Корнер .

Крім того, за твердженням відповідача, є безпідставним посилання позивача на інформацію зі сторінки Голови НКЦПФР ОСОБА_1 в соціальній мережі Facebook, оскільки будь-які дії та висловлювання ОСОБА_1 , як фізичної особи, в соціальних мережах - це є його окрема думка та оціночні судження.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання недоговірної шкоди передбачено ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичній або юридичній особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).

Згідно ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Судом встановлено, що позивач є торговцем цінними паперами та здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів на підставі ліцензій на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: ліцензії на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та ліцензії на дилерську діяльність серії АЕ №286842 від 08.04.2014, виданих на підставі рішення НКЦПФР від 18.09.2012 №781.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав на цінні папери та прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим до такої діяльності цим Законом та законодавством.

Поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими видами діяльності забороняється, крім:

- провадження банком діяльності з торгівлі цінними паперами, депозитарної діяльності та діяльності з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю;

- надання професійним учасником фондового ринку консультаційних послуг щодо емісії, обігу та обліку цінних паперів, щодо прав та обов`язків емітента, інвестора та/або особи, яка видала неемісійний цінний папір, щодо обігу та обліку інших фінансових інструментів, а також щодо здійснення фінансових інвестицій у зазначені цінні папери та інші фінансові інструменти;

- здійснення компанією з управління активами діяльності з адміністрування пенсійних фондів та/або діяльності з управління іпотечним покриттям;

- провадження професійним учасником фондового ринку діяльності з надання інформаційних послуг на фондовому ринку, відмінне від надання рекламних послуг.

Частиною 2 ст. 16 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок встановлено, що на фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності: діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарна діяльність; діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку; клірингова діяльність; діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів; діяльність з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (крім професійної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів та депозитарної діяльності Національного банку України). Перелік документів, необхідних для отримання ліцензії, порядок її видачі та анулювання встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

В ч. 1 ст. 17 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок зазначено, що професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами, які створюються у формі господарського товариства та для яких операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом, а також банками. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає: брокерську діяльність; дилерську діяльність; андеррайтинг; діяльність з управління цінними паперами.

Частинами 2 та 3 ст. 17 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок наведено визначення брокерської та дилерської діяльності.

Так, брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема на підставі договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 27-1 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок юридична особа набуває статусу професійного учасника фондового ринку і права на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення виключно після отримання ліцензії на провадження відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення. Провадження професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення без отримання зазначеної ліцензії забороняється.

З наведених правових норм вбачається, що позивач, як учасник ринку цінних паперів, може здійснювати свою професійну діяльність на ринку цінних паперів тільки на підставі ліцензії на здійснення брокерської та дилерської ліцензії, виданої відповідачем.

Судом встановлено, що 17.01.2019 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення № 15 про зупинення з 18.01.2019 дії ліцензій на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності серії АС 286841 від 08.04.2014, дилерської діяльності серії АС 286842 від 08.04.2014, виданої на підставі рішення Національно комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 №781 TзOB Джерело ЛТД на термін з 18.01.2019 до 18.04.2019.

Таким чином, позивач у період з 18.01.2019 по 18.04.2019 був унеможливлений здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Разом з тим, Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 10.07.2019 у справі №640/4735/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019, визнав протиправним та скасував це рішення відповідача.

При цьому, адміністративний суд у рішенні встановив, що оспорюваний акт відповідача призвів до неспівмірного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення, та прийнятий у невідповідності до приписів п.п. 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому, як наслідок, рішення НКЦПФР підлягає скасуванню, як невмотивоване. Зокрема, адміністративним судом зазначено, що Комісія зупинила дію ліцензій позивача в процесі з`ясування обставин справи про ймовірне правопорушення на ринку цінних паперів, без встановлення факту такого правопорушення, тобто без достатніх на те підстав.

Приймаючи до уваги, що відповідач не погоджується з наведеним позивачем розрахунком щодо розміру понесених ТзОВ Джерело ЛТД збитків у вигляді упущеної вигоди за період з 18.01.2019 по 18.04.2019, суд ухвалою від 20.02.2020 призначив у справі №910/16856/19 судову експертизу, проведення якої доручив Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Зокрема, на вирішення експерта судом поставлено наступні питання:

- Чи є документально обґрунтованим розрахунок збитків/упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело Лтд (ідентифікаційний код 14343896), понесених внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ідентифікаційний код 37567646) рішенням №15 від 17.01.2019 ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286842 від 08.04.2014, виданих на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 №781?

- В якій сумі підтверджується розмір збитків/упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело Лтд (ідентифікаційний код 14343896), понесених внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ідентифікаційний код 37567646) рішенням №15 від 17.01.2019 ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286842 від 08.04.2014, виданих на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 №781?

Судовий експерт Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Корецька Ю.В. у висновку № СЕ-19-20/21058-ЕК від 28.01.2021 встановила таке:

1. З урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2019 № 640/4735/19 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 № 640/4735/19, розрахунок збитків/упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело ЛТД (ідентифікаційний код 14343896), понесених внаслідок зупинення національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ідентифікаційний код 37567646) рішення № 15 від 17.01.2019 ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело ЛТД на брокерську діяльність серії АЕ № 286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ № 286842 від 08.04.2014, виданих на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 № 781 документально підтверджується.

2. З урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2019 № 640/4735/19 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 № 640/4735/19 розмір збитків/упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело ЛТД (ідентифікаційний код 14343896), понесених внаслідок зупинення національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ідентифікаційний код 37567646) рішення № 15 від 17.01.2019 ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело ЛТД на брокерську діяльність серії АЕ № 286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ № 286842 від 08.04.2014, виданих на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 № 781 підтверджується в сумі 420 340,90 грн.

Відповідно до ст. 104 ГПК висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, дослідивши матеріали справи та висновок експерта № СЕ-19-20/21058-ЕК від 28.01.2021, суд приймає його як належний доказ на підтвердження розміру понесених ТзОВ Джерело ЛТД збитків (упущеної вигоди) в сумі 420 340,90 грн.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 03.10.2001 у справі № 1-36/2001 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України Про Державний бюджет України на 2000 рік та статті 25 Закону України Про Державний бюджет України на 2001 рік (справа про відшкодування шкоди державою), також визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету.

Крім того, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна людина, права і свободи якої викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

За таких обставин, відшкодування шкоди позивачу підлягає за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого, у спірних правовідносинах, є Державна казначейська служба України.

Отже, позивачем належним чином доведено порушення його прав з боку відповідача, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело ЛТД про стягнення з Державного бюджету України збитків (упущеної вигоди) в сумі 420 340,90 грн є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.

Щодо вимог ТзОВ Джерело ЛТД про стягнення моральної шкоди у розмірі 45 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведеної норми вбачається, що заподіяння моральної шкоди юридичній особі проявляється у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Поняття моральна шкода визначено у постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995. Тож моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому під немайновим шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням ділової репутації, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності.

У ч. 2 п. 5 Інформаційного листа Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію № 01-8/184 від 28 березня 2007 р. Вищий господарський суд України роз`яснив, що діловою репутацією юридичної особи є престиж її фірмового (комерційного) найменування, торгових марок та інших належних їй нематеріальних активів серед споживачів її товарів і послуг. Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб`єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами ст. 1166, ст. 1167 ЦК. Положення цих норм щодо категорій поширювачів такої інформації можуть бути конкретизовані в окремих законах.

Звертаючись з вимогою про відшкодування моральної шкоди, позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про приниження відповідачем ділової репутації позивача або наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням його ділової репутації, вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності позивача.

Також, судом не приймаються до уваги доводи позивача, що головою Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку ОСОБА_1 на особистій сторінці в соціальній мережі Facebook поширено недостовірну інформацію про ТзОВ Джерело ЛТД, що спричинило останньому моральну шкоду, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей , які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає демократичного суспільства (рішення у справі Карпюк та інші проти України від 06 жовтня 2015 року).

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).

Суд враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями оціночне судження та фактів . Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі Нова Газета і Бородянський проти Росії вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі Фельдек проти Словаччини суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Ураховуючи наведене, судом встановлено, що розміщення на особистій сторінці ОСОБА_1 в соціальній мережі Facebook інформації про неправомірну діяльність суб`єктів, як учасників ринку цінних паперів, є його окремою думкою, як фізичної особи та оціночним судженням, відповідно не може розцінюватися, як поширення неправдивої інформації відповідачем про позивача.

Більше того, з наданої позивачем роздруківки з особистої сторінки ОСОБА_1 в соціальній мережі Facebook взагалі не згадується про ТзОВ Джерело ЛТД та його діяльність, як учасника ринку цінних паперів.

За вказаних обставин, заявлена позовна заява позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 45 000,00 грн є необґрунтованою, відповідно задоволенню не підлягає.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, витрати зі сплати судового збору та за проведення судової експертизи відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Національну комісії з цінних паперів та фондового ринку пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело Лтд задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України (01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6; ідентифікаційний код 37567646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело Лтд (04119, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 23, літера А; ідентифікаційний код 14343896) грошові кошти у сумі 420 340 (чотириста двадцять тисяч триста сорок) грн 90 коп. в рахунок відшкодування шкоди (упущеної вигоди).

Стягнути з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 8, квартира 30; ідентифікаційний код 37956207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело Лтд (04119, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 23, літера А; ідентифікаційний код 14343896) витрати за проведення судової експертизи у розмірі 3 376 (три тисячі триста сімдесят шість) грн 80 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 8, квартира 30; ідентифікаційний код 37956207) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 305 (шість тисяч триста п`ять) грн 11 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 05.04.2021.

Суддя В.В. Бондарчук