Постанова

від 31.03.2021 по справі 914/2353/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/2353/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В.А.,

здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія Україна"

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 (суддя Ділай У. І.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 (судді: Кравчук Н. М. (головуючий), Кордюк Г. Т., Скрипчук О. С.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс "Авто-Люкс"

до 1. Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія Україна", 2. Філія Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія Україна" "Львівська регіональна Дирекція"

про визнання права оренди та користування нерухомим майном і стягнення збитків.

Короткий зміст і підстави заяви

1 . Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс "Авто-Люкс" (далі - ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія Україна" (далі - АТ "НСТУ") та Філії АТ "НСТУ" "Львівська регіональна Дирекція" про визнання права оренди та користування нерухомим майном, загальною площею 672,50 м 2 , розташованого за адресою: вул. Кривоноса, 9 у місті Львові, згідно з договором оренди нерухомого майна № 339-7/4 строком до 21.09.2021 та стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 22.10.2018 № 105 у сумі 139 084,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.09.2020 прийнято позовну заяву ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" до розгляду та відкрито провадження у справі №914/2353/20 за правилами загального позовного провадження.

27.10.2020 ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просило вжити заходів до забезпечення позову до набрання рішенням суду законної сили шляхом заборони:

- АТ "НСТУ" та шляхом залучення третіх осіб, вчиняти дії щодо обмеження доступу до об`єкта оренди, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 9, орендованого на підставі договору оренди нерухомого майна № 339-7/4 укладеного 22.10.2018 між АТ "НСТУ" та ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс";

- АТ "НСТУ" в особі Філії АТ "НСТУ" "Львівська регіональна дирекція" вчиняти дії щодо припинення надання комплексу послуг, пов`язаних з обслуговуванням та експлуатацією об`єкта оренди, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 9 на підставі договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 105 укладеного 22.10.2018 між Філією АТ "НСТУ" "Львівська регіональна дирекція" та ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс".

2. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що 22.10.2018 між АТ "НСТУ" (орендодавець) і ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" укладено договір оренди нерухомого майна № 339-7/4, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування у строк по 21.09.2021 включно нерухоме майно, а саме: № 1-7 приміщення будівлі прохідної контори (літ. Р-1); № 1,2 приміщення майстерні (літ.С-1); № 1-5 приміщення гаражів (літ. Т-1); № 1-5 приміщення мойки (літ. У-1); № 1-3 побутові приміщення (літ. Ф-1); № 1 приміщення складу (літ. Х-1), розташоване за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 9. Орендоване майно надано для використання за його цільовим призначенням - СТО.

22.10.2018 між Філією АТ "НСТУ" "Львівська регіональна дирекція (балансоутримувач) та ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс", укладено договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 105 терміном до 21.09.2021, за умовами якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівель, розташованих за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 9, загальною площею 672,50 м 2 та утримання прибудинкової території, а ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" відшкодовує витрати балансоутримувачу на утримання будівель та надання комунальних послуг відповідно до умов договору.

Як стверджує заявник, відповідач-2 неналежно виконує зобов`язання за договором від 22.10.2018 № 105, оскільки припинив надання комплексу послуг, пов`язаних з обслуговуванням та експлуатацією об`єкта оренди (зупинення поставки води та електроенергії) в орендованому приміщенні за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 9, чим здійснив втручання в господарську діяльність орендаря та порушив право останнього на використання орендованого приміщення за його призначенням, та завдав матеріальних збитків.

Також позивач зазначив, що не має змоги використовувати орендоване майно за цільовим призначенням - СТО, оскільки 16.09.2020 відповідачами залучено воєнізовану охорону "Управління поліції охорони в Львівській області", якою обмежено фізичний доступ працівників та представників ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс", а також клієнтів СТО до об`єкта оренди. Відтак, робота СТО зупинена, доступ до товарно-матеріальних цінностей товариства, особистих речей працівників та доступ клієнтів до СТО припинений.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.10.2020, яку постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 залишено без змін, заяву ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" про забезпечення позову задоволено частково: заборонено до припинення (розірвання) договору оренди нерухомого майна від 22.10.2018 № 339-7/4 АТ "НСТУ" та шляхом залучення третіх осіб, вчиняти дії щодо обмеження доступу до об`єкта оренди, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 9 на підставі договору оренди нерухомого майна № 339-7/4 укладеного 22.10.2018 між АТ "НСТУ" та ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс"; у задоволенні решти вимог відмовлено.

4. Ухвала суду мотивована тим, що вчинені відповідачами заходи щодо повного обмеження доступу до орендованого майна через встановлення воєнізованої охорони є втручанням в господарську діяльність ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" щодо надання послуг технічного обслуговування транспортних засобів. Таким чином, орендодавець обмежує доступ до об`єкту оренди, чим позбавляє позивача права користування орендованим майном, яке належить останньому на праві оренди відповідно до договору оренди нерухомого майна № 339-7/4. В зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, викладені в заяві про забезпечення позову та докази надані в їх підтвердження вказують на наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції і постановою апеляційного суду, АТ "НСТУ" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування підстав касаційного оскарження АТ "НСТУ" зазначає, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, а суд апеляційної інстанції в порушення пункту 1 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не усунув допущені порушення судом першої інстанції та допустив нові порушення, що призвело до неправильного вирішення заяви про забезпечення позову. Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції не встановив: чи дійсно обмежували відповідачі або треті особи (поліція, охорона) доступ позивачу до орендованого майна всупереч умовам договору; якими заходами обмежено доступ до орендованого майна; які саме особи обмежували доступ позивача до орендованого майна; чим підтверджені протиправність дій відповідачів; чи встановлено осіб (працівників) відповідачів, які нібито вчинили протиправні (позадоговірні) діяння; чи притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності працівників відповідачів чи третіх осіб за нібито протиправні (позадоговірні) діяння; чи вручено підозру працівникам відповідачів чи третіх осіб за нібито протиправні діяння щодо втручання в господарську діяльність позивача; чи виконав позивач умови договору в повному обсязі, зокрема в частині сплати орендної плати; чи настав випадок, необхідний для застосування/не застосування пункту 10.5 Договору.

Окрім того, на думку скаржника, місцевий господарський суд змінив зміст договірних відносин та фактично вказав, що на майбутнє дотримання вимог пункту 7.5 договору не має будь-якого значення та не підлягає застосуванню, оскільки специфіка діяльності позивача полягає у наданні послуг широкому колу осіб, який неможливо заздалегідь передбачити чи спрогнозувати. Однак, дослідження змісту договору та встановлення сторони, яка його порушила, можливе лише під час розгляду спору по суті. Таким чином, висновок щодо застосування пункту 7.5 без його дослідження у комплексі з іншими пунктами договору, зокрема, пункту 10.5 свідчить про передчасний висновок суду та невідповідність обставинам справи.

АТ "НСТУ" наполягає, що діяло в межах договору оренди та не допустило порушення жодного права чи інтересу позивача, а позивач систематично не виконує умови договору оренди щодо оплати вартості оренди, що призвело до звернення АТ "НСТУ" до суду з відповідним позовом про розірвання договору оренди.

Скаржник також вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову у межах спірних правовідносин порушило принцип співмірності, оскільки суд першої інстанції змінив зміст договірних відносин, а саме зазначив про відсутність необхідності застосування пункту 7.5 договору, застосував пункт 8.2 та утримався від дослідження та застосування пункту 10.5, чим поставив відповідача у більш невигідне становище порівняно з позивачем.

АТ "НСТУ" акцентує, що зі змісту ухвали про забезпечення позову вбачається, що необмежене коло осіб, які представляться як працівники/представники позивача або його клієнти мають необмежений доступ на прибудинкову територію стратегічного об`єкта для економіки і безпеки держави.

Також, на думку скаржника, судами не враховано висновків Верховного Суду щодо розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, викладених у постанові від 16.08.2019 у справі № 916/142/19, від 16.12.2020 у справі № 915/212/20.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшло.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. Між АТ "НСТУ" (орендодавець) та ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" існували орендні відносини на підставі договору оренди нерухомого майна від 22.10.2018 № 339-7/4. У користуванні позивача строком до 21.09.2021 включно перебувало нерухоме майно, а саме: №1-7 приміщення будівлі прохідної контори (літ. Р-1); №1,2 приміщення майстерні (літ.С-1); №1-5 приміщення гаражів (літ. Т-1); №1-5 приміщення мойки (літ. У-1); №1-3 побутові приміщення (літ. Ф-1); №1 приміщення складу (літ. Х-1), розташоване за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 9. Орендоване майно надано для використання за його цільовим призначенням - СТО.

Зазначений договір оренди нерухомого майна від 22.10.2018 № 339-7/4 є чинним, в судовому порядку не визнаний недійсним та не розірваний.

9. Між Філією АТ "НСТУ" "Львівська регіональна дирекція" (балансоутримувач) та ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс", укладено договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 22.10.2018 № 105 строком до 21.09.2021.

За твердженням заявника, відповідач-2 неналежно виконує зобов`язання за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 22.10.2018 № 105, оскільки 06.03.2020 та повторно 21.08.2020 припинив надання комплексу послуг пов`язаних з обслуговуванням та експлуатацією об`єкта оренди (зупинення поставки води та електроенергії) в орендованому приміщенні за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 9, чим здійснив втручання в господарську діяльність орендаря та порушив право орендаря на використання орендованого приміщення за його призначенням, та завдав останньому матеріальних збитків.

10. На запит адвоката Львівська регіональна дирекція АТ "НСТУ" 09.04.2020 № 111/114 надала відповідь і підтвердила, що ними з 06.03.2020 припинено надання комплексу послуг пов`язаних з обслуговуванням та експлуатацію об`єкта оренди, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 9. Також було зазначено, що "в порушення пункту 4.3. договору оренди ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" заборгував за період з липня 2019 року по лютий 2020 року суму 527 828,26 грн. Дій з сторони орендаря щодо погашення заборгованості не вчинялось. Враховуючи наявні та систематичні порушення орендарем договору оренди, керуючись пунктом 9.4 цього договору орендодавець має право припинити забезпечення всього комплексу послуг, пов`язаних з господарським обслуговуванням та експлуатацією орендованого майна".

До заяви долучено акт обстеження нерухомого майна від 21.08.2020, в якому зазначено про факт відсутності електропостачання та водопостачання, а саме: №1-7 приміщення будівлі прохідної контори (літ. Р-1) - Відсутнє електропостачання; №1,2 приміщення майстерні (літ.С-1) - Відсутнє електропостачання; №1-5 приміщення гаражів (літ. Т-1) - Відсутнє електропостачання; - №1-5 приміщення мийки (літ. У-1) - Відсутнє електропостачання та водопостачання; №1-3 побутові приміщення (літ. Ф-1) - Відсутнє електропостачання та водопостачання; №1 приміщення складу (літ. Х-1) - Відсутнє електропостачання.

16.09.2020 відповідачами залучено воєнізовану охорону "Управління поліції охорони у Львівській області", якою обмежено фізичний доступ працівників та представників ТОВ "Фенікс Авто-Люкс", а також клієнтів СТО до об`єкта оренди.

11. ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до АТ "НСТУ" та Філії АТ "НСТУ" "Львівська регіональна Дирекція" про визнання права оренди та користування нерухомим майном, загальною площею 672,50 м 2 , розташованого за адресою: вул. Кривоноса, 9 у місті Львові, згідно з договором оренди нерухомого майна № 339-7/4 строком до 21.09.2021 та стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 22.10.2018 № 105 у сумі 139 084,00 грн.

Позиція Верховного Суду

12. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, зокрема до пред`явлення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

13. Відповідно до частин 1, 4 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

14. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві здійснювати певні дії.

15 . Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

16. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язано застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише застереження у заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або імовірну неможливість ефективного поновлення прав позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

17. Як встановлено судами, предметом спору у справі, яка розглядається, є немайнова вимога про визнання за позивачем права оренди та користування нерухомим майном та майнова вимога про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

18. З урахуванням предмету позову у даній справі стягнення понесених орендарем збитків та визнання права оренди, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих, достовірних вірогідних доказів, що майно, яке є у відповідачів на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в результаті об`єктивних (відсутність грошових коштів для виконання зобов`язань за спірними договорами, незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов`язань, відкритих виконавчих проваджень щодо відповідача тощо) або суб`єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності за спірними договорами або перешкоджання законному стягненню зазначеної заборгованості) причин.

Оскільки ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" звернулося до суду з позовною вимогою зокрема немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

19 . При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 і у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 924/790/18, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 25.02.2020 у справі № 924/789/18.

20. В обґрунтування необхідності забезпечення позову ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" зазначає про необхідність уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального використання орендованого приміщення та виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

21 . Суд першої інстанції, забороняючи відповідачу та шляхом залучення третіх осіб, вчиняти дії щодо обмеження доступу щодо об`єкта оренди, зазначив, що вчинені відповідачами заходи щодо повного обмеження доступу до орендованого майна через встановлення воєнізованої охорони є втручанням в господарську діяльність ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" в частині надання послуг технічного обслуговування транспортних засобів. Обставини викладені в заяві про забезпечення позову та докази надані в їх підтвердження вказують на наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову. При цьому вчиняючи дії щодо обмеження доступу до орендованого майна, орендодавець порушує умови спірного договору.

22. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що такі неправомірні дії балансоутримувача обмежують господарську діяльність орендаря та порушують безперервний технологічний процес виробництва на станції СТО. Припинення доступу до орендованих приміщень створює проблему в утриманні об`єкта оренди в належному стані, забезпечення працівників орендаря нормальними санітарними та гігієнічними умовами, а також збереження майнового комплексу та товарно-матеріальних цінностей в безпеці та під охороною. Колегія суддів апеляційної інстанції погодилась з висновком суду першої інстанції, що такі дії слід розцінювати як втручанням в господарську діяльність ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" в частині надання послуг технічного обслуговування транспортних засобів.

23 . Однак Верховний Суд вважає висновки судів обох інстанцій про обґрунтованість заяви ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" про забезпечення позову передчасними та зробленим без належного врахування ними встановлених обставин справи та норм права, які регулюють відповідні правовідносини.

24 . У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову ".

25 . Заявлення позову про визнання права оренди не узгоджується із заходом забезпечення позову, який просить вжити позивач (заборони АТ "НСТУ" та шляхом залучення третіх осіб, вчиняти дії щодо обмеження доступу до об`єкта оренди), оскільки такий захід забезпечення позову фактично зумовлює вирішення спору по суті.

Факт невизнання відповідачами права оренди та можливого ухилення від виконання зобов`язань за договором оренди не є встановленим та підлягає доведенню під час вирішення справи по суті і сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Задовольняючи заяву позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції мав обґрунтувати, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Однак висновки судів попередніх інстанцій та аргументація наведена ними у оскаржуваних судових рішеннях, не відповідають таким вимогам. Зокрема судами в межах наявних у них повноважень не досліджено наявність у матеріалах справи належних, допустимих та достовірних у розумінні статті 76-78 ГПК України доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

26 . Також АТ "НСТУ" повідомило, що ним подано позов до ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди. Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.12.2020 у справі № 914/1343/20 позовні вимоги задоволено частково, зокрема розірвано договір оренди нерухомого майна від 22.10.2018 № 339-7/4, укладений між АТ "НСТУ" та ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс"; зобов`язано ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс" повернути орендоване майно, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 9 шляхом підписання акта приймання-передачі орендованого майна від орендаря до орендодавця.

27 . За таких обставин Верховний Суд вважає, що вжиті судами заходи забезпечення позову не відповідають приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за встановлених судами фактичних обставин справи є неспіврозмірними із заявленими вимогами, оскільки спричиняють невиправдане обмеження у реалізації відповідачем правомочностей власника нерухомості за відсутності реальних передумов для висновку про імовірність утруднення ефективного захисту прав позивача.

28. Висновки суддів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для забезпечення позову є передчасними та не підтвердженим доказами в зв`язку з чим не вбачається підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у даній справі.

29. Посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій правил територіальної юрисдикції (підсудності) та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.08.2019 у справі № 916/142/19, колегія суддів вважає помилковими, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

30. З огляду на те, що спірні правовідносини стосуються нерухомого майна, оскільки предметом позову є вимоги про визнання за позивачем права оренди та користування нерухомим майном та стягнення збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, а саме нерухоме майно розташовано за адресою: м. Львів, вул. Кривоноса, 9, колегія суддів вважає, що у даному випадку застосуванню підлягають правила виключної підсудності, які визначені частиною 3 статті 30 ГПК України щодо прив`язки розгляду спору до місцезнаходження майна або його основної частини і розгляд спору має здійснювати Господарський суд Львівської області.

Необґрунтованим є посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.08.2019 у справі № 916/142/19, оскільки у цій справі відповідачем є Міністерства інфраструктури України, тобто орган, зазначений у частині 5 статті 30 ГПК України, тому Верховний Суд дійшов висновку, що така справа у будь-якому разі підлягає розгляду місцевим господарським судом юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

32. Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судові рішення місцевого та апеляційного господарського суду зазначеним вимогам не відповідають.

33. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

34. Частинами 1 та 2 статті 311 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

35. З огляду на встановлене касаційним судом порушення норм процесуального права, зокрема статей 136, 137 ГПК України, яке полягає у необґрунтованому застосуванні судами заходів забезпечення позовних вимог, ураховуючи обсяг вимог касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про застосування повноважень, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України, скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

36. Оскільки за результатом розгляду касаційної скарги Верховним Судом прийнято нове судове рішення - про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на позивача (ТОВ "Фенікс "Авто-Люкс").

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія Україна" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 914/2353/20 скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс "Авто-Люкс" про забезпечення позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс "Авто-Люкс" на користь Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія Україна" 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги і 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Львівської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Суді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв