Ухвала

від 05.04.2021 по справі 925/1382/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 925/1382/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О. Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) ОСОБА_2 ,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарський товаровиробник "Агросвіт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - державного реєстратора Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області

про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

1. 22.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

2. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

3. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).

4. Відповідно до ч. 2 ст. 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.

5. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст. 287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

6. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій є незаконними, ухваленими при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Посилається, зокрема, на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК).

7. Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу).

8. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

9. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених п. п. 1-3 ч. 2 ст. 287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

10. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

11. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/17, п. 40 постанови від 16.05.2018 № 910/24257/16).

12. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

13. Однак, всупереч вищезазначеним вимогам, скаржник, посилаючись на підставу, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК, не зазначив: 1) норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні; 2) висновок щодо застосування цієї норми права, зроблений судом в оскаржуваному судовому рішенні; 3) висновок щодо її застосування, викладений у постанові Верховного Суду (із зазначенням дати її прийняття та номеру справи), який в оскаржуваній постанові апеляційний суд не врахував; 4) обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

14. Також, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

15. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".

16. Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

17. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

18. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір).

19. Частина 4 ст. 6 Закону "Про судовий збір" встановлює, що якщо скарга (заява) подана про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

20. Господарський суд Черкаської області рішенням від 02.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021, у задоволенні позовних вимог відмовив.

21. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

22. Враховуючи вимоги касаційної скарги, скаржник при подачі цієї скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 11 526 грн (один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 становив 1 921 грн х три вимоги немайнового характеру х 200 %).

23. Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

24. Розсуд суду при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору за клопотанням сторони є обмеженим. У законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яких може бути звільнено від сплати судового збору та підстави вчинення таких дій.

25. До касаційної скарги скаржник додав клопотання про звільнення від сплати судового збору за її подання або зменшення його розміру, яке, з посиланням на ст. 8 Закону "Про судовий збір", мотивоване відсутністю можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, оскільки розмір судового збору, що підлягає сплаті складає понад 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2020 рік. До клопотання додані довідка про доходи (пенсія по інвалідності) № 7001980387091035 та дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) № 0995919908917916 , сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 21.03.2021.

26. Верховний Суд зазначає, що належним доказом існування підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір", є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік. Скаржник такої довідки не надав.

27. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 9901/77/20 (п. п. 29, 30).

28. Таким чином, скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, тобто касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК.

29. Тож скаржнику необхідно або сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, або надати докази на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за 2020 рік (довідку Державної податкової служби України про розмір доходів за 2020 рік).

30. Частина 2 ст. 292 ГПК передбачає, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст. 290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

31. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

32. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

33. З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги або зменшення його розміру залишається без розгляду до усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, ст. ст. 4, 8 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 у справі № 925/1382/19 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню .

Суддя О. Кібенко