Постанова

від 01.04.2021 по справі 2-539/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 2-539/11

провадження № 61-21922св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

за первісним позовом:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: виконавчий комітет Книгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за зустрічним позовом:

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідачі: Княгиницька сільська рада Рогатинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову:

позивач - ОСОБА_4 ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Княгиницька сільська рада Рогатинського району Івано-Франківської області,

особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, - ОСОБА_5 ,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Горейко М. Д., Матківського Р. Й., Максюти І. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просив визнати за ним як спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та брата ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_7 та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його брат ОСОБА_8 , які були співвласниками домоволодіння на АДРЕСА_1 . Після їх смерті відкрилася спадщина на це домоволодіння. Оскільки вони заповідальних розпоряджень не зробили, він є їх спадкоємцем за законом. Бажаючи скористатися своїм правом на спадкування він звернувся в нотаріальну контору, однак нотаріус відмовив йому в оформленні спадщини на домоволодіння у зв'язку з відсутністю документа про право власності на домоволодіння спадкодавців.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

У червні 2016 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і просив визнати за ним право власності на 1/3 частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало йому як члену колгоспного двору.

Позив мотивований тим, що він станом на 01 липня 1990 року проживав у домоволодінні АДРЕСА_1 разом з бабусею ОСОБА_7 та дядьком ОСОБА_8 . Всі вони були членами колгоспного двору. Виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних, він має право на 1/3 частину даного домоволодіння. Оскільки правовстановлюючий документ на право власності на частину цього домоволодіння у нього відсутній, ОСОБА_2 просив позов задовольнити.

У листопаді 2016 року третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору - ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області та просила: визнати за нею як спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 2/3 частини домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки кадастровий номер 2624482500:04:004:0128 та кадастровий номер 2624482500:04:004:0129, які розташовані на території села Загір`я Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, видані 16 червня 2012 року державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_1., та визнати за нею право власності на вказані земельні ділянки як спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_9 .

В обґрунтування позову зазначала, що її бабі ОСОБА_7 , дядьку ОСОБА_8 , а також ОСОБА_2 належало по 1/3 частині домоволодіння на АДРЕСА_1 , оскільки вказане домоволодіння відносилось до суспільної групи двір колгоспника і лише вони станом на 01 липня 1990 року проживали в ньому. Після смерті ОСОБА_7 її син ОСОБА_8 як спадкоємець першої черги за законом успадкував її 1/3 частину домоволодіння.

Дядько постійно хворів та потребував стороннього догляду, а тому у вересні 2005 року переїхав проживати до її матері ОСОБА_9 в село Червоний Розселенець Біляївського району Одеської області, де проживав до дня своєї смерті. Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина на належні йому 2/3 частини домоволодіння на АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки на території Княгиницької сільської ради.

Після смерті її матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрилась спадщина на вищевказане нерухоме майно. Оскільки мати не склала заповідальне розпорядження, вказану спадщину прийняла вона як спадкоємець першої черги за законом. Через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння вона не може оформити право власності на спадкове майно. Крім того їй стало відомо, що право власності на земельні ділянки, які належали її покійному дядьку ОСОБА_8 і які успадкувала її мати ОСОБА_9 , оформив ОСОБА_1 , тому свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані земельні ділянки є незаконними, оскільки її мати ОСОБА_9 не відмовлялась від прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_8 .

З огляду на викладене ОСОБА_4 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину майна колгоспного двору - домоволодіння загальною вартістю 49 110 грн, що розташоване на АДРЕСА_1 , а саме на 1/3 частину житлового будинку загальною площею 96,1 кв. м, літньої кухні площею 41,2 кв. м, стайні площею 34,0 кв. м, стодолу площею 21,6 кв. м, шопу площею 21,3 кв. м, криницю 5,0 п. м.

Позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 2/3 частини житлового будинку загальною площею 96,1 кв. м, літньої кухні площею 41,2 кв. м, стайні площею 34,0 кв. м, стодолу площею 21,6 кв. м, шопу площею 21,3 кв. м, криницю 5,0 п. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки кадастровий номер 2624482500:04:004:0128 та кадастровий номер 2624482500:04:004:0129, які розташовані на території села Загір`я Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, видані 16 червня 2012 року державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_1.

Визнано за ОСОБА_4 як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери 2624482500:04:004:0128 та 2624482500:04:004:0129, які розташовані на території села Загір`я Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 виявив бажання прийняти спадщину після смерті матері ОСОБА_7 та брата ОСОБА_8 , у зв`язку з чим 09 листопада 2011 року звернувся з відповідною заявою до нотаріальної контори, проте отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з огляду на пропуск строку для прийняття спадщини.

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2011 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк тривалістю три місяці для подання ним заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Однак зазначене рішення було скасоване рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 жовтня 2015 року та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Оскільки ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини і його не було поновлено судовим рішенням, відсутні правові підстави для визнання за ним як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .

16 червня 2012 року ОСОБА_1 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки (кадастровий номер 2624482500:04:004:0128 та кадастровий номер 2624482500:04:004:0129), однак оскільки ним в установленому законом порядку не було прийнято спадщину, ці свідоцтва є недійсними.

ОСОБА_2 станом на 01 липня 1990 року був зареєстрований в домоволодінні на АДРЕСА_1 . Окрім нього в даному домоволодінні, яке відносилось до суспільної групи двір колгоспника , були зареєстровані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

За таких обставин ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , як члени колгоспного двору мали право кожен на 1/3 частку в майні цього двору, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться на АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_9 як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_8 прийняла спадщину внаслідок спільного постійного проживання разом з ним на час відкриття спадщини і не відмовилася від неї.

У зв`язку із смертю ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина на належне їй майно.

Оскільки за життя ОСОБА_9 заповідального розпорядження не зробила, її дочка ОСОБА_4 є спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України, тому за нею підлягає визнанню право власності на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території села Загір`я Княгиницької сільської ради Рогатинського району.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 особа, яка не брала участь у справі, - ОСОБА_5 оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року рішення Рогатинського районного суду від 23 травня 2017 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що після смерті спадкодавця ОСОБА_9 крім її дочки ОСОБА_4 є інші спадкоємці, в тому числі й ОСОБА_5 , яка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Оскільки ОСОБА_4 не було залучено її до участі в справі у якості відповідача, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_4 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 в апеляційному порядку не оскаржувалося та, відповідно, не переглядалося.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2019 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що 15 серпня 2012 року ОСОБА_5 зверталася із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 , в якій умисно вказала, що крім неї інших спадкоємців за законом немає, хоча спадкоємців є троє: ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 .

Між датою звернення ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини до дня, коли вона дізналася про рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2017 року пройшло близько 7 років, тобто протягом цього часу вона могла отримати свідоцтво про право на спадщину.

ОСОБА_5 звернулася до Івано-Франківського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення у цій справі лише після того, як вона разом з іншою спадкоємицею ОСОБА_10 звернулася до Біляївського районного суду Одеської області з позовом про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і визнання права власності на спадщину.

Будучи обізнаною про наявність майна у Івано-Франківській області ОСОБА_5 повідомила їй, що не претендує на це майно і за домовленістю вказану частину майна повинна була успадкувати вона одноособово.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не зазначив, як саме вона порушила права та інтереси ОСОБА_5 .

Апеляційний суд ухвалив рішення лише щодо апеляційної скарги ОСОБА_5 та залишив поза увагою первісний та зустрічний позов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Рогатинського районного суду Івано-Франківської області.

17 березня 2020 року справа № 2-539/11 надійшла до Верховного Суду.

Судові рішення в частині вирішення позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 в касаційному порядку не оскаржувалися та не переглядаються.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що предметом позову у даній справі є спадкове майно - домоволодіння на АДРЕСА_1 та земельні ділянки (кадастровий номер 2624482500:04:004:0128 та кадастровий номер 2624482500:04:004:0129), які розташовані на території села Загір`я Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області.

Вищевказане домоволодіння відносилось до суспільної групи двір колгоспника і станом на 01 липня 1990 року в ньому проживали: ОСОБА_7 , її син ОСОБА_8 та онук ОСОБА_2

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належали земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1, 29 га кожна, кадастровий номер 2624482500:04:004:0129 та кадастровий номер 2624482500:04:004:0128, розташовані на території села Загір`я Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, що підтверджується Державними актами на право приватної власності на землю серії IV-ІФ № 001081 та серії IV-ІФ № 001082, виданими Рогатинською районною радою 30 червня1999 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла.

З довідки виконавчого комітету Княгиницької сільської ради №395 від 01 жовтня 2015 року вбачається, що на день смерті ОСОБА_7 разом з нею у домогосподарстві на АДРЕСА_1 був зареєстрований та проживав її син ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку зі смертю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належні їм частки у вищевказаному домоволодінні та земельні ділянки, розташовані на території села Загір`я Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області.

Встановлено, що заповіти від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у виконкомі Княгиницької сільської ради не посвідчувались.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_7 були її діти ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_8 - брати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_9

ОСОБА_1 виявив бажання прийняти спадщину після смерті матері ОСОБА_7 та брата ОСОБА_8 , однак пропустив встановлений законом строк прийняття спадщини, у зв`язку з чим в грудні 2011 року звертався до суду з позовом до виконавчого комітету Княгиницької сільської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за законом.

Рішенням Рогатинського районного суду від 21 грудня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено та визначено додатковий строк у три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили для подання ним заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 жовтня 2015 року вказане рішення суду першої інстанції скасоване та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_8 як син спадкодавця ОСОБА_7 був спадкоємцем за законом першої черги та постійно проживав з нею на час відкриття спадщини, а тому вважається таким, що прийняв її.

Встановлено, що ОСОБА_8 був власником 2/3 частин домоволодіння АДРЕСА_1 (1/3 частина належала йому як члену колгоспного двору та 1/3 частина - як спадкоємцю за законом після смерті матері ОСОБА_7 ).

Також ОСОБА_8 успадкував належну ОСОБА_7 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1, 29 га, кадастровий номер 2624482500:04:004:0129, розташовану на території села Загір`я Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, належну їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ІФ №00108 від 30 червня 1999 року.

Встановлено, що ОСОБА_8 з вересня 2005 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав у домоволодінні ОСОБА_9 в АДРЕСА_2 . ОСОБА_9 здійснила поховання брата ОСОБА_8 . Вказані обставини підтверджуються довідками виконавчого комітету Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області № 2492 від 14 серпня 2015 року, № 2494 від 14 серпня 2015 року та № 2089 від 17 червня 2016 року.

ОСОБА_9 як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_8 прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем та не відмовилася від неї.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30 березня 2012 року.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_9 відкрилася спадщина на належне їй майно. За життя ОСОБА_9 заповіт не склала.

Апеляційним судом встановлено, що крім ОСОБА_4 , яка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, спадкоємцем після смерті ОСОБА_9 є також її дочка ОСОБА_5 , яка не була залучена до участі у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України 2004 року, чинній на час подання ОСОБА_4 позову у вересні 2016 року, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 119 ЦПК України 2004 року позивач формулює позовні вимоги і зобов`язаний зазначити належний склад відповідачів у позові.

Згідно із частиною першою статті 33 ЦПК України 2004 року суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Тлумачення статті 33 ЦПК України 2004 року свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, незалучення особи, яка має відповідати за пред`явленим позовом як відповідач чи співвідповідач, є підставою ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову у зв`язку з неналежним складом осіб, які повинні брати участь у розгляді справи.

Апеляційний суд встановив, що оскаржуваним рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області порушено права та інтереси ОСОБА_5 , яка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_9 , проте ОСОБА_4 , звертаючись до суду з позовом, не залучила її до участі в справі як відповідача.

Переглядаючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог ОСОБА_4 , апеляційний суд встановивши, що після смерті спадкодавця ОСОБА_9 крім її дочки ОСОБА_4 є інші спадкоємці, в тому числі і дочка ОСОБА_5 , яка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак ОСОБА_4 не залучила її до участі у справі в якості відповідача, дійшов правильного висновку про те, що спір у цій справі розглянуто за неналежного суб`єктного складу, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков