Рішення

від 05.04.2021 по справі 381/1256/19

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/8/21

381/1256/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

за участю представника позивача Ничик А.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

за участю третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2019 року представник позивача ОСОБА_3 адвокат Ничик Аліна Валеріївна, звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів та визнання права власності. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 19.10.2015 року ОСОБА_3 було подано заяву про вступ до складу членів ЖБК Машинобудівник . Рішенням позачергових зборів ЖБК Машинобудівник від 19.10.2015 року оформлено протокол № 42 та позивача було прийнято до членів ЖБК Машинобудівник зі сплатою вступного внеску в розмірі 100 000 грн. Також, 19.10.2015 року між ОСОБА_3 та ЖБК Машинобудівник було укладено Договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, відповідно до умов яких кооператив приймає члена кооперативу у дольове будівництво 105-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , на квартири АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 . Із квитанцій до прибуткових касових ордерів ЖБК Машинобудівник від 20.10.2015 року та 21.10.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 внесено на оплату квартир АДРЕСА_2 і № НОМЕР_1 згідно договорів б/н від 19.10.2015 року та підтвердження відсутності заборгованості видані довідки про те, що ОСОБА_3 кошти за 3-кімнатні квартири АДРЕСА_2 і № НОМЕР_1 внесені в повному обсязі, заборгованість відсутня. Право власності на вказані квартири були зареєстровані за ОСОБА_3 ЖБК Машинобудівник , дізнавшись про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 подав позов до суду про витребування майна від ОСОБА_3 , скасування його реєстрації. 17.05.2018 року рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позову ЖБК Машинобудівник до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено в повному обсязі, проте постановою Апеляційного суду Київської області вказане рішення скасоване, витребувано майно - квартиру АДРЕСА_4 з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та передано його на користь ЖБК Машинобудівник , скасовано державну реєстрацію квартири. Ухвалою Верховного суду відкрито касаційне провадження та зупинено виконання рішення Апеляційного суду. Так само подано позов ЖБК Машинобудівник на квартиру АДРЕСА_3 .

Представник позивача зазначає, що оскільки спірні договори не було визнано недійсним, лише скасовано реєстрацію його права власності, то ОСОБА_3 , маючи дійсні договори, звернувся до державного реєстратора для повторної реєстрації його права власності на квартири АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 , проте дізнався, що вказані квартири оформлені на ОСОБА_4 . Отже, ОСОБА_3 стало відомо, що було укладено договори на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі від 15.03.2017 року на квартиру АДРЕСА_3 та від 14.04.2017 року на квартиру АДРЕСА_2 з іншою особою - ОСОБА_4 та ЖБК Машинобудівник .

Оскільки на спірні квартири було укладено декілька договорів, представник позивача просить визнати недійними договори на придбання загальної площу житла в порядку членства в кооперативі від 15.03.2017 року на квартиру АДРЕСА_3 та від 14.04.2014року на квартиру АДРЕСА_2 , укладеними між ОСОБА_4 та ЖБК Машинобудівник , а також визнати за ОСОБА_3 право власності на вказані квартири.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2019 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.08.2019 року накладено арешт на спірні квартири.

Постановою Київського апеляційного суду від 04.12.2019 року ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.08.2019 року залишено без змін.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2019 року поновлено провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 19.02.2020 року ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.08.2019 року скасовано.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03.07.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03.07.2020 року заяву представника позивача про забезпечення позову повернуто заявникові.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення, аналогічні викладеним, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ЖБК Машинобудівник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову в подальшому до суду не з`явилися.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі.

В судовому засіданні третя особа просила позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

При розгляді справи судом встановлено, що 19.10.2015 року між ЖБК Машинобудівник та ОСОБА_3 було укладено договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, відповідно до якого ОСОБА_3 було прийнято у дольове будівництво 105-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , а саме квартири АДРЕСА_5 , загальна площа 81,98 кв.м, житлова площа 45,59 кв.м, ціна квартири складає 189 538 грн, розрахунок виконується до 31.12.2015 року.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 23.10.2015 року ОСОБА_3 сплачено вартість квартири АДРЕСА_3 згідно договору від 19.10.2015 року 94769,00 грн.

Також 19.10.2015 року між ЖБК Машинобудівник та ОСОБА_3 було укладено договір на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, відповідно до якого ОСОБА_3 було прийнято у дольове будівництво 105-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , а саме квартири АДРЕСА_6 , загальна площа 81,94 кв.м, житлова площа 45,53 кв.м, ціна квартири складає 189 538 грн, розрахунок виконується до 31.12.2015 року.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 23.10.2015 року ОСОБА_3 сплачено вартість квартири АДРЕСА_2 згідно договору від 19.10.2015 року 94769,00 грн.

27.02.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 .

У жовтні 2018 року Житлово-будівельний кооператив Машинобудівник звернувся до Фастівського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2018 року у задоволені позову Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено у повному обсязі.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 05.09.2018 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2018 року скасоване, витребувано нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_4 , з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та передано його на користь ЖБК Машинобудівник . Скасовано державну реєстрацію права власності на вказану квартиру.

Постановою Верховного суду від 04.09.2019 року касаційну скаргу залишено без задоволення. Постанову Апеляційного суду Київської області від 05.09.2018 року залишено без змін.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.02.2018 року позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без задоволення.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 12.06.2018 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.02.2018 року скасоване, витребувано нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_7 , з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та передано його на користь ЖБК Машинобудівник . Скасовано державну реєстрацію права власності на вказану квартиру.

Постановою Верховного суду від 04.09.2019 року постанову Апеляційного суду Київської області від 12.06.2018 залишено без змін.

В своїй постанові Апеляційний суд Київської області від 05.09.2018 року вказав, що документи у сукупності, які містяться в матеріалах справи, не можуть свідчити про виконання обов`язків ОСОБА_3 , за договором від 19.10.2015 року на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі.

Аналогічний висновок зроблено і у постанові Апеляційного суду Київської області від 12.06.2018 де зазначено, що судом встановлено про те, що юридична особа - позивач на свій розрахунковий рахунок не отримував грошових коштів у вигляді вступного внеску за членство у кооперативі та не отримував грошових коштів у вигляді оплати за квартиру.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майна, право власності на квартиру АДРЕСА_4 та на квартиру АДРЕСА_3 станом на 01.02.2019 року зареєстровано за ОСОБА_4 .

Позивач звернувся до суду з даним позовом та зазначає, що оскільки, на спірні квартири договори не було визнано недійсним, лише скасовано реєстрацію, яка є лише реєстрацією то ОСОБА_3 маючи дійсні договори звернувся до державного реєстратора для повторної реєстрації його права власності на квартири АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 . Проте дізнався, що вказані квартири оформлено на власника ОСОБА_4 та про існування договорів на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі від 15.03.2017 року на квартиру АДРЕСА_3 та від 14.04.2017 року на квартиру АДРЕСА_2 укладених між ЖБК Машинобудівник та ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову посилається на ч.1 ст.215 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Аналіз змісту частини третьої статті 215 ЦК України свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша, третя статті 10ЦПК України у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах).

За приписами статті 57 ЦПК України (у зазначеній редакції) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Аналогічні норми містяться у статті 76 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При розгляді справи було встановлено, що позивачем не було надано належних доказів про те, що на момент укладення договорів на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі від 15.03.2017 року на квартиру АДРЕСА_3 та від 14.04.2017 року на квартиру АДРЕСА_2 між ЖБК Машинобудівник та ОСОБА_4 , квартира АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_7 належала на праві власності позивачу.

Як зазначалося, в Постанові від 05.09.2018 року та від 12.10.2015 року Апеляційний суд Київської області зазначив, що судом встановлено про те, що юридична особа - позивач (ЖБК Машинобудівник) на свій розрахунковий рахунок не отримував грошових коштів у вигляді вступного внеску за членство у кооперативі та не отримував грошових коштів у вигляді оплати за квартиру.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, ЦК України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, статтею 387 ЦК України передбачено право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 07 листопада 2012 року № 6-107цс12, від 10 червня

Звертаючись до суду з даним позовом позивач обгрунтовує свої позовні вимоги зазначивши при цьому, що жодним із рішень судів не було визнано недійсним Договори на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі, які було укладено між ЖБК Машинобудівник та ОСОБА_3 .

Разом з тим, позивачем не було надано належних доказів, які б спростовували недійсність договору укладеного між ЖБК Машинобудівник та ОСОБА_4 на придбання загальної площі житла в порядку членства в кооперативі від 15.03.2017 року на квартиру АДРЕСА_3 та від 14.04.2017 року на квартиру АДРЕСА_2 .

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які позивач посилаюється як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.4,12,13,76-82,133,141,258,259,263,265,268 ЦПК України, ст.15,16,203,215 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_3 , прож.: АДРЕСА_8 , ідент.номер: НОМЕР_2 , до Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник , місцезнах.: Київська область, м.Фастів, вул. Капітана Строкова, 7, код ЄДРПОУ 23572785, ОСОБА_4 , останнє відоме місце перебування: АДРЕСА_9 , третя особа: ОСОБА_2 , зареєстр.: АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_3 , про визнання недійсними договорів та визнання права власностівідмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 квітня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей