ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення
29 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 340/620/17 пров. № ЗВ/857/14/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Довгої О. І. суддів -Запотічного І. І. Хобор Р. Б.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2010 року у справі №347/620/17 за адміністративним позовом за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року задоволено частково апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 3 жовтня 2019 року у справі №340/620/17 скасовано та прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про визнання неправомірною відмови щодо виплати одноразової допомоги та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:
- визнано неправомірною відмову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області щодо виплати одноразової допомоги в розмірі однорічної заробітної плати;
- зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу в розмірі однорічної заробітної плати:
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
- позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 25 000 грн. залишено без розгляду.
ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_2 ) звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2010 року у справі №347/620/17.
В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що на підставі постанови апеляційного адміністративного суду та виданого виконавчого листа він звернувся до державного виконавця про примусове виконання судового рішення, яким 01 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження №63785500, а 09 грудня 2020 року - прийняв рішення про його закінчення на підставі п.9 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження . Вважає рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження незаконним, оскільки постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду станом на даний час не виконана. Тому, просить суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в порядку визначеному ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, та зазначає, що оскаржив дії та рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до статті 382 КАС України, питання про встановлення судового контролю вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
З урахуванням наведених норм КАС України та обставин справи, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності учасників справи, які в судове засідання не прибули.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи клопотання, колегія суддів вважає, що таке не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 зазначив, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі Горнсбі проти Греції вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі Піалопулос та інші проти Греції , пункт 68).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі Бурдов проти Росії визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова судового розгляду .
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі Класс та інші проти Німеччини із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури .
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Положеннями ст. 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Відтак, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Як видно з матеріалів справи постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, задоволено частково апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2019 року у справі №340/620/17 скасовано та прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Постанова набрала законної сили 21 січня 2020 року.
За змістом постанови від 09 грудня 2020 року ВП №63785500, прийнятої головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночком Валентином Юрійовичем, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №340/620/17 від 26 лютого 2020 року закінчене у зв`язку з фактичним виконання рішення суду боржником.
Заявник про ці обставини також зазначає у своїй заяві.
Враховуючи те, що позивач, відповідно до порядку примусового виконання рішень, встановленого Законом України Про виконавче провадження , скористався своїм правом та звернув рішення суду до примусового виконання, а виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням цього рішення, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за його виконанням.
Покликання заявника на те, що він не погоджується з рішенням державного виконавця та оскаржив його суд до уваги не бере, оскільки доказів щодо скасування актів виконавця у цій справі заявник не надав, а відтак такі вважаються чинними.
Керуючись статтями 229, 243, 310, 321, 325, 328, 329, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
відмовити ОСОБА_1 у задоволенні контролю про встановлення судового контролю за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 340/620/17.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О. І. Довга судді І. І. Запотічний Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 05 квітня 2021 року.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2021 |
Оприлюднено | 06.04.2021 |
Номер документу | 96015610 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довга Ольга Іванівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Попко Ярослав Степанович
Адміністративне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Шамотайло О. В.
Адміністративне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Шамотайло О. В.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Попко Ярослав Степанович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Попко Ярослав Степанович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні