Рішення

від 05.03.2021 по справі 752/14324/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/14324/16-ц

Провадження № 2/752/126/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.03.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Оджубейської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Представництва Берлін Хемі/АМенаріні Україна ГмбХ , треті особи без самостійних вимог: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Експрес страхування , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до Представництва Берлін Хемі/АМенаріні Україна ГмбХ про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 70610,56 гривень, моральної шкоди в сумі 30000 гривень, а також судових витрат у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.03.2016 р. приблизно о 15 год. 20 хв в м.Києві на вул.Академіка Глушкова, 1 в напрямку Московської площі, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Хюндай д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , автомобіля Шкода д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснив зіткнення в задню частину автомобіля Хюндай д.н. НОМЕР_1 , внаслідок чого останній здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай д.н. НОМЕР_3 .

Автомобіль Шкода д.н. НОМЕР_2 належить Представництву Берлін Хемі/АМенаріні Україна ГмбХ , з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 15.04.2016 р. ОСОБА_2 було визнано винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач посилається на те, що внаслідок винних дій водія ОСОБА_2 , що призвели до настання дорожньо-транспортної пригоди, автомобілю Хюндай д.н. НОМЕР_1 , власником якого вона є, завдані механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту № 987 від 03.05.2016 р. з оцінки вартості матеріального збитку, складеного ФОП ОСОБА_5 , матеріальна шкода становить 118860,56 гривень. Вартість оцінки становить 1750 гривень.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Шкода д.н. НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ Експрес страхування згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7390349, Страховою компаніє було сплачено страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика в сумі 50000 гривень.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача різницю між розміром завданих збитків та сплаченою сумою страхового відшкодування в розмірі 70610,56 гривень.

Крім того, в обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що внаслідок пошкодження транспортного засобу, що належить їй на праві власності, їй була завдана моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, зміні способу життя, необхідності прикладати додаткові зусилля для організації свого життя та побуту. Внаслідок перенесених переживань та нервового напруження погіршився її стан здоров`я. Моральну шкоду позивач оцінює в 30000 гривень, яку просить стягнути з відповідача.

14.09.2016 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким Представництву Берлін Хемі/АМенаріні Україна ГмбХ просить відмовити у задоволенні позову, зазначаючи на необхідність надання оцінки діям всіх учасників даної дорожньо-транспортної пригоди та ступеню їх вини у настанні ДТП, а також причинно-наслідковому зв`язку між їх діями та наслідками, що настали. На думку відповідача, водій ОСОБА_2 не мав можливості уникнути зіткнення внаслідок того, що водій ОСОБА_3 , яка керувала транспортним засобом Хюндай д.н. НОМЕР_3 , створила перешкоди для руху автомобілю позивача та автомобілю під керуванням ОСОБА_2 . Крім того, відповідач посилається на недопустимість Звіту № 978, що наданий на підтвердження розміру матеріальної шкоди, оскільки він складений особою, що не внесена до Реєстру судових експертів, а також необґрунтований розмір моральної шкоди.

Представником третьої особи ОСОБА_6 надані письмові пояснення, відповідно до яких третя особа підтримує заявлені позивачем вимоги, оскільки судом встановлено, що саме дії ОСОБА_2 стали наслідками настання дорожньо-транспортної пригоди, а отже завдані збитки підлягають відшкодуванню відповідачем.

Третьою особою ОСОБА_4 надані письмові пояснення, відповідно до яких останній підтримує заявлені вимоги позивача, оскільки постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 15.04.2016 р. встановлена вина ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди.

30.11.2018 р. справа прийнята в провадження судді Колдіної О.О.

30.09.2019 р. закрито підготовче провадження.

Представник позивача в ході судового розгляду підтримав позовні вимоги та обґрунтування позову в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, стягнувши з відповідача завдані позивачу матеріальні збитки та моральну шкоду, оскільки саме внаслідок винних дій водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем, що належить відповідачу і перебував з ним в трудових відносинах, сталась дорожньо-транспортна пригода, що встановлено судовим рішенням.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, оскільки в даному випадку підлягає оцінці дії всіх учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також просила врахувати висновки експертного дослідження від 24.02.2020 р. № Д-10.1-0001/20, в яких зазначено про відсутність можливості у водія ОСОБА_2 уникнути зіткнення внаслідок недотримання вимог ПДР іншими учасниками дорожньо-транспортної пригоди.

Третя особа ОСОБА_2 підтримав заперечення представника відповідача.

Треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про місце і час судового розгляду повідомлялись належним чином.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.03.2016 р. приблизно о 15 год. 20 хв в м.Києві на вул.Академіка Глушкова, 1 в напрямку Московської площі, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Хюндай д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , автомобіля Шкода д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснив зіткнення в задню частину автомобіля Хюндай д.н. НОМЕР_1 , внаслідок чого останній здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай д.н. НОМЕР_3 .

На момент настання дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Хюндай д.н. НОМЕР_1 належав ОСОБА_1 , автомобіль Хюндай д.н. НОМЕР_3 належав ОСОБА_7 , а автомобіль Шкода д.н. НОМЕР_2 - Представництву Берлін Хемі/АМенаріні Україна ГмбХ , з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах.

Зазначені обставини були встановлені під час складання матеріалів працівниками поліції за результатами дорожньо-транспортної пригоди і не заперечуються сторонами.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 15.04.2016 р. ОСОБА_2 було визнано винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки останній при керуванні транспортним засобом не дотримався безпечної дистанції, чим спричинив зіткнення з автомобілем Хюндай д.н. НОМЕР_1 , який скоїв наїзд на автомобіль Хюндай д.н. НОМЕР_3 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху.

В силу положень ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, наявність вини в діях ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку, встановлена і не підлягає доказуванню.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Згідно з ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст.1188 ЦК України).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В силу положень ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на висновок експертного дослідження від 24.02.2020 р. № Д-10.1-0001/20,складеного Хмельницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС, яким встановлено неможливість водія автомобіля Шкода д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 уникнути зіткнення з автомобілем Хюндай д.н. НОМЕР_1 , оскільки зазначений висновок проведений за вихідними даними, наданими безпосередньо ОСОБА_2 , які були відсутні в матеріалах про адміністративне правопорушення, що складені за результатами дорожньо-транспортної пригоди працівниками поліції, і впливають на прийняті висновки.

Крім того, Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи справу, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Така позиція викладене в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі N 234/16272/15-ц.

Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати цивільно-правову відповідальність водіїв, які керують застрахованим транспортним засобом.

Згідно ст.3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Шкода д.н. НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ Експрес страхування згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7390349. Ліміт відповідальності Страховика відповідно до Полісу за шкоду, завдану майну третіх осіб, встановлено 50000 гривень.

Відповідно до ст.22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

На підставі ст.29 Закону України Про обов язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підставі ст.36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна

Відповідно до ст.12 зазначеного Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що Страховою компанією була виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 50000 гривень.

Згідно зі Звітом № 987 від 03.05.2016 р., складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику транспортного засобу Хюндай д.н. НОМЕР_1 , становить 118860,56 гривень.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до положень ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В даному випадку на момент розгляду справи позивачем проведено відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу, вартість якого становить відповідно до Акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.05.2016 р. (т.1а.с.198) становить 107340 гривень.

Отже, з відповідача, як особи, яка несе відповідальність за дії, вчинені працівником під час виконання трудових обов`язків, підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана власнику пошкодженого транспортного засобу, що становить різницю між фактичними збитками (вартістю проведеного відновлювального ремонту) та сумою сплаченого страхового відшкодування.

Також з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем на проведення оцінки з визначення вартості матеріального збитку, оскільки такі витрати пов`язані з наслідками дорожньо-транспортної пригоди та відновлення порушеного права позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 59090 гривень ( 107340-50000+1750) є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Звертаючись до суду позивач зазначає, що їй була завдана не лише матеріальна шкода, але і моральна шкода, оскільки в результаті дорожньо-транспортної пригоди вона вимушена була докладати додаткових зусиль для вирішення питання щодо відшкодування шкоди, витрачала додатковий час та кошти для влаштування свого побуту, її спосіб життя в зв`язку з пошкодженням транспортного засобу змінився, що призводило до нервових переживань та погіршення стану здоров`я.

Відповідно до роз"яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Приписами статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

В даному випадку, судом встановлено факт завдання позивачу моральної шкоди внаслідок пошкодження її майна, а саме транспортного засобу, що належав їй на праві власності, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до зміни способу життя та необхідності прикладати додаткові зусилля для відновлення свого порушеного права протягом тривалого часу.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, суд вважає доведеним розмір моральної шкоди в сумі 5000 гривень, який є співмірним із завданими збитками і відповідає принципу справедливості та розумності.

В іншій частині вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не є доведеними.

Позивачем не надано доказів на підтвердження погіршення її стану здоров`я та причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП та погіршенням здоров`я.

На підставі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.

В іншій частині вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню в зв`язку з їх необґрунтованістю і недоведеністю.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Представництва Берлін Хемі/АМенаріні Україна ГмбХ , треті особи без самостійних вимог: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Експрес страхування , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Представництва Берлін Хемі/АМенаріні Україна ГмбХ (ЄДРПОУ 26550057, м.Київ, вул..Голосіївська, буд.7, корп.1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП в розмірі 59090 гривень, моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, судовий збір в розмірі 537,26 гривень

В нішій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя