Постанова

від 08.07.2021 по справі 752/14324/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/8729/2021

справа № 752/14324/16-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року Київський апеляційний суд в складі:

Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.

Суддів: Соколової В.В.

Поліщук Н.В.

Розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою Голови Представництва Берлін - Хемі/А.Менаріні Україна ГмбХ Іщенко В.О. на рішення Голосіївського районного суду м. Києва, постановлене суддею Колдіною О.О. від 05 березня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Представництва Берлін - Хемі/А.Менаріні Україна ГмбХ , треті особи без самостійних вимог: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Експрес страхування , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди ,

У С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Представництва Берлін Хемі/АМенаріні Україна ГмбХ про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 70 610,56 гривень, моральної шкоди в сумі 30000 гривень, а також судових витрат у справі, обґрунтовуючи вимоги тим, що 30.03.2016 р. приблизно о 15 год. 20 хв. в м.Києві на вул.Академіка Глушкова, 1 в напрямку Московської площі, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Хюндай д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , автомобіля Шкода д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснив зіткнення в задню частину автомобіля Хюндай д.н. НОМЕР_1 , внаслідок чого останній здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай д.н. НОМЕР_3 . Автомобіль Шкода д.н. НОМЕР_2 належить Представництву Берлін Хемі/АМенаріні Україна ГмбХ , з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах. Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 15.04.2016 р. ОСОБА_2 було визнано винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди. Позивач посилається на те, що внаслідок винних дій водія ОСОБА_2 , що призвели до настання дорожньо-транспортної пригоди, автомобілю Хюндай д.н. НОМЕР_1 , власником якого вона є, завдані механічні пошкодження. Відповідно до Звіту № 987 від 03.05.2016 р. з оцінки вартості матеріального збитку, складеного ФОП ОСОБА_5 , матеріальна шкода становить 118860,56 гривень. Вартість оцінки становить 1750 гривень.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Шкода д.н. НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ Експрес страхування згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7390349, страховою компаніє було сплачено страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика в сумі 50000 гривень. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача різницю між розміром завданих збитків та сплаченою сумою страхового відшкодування в розмірі 70610,56 гривень.

Крім того, в обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що внаслідок пошкодження транспортного засобу, що належить їй на праві власності, їй була завдана моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, зміні способу життя, необхідності прикладати додаткові зусилля для організації свого життя та побуту. Внаслідок перенесених переживань та нервового напруження погіршився її стан здоров`я. Моральну шкоду позивач оцінює в 30000 гривень, яку просить стягнути з відповідача.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до Представництва Берлін - Хемі/А.Менаріні Україна ГмбХ , треті особи без самостійних вимог: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Експрес страхування , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Представництва Берлін - Хемі/А.Менаріні Україна ГмбХ на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, в розмірі 59090 гривень, моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, судовий збір в розмірі 537,26 гривень.

Не погодившись з рішенням суду, Голова Представництва Берлін - Хемі/А.Менаріні Україна ГмбХ Іщенко В.О., 11.05.2021 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в даній частині, мотивуючи тим, що суд першої інстанції при визначенні суб`єкта відповідальності за шкоду, заподіяну майну позивача, не встановив всіх обставин ДТП, не надав правової оцінки доказам про обставини ДТП, не включив до предмета доказування всіх обставин, що мають юридичне значення для вирішення справи, у зв`язку з чим безпідставно визначив відповідача особою відповідальною за заподіяння шкоди автомобілю позивача. Зокрема посилається на те, що ОСОБА_2 не міг уникнути ДТП через створення аварійної ситуації іншою особою, що виключає його відповідальність у визначеному обсязі, відсутність притягнення інших учасників ДТП до адміністративної відповідальності не звільняє їх від відшкодування майнової шкоди. Також не погоджується з розміром матеріальної шкоди, визначеним на підставі акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30 травня 2016 року, оскільки вважає непідтвердженим факт продажу запасних частин та здійснення ремонтних робіт. Крім того, заперечує факт завдання позивачу моральної шкоди, вважає дані вимоги необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

За положенням ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані належними доказами.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.03.2016 р. приблизно о 15 год. 20 хв в м.Києві на вул.Академіка Глушкова, 1 в напрямку Московської площі, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Хюндай д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , автомобіля Шкода д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснив зіткнення в задню частину автомобіля Хюндай д.н. НОМЕР_1 , внаслідок чого останній здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай д.н. НОМЕР_3 .

При складанні адміністративних матеріалів працівниками поліції було встановлено та не заперечується сторонами у справі, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Хюндай д.н. НОМЕР_1 належав ОСОБА_4 , автомобіль Хюндай д.н. НОМЕР_1 належав ОСОБА_6 , а автомобіль Шкода д.н. НОМЕР_2 - Представництву Берлін Хемі/АМенаріні Україна ГмбХ , з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.04.2016 р. ОСОБА_2 було визнано винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки останній при керуванні транспортним засобом не дотримався безпечної дистанції, чим спричинив зіткнення з автомобілем Хюндай д.н. НОМЕР_1 , який скоїв наїзд на автомобіль Хюндай д.н. НОМЕР_3 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху.

Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин вина ОСОБА_2 у настанні вказаної ДТП є встановлена та доказуванню не підлягає.

Згідно зі Звітом № 987 від 03.05.2016 р., складеним оцінювачем ФОП ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику транспортного засобу Хюндай д.н. НОМЕР_1 , становить 118860,56 гривень.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У тих випадках, коли шкоду завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, зобов`язання щодо її відшкодування покладаються на роботодавця (частина перша статті 1172 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В даному випадку на момент розгляду справи позивачем проведено відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу, вартість якого становить відповідно до Акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.05.2016 р. становить 107340 грн. (т.1а.с.198).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено правило, згідно з яким, при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що страховою компанією була виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 50000 гривень.

За вказаних обставин, враховуючи те, що реальна вартість відновлювального ремонту згідно Акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.05.2016 р. склала 107340 грн., страховою компанією була виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 50000 грн., суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 59 090 грн.

Приписами статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підставі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Колегія суддів погоджується із розміром моральної шкоди, який визначив суд першої інстанції. При визначенні розміру моральної шкоди, суд першої інстанції вірно виходив з положень ст. 23, 1167 ЦК України, при цьому урахував характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач та інші обставини, що відповідає роз`ясненням, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової ) шкоди .

Колегія суддів не погоджується із доводами апелянта в тій частині, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_2 не міг уникнути ДТП через створення аварійної ситуації іншою особою, що виключає його відповідальність у визначеному обсязі, та те, що відсутність притягнення інших учасників ДТП до адміністративної відповідальності не звільняє їх від відшкодування майнової шкоди.

Судом першої інстанції встановлена вина водія , який перебував у трудових відносинах з відповідачем, у вчиненні ДТП та завданні матеріальної шкоди позивачу.

Колегія суддів вважає, що встановлено причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_2 , який не дотримався безпечної дистанції та вчинив зіткнення з автомобілем, що рухався попереду , та завданими механічними пошкодженнями і матеріальною шкодою автомобілю позивача. Саме від дій ОСОБА_2 відбулися зіткнення всіх автомобілів, що встановлено постановою суду.

Посилання відповідача на вину інших учасників дорожньо-транспортної пригоди будь-якими доказами не підтверджується .

Апелянтом також не спростовано будь-якими доказами розмір завданої позивачу матеріальної шкоди.

За таких обставин, колегія суддів вважає , що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Голови Представництва Берлін - Хемі/А.Менаріні Україна ГмбХ Іщенко В.О. залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню до Верховного Суду не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 08 липня 2021 року.

Суддя - доповідач:

Судді: