Ухвала

від 01.04.2021 по справі 160/325/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 160/325/19 Провадження №11-кп/802/331/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:ч.1 ст. 115 КК України Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2021 року

В С Т А Н О В И В

Даним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Залужне,Локачинського району,Волинської області,зареєстрованого тапроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,громадянина України,з повноюзагальною середньоюосвітою,неодруженого,непрацюючого,несудимого визнановинним тазасуджено завчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.115КК Українидо покаранняу виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Запобіжний захід застосований ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено попередній у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 постановлено рахувати з 24 січня 2019 року, тобто з моменту його фактичного затримання.

Вироком стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн. 14 коп. судових витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Вирішено питання про речові докази та арештованого майна.

Згідно з вироком суду обвинувачений ОСОБА_7 засуджений за вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіянні смерті іншій людині, кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України при таких обставинах.

Так, обвинувачений ОСОБА_7 у період часу з 22:40 год. 10.06.2018 по 02:00 год. 11.06.2018, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, керуючись метою умисного протиправного позбавлення життя іншої людини, під час сварки з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка раптово виникла на ґрунті особистих неприязних відносин внаслідок зловживання алкогольними напоями, умисно наніс останньому декілька ударів твердим тупим предметом з обмеженою поверхнею у верхні кінцівки останнього та колюче ріжучим предметом (ножем) в область тулуба та верхніх кінцівок потерпілого, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: рани передньої поверхні грудної клітки зліва, яка проникає у плевральну порожнину та проникаючої рани лівої задньої-бокової поверхні грудної клітки; поверхневої рани лівого передпліччя, в нижній його третині, переривчастого синця, з поверхневими саднами на його фоні; рани на зовнішній поверхні правого передпліччя, на межі середньої та нижньої третини; пошкодження органів грудної клітки: легенів та серця, з яких тілесні ушкодження у вигляді: рани передньої поверхні грудної клітки зліва, яка проникає у плевральну порожнину та проникаючої рани лівої задньої-бокової поверхні грудної клітки, що ускладнилась крововтратою, за ступенем тяжкості, згідно висновку судово-медичної експертизи № 52 від 14.09.2018, стосовно живої особи, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, та які спричинили смерть потерпілого ОСОБА_9 , яка настала на протязі короткого проміжку часу.

Не погоджуючись з вироком суду, адвокат обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Посилається на відсутність доказів винуватості його підзахисного у вчиненні інкримінованого злочину, адже жодна обставина беззаперечно не вказує на нього як на особу, яка вчинила умисне вбивство ОСОБА_9 . Обтяжуюча покарання обставина вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння також не доведена жодними фактичними обставинами.

Судом надано невірну оцінку показанням свідків, допитаних в судовому засіданні, а їх пояснення викладені вибірково і неточно, проігноровано клопотання захисту щодо виклику і допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та про перехресний допит обвинуваченого ОСОБА_7 і свідка ОСОБА_14 , що на думку адвоката є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає про сфабрикованість органом досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України за епізодом погрози вбивством при реальних підставах побоювання здійснення цієї погрози стосовно потерпілого ОСОБА_15 , як такої обставини, що доводить необґрунтованість обвинувачення і засудження ОСОБА_7 за ч.1 ст. 115 КК України.

Разом із тим, захисник ОСОБА_8 знаходить істотними численні порушення при формуванні колегії суддів для розгляду даного кримінального провадження.

Судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 відбувся незаконним складом суду, оскільки допущено порушення ст. 35 КПК України при визначенні колегії суддів.

Просить вирок Луцького міськрайонного суду від 15 січня 2021 року скасувати та звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти в залі суду.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_7 і його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу захисту, просили її задовольнити, думку прокурора, який просив відхилити повністю наведені в апеляційній скарзі доводи щодо скасування вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить до наступного висновку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого злочину.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України при обставинах вказаних у вироку суду ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Доводи обвинуваченого та захисника про непричетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому злочину колегія суддів вважає надуманими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Ухвалюючи вирок, суд, у відповідності зі ст.368КПК України, в першу чергу повинен вирішити питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

При цьому, положеннями ст.94КПКУкраїни встановлено обов`язок суду за його внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Місцевий суд з достатньою повнотою перевірив всі доводи сторін в судовому засіданні, виклав критичний аналіз окремих доказів. У своїх висновках суд першої інстанції навів мотиви, з яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, доводи сторін, під час судового розгляду, отримали об`єктивну та належну оцінку в судовому рішенні, з якою погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Як вбачається з матеріалів судового провадження обвинувачений ОСОБА_7 як в суді першої інстанції, так і апеляційної своєї винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, не визнавав.

В судовому засіданні дав показання не заперечував свою присутність і розпивання спиртних напоїв в будинку покійного перед його смертю. Оскільки наступного дня будинок ОСОБА_9 був зачинений, цікавився відсутністю останнього. В телефонній розмові запитував у свого брата чи той не бачив сусіда, брат відповів, що не бачив його. На другий день, зустрівши ОСОБА_16 , удвох пішли до будинку ОСОБА_9 та виявили його мертвим. Повністю заперечує свою причетність до вчинення вбивства ОСОБА_9 , так як між ними ніколи жодних конфліктів не було.

Не зважаючи на заперечення обвинуваченого щодо своєї причетності до вчинення інкримінованого йому злочину, суд першої інстанції, безпосередньо дослідивши докази, спростував у вироку та дійшов правильного висновку про наявність у діях першого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, та обґрунтував сукупністю належних та допустимих доказів.

Такий висновок відповідає наведеними у вироку показаннями свідків, потерпілих, письмовими документами, зокрема, висновками судово-медичної експертизи №52 від 14.09.2018 року, комісійної судово-медичної експертизи №73 від 27.12.2018 року, судових імунологічних експертиз № 82 від 03.07.2018 року та №84 від 17.07.2018 року, судової молекулярно-генетичної експертизи №10/765 від 30.11.2018 року, судової дактилоскопічної експертизи № 346 від 02.08.2018 року, а також іншим матеріалами кримінального провадження.

В судовому засіданні суду першої інстанції потерпілий ОСОБА_17 показав, що про смерть свого батька він дізнався зі слів мами ОСОБА_18 , вважає вбивство його батька ОСОБА_9 вчинено саме ОСОБА_7 . Неодноразово був очевидцем того, як його батько та обвинувачений разом вживали алкогольні напої. ОСОБА_7 є досить агресивною особою, особливо коли вживає алкогольні напої, під дією алкоголю ОСОБА_19 стає неконтрольованою людиною, відразу хватає в руки ніж і з ним кидається на людей.

Його показання підтвердила потерпіла ОСОБА_20 , дочка ОСОБА_9 , якій не були відомі обставини вбивства, однак вона знає, що обвинувачений ОСОБА_7 являється досить агресивним, коли вживає алкогольні напої, неодноразово він кидався з ножем на людей, також бив та виганяв з дому свого брата ОСОБА_21 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 , рідний брат обвинуваченого ОСОБА_7 суду дав показання про те, що 10 червня 2018 року він разом з братом ОСОБА_7 та ОСОБА_9 розпивали алкогольні напої, а саме горілку, чужих осіб більше з ними не було. Пригадує, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 розгорівся спір із за випитого чи то налитого алкоголю, однак після розпиття спиртного він пішов на кухню спати, а ОСОБА_9 пішов курити. Через декілька днів йому ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_9 помер, однак причини смерті не повідомляв. Також йому брат говорив, що після того як він пішов спати, вони з ОСОБА_9 ще курили.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 кожен, зокрема, суду дали показання про те, що 10 червня 2018 року бачили ОСОБА_9 в компанії ОСОБА_7 та ОСОБА_21 , які разом сиділи та розпивали алкоголь.

Крім того допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_14 показав суду як з 10 години ранку 10 червня 2018 року бачив ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_9 та своїм братом ОСОБА_21 які вживали алкогольні напої. Це продовжувалось цілий день, він їх бачив через своє вікно. Крім того, чітко бачив того дня 10 червня 2018 року близько 21 години вечора як ОСОБА_7 ішов спільно з ОСОБА_9 в будинок останнього, а коли той виходив з нього, він не бачив. Також бачив 10 червня 2018 року близько 00:00 години ночі у ОСОБА_9 в будинку горіло світло. Чужих людей окрім ОСОБА_7 , ОСОБА_21 разом з ОСОБА_9 того вечора він не бачив. Свідок ОСОБА_14 додав, що обвинувачений ОСОБА_7 постійно зловживає алкогольними напоями і коли вип`є, то стає агресивним, а як тверезіє - не може нічого пригадати.

Свідок ОСОБА_26 суду показав, що коли він разом зі своєю дружиною ОСОБА_27 приїхали до будинку ОСОБА_9 , де вже були працівники поліції, ОСОБА_28 , її чоловік ОСОБА_16 та ОСОБА_29 , там був присутній і обвинувачений ОСОБА_7 , який мав знервований вигляд, плакав, його руки тремтіли, курив та мало говорив, здебільшого мовчав, одягнений ОСОБА_7 був в світло-коричневу футболку зі слідами крові. Чув зі слів присутніх, що ОСОБА_9 почав розшукувати ОСОБА_7 , питати людей чи вони не бачили даної особи. Свідок відповів, що ОСОБА_9 найбільше контактував з обвинуваченим ОСОБА_7 , вони бачились щодня. Розповів про випадок як одного разу при розпиванні алкогольних напоїв ОСОБА_7 погрожував ОСОБА_9 , замахувався на нього ножем. Свідок ОСОБА_27 , дружина свідка ОСОБА_26 дала суду такі ж показання.

Аналогічні показанням даного свідка ОСОБА_26 стосовно того, що раніше ОСОБА_7 робив спробу нападу на ОСОБА_9 з ножем надали в судовому засіданні ОСОБА_27 та ОСОБА_29 , рідні сестри померлого.

Про інцидент нападу ОСОБА_7 на ОСОБА_9 , який трапився до події вбивства ОСОБА_9 в судовому засіданні показав свідок ОСОБА_30 , який ствердив, розпиваючи алкогольні напої, ОСОБА_7 взяв ніж в ліву руку та намагався ним нанести удар ОСОБА_9 , однак він ( ОСОБА_30 ) перешкодив діям ОСОБА_7 , вдарив його в руку, вибив ніж, та викинув цей предмет на вулицю. Наступного дня він зустрів ОСОБА_7 та йому розповів про вчинене, однак той нічого не пам`ятав.

Окрім показань свідків та потерпілих, винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується й наявними в матеріалах провадження письмовими доказами, зокрема, як встановлено протоколом огляду трупа від 13.06.2018 року з фототаблицями, під час огляду виявлено труп ОСОБА_9 , в ході якого встановлено наявність у останнього тілесних ушкоджень.

Висновком судово-медичної експертизи №52 від 14 вересня 2018 року (т. 3 а.п. 125-128) підтверджується наявність на тілі померлого ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, таких як: рана передньої поверхні грудної клітки, зліва, яка проникає в плевральну порожнину, та проникаюча рана лівої задньо бокової поверхні грудної клітки; поверхнева рана ліктьового передпліччя, в нижній його третині, та переривчастий синець, розмірами 3,5 Х0,4 см, синього кольору, з поверхневими саднами на його фоні, рана по зовнішній поверхні правового передпліччя, на межі середньої та нижньої третини; пошкодження органів грудної клітки; легені та серця, з яких тілесні ушкодження у вигляді: рани передньої поверхні грудної клітки зліва, яка проникає у плевральну порожнину та проникаючої рани лівої задньої-бокової поверхні грудної клітки, що ускладнилась крововтратою, по ступеню тяжкості стосовно живої особи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Цим висновком констатовано, що смерть ОСОБА_9 наступила внаслідок подвійного, колоче ріжучого, проникаючого поранення грудної клітки зліва з пошкодженням легені та серця, яке ускладнилось крововтратою: помірно виражені трупні плями, блідність шкірних покривів, малокрів`я внутрішніх органів, переривчасті крапчасті крововиливи в ендокарді лівого шлуночка (плями Мінакова), накопичення значної кількості крові в плевральній порожнині, приблизно за 3-3,5 доби до проведення судово-медичного дослідження трупа.

Судово-медичне дослідження трупа згідно акту №52 (т. 3 а. к.п. 57-59) почато з 12 до 16 год. 12 червня 2018 року.

Висновком комісійної судово-медичної експертизи №723 від 27.12.2018 року (т.5 а.к.п. 73-84) підтверджуються дані щодо причини та часу настання смерті ОСОБА_9 , що наведені у висновку експерта №52 від 14 вересня 2018 року.

Дослідженим в судовому засіданні висновком експерта № 346 від 02.08.2018 року підтверджується належність шести слідів пальців рук, виявлених та відкопійованих на відрізки липкої стрічки 12.06.2018 під час проведення огляду місця події за адресою проживання померлого ОСОБА_9 : АДРЕСА_2 обвинуваченому ОСОБА_7 , що свідчить про його особисту присутність в будинку померлого.

На наданому ОСОБА_7 одязі (т. 3 а.к.п. 70), зокрема, футболці жовтого кольору відповідно до висновку судової імунологічної експертизи №82 від 03.07.2018 року (т. 3 а.к.п. 138-155) виявлено кров, яка належить людині, походження якої, в тому числі, від потерпілого ОСОБА_9 не виключено.

Як підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 12 червня 2018 року, коли виявили ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_7 до померлого не підходив, не торкався, та не вчиняв будь-яких маніпуляцій з тілом від яких кров могла потрапити на його одяг. Між тим, на тілі самого обвинуваченого, як встановлено висновком судово-медичної експертизи №84 від 22.06.2018 (т.3.а.к.п.121), будь-яких видимих тілесних ушкоджень виявлено не було.

Крім того, на вилучених під час проведення огляду місця події (т.3 а.к.п. 42-46) за адресою проживання ОСОБА_7 предметах одягу, а саме: штанах типу «джинси» сірого кольору, футболці з тканини синього кольору, штанах з тканини сірого кольору, штанах з тканини чорного кольору, светрі з тканини бежевого кольору, згідно висновку судової імунологічної експертизи №82 від 03.07.2018 року (т. 3 а.к.п. 138-155) виявлено кров, яка належить людині, походження якої, в тому числі, від потерпілого ОСОБА_9 не виключено.

Під час проведення слідчого експерименту, який зафіксований відповідним протоколом від 06 грудня 2018 року з фототаблицями (т. 4 а.к.п. 178-183), свідок ОСОБА_14 детально розповів та відтворив обставини які він спостерігав через вікно свого будинку, як 10 червня 2018 року у вечірню пору доби ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ішли удвох із двору ОСОБА_7 до будинку ОСОБА_9 . Інших людей з ними не було.

Свідок ОСОБА_31 під час проведення слідчого експерименту, що зафіксований відповідним протоколом з фототаблицями 18 квітня 2019 року (т. 5 а.к.п. 56-59) детально розповів та відтворив обставини, які він спостерігав у серпні 2018 року на своєму полі за адресою АДРЕСА_2 , де став свідком конфлікту між братами ОСОБА_7 та ОСОБА_21 , та чув як ОСОБА_21 звинувачував ОСОБА_7 у вбивстві їхнього сусіда ОСОБА_9 .

Матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_7 , обстеження публічного недоступного місця, шляхом таємного проникнення, з метою встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , дозвіл на проведення яких надавався Волинським апеляційним судом згідно ухвали від 19 червня 2018 року, які зафіксовані відповідними протоколами від 29.08.2018 року з додатками (т.4 а.к.п. 112-118) доводиться та обставина, що ОСОБА_7 обурюється на брата ОСОБА_21 за те, що він повідомив на нього в поліцію, погрожує йому за це розправою, та у зв`язку з цим виганяє з дому.

Крім того, аналіз зібраних доказів підтверджують спроможність ОСОБА_7 вчиняти агресивні дії під дією вжитого алкоголю. Так свідок ОСОБА_30 , який вказував, що у стані алкогольного сп`яніння обвинувачений виявляв схильність до жорстокості, під час слідчого експерименту 14 лютого 2019 року (т.5 а.к.п. 24-27) детально розповів та відтворив обставини вчинення ОСОБА_7 стосовно ОСОБА_9 дій, які відбувались до подій вбивства, та виразились в тому, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 розгорівся конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, схопив кухонного ножа та намагався нанести удар цим ножем у ділянку грудної клітки ОСОБА_9 . При цьому свідок ОСОБА_30 зумів своєю правою рукою вибити ніж із руки ОСОБА_7 , додав, що дії ОСОБА_7 носили раптовий, безпричинний характер. Згодом свідок ОСОБА_30 відтворив та детально розповів, що після даного випадку, через 10 хв. ОСОБА_7 безпричинно, знову схопив в руки уже іншого кухонного ножа, що лежав на кухонному столі та намагався нанести ним удар в ділянку грудної клітки зліва ОСОБА_9 , однак свідок ОСОБА_30 знову вибив ніж з руки ОСОБА_7 . Зауважив, що останній на наступний день нічого не пам`ятав.

Наведені вище докази узгоджуються між собою щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, а тому в суду не було підстав ставити під сумнів їх належність, допустимість і достатність. Зазначені докази в своїй сукупності та їх логічному поєднанні викривають обвинуваченого ОСОБА_7 та не викликають жодних вагань у доведеності його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115КК України за критерієм «поза розумним сумнівом», і їх обґрунтовано взято судом до уваги при ухваленні судового рішення.

Зазначені докази у справі не містять суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх достовірності, а тому суд правильно обґрунтував ними обвинувачення ОСОБА_7 та правильно, визнавши його винуватим, кваліфікувавши дії за ч.1 ст.115 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

На користь правильності висновку суду щодо наявності умислу в діях ОСОБА_7 на позбавлення життя ОСОБА_9 свідчать спосіб, характер та механізм заподіяння тілесних ушкоджень, локалізація поранень, а саме нанесення ножем, довжиною леза, як встановлено висновком судово-медичної експертизи №52 від 14.09.2018 (т. 3 а.к.п. 125-128) 17-18 см та шириною леза 3,3 см в життєво важливі органи, поведінка після скоєння злочину, що виразилась у ненаданні допомоги пораненому, залишенні місця вчинення злочину.

Посилання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_8 про невстановлення судом мотиву вбивства ОСОБА_7 ОСОБА_9 , який, за словами адвоката, був близькою людиною обвинуваченого та не міг заподіяти тому будь-якої шкоди, апеляційний суд відхиляє та не знаходить їх достатньо переконливими.

Судом зазначено, що між учасниками події, які перебували у стані алкогольного сп`яніння, виник конфлікт. Тобто, у даному випадку мотив заподіяння смерті, з урахуванням стану ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , міг виникнути спонтанно в ході суперечки, що узгоджується із здобутими доказами у кримінальному провадженні.

Між тим, обґрунтовуючи власні висновки з цього приводу, суд встановив, що мотивом вчинення злочину стала саме сварка під час спільного вживання алкогольних напоїв, в результаті якої обвинувачений наніс ОСОБА_9 удари ножем та іншим предметом в тулуб та руки останнього.

Окремій увазі, відповідаючи на такі доводи сторони захисту, судова колегія приділяє висновку судово-психіатричного експерта №12 від 14.02.2019 (т. 5 а.к.п. 13-15), згідно якого в стресових ситуаціях ОСОБА_7 схильний до неупорядкованості агресії та руйнацій; на фоні втомлюваності чи алкогольного сп`яніння можливі емоційні спалахи, тривалі дратування, прояви егоцентризму. Наявність алкогольного сп`яніння, в якому перебував ОСОБА_7 могло зумовити в нього фрагментарні порушення пам`яті та сприйняття. Дані цього висновку в сукупності з показаннями потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , ОСОБА_32 свідчать про схильність до безпричинної агресії обвинуваченого та в сукупності з іншими перевіреними доказами вказують на ймовірність раптового виникнення мотиву вчинення злочину на ґрунті особистого конфлікту.

Таким чином, це вбачається зі змісту вироку місцевого суду, відповідно до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку суд виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, з достатньою конкретизацією встановив та зазначив місце, час, спосіб вчинення злочину, його наслідки.

Висловлені апелянтом у своїй скарзі доводи про можливу причетність до вчинення даного злочину іншої особи перевірялись місцевим судом, за результатами чого не знайшли свого підтвердження, і така версія сторони захисту спростована матеріалами кримінального провадження з наведенням обґрунтованих мотивів її неприйняття.

Таким чином апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту про непричетність ОСОБА_7 до вчинення даного злочину.

Недостатніми суд вважає посилання апелянта щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону з підстав розгляду кримінального провадження незаконним складом суду.

Так, згідно ст. 35 КПК України, у суді функціонує автоматизована система документообігу суду. Визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Порядок документообігу у суді регламентується Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30 із змінами і доповненнями, внесенимирішеннями Ради суддів України (далі Положення) та Інструкцією з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міста Києва та Севастополя, апеляційному суді АРК та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Поряд з цим порядок документообігу Луцького міськрайонного суду Волинської області регламентується затвердженими рішенням зборів суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області № 17/01-10від 28 серпня 2015 рокуЗасадами використання автоматизованої системи документообігу Луцьким міськрайонним судом Волинської області (Зі змінами), які є публічною інформацією та розміщені на офіційному сайті цього суду.

Так згідно п. 2.3.10даного документа,автоматизований розподілсудових справміж суддямиздійснюється зурахуванням спеціалізаціїзі здійсненнякримінального провадженнящодо неповнолітніх.За допомогоюавтоматизованого розподілувизначається такожзапасний суддята слідчийсуддя.

Згідно п.2.3.11. Судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.

Згідно п. 2.3.20. У разі необхідності розгляду судової справи колегією суддів, визначення головуючого судді та складу колегії суддів здійснюється під час проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Повторний автоматизований розподіл даної категорії справ між суддями (у випадках передбачених законодавством: закінчення повноважень судді, самовідвід, відвід, у зв`язку з неможливістю участі, тимчасовою непрацездатністю судді, відпусткою, відрядженням, тощо) здійснюється автоматично.

Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів (додаток 2 Положення), що автоматично створюється автоматизованою системою.

Результатом автоматичної зміни складу колегії суддів є протоколавтоматичної зміни складу колегії суддів (додаток 3 Положення), що автоматично створюється автоматизованою системою.

В разі неможливості визначення складу колегії суддів для розгляду кримінального провадження (справи) у повному обсязі з числа суддів відповідної спеціалізації, колегія суддів визначається автоматизованою системою документообігу суду КП «Д-3» з числа суддів, спеціалізація яких визначена з розгляду цивільних справ та справ в порядку КАС України, шляхом внесення відповідних налаштувань в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3». При тому, головуючий суддя (суддя-доповідач), у зазначених випадках визначається з числа суддів, спеціалізація яких визначена з розгляду кримінальних проваджень.

Таким чиноманаліз положень вказаного документа свідчить про те, що після неможливості проведення автоматизованого розподілу кримінального провадження між суддями з числа суддів відповідної спеціалізації, відповідальний працівник суду вносить до програми відповідні налаштування згідно яких до складу колегії, за винятком головуючого (судді-доповідача), можуть включатись судді, спеціалізація яких визначена з розгляду цивільних справ та справ в порядку КАС України, у зв`язку з чим включення (в порядку здійснення повторного автоматизованого розподілу кримінального провадження) до колегії суддів з розгляду даного кримінального провадження суддів ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , спеціалізація яких не належить до розгляду кримінальних справ, після неможливості визначення колегії суддів з числа суддів, спеціалізація яких визначена з розгляду кримінальних проваджень відбулось згідно з вимогами Засад використання автоматизованої системи документообігу Луцьким міськрайонним судом Волинської області, а тому апеляційний суд не вбачає порушень, наведених апелянтом та вважає надуманими його доводи, що стосуються порушень при визначенні судової колегії з розгляду цього кримінального провадження.

Як вбачається з журналу судового засідання від 02 вересня 2020 року захисником було заявлено клопотання про допит свідків - старшого оперуповноваженого УКР ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 , слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 , ОСОБА_35 , ОСОБА_13 , та перехресний допит свідка ОСОБА_14 та обвинуваченого.

В задоволенні клопотання щодо виклику свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , перехресного допиту свідка ОСОБА_14 та обвинуваченого ОСОБА_7 колегією суддів першої інстанції відмовлено з наведенням відповідних обґрунтувань, з якими погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки доцільність показань працівників поліції ініціатор клопотання не довів, та не вказав яке доказове значення вони мають длякримінального провадження, а повідомивлише своїсуб`єктивнівисновки проначебто задаванняними навіднихзапитань учасникамслідчих дій слідчихекспериментів,якими подіявбивства чийого обставинине підтверджуються,і яківін сформувавна основісвоїх особистихприпущень. Свідок ОСОБА_14 , який має старечий вік, викликався до суду, надав показання, захист мав можливість задавати запитання цьому свідкові, переконливих мотивів необхідності його повторного виклику з посиланням на докази, що можуть мати значення в процесі доказування та могли бути отримані в результаті перехресного допиту ОСОБА_14 та обвинуваченого адвокатом не наведено.

Разом із тим, як стверджено аудіозаписом та журналом судового засідання, клопотання адвоката ОСОБА_8 про виклик і допит свідків ОСОБА_35 та ОСОБА_13 місцевим судом задоволено, вказаним свідкам суд адресував судові повістки про виклик на відповідну узгоджену дату судового розгляду, у зв`язку з чим посилання апелянта про протилежне голослівні. На виклики суду ці свідки не з`являлись, своєю чергою сторона захисту не забезпечила їх присутність, мотивуючи тим, що ОСОБА_35 та ОСОБА_13 не можуть прибути з району до м. Луцька у зв`язку з пандемією коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19).

Таким чином, порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.1ст. 115 КК України як на досудовому розслідуванні, так і судовому розгляді при збиранні, дослідженні та оцінці доказів, які б могли істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого та правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, та перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення щодо ОСОБА_7 , під час апеляційного розгляду не виявлено. Докази у кримінальному провадженні зібрані та досліджені з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Суд апеляційної інстанції констатує відсутність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити місцевому суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

У відповідності до загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з встановлених обставин провадження, даних про особу обвинуваченого, принципу співмірності, за яким захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності, апеляційний суд вважає, що імперативних вимог закону про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_7 за вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, суд першої інстанції дотримався.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вчинив особливо тяжкий злочин, а саме позбавив людину життя.

Крім того, суд першої інстанції врахував відсутність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 , обставини, які його обтяжують - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення йому покарання за ч.1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років.

На переконання апеляційного суду поведінка винного після вчиненого злочину, а саме ненадання потерпілому будь-якої допомоги, відсутність у подальшому з його боку активних дій з сприяння органам досудового розслідування встановлення істини, тяжкість наслідків, що є незворотними - смерть людини, та позиція до вчиненого самого обвинуваченого, яка не є проявом усвідомлення суспільної небезпечності наслідків своїх діянь та намаганням применшити суспільну небезпечність своїх протиправних дій та себе як особи, що їх вчинила, свідчить про підвищену суспільну небезпечність ОСОБА_7 . На думку апеляційного суду саме таке покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку, який скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргуадвоката ОСОБА_8 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_7 залишити беззадоволення,а вирокЛуцького міськрайонногосуду Волинськоїобласті від15січня 2021року щодо ОСОБА_7 за вчиненняним кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.115КК України - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом, а засудженим ОСОБА_7 в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий

Судді