Ухвала

від 13.09.2021 по справі 160/325/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

про повернення касаційної скарги

13 вересня 2021 року

м. Київ

справа №160/325/19

провадження №51-5146ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд):

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2021 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року,

в с т а н о в и в:

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій виклав вимогу про скасування вказаних судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Крім того, засуджений заявив клопотання про поновлення строку касаційного оскарження вказаних судових рішень.

Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Як убачається з касаційної скарги, засуджений звернувся до суду зі скаргою

30 серпня 2021 року, тобто поза межами визначеного процесуальним законом строку.

Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20квітня 2017 року № 5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

На обґрунтування причин поважності пропуску строку касаційного оскарження судових рішень засуджений зазначив, що не отримував копію ухвали суду апеляційної інстанції.

Однак, як убачається з матеріалів провадження, 06 квітня 2021 року вих.№160/325/19/4852/2021 копію ухвали Волинського апеляційного суду від

01 квітня 2021 року було направлено засудженому для вручення та відповідно до розписки, копію зазначеного судового рішення ОСОБА_4 отримав 08 квітня

2021 року.

Таким чином, засуджений не вказав об`єктивних причин, що перешкодили йому оскаржити судові рішення в передбачений законом строк, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження у разі, якщо суд касаційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення, підлягає поверненню особі, яка її подала.

За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає поверненню.

Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2021 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3