Постанова

від 05.04.2021 по справі 479/199/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 479/199/20

Номер провадження 22-з/812/49/21 Доповідач апеляційного суду Лисенко П.П.

П О С Т А Н О В А

іменем України

(додаткова)

05 квітня 2021 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Серебрякової Т.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

розглянувши в приміщенні Миколаївського апеляційного суду, без виклику учасників справи, заяву представника відповідача Кривоозерського професійного аграрного ліцею- адвоката Філевського Ростислава Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кривоозерського професійного аграрного ліцею про визнання відмови у прийнятті на роботу неправомірною та укладання трудового договору,

у с т а н о в и л а:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 пред`явив до Кривоозерського професійного аграрного ліцею вищезазначений позов, просив визнати неправомірною відмову у прийнятті на роботу та зобов`язати Кривоозерський ПАЛ укласти з ним трудовий договір.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 березня 2021 року рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року залишено без змін.

22 березня 2021 року до Миколаївського апеляційного суду надійшла заява представника відповідача Кривоозерського професійного аграрного ліцею- адвоката Філевського Р.М. про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування своєї заяви, Філевський Р.М. вказував на те, що судом апеляційної інстанції не вирішене питання про розподіл судових витрат, в частині понесених Кривоозерським ПАЛ витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши наведені в заяві доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові - судові втрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу складається з гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п . 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року №10 підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у ЦПК України.

Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У відповідності до ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно із ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 632 цього Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається матеріалів справи, 26 лютого 2021 року, між адвокатським об`єднанням Шарк та Кривоозерським професійним аграрним ліцеєм,укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого, адвокат Філевський Р.М. на підставі відповідного ордеру, брав участь в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції та, відповідно, надавав правничу допомогу відповідачеві.

Витрати Кривоозерського професійного аграрного ліцею пов`язані з оплатою правничої допомоги адвоката Філевського Р.М. у суді апеляційної інстанції, погоджено сторонами у фіксованому розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

На підтвердження зазначених судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку, додано копію договору про надання правової допомоги № 5 від 26 лютого 2021 року, акт від 17 березня 2021 року прийняття-передачі наданих послуг за вказаним договором та копію квитанції №0.0.204.0243357.1 про сплату 4 000 гривень за вказаним договором (а.с. 133-135, 136, 137, 153).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Кривоозерського професійного аграрного ліцеюпідлягають стягненню судові витрати у сумі 4 000 гривень.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача Кривоозерського професійного аграрного ліцею- адвоката Філевського Ростислава Миколайовича - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНПП НОМЕР_1 ) на користь Кривоозерського професійного аграрного ліцею (код 02546080)витрати на правову допомогу у сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий П.П. Лисенко

Судді: Т.В. Серебрякова

Н.В. Самчишина