Постанова

від 05.04.2021 по справі 540/1571/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1571/20 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю М`ясний еталон до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2020 року ТОВ М`ясний еталон (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000810522 від 25.05.2020 року, яким зменшено від`ємне значення ПДВ за листопад 2019 року на суму 816 449,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000800522 від 25.05.2020 року, яким позивачу нараховані грошові зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 639072,50 грн., з яких 511 258 грн. за основним платежем та 127814,50 грн. за штрафними санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000820522 від 25.05.2020 року, яким позивачу нарахований штраф на суму 408224,50 грн. за не реєстрацію податкових накладних;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №5580-10 від 09.04.2020 року на суму 99500,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №6267-10 від 15.05.2020 року на суму 440706,75 грн.;

- визнати неправомірною документальну позапланову виїзну перевірку позивача;

- визнати недійсним і таким, що складений з порушенням процедури та без дотримання вимог чинного податкового законодавства України, акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача №25/21-22-05-07/42043832 від 16.03.2020 року;

- висновки викладені в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача №25/21-22-05-07/42043832 від 16.03.2020 року, визнати необґрунтованими і такими, що порушують права та законні інтереси платника податків;

- визнати протиправними дії ГУ ДПС щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки, а також щодо нарахування податкових зобов`язань.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що результати проведеної податкової перевірки позивач не визнає та вважає їх необґрунтованими та протиправними, а дії відповідальних за проведення податкової перевірки посадових осіб та процедуру проведеної податкової перевірки такими, що не ґрунтуються на Законі та порушують його права.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними та скасував спірні податкові повідомлення-рішення від 25.05.2020 року №0000810522 , №0000800522 та №0000820522, в решті позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки позивач не оскаржував рішення суду першої інстанції в тій частині, якою йому відмовлено у задоволенні позовних вимог, а ГУ ДПС, як апелянт, оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог, тобто в частині скасування спірних податкових повідомлень-рішень, то виходячи із визначених у ч.1 ст.308 КАС України меж перегляду судом апеляційної інстанції, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000810522, №0000800522 та №0000820522 від 25.05.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту від 16.03.2020 року №25/21-22-05-07/42043832 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ М`ясний еталон з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за вересень-листопад 2019 року та податку на прибуток за 2019 рік по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями: ТОВ Преміум - Гласс (код 39678405) за вересень 2019 року, ТОВ Торговий - Альянс (код 42632219) за вересень-листопад 2019 року, ТОВ Актерм Груп (код 42864911) за вересень та листопад 2019 року, ТОВ Південь Екстраторг (код 40770060) за жовтень 2019 року, ТОВ Старлекс Компані (код 42597934) за жовтень 2019 року, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності та законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість у поданих платником деклараціях з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - листопад 2019 року ( надалі - акт перевірки).

За висновками акту перевірки позивачем допущені наступні порушення:

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов`язання за вересень - листопад 2019 року по нереальним операціям з реалізації картоплі свіжої врожаю 2019 року контрагентам - покупцям ТОВ Торговий - Альянс (код 42632219) за вересень - листопад 2019 року, ТОВ Актерм Груп (код 42864911) за вересень та листопад 2019 року, ТОВ Південь Екстраторг (код 40770060) за жовтень 2019 року, ТОВ Старлекс Компані (код 42597934) за жовтень 2019 року на загальну суму ПДВ - 473387,00 грн.;

- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, у зв`язку з чим не нараховано податкові зобов`язання при реалізації картоплі свіжого врожаю 2019 року іншим особам, ідентифікувати яких неможливо, на загальну суму ПДВ 473387,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2019 року в розмірі 816449,00 грн.;

- п.201.1 п.201.2 ст.201 ПК України, у зв`язку з чим не складено та не зареєстровано податкові накладні в періоді, що перевірявся, на загальну суму 816449,00 грн., у т.ч. по періодах: за жовтень 2019 на суму 88044,00 грн.; за листопад 2019 на суму 728405,00 грн.;

- пп.134.1.1 п.134 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, п.п.5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153, у результаті чого занижено податок на прибуток за 2019 рік на загальну суму 511258,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування спірних повідомлень-рішень, суд першої інстанції відхилив наведені в акті перевірки доводи податкового органу про нереальність задекларованих позивачем операцій з продажу картоплі в адрес ТОВ Торговий - Альянс , ТОВ Актерм Груп , ТОВ Південь Екстраторг та ТОВ Старлекс Компані , та дійшов висновку про відповідність вимогам законодавства наданих позивачем первинних документів по операціям з цими контрагентами та про доведеність реальності таких операцій.

Аналіз акту перевірки свідчить про наступні підстави для винесення спірних повідомлень-рішень.

Так, зміст розділу 3.4 акту перевірки дозволяє зробити висновок, що грошові зобов`язання з податку на прибуток нараховані спірним рішенням №0000800522 внаслідок висновку податкового органу про заниження позивачем доходу на суму 2840322,00 грн..

Такий висновок податковий орган обґрунтовує тим, що отримані позивачем кошти від ТОВ Торговий - Альянс , ТОВ Актерм Груп , ТОВ Південь Екстраторг та ТОВ Старлекс Компані в загальній сумі 2840322,00 грн. (без ПДВ) не є оплатою за придбану у позивача картоплю, оскільки такі операції є нереальними з підстав, які наведені у розділах 3.1.1-3.1.4. акту перевірки, і тому податковий орган вважає, що фактично картопля була продана іншим невстановленим покупцям, а отримані від вказаних контрагентів кошти позивач повинен був включити до складу Інші доходи декларації з податку на прибуток.

Підстави для винесення спірних повідомлень-рішень з ПДВ №0000810522 та №0000820522 наведені в розділі 3.2 акту перевірки і полягають в тому, що за висновком податкового органу позивач занизив податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 816449,00 грн., в т.ч. за жовтень 2019 року на 88044,00 грн. та за листопад 2019 року на 728405,00 грн., і не зареєстрував на ці суми ПДВ податкові накладні.

Висновок про заниження податкових зобов`язань за жовтень 2019 року на суму 88044,00 грн. в акті перевірки обґрунтовується тим, що за даними бухгалтерського обліку позивача по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями відображена операція з продажу картоплі свіжої врожаю 2019 року в адрес ТОВ Холдінгова компанія ЮС Тайгер-Груп в кількості 66000 кг. на загальну суму 528264,00 грн в т.ч. ПДВ 88044,00 грн. згідно видаткової накладної від 04.10.2019 року №20. Також дана операція відображена в бух. обліку позивача по рахунку 281 Товари на складі по якому була списана балансова вартість вказаної картоплі. Однак позивач не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну з продажу вказаної картоплі неплатнику ПДВ - ТОВ Холдінгова компанія ЮС Тайгер-Груп та не включив суму ПДВ по такій операції до складу своїх податкових зобов`язань за жовтень 2019 року.

Висновок про заниження податкових зобов`язань за листопад 2019 року на суму 728405,00 грн. в акті перевірки обґрунтовується тим, що по даним бух.обліку позивача станом на 30.11.2019 року обліковується залишок картоплі врожаю 2019 року в кількості 1195963,767 кг., яка була імпортована позивачем з Білорусії та Росії, і з пояснень директора позивача ОСОБА_1 зберігалась на орендованому складі в Чернігівській області в с.Виблі площею 2000 кв.м., який було орендовано у ПП Вимал Агро . Оскільки дане підприємство заперечує факт передачі позивачу в оренду вищевказаного складу і позивач за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не має у власності чи в оренді інших складських приміщень, то вказані залишки картоплі в реальності не існують, а тому вказана картопля була використана в операціях, що не є господарською діяльністю позивача. З цих підстав податковий орган вважає, що віднесені до податкового кредиту в жовтні та листопаді суми ПДВ по операціям з ввезення картоплі на митну територію України в загальному розмірі 728405,00 грн. повинні бути включені позивачем до складу податкових зобов`язань за листопад 2019 року, і на цю суму позивач повинен був зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Нарахований податковим повідомленням-рішенням №0000820522 штраф в сумі 408224,50 грн. є санкцією за не реєстрацію позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 50% від суми, на яку не були зареєстровані податкові накладні (816449 грн. х 50%).

В розділі 3.3.3 акту перевірки зазначено, що позивачем було завищено податкові зобов`язання з ПДВ за вересень - листопад 2019 року на суму 437387,00 грн. по нереальним господарським операціям з реалізації картоплі в адрес ТОВ Торговий - Альянс , ТОВ Актерм Груп , ТОВ Південь Екстраторг та ТОВ Старлекс Компані , а також занижені податкові зобов`язання з ПДВ за вересень - листопад 2019 року на таку ж суму - 437387,00 грн. внаслідок продажу вказаної картоплі іншим особам, ніж вказані покупці.

Відтак, висновки акту перевірки про заниження та завищення податкових зобов`язань з ПДВ за вересень - листопад 2019 року на суму 437387,00 грн. не вплинули на розмір податкових зобов`язань, нарахованих спірними повідомленнями-рішеннями з ПДВ №0000810522 та №0000820522.

Скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції помилково виходив з того, що всі спірні рішення винесені на підставі висновків акту перевірки про нереальність операцій позивача з продажу картоплі ТОВ Торговий - Альянс , ТОВ Актерм Груп , ТОВ Південь Екстраторг та ТОВ Старлекс Компані , оскільки, як вже зазначено вище, викладені в розділі 3.2 акту перевірки підстави для винесення спірних повідомлень-рішень з ПДВ №0000810522 та №0000820522 не пов`язані з операціями по реалізації картоплі в адрес вказаних покупців.

Отже, суд першої інстанції не з`ясував обставини справи, які стосуються винесення спірних повідомлень-рішень з ПДВ №0000810522 та №0000820522, не надав їм відповідної правової оцінки та прийняв щодо них помилкове рішення.

Оцінюючи правомірність спірних повідомлень-рішень з ПДВ №0000810522 та №0000820522, колегія суддів виходить з наступного.

В позовній заяві позивач не наводить жодних заперечень проти висновку акту перевірки про заниження ним податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2019 року на 88044,00 грн. внаслідок не включення до складу податкових зобов`язань операцій з продажу картоплі неплатнику ПДВ - ТОВ Холдінгова компанія ЮС Тайгер-Груп .

Також позивач не наводить і конкретних спростовань висновку про заниження податкових зобов`язань за листопад 2019 року на суму 728405,00 грн., але зазначив, що факт оренди позивачем складу в Чернігівській області в с. Виблі площею 2000 кв.м. для зберігання імпортованої ним картоплі підтверджується наданим позивачем договором з ПП Вимал Агро від 20.08.2019 року (а.с.50, 56), і податковий орган не здійснив фактичну перевірку вказаних в договорі складських приміщень, а тому його висновок про відсутність у позивача таких приміщень є недоведеним.

Оскільки, як зазначено в акті перевірки, операція з продажу позивачем картоплі в адрес ТОВ Холдінгова компанія ЮС Тайгер-Груп в кількості 66000 кг. на загальну суму 528264,00 грн. в т.ч. ПДВ 88044,00 грн. згідно видаткової накладної від 04.10.2019 року №20 відображена позивачем в бухгалтерському обліку, і позивач цей факт не заперечує, колегія суддів вважає, що в силу вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 та п.187.1 ст.187 ПК України позивач повинен був включити суму ПДВ по такій операції до складу свої податкових зобов`язань за жовтень 2019 року, а в силу п.201.1 ст.201 ПК України позивач повинен був зареєструвати податкову накладну з продажу вказаної картоплі в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Невиконання позивачем обов`язку по включенню суми ПДВ в розмірі 88044,00 грн. до складу свої податкових зобов`язань за жовтень 2019 року призвело до завищення на цю суму від`ємного значення з ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, а тому зменшення такого від`ємного значення спірним повідомленням-рішення №0000810522 на суму 88044,00 грн. є цілком правомірним.

Що стосується висновку акту перевірки про заниження податкових зобов`язань за листопад 2019 року на суму 728405,00 грн., то колегія суддів з такими висновком погодитися не може з наступних підстав.

Такий висновок податковий орган обґрунтовує з посилання на порушення позивачем пп.г п.198.5 ст.198 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Як вже було зазначено вище, податковий орган вважає, що оскільки ПП Вимал Агро заперечує передачу позивачу в оренду складу в Чернігівській області в с. Виблі площею 2000 кв.м. на підставі договору з позивачем від 20.08.2019 року, на який посилається позивач, і у позивача відсутні інші складські приміщення, то задекларовані позивачем станом на 30.11.2019 року залишки імпортованої картоплі на суму ПДВ 728405,00 грн. в реальності не існують і ця картопля була використана в операціях, що не є господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів вважає, що висновок акту перевірки про використання позивачем імпортованої картоплі на суму ПДВ 728405,00 грн. в операціях, що не є господарською діяльністю позивача, ґрунтується виключно на припущеннях та не доведений жодним доказом.

Сам лише факт заперечення ПП Вимал Агро обставин використання позивачем вищевказаного складу, як і відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність у позивача у власності чи в оренді інших складських приміщень, не можуть бути належними доказами того, що позивач використав вищевказану картоплю в операціях, що не є його господарською діяльністю.

З цих підстав колегія суддів вважає безпідставним зменшення позивачу спірним повідомленням-рішення №0000810522 від`ємного значення з ПДВ на суму 728405,00 грн..

Що стосується правомірності застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням №0000820522 штрафної санкції в сумі 408224,50 грн., то, як вже зазначено вище, підставами для його застосування стали висновки акту перевірки про не реєстрацію податкових накладних на суму занижених податкових зобов`язань, в зв`язку з чим, податковий орган на підставі пункту 120-1.2 ст.120 ПК України застосував штраф в розмірі 50% від суми, на яку не були зареєстровані податкові накладі (816449,00 грн.).

Враховуючи, що висновок акту перевірки про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 816449,00 грн., та про не реєстрацію позивачем на цю суму податкових накладних знайшов своє підтвердження за результатами даного апеляційного перегляду лише на суму 88044,00 грн., колегія суддів вважає правомірним застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням №0000820522 штрафної санкції на підставі пункту 120-1.2 ст.120 ПК України в розмірі 44022,00 грн. (88044,00 грн. х 50%).

Відповідно, в іншій частині, тобто на суму 364202,50 грн. (408224,50 грн. - 44022,00 грн.) податкове повідомлення-рішення №0000820522 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку викладеному в акті перевірки висновку податкового органу про заниження позивачем доходу на суму 2840322,00 грн., як підстави для винесення спірного повідомлення-рішення №0000800522 з податку на прибуток, колегія суддів виходить з наступного.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст.44 ПК України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами ст.9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, а також включення витрат до складу оподатковуваного доходу є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, слід врахувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

При цьому суд повинен дотримуватися позиції, яка наведена Європейським судом з прав людини у п.53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом .

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та включив витрати до складу оподатковуваного доходу, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.71 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Стверджуючи про нереальність операцій з поставки позивачем в адрес ТОВ Торговий - Альянс , ТОВ Актерм Груп , ТОВ Південь Екстраторг та ТОВ Старлекс Компані імпортованої картоплі, податковий орган в акті перевірки посилається на те що, згідно податкової інформації отриманої з реєстрів та баз даних, у цих покупців відсутні об`єкти нерухомості (складські приміщення) у власності чи на праві оренди, з необхідною для розміщення поставленого об`єму продукції площею; відсутні матеріально-технічні можливості для виробництва, навантаження, тимчасового зберігання відповідного обсягу товару в обмежені проміжки часу і відсутні дані, що підтверджують придбання послуг з транспортування.

Крім того, податковий орган посилається також на відсутність у позивача власних чи орендованих складських приміщень для здійснення реальної господарської діяльності по зберіганню картоплі.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який відхилив доводи податкового органу про нереальність вказаних операцій, вірно зазначивши, що наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем Державної податкової служби, що не оформлена рішеннями суб`єкта владних повноважень, не є юридичним фактом та утворює лише підставу для перевірки такої інформації. Зазначена податкова інформація може лише породжувати певні сумніви у посадових осіб контролюючого органу щодо реальності та законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що платник податків не постачав товари його контрагентам. Використання відповідачем при визначенні порушень платнику податків лише податкової інформації не є належним способом діяльності суб`єкта владних повноважень відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України.

Також колегія суддів погоджується з відхиленням судом першої інстанції доводів податкового органу про недостатність трудових та матеріальних ресурсів у контрагентів позивача, оскільки норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Як вірно зазначив суд першої інстанції, чинним законодавством не регламентовано питання щодо кількості штатних працівників, або інших обов`язкових ресурсів для здійснення певного виду господарської діяльності.

По операціям з контрагентами, які перераховані в Акті перевірки, позивачем під час перевірки були надані відповідні договори поставки, видаткові накладні, митні декларації, міжнародні договори купівлі-продажу товарів, інвойси, міжнародні товарно-транспортні накладні (СМР), банківські виписки.

На думку контролюючого органу, ряд первинних облікових документів оформлені неналежним чином, тобто відсутні посада та прізвище особи, яка приймала участь у господарській операції з боку контрагентів ТОВ М`ясний еталон , та ряд інших незначних реквізитів.

З цього приводу суд першої інстанції вірно зазначив, що ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні було доповнено абзацом дев`ятим, згідно з яким неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

У постанові Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №825/501/15-а зазначено, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності при їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника у зв`язку з його господарською діяльністю відбулись, а певні недоліки в заповненні первинних документів мають оціночний характер.

Посилання податкового органу на ненадання позивачем сертифікатів якості на імпортовану ним картоплю та довіреностей представника покупця на отримання ТМЦ колегія суддів відхиляє, оскільки, по-перше, поставлена позивачем в адрес ТОВ Торговий - Альянс , ТОВ Актерм Груп , ТОВ Південь Екстраторг , ТОВ Старлекс Компані картопля пройшла митне оформлення, в тому числі і на предмет фіто-санітарної відповідності, а по-друге - з 01.01.2015 року втратили чинність нормативні положення щодо оформлення довіреностей на отримання ТМЦ.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів від 22 липня 2014 року за № 1602- VII суттєво змінено регулювання відносин, пов`язаних з безпечністю харчових продуктів (надалі - Закон №1602).

Цим законом, зокрема, були внесені зміни до Закону України Про безпечність та якість харчових продуктів від 1997 року за № 771/97-ВР та викладено у новій редакції закон України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів .

Згідно п.7 ст.37 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів Документом, який повинен супроводжувати об`єкти санітарних заходів в обігу, крім випадків, передбачених цим Законом, є товарно-транспортна накладна. Встановлення вимог щодо наявності додаткових документів, що повинні супроводжувати харчові продукти в обігу, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Внаслідок таких законодавчих змін втратили силу вимоги підзаконних та відомчих актів, якими вимагалась наявність наявності документів, що підтверджують якість і безпеку продуктів харчування, як то висновки держсанепідекспертизи на харчові продукти, декларації відповідності, сертифікати тощо.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що зобов`язання з податку на прибуток спірним рішенням №0000800522 нараховані податковим органом в зв`язку з тим, що, вважаючи операції по продажу картоплі в адрес ТОВ Торговий - Альянс , ТОВ Актерм Груп , ТОВ Південь Екстраторг , ТОВ Старлекс Компані нереальними, податковий орган в акті перевірки прийшов до висновку, що отримані від цих покупців кошти позивач повинен був задекларувати не як дохід від продажу, а як інші доходи .

Колегія суддів не може погодитися з такою методологію кваліфікації дій позивача в якості податкового правопорушення, оскільки це, по-перше - не узгоджується з нормами Податкового кодексу, по-друге - ґрунтується виключно на припущеннях і суперечить фактичним обставинам справи.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правильним рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування спірного податкового повідомлення-рішення №0000800522, яким позивачу збільшено грошові зобов`язання з податку на прибуток.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеннями з ПДВ №0000810522 та №0000820522, з прийняттям в цій частині нової постанови про часткове скасування даних рішень.

Виходячи з цього, за правилами ст.139 КАС України підлягають новому пропорційному розподілу судові витрати, понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції.

Так, у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції позивач поніс судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 20287,32 грн. (т.1 а.с.2), яку позивач визначив, виходячи з ставки збору 1,5 % від ціни позову в розмірі 1352488,00 грн..

Колегія суддів зазначає, що позивач не вірно визначив ціну даного позову майнового характеру, оскільки ціна даного позову повинна була бути визначена як загальна сума донарахованих податкових зобов`язань спірними повідомленнями-рішеннями (1863746,00 грн.) та податковими вимогами (540206,75 грн.).

З урахуванням такої ціни позову позивач на час звернення до суду мав сплатити судовий збір у максимально визначеному розмірі, який відповідно до п.1 ст.4 Закону України Про судовий збір дорівнював 21020,00 грн..

Отже, при зверненні до суду з даним позовом позивач не доплатив судовий збір в сумі 732,68 грн..

Оскільки загальна сума, на яку були скасовані спірні повідомлення-рішення та податкові вимоги склала 2271886,75 грн., що дорівнює 94,50% від загальної суми за спірним повідомленням-рішенням та податковими вимогами (2403952,75 грн.), то на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 19131,22 грн. (з відрахуванням недоплаченої суми судового збору 732,68 грн. при зверненні до суду) (21020 грн. х 94,50% - 732,68 грн.).

Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 25 травня 2020 року №0000810522 та №0000820522.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2020 року №0000810522 в частині суми завищення від`ємного значення в розмірі 728405,00 грн., а податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2020 року №0000820522 в частині нарахування штрафу на суму 364202,50 грн..

В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю М`ясний еталон (код ЄДРПОУ 42043832) судовий збір у розмірі 19131,22 грн. (дев`ятнадцять тисяч сто тридцять одна) гривня 22 коп..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.