УХВАЛА
13 липня 2021 року
м. Київ
справа № 540/1571/20
адміністративне провадження № К/9901/24202/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі №540/1571/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясний еталон до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю М`ясний еталон звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 адміністративний позов задоволено частково.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі від 25.05.2020 №0000810522, №0000820522 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.05.2020 №0000810522 в частині суми завищення від`ємного значення в розмірі 728405,00грн, а податкове повідомлення-рішення від 25.05.2020 №0000820522 в частині нарахування штрафу на суму 364202,50грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 29.06.2021 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі відповідач визначає підставами касаційного оскарження пункт 1 та пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
При цьому, наведеним у скарзі підставам касаційного оскарження суд вже надавав оцінку в ухвалах від 13.05.2021, 16.06.2021, якими повернув касаційні скарги заявнику, як такі, що не містили підстав касаційного оскарження.
Відповідач, в свою чергу, не змінюючи підстав касаційного оскарження та обґрунтувань до них звернувся з касаційною скаргою втретє.
Так у підпункті 1 пункту 1 касаційної скарги зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи у подібних правовідносинах (підстава касаційного оскарження - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Разом з тим Єдиний державний реєстр судових рішень містить низку постанов щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах.
У підпунктах 2-4 пункту 1 касаційної скарги зазначено про підставу касаційного оскарження - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, скаржник у підпункті 2 пункту 1 касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статті 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункт 2, 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах №810/5871/15, №400/987/19, №816/1422/17, №826/7836/17.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Разом з тим касаційна скарга не містить обґрунтування подібності правовідносин та наявності однакових правових ознак щодо кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у цій справі та у справах №810/5871/15, №400/987/19, №816/1422/17, №826/7836/17.
У підпункті 3 пункту 1 касаційної скарги скаржник зазначає про неврахування судами висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі №826/7917/17.
Разом з тим Верховний Суд у справі №826/7917/17 підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України не застосовував.
У підпункті 4 пункту 1 касаційної скарги зазначено про неврахування судами висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі №818/785/15.
Разом з тим касаційна скарга не містить обґрунтування подібності правовідносин та наявності однакових правових ознак щодо кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у цій справі та у справі №818/785/15. Крім того, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у справі №818/785/15 Верховний Суд не застосовував.
Таким чином, касаційна скарга не містить визначених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень.
Натомість у касаційні скарзі викладено обставини справи, процитовано висновки встановлених контролюючим органом порушень, норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі №540/1571/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясний еталон до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог повернути особі, яка її подала.
Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВ.В. Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2021 |
Оприлюднено | 15.07.2021 |
Номер документу | 98306482 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні