Ухвала

від 16.06.2021 по справі 540/1571/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 540/1571/20

адміністративне провадження № К/9901/21831/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року в частині задоволення позову

у справі № 540/1571/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясний еталон

до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року в частині задоволення позову у справі № 540/1571/20, предметом спору у якій є визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000810522 від 25 травня 2020 року, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість за листопад 2019 року на суму 816 449,00 грн;

- №0000800522 від 25 травня 2020 року, яким позивачу нараховані грошові зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 639072,50 грн, з яких 511258,00 грн за основним платежем та 127814,50 грн за штрафними санкціями;

- №0000820522 від 25 травня 2020 року, яким позивачу нарахований штраф на суму 408224,50 грн за нереєстрацію податкових накладних;

- визнання протиправною та скасування податкової вимоги №5580-10 від 09 квітня 2020 року на суму 99500,00 грн;

- визнання протиправною та скасування податкової вимоги №6267-10 від 15 травня 2020 року на суму 440706,75 грн;

- визнання неправомірною документальної позапланової виїзної перевірки позивача;

- визнання недійсним і таким, що складений з порушенням процедури та без дотримання вимог чинного податкового законодавства України, акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача №25/21-22-05-07/42043832 від 16 березня 2020 року,

- визнання необґрунтованими і такими, що порушують права та законні інтереси платника податків висновків, викладених в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача №25/21-22-05-07/42043832 від 16 березня 2020 року;

- визнання протиправними дій щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки, а також щодо нарахування податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зазначає пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України (пункт 1 касаційної скарги).

У підпункті 1 пункту 1 касаційної скарги зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи у подібних правовідносинах (підстава касаційного оскарження - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Разом з тим Єдиний державний реєстр судових рішень містить низку постанов щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах.

У підпунктах 2-4 пункту 1 касаційної скарги зазначено про підставу касаційного оскарження - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, скаржник у пункті 2 пункту 1 касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статті 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункт 2, 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах №810/5871/15, №400/987/19, №816/1422/17, №826/7836/17.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Разом з тим касаційна скарга не містить обґрунтування подібності правовідносин та наявності однакових правових ознак щодо кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у цій справі та у справах №810/5871/15, №400/987/19, №816/1422/17, №826/7836/17.

У підпункті 3 пункту 1 касаційної скарги скаржник зазначає про неврахування судами висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі №826/7917/17.

Разом з тим Верховний Суд у справі №826/7917/17 підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України не застосовував.

У пункті 4 пункту 1 касаційної скарги зазначено про неврахування судами висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі №818/785/15.

Разом з тим касаційна скарга не містить обґрунтування подібності правовідносин та наявності однакових правових ознак щодо кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у цій справі та у справі №818/785/15. Крім того, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у справі №818/785/15 Верховний Суд не застосовував.

Отже, обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження зводиться до викладення обставин справи, цитування постанов Верховного Суду та норм Податкового кодексу України, які, на переконання скаржника, свідчать про відсутність підстав для часткового задоволення позову, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року в частині задоволення позову у справі № 540/1571/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясний еталон до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф. Ханова