Постанова

від 18.03.2021 по справі 910/7029/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2021 р. Справа№ 910/7029/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Алданової С.О.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників зазначених в протоколі від 18.03.2021р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу фізичної особи-підприємця Самофалова Юрія Миколайовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року

у справі № 910/7029/20 (суддя Полякова К.В.)

за позовом фізичної особи-підприємця Самофалова Юрія Миколайовича

до 1) Комунальної корпорації "Київавтодор",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-

Південь"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача виконавчий орган

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Самофалов Юрій Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунальної корпорації "Київавтодор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" про визнання рішення незаконним та скасування рішення Комунальної корпорації "Київавтодор" щодо ліквідації дублюючого виїзду з прилеглої території на вул. А. Заболотного, 15-А (літера И), оформлене пунктом 2 протоколу від 06.04.2019 року; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" відновити та здійснити капітальний ремонт дублюючого виїзду з прилеглої території на вул. А. Заболотного, 15-А (літера И) та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до робочого проекту "Капітальний ремонт вул. А. Заболотного від площі Одеської до будинку № 156 та у зворотному напрямку (коригування)", затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.01.2019 № 78.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/7029/20 у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Самофалова Юрія Миколайовича відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець Самофалова Юрій Миколайович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі 3№ 910/7029/20 та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги. Також, фізична особа-підприємець Самофалов Юрій Миколайович просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Самофалова Юрія Миколайовича передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Мартюк А.І., судді Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 року задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/7029/20 та поновлено фізичній особі-підприємцю Самофалову Юрію Миколайовичу зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Самофалова Юрія Миколайовича та розгляд справи призначено на 20.01.2021.

31.12.2020 року, 05.01.2021 року та 11.01.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представників відповідачів надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких зазначають, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просять суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/7029/20 без змін.

Розпорядженням №09.1-08/273/21 Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 року, у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7029/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 року апеляційну скаргу у справі №910/7029/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Зубець Л.П., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 року прийнято справу №910/7029/20 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Коротун О.М. Розгляд справи №910/7029/20 призначено на 10.02.2021 року.

03.02.2021 року та 04.02.2021р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщені суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2021 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Судове засідання по справі №910/7029/20 в режимі відеоконференції призначено на 10.02.2021 року. Доручено Господарському суду Одеської області, забезпечити проведення судового засідання у справі №910/7029/20 в режимі відеоконференції, за допомогою за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" в приміщенні вказаного суду 10.02.2021 року.

04.02.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про те, що докази щодо розміру витрат понесених позивачем буде подано протягом 5 днів після винесення постанови.

10.02.2021 розгляд справи №910/7029/20 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Самофалова Юрія Миколайовича на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/7029/20 в режимі відеоконференції з Господарським судом Сумської області не відбувся з технічних причин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.03.2021 року. Судове засідання по справі №910/7029/20 призначено в режимі відео конференції.

Розпорядження № 09.1-08/838/21 Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 р., у зв`язку з участю судді Коротун О.М. у підготовці в Національній школі суддів України призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7029/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 р апеляційну скаргу у справі №910/7029/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 року справу №910/7029/20 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

02.03.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про те, що докази щодо розміру витрат понесених позивачем буде подано протягом 5 днів після винесення постанови та клопотання про прийняття в якості доказів у справі експертний звіт від 30.01.2018 року №4350/е/17, від 02.11.2018 року №3164/е/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 року справу №910/7029/20 оголошено перерву у судовому засіданні по справі до 18.03.2021р.

Розглянувши клопотання про прийняття в якості доказів у справі експертний звіт від 30.01.2018 року №4350/е/17, від 02.11.2018 року №3164/е/18, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний господарський суд розглядає справу повторно. Тобто метою суду є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно.

За загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу рішення цього суду або відхилені судом. Водночас суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Однак подання сторонами додаткових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об`єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду.

Обмеження права на подання доказів в суд апеляційної інстанції покликано активізувати змагальний процес в суді першої інстанції. Його можливо розглядати як своєрідну процесуальну санкцію за невиконання особою, що бере участь у справі, своїх обов`язків по доказуванню в суді першої інстанції

Надані апелянтом до суду апеляційної інстанції копії документів експертний звіт від 30.01.2018 року №4350/е/17, від 02.11.2018 року №3164/е/18 не можуть бути прийняти колегією суддів до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутнє клопотання про залучення доказів на стадії апеляції з обґрунтуванням неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України.

Представник позивача у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи ,викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі 3№ 910/7029/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів та третьої особи у поясненнях, наданих у судовому засіданні, проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач є власником автомийки-СТО, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 15-А, літ. "И", площею 156,2 кв.м.

04.04.2018 розпорядженням № 548 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затверджено робочий проект "Капітальний ремонт вул. Академіка Заболотного від площі Одеської до будинку № 156 та у зворотному напрямку" у Голосіївському районі м. Києва.

Даний робочий проект затверджено з урахуванням експертного звіту щодо розгляду проектної документації за робочим проектом від 30.01.2018 № 4350/е/17, виданий Державним підприємством "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "Ндіпроектреконструкція".

Відповідно до зазначених у вказаному розпорядженні техніко-економічних показників у ході проведення капітального ремонту планувалося, зокрема, збільшити ширину проїзної частини з 16,50 м до 16,50-20,25 м, збільшити кількість смуг з 8 до 8-10, площу проїзної частини зменшити з 119,7 тис.кв.м до 118,6 тис.кв.м, збільшити площу тротуарів з 22,2 тис.кв.м до 29,5 тис.кв.м, добавити велосипедні доріжки площею 8,8 тис.кв.м.

17.01.2019 розпорядженням № 78 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) робочий проект "Капітальний ремонт вул. Академіка Заболотного від площі Одеської до будинку № 156 та у зворотному напрямку" перезатверджено з урахуванням експертних звітів щодо розгляду проектної документації Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "Ндіпроектреконструкція" від 30.01.2018 № 4350/е/17 та від 02.11.2018 № 3164/е/18, зокрема, з наступними техніко-економічними показниками: збільшити ширину проїзної частини з 16,50 м до 16,50-20,25 м, збільшити кількість смуг з 8 до 8-10, площу проїзної частини зменшити з 119,7 тис.кв.м до 118,6 тис.кв.м, збільшити площу тротуарів з 22,2 тис.кв.м до 29,5 тис.кв.м, добавити велосипедні доріжки площею 8,8 тис.кв.м.

Визначено таким, що втратило чинність, розпорядження від 04.04.2018 № 548.

25.01.2018 між КК "Київавтодор", як замовником, та ТОВ "Автомагістраль -Південь", як підрядником, укладено договір підряду № 74-10, за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами та способами роботи на об`єкті: "Капітальний ремонт вул. Академіка Заболотного від площі Одеської до будинку № 156 та у зворотному напрямку" на основі Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (ДК 021:2015-45230000-8) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих норм і стандартів.

Згідно з пунктом 1.4 договору склад та обсяги робіт, що є предметом цього договору, визначаються у відповідності до робочого проекту "Капітальний ремонт вул. Академіка Заболотного від площі Одеської до будинку № 156 та у зворотному напрямку".

06.04.2019 на робочій нараді за участі представників КК "Київавтодор", ТОВ "Автомагістраль-Південь" та генпроектувальника ТОВ "ПБ "Київпроект" вирішено з метою забезпечення безпечних умов руху пішоходів та велосипедистів, обмеження ризику зіткнення з транспортними засобами - скоригувати рішення в частині перетину з виїздом з прилеглої території на пк9+80 (ліва сторона по ходу пікетажу) (вул. А. Заболотного, 15-А), забезпечивши нормативну видимість всіх учасників руху і комфортні умови руху пішоходів та велосипедистів, та надати відповідні проектні матеріали, необхідні для виконання будівельних робіт. Також вирішено забезпечити виконання ТОВ "Автомагістраль-Південь" будівельні роботи в районі пк9+80 (ліва сторона по ходу пікетажу) з урахуванням змін до проектної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідна копія протоколу від 06.04.2019 направлена позивачу у відповідь на запит останнього від 13.11.2019 року. У вказаній відповіді від 19.11.2019 № 01-44/10/433 КК "Київавтодор" повідомив позивача про те, що дублюючий виїзд з прилеглої території на вул. А. Заболотного біля будинку 15-А збільшував кількість конфліктних точок при виїзді на вул. А. Заболотного, наражав на небезпеку пішоходів та велосипедистів, які рухаються відповідно до тротуару та двосторонній велосипедній доріжці. Таким чином, враховуючи відсутність нормативної видимості, вказаний виїзд не відповідав вимогам нормативних документів, у зв`язку з чим прийнято протокольне рішення від 06.04.2019 про ліквідацію дублюючого виїзду.

Перезатвердження кошторисної частини проектної документації відбулося на підставі експертного звіту від 16.07.2019 № 1677/е/19, у зв`язку з чим 23.07.2020 розпорядженням № 1068 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перезатверджено робочий проект.

30.07.2020 Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві Національної поліції України надав лист № 26362/41/11/10/01-2020 про погодження проектної документації - скоригованого генерального плану та схеми організації дорожнього руху на постійне положення по об`єкту: "Капітальний ремонт вул. Академіка Заболотного від площі Одеської до будинку № 156 та у зворотному напрямку" у частині виїзду з прилеглої території по вул. Академіка Заболотного, 15-А (літера И).

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про автомобільні дороги" вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться (стаття 17 Закону України "Про автомобільні дороги").

За частиною 1 статті 18 Закону України "Про автомобільні дороги" складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.

Основними обов`язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є, зокрема, забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.

Відповідно до п. 3.3.1. ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану" на перехрещеннях автомобільних доріг в одному рівні у разі відсутності забудови капітальними будівлями повинен бути забезпечений трикутник видимості зі сторонами відповідно до таблиці 8 і рисунка 1, а на перехрестях вулиць і доріг населених пунктів відповідно до таблиці 9.

Положеннями ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів" передбачено, що улаштування правоповоротних примикань вулиць і доріг місцевого значення до магістральних вулиць і доріг з регульованим рухом та до місцевих (бічних) проїздів вулиць з безперервним рухом слід передбачати на відстані не менше ніж 150 м один від одного (п. 6.1.4).

Згідно з п. 5.1.4 ДБН В.2.3.-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів", за необхідністю обслуговування прилеглої території на магістральних вулицях необхідно передбачати місцеві (бічні) проїзди. Така вимога зумовлена обов`язковістю забезпечення безпечних умов руху по магістральних вулицях, а також нормативної пропускної спроможності шляхом зменшення кількості в`їздів/виїздів до/з прилеглих територій та віднесення їх на значні відстані.

06.04.2019 на робочій нараді за участі представників КК "Київавтодор", ТОВ "Автомагістраль-Південь" та генпроектувальника ТОВ "ПБ "Київпроект" вирішено скоригувати проектні рішення в частині перетину з виїздом з прилеглої території на пк9+80 (ліва сторона по ходу пікетажу) (вул. А. Заболотного, 15-А), забезпечивши нормативну видимість всіх учасників руху і комфортні умови руху пішоходів та велосипедистів, що узгоджується з будівельними нормами та державними стандартами, у зв`язку з чим дублюючий заїзд/виїзд з прилеглої території по вул. Академіка Заболотного біля будинку 15-А ліквідовано.

Відповідно до Пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (надалі - Порядок № 45), коригування проектної документації - це внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування.

У разі прийняття рішення щодо коригування проектної документації проектною організацією, яка не є її розробником, скоригована проектна документація підлягає погодженню з проектувальником - розробником проекту, крім випадку передачі відповідно до законодавства авторських майнових прав іншій особі (пункт 15.4 Порядку № 45).

У той же час, положення пункт 15.5 Порядку № 45 щодо підстав для коригування проекту не можуть бути застосовані, оскільки станом на час прийняття оспорюваного рішення від 06.04.2019 даний пункт ще не був внесений до Порядку.

23.07.2020 на підставі розпорядження № 1068 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відбулося перезатвердження робочого проекту "Капітальний ремонт вул. Академіка Заболотного від площі Одеської до будинку № 156 та у зворотному напрямку".

Одночасно, суд відхиляє зауваження позивача щодо відсутності звіту проведеного аудиту безпеки автомобільних доріг відповідно до статті 50 Закону України "Про автомобільні дороги" в якості доказу виявлення аварійно-небезпечної ділянки.

Як слідує із чинної станом на час прийняття оспорюваного рішення від 06.04.2019 редакції Закону України "Про автомобільні дороги", останній положень статті 50 щодо проведення проведеного аудиту безпеки автомобільних доріг не містив.

Поряд із цим, детальний план об`єкту "Капітальний ремонт вул. Академіка Заболотного від площі Одеської до будинку № 156 та у зворотному напрямку" із урахуванням проектного плану щодо реконструкції території у період до 2025 року передбачає облаштування нового підземного пішохідного переходу через вул. А. Заболотного та не містить спірного дублюючого заїзду/виїзду з огляду на облаштування місцевого (бічного) проїзду.

У практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Серков проти України") напрацьовано три критерії, які слід оцінювати стосовно сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями, передбаченими статтею 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, вважатиметься порушенням статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

З питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, також визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення у справах "Спорронґ і Льоннорт проти Швеції", "Булвес" АД проти Болгарії"). Таким чином, відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ майнове право особи може бути припинено, зокрема у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.

Судом встановлено, що затверджений робочий проект "Капітальний ремонт вул. Академіка Заболотного від площі Одеської до будинку № 156 та у зворотному напрямку" передбачав улаштування велосипедної доріжки площею 8,8 тис.кв.м., прямий виїзд на яку виходив з прилеглої території по вул. А. Заболотного біля будинку 15-А, що збільшувало кількість конфліктних точок та створювало небезпечні умови для пішоходів та велосипедистів, які рухаються по тротуару та двосторонній велосипедній доріжці.

Прийняття спірного рішення про ліквідацію дублюючого заїзду/виїзду здійснено з урахуванням об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного та загального інтересу для належного забезпечення нормативної видимості всіх учасників дорожнього руху і безпечні умови руху пішоходів та велосипедистів.

В обґрунтування свої вимог позивач зазначив, що прийняття оспорюваного в справі рішення порушує права та інтереси позивача на безперешкодне здійснення господарської діяльності.

Разом із цим, жодних доказів порушення прав та інтересів позивача на здійснення господарської діяльності внаслідок ліквідації дублюючого заїзду/виїзду з автомийки-СТО матеріали справи не містять.

При цьому, виходячи з положень ДБН 360-92**, позивач не відноситься до підприємств обслуговування, до яких передбачено обов`язкова наявність основних проїздів. За нормами Закону України "Про автомобільні дороги" пункти миття транспортних засобів та автозаправні комплекси, станції відносяться до об`єктів дорожнього сервісу.

У той же час, за вимогами частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Щодо пред`явлених позовних вимог до ТОВ "Автомагістраль -Південь" про зобов`язання відновити та здійснити капітальний ремонт дублюючого виїзду, суд зауважує наступне.

Як слідує зі спірних правовідносин у справі, ТОВ "Автомагістраль -Південь" здійснювало проведення підрядних робіт в якості підрядника на об`єкті: "Капітальний ремонт вул. Академіка Заболотного від площі Одеської до будинку № 156 та у зворотному напрямку" відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та на підставі укладеного договору із замовником робіт - КК "Київавтодор".

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина 2 статті 14 ЦК України).

Таким чином, здійснення ТОВ "Автомагістраль -Південь" ліквідації дублюючого виїзду безпосередньо випливає з виконання договірних зобов`язань із замовником підрядних робіт КК "Київавтодор".

Відтак, пред`явлена позовна вимога про зобов`язання ТОВ "Автомагістраль-Південь" відновити та здійснити капітальний ремонт дублюючого виїзду має похідний характер від позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення КК "Київавтодор" щодо ліквідації такого виїзду, у задоволенні якої судом вирішено відмовити.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено наявності правових підстав для зобов`язання ТОВ "Автомагістраль-Південь" відновити та здійснити капітальний ремонт дублюючого виїзду.

Водночас вимога пункту 1 статті 6 названої Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідачів.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обставини викладені фізичною особи-підприємця Самофаловим Юрієм Миколайовичем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 22.10.2020 р. у справі № 910/7029/20 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, та з додержанням норм матеріального й процесуального права, у зв`язку із чим апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Самофалова Юрія Миколайовича не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на фізичну особу-підприємця Самофалова Юрія Миколайовича.

Керуючись ст.ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Самофалова Юрія Миколайовича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 22.10.2020 р. у справі № 910/7029/20 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на фізичну особу-підприємця Самофалова Юрія Миколайовича.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текс постанови підписано 06.04.2021р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

С.О. Алданова