Ухвала

від 06.04.2021 по справі 918/238/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"06" квітня 2021 р. Справа № 918/238/20

Головуючий суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Петухов М.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги особи, яка не приймала участі у справі ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.08.2020р.

у справі № 918/238/20 (суддя Торчинюк В.Г.)

за позовом Підприємства об`єднання громадян "Ринок Володимирський" громадської організації "Рівненський Ювілейний Ринок"

до відповідача -1 Рівненської міської ради

до відповідача-2 Виконавчого комітету Рівненської міської ради

про визнання недійсним рішення, визнання поновленим договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/238/20 від 18.08.2020 позов задоволено. Визнано недійсним з моменту його прийняття рішення Рівненської міської ради від 15 червня 2017 року № 2887 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Ювілейній. 8 Підприємству об`єднання громадян "Перелесник" міської громадської організації "Рівненський Ювілейний Ринок". Визнано поновленим Договір оренди землі, зареєстрований в Рівненській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 04 червня 2007 року за № 040758300098, укладений 24 квітня 2007 року між Рівненською міською радою та Підприємством об`єднання громадян "Ринок Володимирський" міської громадської організації "Рівненський Ювілейний Ринок" щодо земельної ділянки загальною площею 942 м2 за адресою: м. Рівне, вул. Ювілейна. 8. яка складається з таких земельних ділянок: земельна ділянка площею 869 кв.м. (кадастровий номер земельної ділянки - 5610100000:01:001:0057); земельна ділянка площею 73 кв.м. (кадастровий номер земельної ділянки - 5610100000:01:001:0056), на новий десятирічний строк. Визнано укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі, зареєстрованого в Рівненській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 04 червня 2007 року за № 040758300098, укладеного 24 квітня 2007 року між Рівненською міською радою та Підприємством об`єднання громадян "Ринок Володимирський" міської громадської організації "Рівненський Ювілейний Ринок". Стягнуто з Рівненської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Рівненської міської ради на користь Підприємства об`єднання громадян "Ринок Володимирський" громадської організації "Рівненський Ювілейний Ринок" судового збору в розмірі 6 306,00грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/238/20 від 18.08.2020, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/238/20 від 18.08.2020 та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021р. у справі №918/238/20 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 - відмовлено. Апеляційну скаргу особи, яка не приймала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/238/20 від 18.08.2020 - залишено без руху. Надано скаржнику 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків та подання оригіналу платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 9459,00 гривень; належних доказів направлення копії апеляційної скарги (з описом вкладення у лист) позивачу та відповідачам (відповідні докази подаються до суду в оригіналі).

31.03.2021р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання у якому скаржник повідомляє про виконання вимог ухвали суду та надає докази сплати судового збору, докази надіслання копії апеляційної скарги сторонам.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021р. №01-04/155 у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) по справі № 918/238/20 - Розізнаної І.В. у період з 31 березня 2021 р. по 16 квітня 2021 р. включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/238/20. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В., суддя Грязнов В.В.

02.04.2021р. від представника позивача Крючкової Олени Богданівни надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження. У вказаному запереченні зазначається, що рішення Господарського суду Рівненської області від 18.08.2020р. у справі № 918/238/20 не порушує права ОСОБА_1 , та вказується, що клопотання про поновлення строку є необґрунтованим.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду наступне.

Згідно ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.258 ГПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. Відповідно до п.3 ч.3 ст.258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Частиною 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У справі "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", п. 46 рішення у справі "Устименко проти України").

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України", п.47 рішення у справі "Устименко проти України").

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

У апеляційній скарзі особи, яка не приймала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.08.2020р. у справі № 918/238/20 наявне клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційний суд встановив, що у якості підстав поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначено, що вона не була учасником судового процесу по справі №918/238/20 у суді першої інстанції, про рішення Господарського суду Рівненської області від 18.08.2020 року у справі №918/238/20 вона дізналася лише 18.02.2021 року в судовому засіданні Рівненського міського суду Рівненської області під час розгляду справи №569/10730/20 і ознайомилася з повним текстом рішення по справі №918/238/20 лише 24.02.2021 року, ознайомившись із матеріалами справи №569/10730/17.

Також вказує, що, невідома особа подала клопотання про витребування матеріалів справи №918/238/20 із Господарського суду Рівненської області і вказує, що такі дії вчинені з метою ствердження про пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Наголошує, що вказане клопотання нею не подавалось та не підписувалось, що і було підтверджено ОСОБА_1 під час допиту судом.

До матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_1 додано копію розписки, протоколу судового засідання, та копію клопотання про витребування (вх. №58488/20-вх від 03.12.2020р.).

Північно-західний апеляційний господарський суд розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 18.08.2020 у справі №918/238/20, зазначає наступне.

Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 не подавалося дане клопотання про витребування справи №918/238/20 (вх. №58488/20-вх від 03.12.2020р.), копія якого додана до апеляційної скарги, крім власних тверджень скаржник не надає.

Із долучених до матеріалів доданих до апеляційної скарги, зокрема із протоколу від 18.02.2021р. та розписки не вбачається зміст показань ОСОБА_1 , якими вона обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що можливість вчасного подання апеляційної скарги особою, яка не приймала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.08.2020р. у справі №918/238/20, починаючи щонайменше з 03.12.2020р., залежала виключно від волевиявлення самого скаржника. ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами, наявність обставин, які були об`єктивно непереборними, пов`язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями ч.3 ст.260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.174 ГПК України).

Враховуючи те, що наведені заявником апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів п.4 ст.260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.3 ст.261 ГПК України).

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу особи, яка не приймала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/238/20 від 18.08.2020 - залишити без руху.

2. Скаржнику ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, вказавши інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази на підтвердження таких підстав.

3. Роз`яснити апелянту, що невиконання вимог ухвали, тягне за собою настання наслідків передбачених ст. 261 ГПК України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя-доповідач Петухов М.Г.