Постанова

від 01.04.2021 по справі 922/3699/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2021 р. Справа № 922/3699/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О.В.

за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури (вх. №344Х) на рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2020 (рішення ухвалено суддею Шатерніковим М.І. 16.12.2020 о 12:32 год., у приміщенні господарського суду Харківської області, повне рішення складене 18.12.2020) у справі №922/3699/19

за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, Харківська область, м. Первомайський, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача :

- Сахновщинська районна державна адміністрація, Харківська область, Сахновщинський район, смт. Сахновщина,

- Володимирівська сільська рада Сахновщинського району, Харківська область, Сахновщинський район, с. Володимирівка,

до Приватного підприємства «Україна» , Харківська область, Сахновщинський район, с. Новодмитрівка,

про внесення змін до договору оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Україна» , в якій просить: внести зміни до договору оренди землі від 26.12.2005, який зареєстровано у Сахновщинському районному відділенні ХРФ ДЗК за №040570200001 від 26.12.2005, виклавши пункти 2,4,8,10 вказаного договору у наступній редакції:

2. В оренду передаються земельні ділянки кадастровий номер 6324881500:01:000:0112 площею 66.8764 га та кадастровий номер 6324881500:01:000:0113 площею 45.3624 га на території Володимирівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області.

4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6324881500:01:000:0112 становить 1870303,32 гривень, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кад. № 6324881500:01:000:0113 становить 1141891,43 гривень.

8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7,8% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок та складає 234951,19 гривень на рік.

10. Орендна плата вноситься щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у Сахновщинському районі не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки;

у тексті договору оренди землі від 26.12.2005, який зареєстровано у Сахновщинському районному відділенні ХРФ ДЗК за №040570200001 від 26.12.2005 замінити сторону договору оренди землі, визначивши Орендодавцем земельних ділянок Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39792822, вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145) замість Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ: 04058769, вул. Шмідта, буд. 10, смт. Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область, 64501).

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2020 у справі №922/3699/19 (суддя Шатерніков М.І.) у позові відмовлено повністю.

Харківська обласна прокуратура звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2020 у справі №922/3699/19 та ухвалити нове, яким задовольнити позов прокурора. Зокрема, прокуратура посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм Закону України Про оренду землі , ст. 632 ЦК України, 188 ГК України, ст. 288 Податкового кодексу України, а також ст. 76-79, 86, 236 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.) від 03.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 09.03.2021.

09.02.2021 від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому управління просило розглянути справу за відсутності його представника з урахуванням клопотання №1685 від 10.12.2019 (вх.№1702).

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2021 у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. та тимчасовою непрацездатністю судді Тарасової І.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 оголошено перерву до 01.04.2021.

29.03.2021 від Харківської обласної прокуратури надійшли пояснення щодо підстав представництва прокурором інтереси держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області (вх.№3648).

30.03.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу (вх.№3711).

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення - без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

У листопаді 2019 заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернувся до господарського суду з позовною заявою про внесення змін до договору оренди землі від 26.12.2005, який зареєстровано у Сахновщинському районному відділені ХРФ ДЗК за №040570200001 від 26.12.2005, виклавши п. 2, 4, 8, 10 вказаного договору у редакції позовної заяви; також просив у тексті договору оренди від 26.12.2005 замінити сторону, визначивши орендодавцем земельних ділянок ГУ Держгеокадастру у Харківській області замість Сахновщинської районної адміністрації Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає таке.

26.12.2005 між Сахновщинською районною державною адміністрацією Харківської області та ПП "Україна" укладено договір оренди земельної ділянки площею 112,2388 га, на території Володимирівської сільської ради, який 26.12.2005 зареєстровано у Сахновщинському районному відділенні ХРФ ДЗК за №040570200001 строком на 49 років.

Відповідно до пункту 4 договору нормативна грошова оцінка одного гектара земельної ділянки становить 9385,24 грн.

Пунктом 8 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10533,88 грн. в рік.

Відповідно до листа відділу у Сахновщинському районі головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 02.09.2019 №10-20-0.23,28-125/119-19 договором передано в оренду земельні ділянки кад. №6324881500:01:000:0112 площею 66,8764 га та кад. №6324881500:01:000:0113 площею 45,3624 га (загальна площа земельних ділянок складає 112,2388 га).

Прокурор наголошує, що впродовж 2018 року здійснювалося проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, яка затверджена наказом Мінагрополітики України від 16.11.2018 № 552 та набула чинності з 1 січня 2019 року.

Згідно витягів з технічної документації нормативно грошова оцінка земельних ділянок кад.№6324881500:01:000:0112 площею 66,8764 га становить 1870303,32 грн. та кад.№6324881500:01:000:0113 площею 45,3624 га становить 1141891,43 грн.

З огляду на встановлення в договорі оренди, а саме в п. 11 договору, можливості зміни орендної плати один раз на 2 роки, а також беручи до уваги, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому, на думку прокурора, законодавча зміна граничного розміру цієї плати та розміру нормативної грошової оцінки, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Крім того, прокурор вказує, що відповідно до «Оперативної інформації про розрахунки за оренду землі в 2019 році в сільськогосподарських підприємствах Харківської області (станом на 02.10.2019)» розмір ставки орендної плати за договорами оренди землі по Сахновщинському району Харківської області, станом на жовтень 2019 року становить 7,8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зміст договору оренди землі від 26.12.2005 свідчить, що останній не встановлює будь-яких обмежень щодо гранично-допустимих ставок розміру орендної плати за використання земельної ділянки, у зв`язку із чим вказане питання регулюється виключно Законом, зокрема Податковим кодексом України. Отже, орендна плата в розмірі 7,8% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок є звичайною ціною за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, яка встановлена у Сахновщинському районі Харківської області та не суперечить гранично допустимим ставкам орендної плати, передбаченої пунктами 288.5.1., 288.5.2. Податкового кодексу України (не перевищує ані мінімальної, ані максимальної ставки розміру орендної плати), у зв`язку із чим підлягає застосуванню під час визначення розміру орендної плати за договором оренди землі від 26.12.2006.

Також, прокурор зазначає, що відповідно до пп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством та на даний час розпорядником спірних земель є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області. Отже, повноваження щодо розпорядження землями державної власності перейшли до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до приписів Закону, однак умови договору оренди щодо заміни орендодавця, як сторони у зобов`язанні, не приведено у відповідність з вимогами законодавства.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в суді, прокурор зазначає, що не внесення змін до оспорюваного договору оренди землі порушує інтереси територіальної громади Володимирівської сільської ради Сахновщинського району в частині неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення нагальних потреб територіальної громади, що, у свою чергу є грубим порушенням інтересів держави та підставою для звернення прокурора з даним позовом. Первомайською місцевою прокуратурою встановлено, що станом на листопад 2019 року зміни до договору не внесено, що свідчить про те, що орган уповноважений чинним законодавством на здійснення захисту інтересів держави у даних правовідносинах (Головне управління Держгеокадастру у Харківській області) не здійснює вказані повноваження, а тому наявні передбачені ч. З ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Приймаючи оскаржуване рішення від 16.12.2020, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора щодо внесення змін до договору оренди землі не обґрунтовані (не наведено обов`язку встановлення ставки орендної плати на рівні визначеному прокурором), не підтверджені належними доказами (не доведено волевиявлення позивача на визначення умов саме в редакції вказаній прокурором та наявності заперечень відповідача щодо визначених орендодавцем умов, тобто спору між сторонами договору оренди), а відтак звернення саме прокурора до суду з відповідними вимогами є передчасними, крім того прокурором не доведено, що саме визначений спосіб захисту порушених майнових прав територіальної громади призведе до відновлення таких прав щодо повернення недоотриманих грошових коштів, у зв`язку із чим господарський суд відмовив у задоволенні вимог прокурора.

Надаючи власну оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Системне тлумачення статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено, зокрема, такі правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України (ст. 187 Земельного кодексу України).

Статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до приписів ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань; вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам; вирішення інших питань відповідно до закону.

За положеннями статті 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, передбачено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункти 1-2 Положення).

Основними завданнями Держгеокадастру є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, такі функції: розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

За змістом підпункту 31 пункту 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених до нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З урахуванням викладеного, органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр, в даному випадку Головне управління Держгеокадастру у Харківській області), який наділений повноваженнями щодо розпорядження спірними земельними ділянками, є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, відтак самостійно має право звертатися до суду з метою здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави.

На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор був зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - ГУ Держгеокадастру у Харківській області, який мав розглянути таке звернення та вжити заходів щодо захисту інтересів держави. Та лише не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, і дають підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави.

Проте, колегія суддів зазначає, що прокурор, посилаючись на нездійснення ГУ Держгеокадастру у Харківської області захисту порушених інтересі держави (фактично на бездіяльність уповноваженого органу) не надав доказів на підтвердження вказаних обставин.

Так, прокурором до позову надані:

- звернення Володимирівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області до Первомайської місцевої прокуратури від 15.07.2019 №95, в якому сільська рада просить розглянути питання щодо сплати орендної плати за земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка надана по договору №040570200001 від 26.12.2005 ПП Україна загальною площею 112,2388 га: 6324881500:014:000:0113 - 45,3624 га.; 63624881500:01:000:0112 - 66,8764 га.; а також повідомляє, що орендна плата безпідставно сплачується менша ніж офіційно установлена по району та бюджет сільської ради не наповнюється належним чином;

- лист - відповідь Відділу у Сахновщинському районі ГУ Держгеокадастру у Харківської області від 02.09.2019 №10-20-0.23,28-125/119-19 на запит №39/5-173 вих. 19 від 28.08.2019, в якому повідомлялось, що в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею зареєстровано договір оренди землі від 28.12.2005 за №040570200001 укладений між Сахновщинською РДА та ПП України терміном на 49 років, загальна площа земельної ділянки 122,2388 га.; вказана земельна ділянка розташована на території Володимирівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області та внесена до бази даних ДЗК за кадастровими номерами: 6324881500:014:000:0113 (загальна площа 45,3624 га) та 63624881500:01:000:0112 (загальна площа 66,8764 га).

Проте, вищенаведене листування жодним чином не свідчить про те, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина не звернення з позовом протягом певного часового періоду не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

З висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у підпунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 слідує, що для підтвердження підстав представництва прокурором інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Таке повідомлення за своїм характером має спонукати уповноважений орган до вчинення відповідних дій по вжиттю заходів щодо захисту інтересів держави. І лише явне немотивоване ігнорування цього повідомлення (попередження) вказаним органом або неналежне (не відповідно до закону) реагування на нього, дає підстави прокурору для самостійного (субсидіарного) вжиття заходів, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом.

Як свідчать обставини справи, повідомлення про представництво інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру (№39/5-1976вих-19 від 04.11.2019) Первомайська місцева прокуратура направила ГУ Держгеокадастру у Харківській області 05.11.2019, про що свідчить опис вкладення до цінного листа. А вже 07.11.2019 Первомайська місцева прокуратура підготувала позовну заяву та 08.11.2019 звернулася з нею до суду, при цьому, матеріали справи не містять доказів ні отримання вказаного повідомлення прокурора відповідним органом Держгеокадастру, ні надання відповіді на нього.

Вказані обставини не свідчать, що прокурором було надано уповноваженому органу розумний строк на розгляд повідомлення та вжиття відповідних заходів щодо захисту інтересів держави або надання мотивованої відповіді. Фактично прокурор, передчасно звернувшись до суду, перебрав на себе функції компетентного органу, уповноваженого державою захищати відповідні інтереси, підмінивши його.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, не довів обставини бездіяльності компетентного органу (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) по захисту інтересів держави, не надав йому можливість спростувати стверджуване порушення інтересів держави або самостійно звернутись до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання відповідного повідомлення, а тому не підтвердив підстав представництва інтересів держави в суді відповідно положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Посилання прокурора на те, що судом не можуть бути враховані нечинні станом на час звернення з позовом правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки відповідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Відповідно до п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 з метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Отже, згідно з викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду позов прокурора підлягав залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

На вказані обставини суд першої інстанції увагу не звернув та, не з`ясувавши обставини наявності підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, розглянув справу по суті.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд внаслідок не з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, щодо не підтвердження прокурором підстав представництва інтересів держави в суді відповідно положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", в порушення норм процесуального права, за наявності підстав для залишення позову прокурора без розгляду, розглянув його по суті, прийнявши рішення, у зв`язку з чим, наявні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення та залишення позову прокурора без розгляду.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 226, 269, 275, 277, 278, 280-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2020 у справі №922/3699/19 скасувати повністю.

Залишити позовну заяву Первомайської місцевої прокуратури без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.04.2021.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Шевель