Постанова

від 01.04.2021 по справі 911/50/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/50/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Прокопенко П.В. (ордер від 01.04.2021 №КС708561),

відповідача - Дороніна О.М. (довіреність від 30.12.2020 №Др-140-1220)

третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"

на додаткове рішення господарського суду Київської області від 26.08.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТСКНОВ"

до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"

про визнання дій зловживанням монопольним становищем, щодо порушення строків і порядку, зобов`язання утриматися від вчинення відповідних дій та усунення порушення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Антимонопольний комітет України.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСКНОВ" (далі - ТОВ "ТСКНОВ", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Антимонопольний комітет України - Антимонопольного комітету України (далі - АМК, третя особа) про визнання зловживанням монопольним становищем діяння відповідача щодо порушення строків та порядку, визначених пунктом 2 глави другої розділу V Кодексу газорозподільних систем призупинення, або надання дозволу на приєднання, проєкту договору на приєднання, проєкту технічних умов приєднання та відповідних рахунків щодо їх оплати, або відмови у приєднанні об`єктів (приміщень) та/або земельних ділянок замовників, які обрали іншого (крім Оператора ГРМ) суб`єкта господарювання, у тому числі ТОВ "ТСКНОВ", виконавцем внутрішніх та/або зовнішніх робіт з проектування та/або будівництва газових мереж, зобов`язання утриматись від вчинення, в подальшому, відповідних діянь та усунення визначених порушень шляхом видачі проекту технічних умов, договору на приєднання та рахунків на їх оплату, на об`єкти (приміщення) або земельні ділянки замовників, у відповідності до переліку.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач є суб`єктом господарювання, який займає монопольне становище на ринку розподілу природного газу в межах Київської області, здійснює систематичне зловживання монопольним становищем щодо позивача. Таке зловживання полягає у порушенні строків та порядку, визначених пунктом 2 глави другої розділу V Кодексу газорозподільних систем, зокрема: призупинення, або надання дозволу на приєднання, проекту договору на приєднання, проекту технічних умов приєднання та відповідних рахунків щодо їх оплати, або відмови у приєднанні об`єктів (приміщень) та/або земельних ділянок замовників, які обрали іншого (крім Оператора ГРМ) суб`єкта господарювання , у тому числі ТОВ "ТСКНОВ" (виконавцем внутрішніх та/або зовнішніх робіт з проектування та/або будівництва газових мереж). Позивач вказував, що у зв`язку із вчиненням відповідачем протиправних діянь, останній не має (не мав) можливості приступити до виконання робіт з проектування, а у подальшому і будівництва газових мереж вже більше трьох місяців. За твердженням позивача, вказані обставини негативно впливають на його репутацію, та відповідно, не дають можливості конкурувати з відповідачем, шляхом виконання вищезазначених робіт (надання послуг) у найкоротші терміни та за ціною нижчою ніж у відповідача. Такі дії (бездіяльність) відповідача, на думку позивача, є зловживанням монопольним становищем на ринку приєднання до газорозподільної системи. Зокрема, створення перешкод доступу на ринок та усунення з ринку позивача (пункт 7 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 42 Конституції України).

1.3. 22.06.2020 позивачем до господарського суду Київської області подано заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме: щодо усунення відповідачем порушень шляхом видачі проекту технічних умов, договору на приєднання та рахунків на їх оплату, на об`єкти (приміщення) або земельні ділянки замовників, у відповідності до вказаного переліку.

1.4. Рішенням господарського суду Київської області від 29.07.2020 у справі №911/50/20 закрито провадження в частині позовних вимог про усунення порушення, шляхом видачі проектів технічних умов, договору на приєднання та рахунків на їх оплату, на об`єкти (приміщення) або земельні ділянки замовників, у відповідності до зазначеного позивачем переліку; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

1.5. Також 22.06.2020 до судових дебатів у справі представником позивача подано заяву в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

1.6. Додатковим рішенням господарського суду Київської області від 26.08.2020 заяву позивача про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11 290,91 грн витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині - заяву позивача залишено без задоволення.

1.7. Задовольняючи заяву ТОВ "ТСКНОВ" про стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача таких витрат у відповідності до частини третьої статті 130 ГПК України. Однак, з посиланням на положення частини четвертої статті 129 ГПК України дійшов висновку про її часткове задоволення.

1.8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 (колегія суддів у складі: Разіна Т.І., Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.) додаткове рішення господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі №911/50/20 скасовано в частині відмови у задоволенні 16 309,09 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Суд прийняв в цій частині нове рішення, яким заяву ТОВ "ТСКНОВ" про розподіл судових витрат задовольнив та стягнув з відповідача на користь позивача 16 309,09 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2. Стислий виклад вимог касаційних скарг

2.1. Не погоджуючись з додатковим рішення господарського суду Київської області від 26.08.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі №911/50/20, АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить суд повністю скасувати постанову суду апеляційної інстанції та скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині задоволення заяви ТОВ "ТСКНОВ" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "ТСКНОВ" про стягнення 16 309,09 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

3. Аргументи учасників справи

3.1. Аргументи касаційної скарги

3.1.1. У касаційній скарзі на додаткове рішення та постанову суду апеляційної інстанції відповідач вказує, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення заяви та суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про задоволення заяви позивача в повному обсязі безпідставно не взяли до уваги заперечення АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" проти заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. За твердженням відповідача, суди необґрунтовано не застосували приписи частин першої, четвертої статті 129 та частини третьої статті 130 ГПК України. Відповідач вказує, що оскільки позивач відмовився від частини позовних вимог, а у задоволенні іншої частини позовних вимог ТОВ "ТСКНОВ" судом було відмовлено, то відповідно до вимог статей 129, 130 ГПК України, суди повинні були відмовити у задоволенні вказаної заяви.

3.1.2. Також у касаційній скарзі відповідач вказує, що судами не було враховано висновків щодо застосування статей 126, 129 ГПК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 зі справи №920/13/19. Крім того на думку відповідача суд апеляційної інстанції безпідставно посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.11.2019 зі справи №902/347/18 та від 19.02.2020 зі справи №755/9215/15-ц, оскільки правовідносини у вказаних справах та у справі №911/50/20 не є подібними.

3.2. Аргументи зазначені у відзиві на касаційну скаргу

3.2.1. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а подану касаційну скаргу без задоволення.

4. Касаційне провадження

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №911/50/20 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою касаційною скаргою ТОВ "ТСКНОВ" на додаткове рішення господарського суду Київської області від 26.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021.

4.2. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги) у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному касаційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" зі справи №905/717/20 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюк І.М. (головуючий), Булгакова І.В., Малашенкова Т.М.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

5.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Переглянувши оскаржувані судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, колегія суддів виходить із такого.

5.3. Частиною першою статті 244 ГПК України визначено, що суд який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

5.4. Відповідно до частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

5.5. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини другої статті 123 ГПК України).

5.6. За приписами частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

5.7. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

5.8. Звертаючись до суду із заявою про винесення додаткового судового рішення задля вирішення питання про судові витрати, ТОВ "ТСКНОВ" вказувало на те, що відповідно до умов договору №23/12/19 від 23.12.2019 про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Прокопенко та партнери", Додатку № 1 до договору від 23.12.2019, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 8414/10 на ім`я Прокопенко Павла Сергійовича, акту № 01 від 30.07.2020 надання правничої допомоги, рахунків на оплату № 1-23/12/19 від 15.05.2020 та № 2-23/12/19 від 30.07.2020, платіжних доручень № 216 від 10.06.2020 на суму 6 000,00 грн та № 227 від 03.08.2020 на суму 3 000,00 грн позивачу було надано професійну правничу допомогу з приводу визнання діянь АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" протиправними (зловживання монопольним домінуючим становищем).

5.9. Судами встановлено, що 23.12.2019 між Адвокатським бюро "Прокопенко та партнери", як виконавцем та ТОВ "ТСКНОВ", як замовником був укладений Договір про надання правової (правничої) допомоги №23/12/19 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець взяв на себе обов`язок щодо надання правової (правничої) допомоги замовнику з приводу визнання діянь АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" протиправними (зловживанням монопольним становищем) щодо порушення строків та порядку, визначених пунктом 2 глави другої розділу V Кодексу газорозподільних систем, призупинення, або надання дозволу на приєднання, проекту договору на приєднання, проекту технічних умов приєднання та відповідних рахунків щодо їх оплати, або відмови у приєднані об`єктів (приміщень) та/або земельних ділянок осіб, які обрали іншого (крім оператора ГРМ) суб`єкта господарювання, у т.ч. замовника, виконавцем внутрішніх та/або зовнішніх робіт з проектування та/або будівництва газових мереж, застосуванням судового примусу для утримання АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" від вчинення відповідних діянь та зобов`язання останнього усунути відповідні порушення шляхом видачі проекту технічних умов, договору на приєднання та рахунків на їх оплату, на об`єкти (приміщення) або земельні ділянки осіб, які обрали замовника виконавцем проектно-будівельних робіт з будівництва газопроводів на їх об`єктах, а замовник зобов`язується прийняти відповідні послуги та оплатити їх.

5.10. У пункті 3.2. Договору визначено, що вартість послуг, що надаються виконавцем замовнику за цим договором, визначається з урахуванням Додатку №1 до Договору Вартість правничої допомоги . Фактично надані послуги фіксуються у Акті наданні правничої допомоги, який підписується сторонами після винесення рішення по суті справи, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду (у кожній інстанції окремо).

5.11. Замовник зобов`язаний здійснити сплату авансу за договором у розмірі 6 000,00 грн протягом 180 робочих днів з моменту підписання даного договору (пункт 3.2.1. Договору).

5.12. Замовник зобов`язаний здійснити частину оплати послуг, у розмірі 3 000,00 грн протягом 10 робочих днів з моменту підписання першого акта (пункт 3.2.2 Договору).

5.13. Відповідно до пункту 3.2.3. Договору замовник зобов`язаний здійснити повний розрахунок за послуги надані виконавцем у суді першої інстанції, протягом 100 робочих днів з моменту підписання акта.

5.14. Так за змістом частин другої, третьої, четвертої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правовою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

5.15. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5.16. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям .

5.17. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

5.18. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

5.19. Частиною шостою статті 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

5.20. Отже, у разі недотримання заявником вимог частини четвертої вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони .

5.21. Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. та у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

5.22. Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

5.23. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підтвердження понесення позивачем судових витрат подано суду: акт №1 від 30.07.2020 про надання правничої допомоги, Адвокатським бюро "Прокопенко та партнери" в ході розгляду справи були надані послуги щодо консультування (у т.ч. підготовка та укладення Договору №23/12/19 від 23.12.2019 про надання правової (правничої) допомоги; підготовка адвокатом Прокопенко П.С. позовної заяви; підготовка адвокатом Прокопенко П.С. відповіді на відзив у справі №911/50/20; участь адвоката Прокопенко П.С. в судових засіданнях 27.05.2020, 22.06.2020, 29.07.2020 у справі № 911/50/20; написання заяви про часткову відмову від позову у справі № 911/50/20.

5.24. Для оплати наданих послуг Адвокатським бюро "Прокопенко та партнери" були сформовані та надані позивачу рахунки на оплату №1-23/12/19 від 15.05.2020 на суму 6 000,00 грн та №2-23/12/19 від 30.07.2020 на суму 27 600,00 грн.

5.25. Суди встановили, що на виконання умов Договору позивачем на підставі виставлених рахунків, було перераховано на рахунок Адвокатського бюро "Прокопенко та партнери" - 9 000,00 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення №216 від 10.06.2020 на суму 6 000,00 грн з призначенням платежу: "оплата за послуги зг. договору №23/12/19 від 23.12.2019 та рах. №1-23/12/19 від 15.05.2020" та №227 від 03.08.2020 на суму 3 000,00 грн з призначенням платежу: "часткова оплата за послуги зг. договору №23/12/19 від 23.12.2019 та рах. №2-23/12/19 від 30.07.2020".

5.26. Вирішуючи питання про розподіл витрат позивача, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвокатом на час розгляду справи №911/50/20, суди врахували, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, що спірні послуги адвоката було реально надані позивачеві і це підтверджується матеріалами справи. Судами досліджено акт наданих послуг №1 від 30.07.2020 на виконання Договору, взято до уваги пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність.

5.27. Суд першої інстанції задовольняючи частково заяву позивача врахував, що у позовній заяві, яка розглядалася у справі №911/50/20, позивач зазначив орієнтовну вартість професійної правничої допомоги у розмірі 30 000,00 грн. Також судом враховано, що відповідач не скористався своїм правом передбаченим частиною п`ятою статті 126 ГПК України, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги позивача - не заявив.

5.28. Суд першої інстанції врахував, що згідно з резолютивною частиною рішення господарського суду Київської області 29.07.2020 провадження у справі № 911/50/20 в частині позовних вимог про усунення порушення шляхом видачі проєктів технічних умов, договору на приєднання та рахунків на їх оплату, на об`єкти (приміщення) або земельні ділянки замовників, у відповідності до переліку - закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України (у зв`язку із відмовою позивача).

5.29. Суд першої інстанції виходив із того, що згідно з мотивувальною частиною рішення суду від 29.07.2020 встановлено, що по заявах замовників на приєднання, які є предметом розгляду даної справи, та які подані відповідачу у серпні-вересні 2019 року, відповідач без надання у встановлені законодавством строки письмових запитів щодо уточнення даних, надання додаткових доказів або відмови про приєднання, в порушення строків розгляду заяв замовників з документами, надав технічні умови лише 10.02.2020 (окрім двох заяв, за якими технічні умови було надано 20.12.2019.

5.30. Так, задовольняючи частково заяву позивача суд першої інстанції виходив із того, що після подання позову та відкриття провадження у справі відповідач здійснив видачу технічних умов за результатом розгляду заяв замовників, поданих позивачем на підставі довіреностей (окрім двох заяв по яких технічні умови було видано 20.12.2019) , саме тому, позивач звернувся до суду із заявою від 22.06.2020 (вх. №12344/20 від 22.06.2020) про часткову відмову від позову в частині позовних вимог щодо усунення відповідачем порушень шляхом видачі проекту технічних умов, договору на приєднання та рахунків на їх оплату, на об`єкти (приміщення) або земельні ділянки замовників, у відповідності до переліку.

5.31. Застосувавши положення частини дев`ятої статті 129 та частини третьої статті 130 ГПК України, суд першої інстанції врахував, що позивач не підтримує своїх вимог (відмовився від позову) щодо зобов`язання видати проекти технічних умов за 11 заявами, унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову (за 9 заявами) , дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 290,91 грн.

5.32. Водночас, суд апеляційної інстанції, дослідивши подане відповідачем заперечення на заяву позивача, встановив, що останнє не містить жодних клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, і відповідне клопотання в розумінні вимог процесуального закону (зокрема, статей14, 169 ГПК України) - відповідачем не заявлялось. Заперечення відповідача містить лише посилання на необґрунтованість поданої позивачем заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

5.33. Суд апеляційної інстанції, враховуючи співмірність та обґрунтованість вимог позивача щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 600,00 грн та їх документальне підтвердження та відсутність з боку відповідача належних доказів спростування обґрунтованості такого розміру понесених позивачем витрат, за наслідками апеляційного перегляду додаткового рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що витрати позивача підлягають стягненню з відповідача саме в розмірі 27 600,00 грн.

5.34. У контексті даної справи Верховний Суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на позивача, як сторону, що заявляє таке клопотання. У судів попередніх інстанцій були відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах приписів частини четвертої статті 126 ГПК України оскільки відповідачем таке клопотання не заявлялось.

5.35. Колегія суддів, розглянувши доводи касаційної скарги відповідача щодо порушення судами частини дев`ятої статті 129 ГПК України та не врахування судом висновків Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, зазначає таке.

5.36. Зміст поданого відповідачем клопотання про зменшення витрат на правову допомогу свідчить про те, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" загалом не визнається розгляд питання розподілу судових витрат Позивача, пов`язаних з правничою допомогою, а не в певній частині витрат , які підлягають зменшенню.

5.37. Фактично причиною подання касаційної скарги стала незгода АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" із застосуванням судами попередніх інстанцій частини третьої статті 130 ГПК України.

5.38. Так, відповідно до частини третьої статті 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються , а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

5.39. Колегія суддів виходить із того, що зміст частини третьої статті 130 ГПК України свідчить, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Водночас аналіз змісту другого речення цієї статті свідчить про те, що застосування відповідних положень належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним виключно у разі якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову та за заявою сторони.

5.40. Як свідчать матеріали справи, подана позивачем заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу містить посилання на частину третю статті 130 ГПК України.

5.41. Суди попередніх інстанцій з`ясували та встановили, що по заявах замовників на приєднання, які були предметом розгляду даної справи, та які подані відповідачу у серпні-вересні 2019 року, відповідач без надання у встановлені законодавством строки письмових запитів щодо уточнення даних, надання додаткових доказів або відмови про приєднання, в порушення строків розгляду заяв замовників з документами, надав технічні умови лише 10.02.2020 (окрім двох заяв, за якими технічні умови було надано 20.12.2019), тобто після відкриття провадження у справі №911/50/20.

5.42. З огляду на наведене вище, колегія суддів відхиляє доводи відповідача стосовно неправомірності застосування судами зазначеної норми.

5.43. Колегія суддів також відхиляє посилання АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" на правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 зі справи №920/13/19, оскільки вони не є релевантними для цієї судової справи з огляду на різні обставини справи. Так, рішення у справі №920/13/19 було прийнято за результатами розгляду судами клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат. Водночас, матеріали справи №911/50/20 не містять доказів подання відповідачем такого клопотання. Більш того, у зазначеній справі Верховний Суд не зазначав про звільнення сторони, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, від обов`язку доведення неспівмірності цих витрат. Так само Верховний Суд не робив висновок щодо застосування критеріїв, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України без наявності заперечення іншої сторони.

5.44. Отже, з огляду на наведе вище, колегія суддів зазначає, що звертаючись з касаційною скаргою, відповідачем не спростовано висновків суду першої та апеляційної інстанції, та не доведено неправильного застосування ними норм частини третьої статті 130 ГПК України, як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" залишити без задоволення.

5.45. Водночас, за змістом частини першої, третьої статті 123 та частини другої статті 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу є судовими витратами та підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Отже, вони також підлягають розподілу за результатами розгляду справи у порядку, встановленому статтею 129 ГПК України.

5.46. У розгляді даної справи колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 зі справи №910/15621/19 згідно з якою:

- "п. 33. загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.";

- "35. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу";

- "36. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.";

- 37. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу ."

5.47. Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.48. А отже, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, які визначені частиною четвертою статті 300 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

5.49. Так, зміст пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК України свідчить про те, що витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5.50. Правовий аналіз зазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, відмови у задоволенні позову, покладаються на позивача.

5.51. Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Київської області від 29.07.2020 у справі №911/50/20 закрито провадження в частині позовних вимог ТОВ "ТСКНОВ", а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

5.52. Суд першої інстанції за результатами розгляду заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу застосувавши положення пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК України, стягнув такі витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5.53. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" частково скасував додаткове рішення господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі №911/50/20 (в частині відмови у задоволенні заяви про стягнення 16 309,09 грн витрат на професійну правничу допомогу) та задовольнив заяву позивача в повному обсязі.

5.54. Зміст судового рішення суду першої інстанції від 29.07.2020 свідчить, що вимоги ТОВ "ТСКНОВ", які стосувалися визнання дій відповідача такими, що свідчать про зловживанням монопольним становищем, за результатами розгляду справи №911/50/20 не було задоволено.

5.55. При цьому, зі місту оскаржуваних судових рішень вбачається, що закриття провадження у справі №911/50/20 в частині позовних вимог про усунення порушення шляхом видачі проєктів технічних умов, договору на приєднання та рахунків на їх оплату, на об`єкти (приміщення) або земельні ділянки замовників, у відповідності до переліку, відбулось за заявою позивача унаслідок задоволення цих вимог відповідачем після пред`явлення позову . В цій частині судами встановлено неправомірність дій відповідача, які фактично призвели до вимушеного звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав, що відповідно є підставою для покладення на нього судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.

5.56. Водночас, з огляду на те, що за результатом розгляду справи №911/50/20 у задоволенні позовних вимог про визнання зловживанням монопольним становищем діяння відповідача щодо порушення строків та порядку, визначених пунктом 2 глави другої розділу V Кодексу газорозподільних систем, судом відмовлено, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення заяви позивача в повному обсязі не ґрунтується на положеннях пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК України.

5.57. Враховуючи, те що обґрунтованим та доведеним розміром витрат відповідача на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом цієї справи, суди визнали витрати позивача у розмірі 27 600 грн, то відповідно в порядку пропорційного розподілу цих витрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 290,91 грн витрат на професійну правничу допомогу, як вірно визначено судом першої інстанції.

5.58. З огляду на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на суму 11290,91 грн та відмовлено у задоволенні іншої частини заяви, з огляду на правила пропорційного розподілу судових витрат. Таким чином, судом апеляційної інстанції було безпідставно частково скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

5.59. Згідно із пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

5.60. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

5.61. З огляду на викладене, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 підлягає скасуванню, а додаткове рішення господарського суду Київської області від 26.08.2020- залишенню в силі.

5.62. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Станом на дату ухвалення рішення судом касаційної інстанції відповідної заяви від АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" не надходило, тому Касаційний господарський суд не здійснює повороту виконання постанови суду апеляційної інстанції в даній частині. Відтак, АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" не позбавлений права на звернення із заявою про поворот виконання рішення суду в порядку приписів статті 333 ГПК України до суду, який розглядав цю справу як суд першої інстанції.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Зважаючи на те, що судовий збір за подання касаційної скарги на додаткове рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не сплачується, відповідно Верховним Судом не розподіляється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі №911/50/20 скасувати, а додаткове рішення господарського суду Київської області від 26.08.2020 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова