Ухвала

від 05.04.2021 по справі 910/2326/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/2326/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020

у справі № 910/2326/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз" (далі - ТОВ "Бріз", позивач)

до Міністерства оборони України (далі - Міністерство, скаржник, відповідач)

про визнання недійсними договорів від 03.09.2019 № 303/26/232-19 та від 03.09.2019 № 303/26/228-19,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №910/2326/20 (повний текст складено 23.12.2020), яка надіслана поштою 04.02.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2021 касаційну скаргу Міністерства у справі № 910/2326/20 залишено без руху, оскільки в клопотанні про поновлення строку на подання касаційної скарги підстави пропуску строку визнано судом не поважними; відмовлено у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку відсутністю обставин та належних доказів поширення на скаржника умов, передбачених в частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір". Також Верховний Суд зазначив про необхідність сплати судового збору в розмірі 8 408,00 грн за подання касаційної скарги. Крім того, Суд встановив, що в доданих до касаційної скарги документах не виявлено опису вкладення в цінний лист, а тому відсутність останнього із зазначенням повної поштової адреси, найменування документів, які надсилаються учасникам справи, позбавляє Верховний Суд можливості оцінити даний документ як належний доказ направлення копії касаційної скарги ТОВ "Бріз".

Вказаною ухвалою суду надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 8 408,00 грн за подання касаційної скарги; доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання касаційної скарги або навести інші підстави для поновлення строку; докази, на підставі яких можна достовірно встановити факт направлення іншим учасникам справи копій касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення .

Також ухвалою суду роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.03.2021 № 29.3-02/634 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/2326/20 у зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/2326/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.03.2021.

Так, з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення убачається, що копію ухвали Верховного Суду від 01.03.2021 отримано Міністерством - 05.03.2021, а отже перебіг строку встановленого Судом для усунення недоліків починається з 06.03.2021 та закінчується 25.03.2021 включно.

17.03.2021 до Верховного Суду надійшло клопотання від Міністерства № 370/2/2251 від 11.03.2021 з доказом сплати судового збору, яке надіслано до Суду - 11.03.2021 згідно з відтиском штемпеля поштового відділення на конверті.

Водночас, ухвалою Верховного Суду від 01.03.2021 про залишення касаційної скарги без руху, Суд зазначив, що при зверненні з касаційною скаргою Міністерство повинно було сплатити судовий збір у розмірі 8 408,00 грн виходячи з двох вимог немайнового характеру .

Отже, надане Міністерством платіжне доручення № 370/3/37 від 23.02.2021 про сплату судового збору в розмірі 4 204,00 грн за подання касаційної скарги не відповідає встановленому законом розмірі.

Суд бере до уваги те, що Міністерство надіслало (11.03.2021) на адресу суду клопотання № 370/2/2251 від 11.03.2021 про долучення платіжного доручення після отримання (05.03.2021) копії ухвали Верховного Суду від 01.03.2021 про залишення касаційної скарги без руху.

Водночас, станом на 05.04.2021 (дату постановлення даної ухвали) від Міністерства до Верховного Суду не надходило інших заяв/клопотань про усунення недоліків касаційної скарги, в тому числі про сплату судового збору у повному розмірі та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням іншим підстав для поновлення строку.

Відтак колегія суддів дійшла висновку, що скаржник протягом установленого Судом строку не усунув недоліки поданої ним же касаційної скарги.

Разом з тим, частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно з інформацією із Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 910/2326/20 оприлюднена 02.03.2021.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду, то скаржник, подавши касаційну скаргу, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами статті 43 ГПК України, повинен був виявляти інтерес до відомого йому провадження, зокрема, щодо руху поданої ним скарги та результату розгляду її судом, а саме щодо усунення можливих недоліків касаційної скарги на стадії відкриття провадження у справі чи вчинення інших процесуальних дій.

Також суд бере до уваги, що саме скаржник був ініціатором касаційного провадження, а тому, звернувшись з касаційною скаргою у справі він є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Приписами пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 910/2326/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не у повному обсязі виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 01.03.2021, серед яких не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 242, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 910/2326/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова