Ухвала

від 25.05.2021 по справі 910/2326/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.05.2021Справа № 910/2326/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз

до Міністерства оборони України

про визнання недійсними договорів № 303/26/232-19 від 03.09.2019 та

№ 303/26/228-19 від 03.09.2019

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

Представники сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача Дашківська О.В., самопредставництво

СУТЬ СПОРУ:

17.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз до Міністерства оборони України про визнання недійсними договорів № 303/26/232-19 від 03.09.2019 та № 303/26/228-19 від 03.09.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/2326/20 від 21.05.2020 позов задоволено повністю та

Визнано недійсним договір про закупівлю товарів, робіт або послуг (за кошти Державного бюджету України) № 303/26/232-19 від 03.09.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Бріз та Міністерством оборони України.

Визнано недійсним договір про закупівлю товарів, робіт або послуг (за кошти Державного бюджету України) № 303/26/228-19 від 03.09.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Бріз та Міністерством оборони України.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз 4.204,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 у справі № 910/2326/20 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 910/2326/20.

27.04.2021 позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30.000,00 грн.

Разом із вказаною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначає, що у зв`язку із хворобою директора ТОВ Бріз була відсутня можливість підписання між ТОВ Бріз та АО Квадра Право акту виконаних робіт, оскільки єдиним підписантом документів зі сторони позивача є керівник ТОВ Бріз , а відтак у позивача була відсутня можливість направити заяву про ухвалення додаткового рішення на розподіл судових витрат вчасно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2326/20 від 11.05.2021 судове засідання призначено на 25.05.2021.

Позивач в судове засідання 25.05.2021 не з`явився.

Відповідач в судовому засіданні 25.05.2021 проти задоволення заяви позивача заперечував.

Суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представника відповідача відзначає наступне

Відповідно до ч. 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Враховуючи положення ст.ст. 256, 327 Господарського процесуального кодексу України та ст. 12 Законом України Про виконавче провадження строк виконання рішення становить три роки з дня набрання рішенням законної сили.

З огляду на викладене, позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення подано в межах строку для такого звернення, а отже відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення строку для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивачем зазначено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30.000,00 грн.

При цьому до позовної заяви було подано лише ордер серії АА № 1019713 від 17.02.2020, виданий адвокатом Падалка Костянтином Вікторовичем та свідоцтво про право зайняття ним адвокатською діяльністю № 5083 від 27.06.2012.

В подальшому станом на 21.05.2020 (дата ухвалення судом рішення у даній справі) жодних доказів в підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу (як то договір про надання правової допомоги, акт надання послуг, докази оплати послуг) позивачем подано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У поданій позивачем до суду 21.05.2021 письмовій промові для виступу у судових дебатах позивачем не заявлено до стягнення розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу та не зазначено про наявність поважних причин щодо неможливості подачі доказів в підтвердження понесених витрат.

В судовому засіданні 21.05.2020 під час дебатів позивачем також не було заявлено усну заяву про те, що докази понесених ним витрат на правничу допомогу будуть подані у відповідності до вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, тобто у п`ятиденний термін після ухвалення рішення.

Отже, позивач до винесення рішення у справі не повідомляв суд про розмір витрат на правову допомогу, які сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи та про неможливість своєчасного подання доказів, що підтверджують такі витрати.

Суд зазначає, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішені деяких питань, що стояли перед судом.

При прийнятті рішення у справі позивачем не було поставлено питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу із визначенням їх конкретного розміру.

Таким чином, судом було вирішено всі питання, що стояли перед судом, у тому числі здійснено розподіл судових витрат, документально підтверджених матеріалами справи та про які було відомо суду станом на дату його прийняття, а отже, в даному випадку, відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій. Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено ст. 42 Господарського процесуального кодексу України до обов`язку учасників справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у даній справі, у зв`язку з чим в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 129, 244 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено 27.05.2021.

СуддяВ.В. Сівакова