Рішення

від 06.04.2021 по справі 300/3981/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2021 р. справа № 300/3981/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правила спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання протиправним і скасування рішення №6 від 17.12.2020 та зобов`язання надати дозвіл на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (надалі по тексту також - відповідач, сільська рада, Поляницька сільської ради) про визнання протиправним та скасування рішення №6 від 17.12.2020 (надалі по тексту також - оскаржуване рішення) та зобов`язання надати дозвіл на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , в особі ОСОБА_3 (яка діє згідно доручення від 01.10.2018 за №1604), 01.02.2020 укладено договір суборенди частини земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852) для будівництва господарських та (або) влаштування групи тимчасових споруд, згідно якого позивач набув право суборенди та користування вказаною земельною ділянкою на умовах, визначених цим договором. Речове право користування (суборенди) в установленому порядку зареєстровано, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.11.2020. Власником земельної ділянки площею 0,15 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка згідно договору оренди від 01.06.2018 належить на праві користування ФОП ОСОБА_2 , і яка передана в суборенду позивачу - є ОСОБА_4 . Для здійснення господарської діяльності позивачем замовлено та виготовлено схеми прив`язки для провадження підприємницької діяльності з метою отримати дозвіл у Поляницької сільської ради на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці. ОСОБА_1 звернувся до сільської ради із заявою про отримання дозволу на розміщення тимчасових споруд. Однак рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 17.12.2020 за №6, йому відмовлено в наданні дозволу на розміщення тимчасових споруд у зв`язку із наявністю звернення орендодавця земельної ділянки про скасування довіреності, на підставі якої проведено оформлення земельної ділянки в суборенду. На переконання позивача, рішення від 17.12.2020 за №6 є не обґрунтованим та таким, що не основується на вимогах чинного законодавства, оскільки не узгоджується із вимогами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", якими визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі документа дозвільно характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається. За доводами ОСОБА_1 відмова відповідача з посиланням на звернення орендодавця земельної ділянки про скасування довіреності, на підставі якої проведено оформлення земельної ділянки в суборенду, здійснена із перевищенням повноважень, так як чинне законодавство не покладає на органи місцевого самоврядування вирішувати питання щодо дійсності (чи не дійсності) договорів, укладених між суб`єктами господарювання. Відповідно до вимог статті 204 Цивільного кодексу України (надалі по тексту також - ЦК України), правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. А тому скасування довіреності, на підставі якої укладено договір суборенди земельної ділянки не тягне за собою недійсності договору суборенди. Як зазначив позивач на момент звернення із заявою про отримання дозволу на розміщення тимчасових споруд, договір суборенди є дійсним, та пройшов державну реєстрацію. Інших підстав для відмови в оскаржуваному рішенні відповідач не вказав.

З наведених підстав, позивач просить визнати протиправним і скасувати пункт 3 рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради "Про надання та продовження дії дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності" від 17.12.2020 за №6, в частині відмови в наданні дозволу ОСОБА_1 на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 , а також зобов`язати сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розміщення тимчасових споруд на вказаній суборендованій земельній ділянці.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами та залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (а.с.78-79).

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 04.01.2021 надано суду 26.01.2021 письмове пояснення щодо обставин справи і докази, необхідні для розгляду справи (а.с.92, 93-97).

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та не повідомив суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

За правилами частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В свою чергу, представник третьої особи 02.02.2021 подав до суду, через канцелярію, письмове заперечення щодо поданих позивачем доказів, а також долучив відповідні докази (а.с.105-109, 110-133). Представник третьої особи стверджує, що станом до 01.02.2020 (тобто до моменту укладення договору суборенди земельної ділянки та додаткової угоди до договору суборенди земельної ділянки) в ОСОБА_1 не існувало правових підстав вносити кошти як суборендну плату ОСОБА_4 , згідно платіжних доручень від 04.01.2020 і 16.01.2020. Жодне платіжне доручення, подане позивачем не містить відомостей про особу (одержувача грошових коштів) та інформації про цільове призначення платежу як оплату суборендної плати. Також позивачем не наведено інформації щодо власника рахунку, куди перераховувались зазначені грошові кошти. Таким чином, на думку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, договір суборенди землі від 01.02.2020 і додаткова угода до вказаного договору, а також платіжні доручення, які надані суду ОСОБА_1 , є недостовірними доказами.

Також на виконання вимог ухвали суду від 04.01.2021, відповідачем надано суду 30.03.2021 письмові пояснення із долученням витребуваних судом письмових доказів (а.с.134, 135-172). За змістом таких пояснень, рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради №38 від 16.07.2019 надано фізичній особі-підприємцю (надалі по тексту також - ФОП) ОСОБА_2 дозвіл на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на орендованій земельній ділянці на участку Прохідний в с. Поляниця терміном на 1 рік. Згідно даного рішення, термін дії дозволу закінчився 16.07.2020. Позивач 18.11.2020 звернувся до виконавчого комітету сільської ради із заявою щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд на вищевказаній земельній ділянці. Рішенням виконавчого комітету №6 від 17.12.2020 відмовлено ФОП ОСОБА_1 у надання дозволу з підстав наявності звернення орендаря земельної ділянки про скасування довіреності, на підставі якої проведено оформлення земельної ділянки в суборенду, а також у зв`язку з тим, що термін дії договору оренди землі, укладений 01.06.2018 між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 закінчується 01.06.2021, а дозвіл на розміщення тимчасових споруд видається терміном на один рік. Додатково зазначив, що на розгляді в Яремчанському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа №354/884/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви, заперечення третьої особи та письмові пояснення, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступні обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , згідно договору суборенди землі від 01.02.2020, укладеного між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , в особі ОСОБА_3 , являється суборендарем частини земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852) для будівництва господарських та (або) влаштування групи тимчасових споруд (а.с.19-21).

Згідно додаткової угоди до договору суборенди землі від 01.02.2020, укладеної між ФОП ОСОБА_2 , в особі ОСОБА_3 , та ФОП ОСОБА_1 , суборендна плата вноситься безготівково, шляхом перерахування на банківську картку орендодавця (власника земельної ділянки - ОСОБА_4 ) суми визначеної сторонами. Суборендар вносить авансом на вищевказану банківську картку грошові кошти в сумі 33 000,00 гривень. В подальшому сторони встановлюють суборендну плату в розмірі 15 000,00 гривень щомісячно, починаючи з дня отримання суборендарем дозволу на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці, згідно договору суборенди землі, укладеного між сторонами (а.с.93).

Речове право користування позивача частиною земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852) підтверджуються, сформованою 10.11.2020, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.73-75).

Попередньо, відповідно до укладеного 01.06.2018 договору оренди землі, ОСОБА_4 (орендодавець) надала ФОП ОСОБА_2 (орендар) у строкове платне користування, терміном на 3 роки, земельну ділянку площею 0,1500 га для влаштування тимчасової споруди згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.12.2015 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 798193526110 та кадастровим номером 2611092001:22:001:0852. За умовами коментованого договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у рік в грошовій формі (а.с.15-18).

Рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 16.07.2019 за №38 надано ФОП ОСОБА_2 дозвіл на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на орендованій земельній ділянці на уч. Прохідний с. Поляниця, терміном на один рік, згідно з схемами прив`язки №№1-4 (а.с.136).

В свою чергу, ОСОБА_2 виданою 01.10.2018 довіреності, яка зареєстрована в реєстрі за №1604, уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси з будь-яких питань, пов`язаних, зокрема, з управлінням, експлуатацією, розпорядженням (зокрема продаж та/або обмін), здачі в найм (оренду), а також вчинення для ОСОБА_2 та/чи у її інтересах будь-яких дій щодо належних ОСОБА_2 тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , визначаючи у всіх випадках суми, терміни та інші умови на власний розсуд (а.с.112-113).

Саме на підставі вказаної довіреності від 01.10.2018 ФОП ОСОБА_2 , в особі ОСОБА_3 , уклала з ФОП ОСОБА_1 договір суборенди землі від 01.02.2020, згідно якого передано останньому у суборенду частину земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852) для будівництва господарських та (або) влаштування групи тимчасових споруд (а.с.19-21).

04.03.2020 приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л.В. (надалі по тексту також - приватний нотаріус) зареєстровано в реєстрі за №413 заяву ОСОБА_2 , згідно якої остання просила приватного нотаріуса довести до відома ОСОБА_3 про скасування довіреності від 01.10.2018 за №1604 щодо управління, експлуатації, розпорядження (зокрема продаж та/або обмін), здачі в найм (оренду), а також вчинення для ОСОБА_2 та/чи у її інтересах будь-яких дій щодо належних ОСОБА_2 тимчасових споруд та представлення ОСОБА_3 її інтересів (а.с.114).

Згідно листа приватного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л.В. від 04.03.2020 за №14/02-24, зареєстрований в реєстрі за №414, заяву ОСОБА_2 доведено до відома ОСОБА_3 (а.с.115).

Дію довіреності від 01.10.2018 за №1604, видану ОСОБА_2 припинено 04.03.2020, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, сформований 04.03.2020 (а.с.116).

Як вказує у позовній заяві ФОП ОСОБА_1 для здійснення нею власної діяльності замовлено та отримано схеми прив`язки для провадження підприємницької діяльності з метою отримати дозвіл у Поляницької сільської ради на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці (а.с.22-71).

ОСОБА_3 , на підставі довіреності від 09.11.2020, зареєстрованій в реєстрі за №4365 (а.с.145), 18.11.2020 звернулася в інтересах ОСОБА_1 до Поляницької сільської ради із заявами про надання останньому дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на орендованій земельній ділянці на уч. Прохідний с. Поляниця, згідно зі схемами прив`язки №№1-5 (а.с.137-143).

За результатом розгляду заяв від 18.11.2020, рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області "Про надання та продовження дії дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності" від 17 грудня 2020 року за №6 (пункт 3) відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у надання дозволу на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 для здійснення підприємницької діяльності: "у зв`язку з наявністю звернення орендаря земельної ділянки про скасування довіреності, на підставі якої проведено оформлення земельної ділянки в суборенду." (а.с.171).

Позивач, вважаючи необґрунтованим оскаржуване рішення від 17 грудня 2020 року за №6 (пункт 3) та таким, що прийняте з порушенням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", звернувся в суд за захистом свого порушеного права.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

У спірному випадку правовідносини в першу чергу врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VI (надалі по тексту також - Закон №3038-VI), Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 за №2806-IV (надалі по тексту також - Закон 2806-IV) та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" від 21.10.2011 за №244 (надалі по тексту також - Порядок №244).

Згідно з положеннями частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (в редакції до 23.11.2020), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 за №244 (надалі по тексту також - Порядок №244).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку №244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (надалі по тексту також - ТС) це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пунктом 1.4 Порядку №244 визначено терміни: комплексна схема розміщення ТС - це схема розміщення ТС на території населеного пункту або його частині; схема благоустрою ТС - це схема, виконана замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 із зазначенням заходів щодо благоустрою та озеленення території, прилеглої до ТС (розташування квітників, під`їздів, урн, влаштування дорожнього покриття або мощення фігурними елементами мощення тощо).

Згідно з пунктами 1.5 та 1.6 Порядку №244 комплексна схема розміщення ТС в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту - текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

Комплексна схема розміщення ТС та архітип розробляються за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради суб`єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та затверджуються рішенням (розпорядженням, наказом) виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. Розроблення комплексної схеми розміщення ТС та архітипу здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до пункту 1.10. Порядку №244 для розміщення групи ТС (але не більше п`яти) розробляється єдиний паспорт прив`язки ТС з прив`язкою кожної окремої ТС з відображенням благоустрою прилеглої території та інженерного забезпечення (на топографо-геодезичній основі М 1:500).

Підставою для розміщення ТС за змістом пунктів 2.1-2.7 Порядку №244 є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додаються: 1) графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; 2) реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю. У такому випадку строк розгляду заяви становить п`ятнадцять робочих днів.

Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів з дня такого визначення відповідності намірів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

Для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Отже, повноваження щодо затвердження комплексної схеми розміщення ТС та щодо оформлення та видачі паспорта прив`язки ТС належать до компетенції різних органів. Комплексна схема розміщення ТС розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради та затверджується рішенням (розпорядженням, наказом) виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації, а паспорт прив`язки ТС оформляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури.

В свою чергу, комплексна схема розміщення ТС не є документом дозвільного характеру на розміщення ТС, оскільки являє собою комплекс текстових та графічних матеріалів, якими визначаються місця розташування ТС на території конкретного населеного пункту.

Дозвільним документом на розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС, процедура оформлення якого складається з декількох етапів.

Особа, яка має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із заявою та доданим до неї пакетом документів.

Така заява передається до відповідного органу з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації. Вказаний орган визначає відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС та письмово повідомляє заявника про таку відповідність або йому надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

У разі підтвердження відповідності намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС та відповідними додатками до неї, яка і є підставою для оформлення та видачі паспорта прив`язки ТС.

Так, згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються, поряд з іншим, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.

Підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру, згідно частини 5 статті 4 1 Закону №2806-IV є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Як встановлено судом рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області "Про надання та продовження дії дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності" від 17.12.2020 за №6 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1. Підставою для відмови визначено наявність звернення орендаря земельної ділянки про скасування довіреності, на підставі якої проведено оформлення земельної ділянки в суборенду.

Відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За загальним правилом довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов`язана діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність (частини 1, 2 статті 249 Цивільного кодексу України).

Водночас, згідно частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою і шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, виходячи із змісту наявних в матеріалах справи доказів, судом з`ясовано, що дію довіреності від 01.10.2018 за №1604, на підставі якої ОСОБА_3 , від імені ОСОБА_2 , уклала із позивачем договір суборенди землі від 01.02.2020 про надання ФОП ОСОБА_1 у суборенду частину земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852) для будівництва господарських та (або) влаштування групи тимчасових споруд, припинено 04.03.2020 (а.с.116).

Тобто на момент укладення ОСОБА_3 , від імені ОСОБА_2 , 01.02.2020 із позивачем договору суборенди частини земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852) для будівництва господарських та (або) влаштування групи тимчасових споруд, довіреність від 01.10.2018 за №1604 була чинною. А отже на момент укладення вказаного договору ОСОБА_3 була наділена необхідним обсягом цивільної дієздатності.

Станом на момент розгляду справи договір суборенди землі від 01.02.2020 про надання ФОП ОСОБА_1 у суборенду частину земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852) для будівництва господарських та (або) влаштування групи тимчасових споруд, є дійсним та зареєстрований у встановленому законом порядку (а.с.74-75).

Разом з тим суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено вирішення органами місцевого самоврядування питання щодо дійсності чи недійсності договорів, укладених між суб`єктами господарювання.

Таким чином, зазначення відповідачем у резолютивній частині оскаржуваного рішення від 17.12.2020 такої підстави як "наявність звернення орендаря земельної ділянки про скасування довіреності, на підставі якої проведено оформлення земельної ділянки в суборенду" є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам закону.

В частині 5 статті 4 1 Закону №2806-IV наведені підстави, які можуть слугувати для відмови у видачі документа дозвільного характеру, зокрема, подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком, та/або виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей.

Як уже відзначено судом, згідно Порядку №244 замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС. До заяви додаються: 1) графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; 2) реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Позивач 18.11.2020 звернувся до відповідача із відповідними заявами, в яких зазначені необхідні реквізити замовника, та долучив графічні матеріали із схемами прив`язки №№1-5 (а.с.22-70, 137-143).

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 надано відповідачу за формою всі необхідні документи для надання дозволу на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 , вичерпний перелік яких визначений Порядком №244.

В даному випадку суд не досліджує зміст таких документів, а лише вказує про їх наявність за формою і назвою.

Будь-яких інших обґрунтувань з приводу неповноти поданих позивачем документів чи виявлення в таких документах, недостовірних відомостей, відповідачем не зазначено.

Враховуючи встановлені обставини, суд не може вважати рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 17.12.2020 за №6, в частині відмови в наданні дозволу ОСОБА_1 на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на суборендованій земельній ділянці, належним чином обґрунтованим, підставним та достатньо мотивованим на основі норм права.

Вирішуючи по суті вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, які звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади, за суттю якого на адміністративний суд покладено обов`язок контролю легальності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, що мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд при виборі одного законного рішення із кількох можливих варіантів.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини та громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Слід звернути увагу, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

В обсязі встановлених обставин цієї справи, зважаючи на наведені вище мотиви, необхідно повторно вказати на положення пунктів 2.2.-2.5. Порядку №244 (в редакції від 23.11.2020), за змістом яких замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС, із долученням вичерпного переліку документів.

Для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю.

Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

З наведеного слідує, що для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам, заява із відповідним комплектом документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, а у разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради такого органу - до органу з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю.

І саме питання відповідності чи невідповідності намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам, після перевірки комплекту документів, вирішується органом з питань містобудування та архітектури, за результатом чого приймається відповідне рішення.

Таким чином на переконання суду, задоволення таких позовних вимог фактично призведе до підміни судом компетенції відповідача, присвоєння собі його функцій, а також до фактичного прийняття рішення про надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що не належить до компетенції суду.

Більше того у спірному випадку суд не перевіряє повноту поданого позивачем пакету документів із заявами на отримання дозволу, так як щодо вказаного відповідачем не було первинно організовано перевірку/дослідження за формою та змістом, і саме вчинення таких дій належить до компетенції сільської ради.

Поляницької сільської ради не повідомила суд про наявність локального нормативно-правового акта, який би встановлював інший порядок отримання спірного дозволу.

З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, в даному випадку є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, із прийняттям відповідного владного рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі №817/252/18 (адміністративне провадження №К/9901/235/19).

Згідно приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Проаналізувавши наведені норми та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про підставність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, а позов вважає таким, що підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд відзначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 2 102,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься квитанція від 29.12.2020 за №0.0.1960606769.1 (а.с.1).

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

З урахуванням вказаного підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 576,50 гривень, що пропорційно становить 75 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.

Сторонами не подано до суду будь яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області "Про надання та продовження дії дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності" від 17.12.2020 за №6 в частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на суборендованій земельній ділянці площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 18.11.2020 про надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на суборендованій земельній ділянці площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 25596005) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 576,50 гривень (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість гривень п`ятдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) , с. Великий Рожин, Косівський район, Івано-Франківська область, 78654;

відповідач - Поляницька сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 25596005), с. Поляниця, м. Яремча, Івано-Франківська область, 78593.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.