Постанова

від 15.09.2021 по справі 300/3981/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3981/20 пров. № А/857/10401/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року (рішення ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківськ судом у складі головуючого судді Чуприни О.В., дата складання повного тексту рішення суду не зазначена) у справі № 300/3981/20 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, третя особа - фізична особа підприємець ОСОБА_2 про скасування рішення, суд -

В С Т А Н О В И В:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

В грудні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив:

визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області "Про надання та продовження дії дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності" від 17.12.2020 за №6 в частині відмови йому в наданні дозволу на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на суборендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 ;

зобов`язати відповідача надати йому дозвіл на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці АДРЕСА_1 .

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 3 рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області "Про надання та продовження дії дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності" від 17.12.2020 за №6 в частині відмови позивачу в наданні дозволу на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на суборендованій земельній ділянці площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області повторно розглянути заяви позивача від 18.11.2020 про надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на суборендованій земельній ділянці площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 25596005) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 576,50 гривень (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість гривень п`ятдесят копійок).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на те, що п. 3 рішення виконавчого комітету ради №6 від 17.12.2020 прийнято членами виконавчого комітету у зв`язку із невідповідністю поданих документів наведеним фактам та обставинам справи у зверненні. Зокрема, судом першої інстанції не надано належної оцінки договору оренди земельної ділянки від 01.06.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині законності його укладення. Згідно п. 14 договору оренди землі від 01.06.2018 року земельна ділянка передається в оренду для влаштування тимчасової споруди, а не для групи тимчасових споруд. Вказує, що чинне на момент винесення спірного рішення законодавство передбачало необхідність подання заявником документів, що посвідчують право на земельну ділянку. У встановленому законодавством порядку документ, що посвідчує право оренди земельної ділянки у позивача відсутній.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. По суті заперечення на апеляційну скаргу співпадають з мотивами та висновками, здійсненими в судовому рішенні судом першої інстанції.

Учасники справи були повідомлені шляхом надіслання копій ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення справи до апеляційного розгляду засобами поштового зв`язку, що підтверджується зворотними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , згідно договору суборенди землі від 01.02.2020, укладеного між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , в особі ОСОБА_4 , являється суборендарем частини земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852) для будівництва господарських та (або) влаштування групи тимчасових споруд (а.с.19-21).

Згідно додаткової угоди до договору суборенди землі від 01.02.2020, укладеної між ОСОБА_2 , в особі ОСОБА_4 , та позивачем, суборендна плата вноситься безготівково, шляхом перерахування на банківську картку орендодавця (власника земельної ділянки - ОСОБА_3 ) суми визначеної сторонами. Суборендар вносить авансом на вищевказану банківську картку грошові кошти в сумі 33 000,00 гривень. В подальшому сторони встановлюють суборендну плату в розмірі 15 000,00 гривень щомісячно, починаючи з дня отримання суборендарем дозволу на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці, згідно договору суборенди землі, укладеного між сторонами (а.с.93).

Речове право користування позивача частиною земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852) підтверджуються, сформованою 10.11.2020, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.73-75).

Попередньо, відповідно до укладеного 01.06.2018 договору оренди землі, ОСОБА_3 (орендодавець) надала ФОП ОСОБА_2 (орендар) у строкове платне користування, терміном на 3 роки, земельну ділянку площею 0,1500 га для влаштування тимчасової споруди згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.12.2015 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 798193526110 та кадастровим номером 2611092001:22:001:0852. За умовами коментованого договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у рік в грошовій формі (а.с.15-18).

Рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 16.07.2019 за №38 надано ФОП ОСОБА_2 дозвіл на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на орендованій земельній ділянці на уч. Прохідний с. Поляниця, терміном на один рік, згідно з схемами прив`язки №№1-4 (а.с.136).

В свою чергу, ОСОБА_2 виданою 01.10.2018 довіреності, яка зареєстрована в реєстрі за №1604, уповноважила ОСОБА_4 представляти її інтереси з будь-яких питань, пов`язаних, зокрема, з управлінням, експлуатацією, розпорядженням (зокрема продаж та/або обмін), здачі в найм (оренду), а також вчинення для ОСОБА_2 та/чи у її інтересах будь-яких дій щодо належних ОСОБА_2 тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , визначаючи у всіх випадках суми, терміни та інші умови на власний розсуд (а.с.112-113).

Саме на підставі вказаної довіреності від 01.10.2018 ФОП ОСОБА_2 , в особі ОСОБА_4 , уклала з ФОП ОСОБА_1 договір суборенди землі від 01.02.2020, згідно якого передано останньому у суборенду частину земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852) для будівництва господарських та (або) влаштування групи тимчасових споруд (а.с.19-21).

04.03.2020 приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л.В. (надалі по тексту також - приватний нотаріус) зареєстровано в реєстрі за №413 заяву ОСОБА_2 , згідно якої остання просила приватного нотаріуса довести до відома ОСОБА_4 про скасування довіреності від 01.10.2018 за №1604 щодо управління, експлуатації, розпорядження (зокрема продаж та/або обмін), здачі в найм (оренду), а також вчинення для ОСОБА_2 та/чи у її інтересах будь-яких дій щодо належних ОСОБА_2 тимчасових споруд та представлення ОСОБА_4 її інтересів (а.с.114).

Згідно листа приватного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л.В. від 04.03.2020 за №14/02-24, зареєстрований в реєстрі за №414, заяву ОСОБА_2 доведено до відома ОСОБА_4 (а.с.115).

Дію довіреності від 01.10.2018 за №1604, видану ОСОБА_2 припинено 04.03.2020, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, сформований 04.03.2020 (а.с.116).

Як вказує у позовній заяві позивач для здійснення нею власної діяльності замовлено та отримано схеми прив`язки для провадження підприємницької діяльності з метою отримати дозвіл у Поляницької сільської ради на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці (а.с.22-71).

ОСОБА_4 на підставі довіреності від 09.11.2020, зареєстрованій в реєстрі за №4365 (а.с.145), 18.11.2020 звернулася в інтересах ОСОБА_1 до Поляницької сільської ради із заявами про надання останньому дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на орендованій земельній ділянці на уч. Прохідний с. Поляниця, згідно зі схемами прив`язки №№1-5 (а.с.137-143).

За результатом розгляду заяв від 18.11.2020, рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області "Про надання та продовження дії дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності" від 17 грудня 2020 року за №6 (пункт 3) відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у надання дозволу на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 для здійснення підприємницької діяльності: "у зв`язку з наявністю звернення орендаря земельної ділянки про скасування довіреності, на підставі якої проведено оформлення земельної ділянки в суборенду." (а.с.171).

Позивач, вважаючи необґрунтованим оскаржуване рішення від 17 грудня 2020 року за №6 (пункт 3) та таким, що прийняте з порушенням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", звернувся в суд за захистом свого порушеного права.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент розгляду справи договір суборенди землі від 01.02.2020 про надання позивачу у суборенду частину земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва господарських та (або) влаштування групи тимчасових споруд, є дійсним та зареєстрований у встановленому законом порядку. Разом з тим суд зазначив, що чинним законодавством не передбачено вирішення органами місцевого самоврядування питання щодо дійсності чи недійсності договорів, укладених між суб`єктами господарювання. Таким чином, зазначення відповідачем у резолютивній частині оскаржуваного рішення від 17.12.2020 такої підстави як "наявність звернення орендаря земельної ділянки про скасування довіреності, на підставі якої проведено оформлення земельної ділянки в суборенду" є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам закону. При цьому, суд вказав, що позивачем надано відповідачу за формою всі необхідні документи для надання дозволу на розміщення тимчасових споруд на вказаній суборендованій земельній ділянці, вичерпний перелік яких визначений Порядком №244. Будь-яких інших обґрунтувань з приводу неповноти поданих позивачем документів чи виявлення в таких документах, недостовірних відомостей, відповідачем не зазначено. Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення виконавчого комітету ради в частині відмови в наданні дозволу позивачу на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на суборендованій земельній ділянці, є протиправним та підлягає скасуванню.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Рішення в частині відмови в задоволенні позову не оскаржене, тому відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України в апеляційному порядку не переглядається.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI), Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 за №2806-IV (надалі - Закон 2806-IV) та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" від 21.10.2011 за №244 (надалі - Порядок №244).

Згідно з положеннями частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (в редакції до 23.11.2020), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 за №244 (надалі по тексту також - Порядок №244).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку №244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (надалі по тексту також - ТС) це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пунктом 1.4 Порядку №244 визначено терміни: комплексна схема розміщення ТС - це схема розміщення ТС на території населеного пункту або його частині; схема благоустрою ТС - це схема, виконана замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 із зазначенням заходів щодо благоустрою та озеленення території, прилеглої до ТС (розташування квітників, під`їздів, урн, влаштування дорожнього покриття або мощення фігурними елементами мощення тощо).

Згідно з пунктами 1.5 та 1.6 Порядку №244 комплексна схема розміщення ТС в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту - текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

Комплексна схема розміщення ТС та архітип розробляються за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради суб`єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та затверджуються рішенням (розпорядженням, наказом) виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. Розроблення комплексної схеми розміщення ТС та архітипу здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до пункту 1.10. Порядку №244 для розміщення групи ТС (але не більше п`яти) розробляється єдиний паспорт прив`язки ТС з прив`язкою кожної окремої ТС з відображенням благоустрою прилеглої території та інженерного забезпечення (на топографо-геодезичній основі М 1:500).

Підставою для розміщення ТС за змістом пунктів 2.1-2.7 Порядку №244 є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додаються: 1) графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; 2) реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю. У такому випадку строк розгляду заяви становить п`ятнадцять робочих днів.

Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів з дня такого визначення відповідності намірів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

Для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Отже, повноваження щодо затвердження комплексної схеми розміщення ТС та щодо оформлення та видачі паспорта прив`язки ТС належать до компетенції різних органів. Комплексна схема розміщення ТС розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради та затверджується рішенням (розпорядженням, наказом) виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації, а паспорт прив`язки ТС оформляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури.

В свою чергу, комплексна схема розміщення ТС не є документом дозвільного характеру на розміщення ТС, оскільки являє собою комплекс текстових та графічних матеріалів, якими визначаються місця розташування ТС на території конкретного населеного пункту.

Дозвільним документом на розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС, процедура оформлення якого складається з декількох етапів.

Особа, яка має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із заявою та доданим до неї пакетом документів.

Така заява передається до відповідного органу з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації. Вказаний орган визначає відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС та письмово повідомляє заявника про таку відповідність або йому надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

У разі підтвердження відповідності намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС та відповідними додатками до неї, яка і є підставою для оформлення та видачі паспорта прив`язки ТС.

Так, згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються, поряд з іншим, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.

Підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру, згідно частини 5 статті 41 Закону №2806-IV є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Як встановлено судом рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області "Про надання та продовження дії дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності" від 17.12.2020 за №6 відмовлено позивачу у наданні дозволу на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 . Підставою для відмови визначено наявність звернення орендаря земельної ділянки про скасування довіреності, на підставі якої проведено оформлення земельної ділянки в суборенду.

Відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За загальним правилом довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов`язана діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність (частини 1, 2 статті 249 Цивільного кодексу України).

Водночас, згідно частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою і шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, виходячи із змісту наявних в матеріалах справи доказів, судом з`ясовано, що дію довіреності від 01.10.2018 за №1604, на підставі якої ОСОБА_4 , від імені ОСОБА_2 , уклала із позивачем договір суборенди землі від 01.02.2020 про надання ФОП ОСОБА_1 у суборенду частину земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852) для будівництва господарських та (або) влаштування групи тимчасових споруд, припинено 04.03.2020 (а.с.116).

Тобто на момент укладення ОСОБА_4 , від імені ОСОБА_2 , 01.02.2020 із позивачем договору суборенди частини земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852) для будівництва господарських та (або) влаштування групи тимчасових споруд, довіреність від 01.10.2018 за №1604 була чинною. А отже на момент укладення вказаного договору ОСОБА_4 , була наділена необхідним обсягом цивільної дієздатності.

Станом на момент розгляду справи договір суборенди землі від 01.02.2020 про надання позивачу у суборенду частину земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 2611092001:22:001:0852) для будівництва господарських та (або) влаштування групи тимчасових споруд, є дійсним та зареєстрований у встановленому законом порядку (а.с.74-75).

Разом з тим суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено вирішення органами місцевого самоврядування питання щодо дійсності чи недійсності договорів, укладених між суб`єктами господарювання.

Таким чином, зазначення відповідачем у резолютивній частині оскаржуваного рішення від 17.12.2020 такої підстави як "наявність звернення орендаря земельної ділянки про скасування довіреності, на підставі якої проведено оформлення земельної ділянки в суборенду" є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам закону.

В частині 5 статті 41 Закону №2806-IV наведені підстави, які можуть слугувати для відмови у видачі документа дозвільного характеру, зокрема, подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком, та/або виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей.

Як уже відзначено судом, згідно Порядку №244 замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС. До заяви додаються: 1) графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; 2) реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Позивач 18.11.2020 року' звернувся до відповідача із відповідними заявами, в яких зазначені необхідні реквізити замовника, та долучив графічні матеріали із схемами прив`язки №№1-5 (а.с.22-70, 137-143).

Таким чином, позивачем надано відповідачу за формою всі необхідні документи для надання дозволу на розміщення тимчасових споруд на вказаній суборендованій земельній ділянці, вичерпний перелік яких визначений Порядком №244.

В даному випадку суд не досліджує зміст таких документів, а лише вказує про їх наявність за формою і назвою.

Будь-яких інших обґрунтувань з приводу неповноти поданих позивачем документів чи виявлення в таких документах, недостовірних відомостей, відповідачем не зазначено.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 17.12.2020 за №6, в частині відмови в наданні дозволу позивачу на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на суборендованій земельній ділянці, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви позивача про надання йому дозволу на розміщення тимчасових споруд на суборендованій земельній ділянці, з огляду на наступне.

Завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, які звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади, за суттю якого на адміністративний суд покладено обов`язок контролю легальності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, що мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд при виборі одного законного рішення із кількох можливих варіантів.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Питання відповідності чи невідповідності намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди містобудівній документації, будівельним нормам, після перевірки комплекту документів, вирішується органом з питань містобудування та архітектури, за результатом чого приймається відповідне рішення.

Таким чином на переконання суду, задоволення таких позовних вимог фактично призведе до підміни судом компетенції відповідача, присвоєння собі його функцій, а також до фактичного прийняття рішення про надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що не належить до компетенції суду.

Більше того у спірному випадку суд не перевіряє повноту поданого позивачем пакету документів із заявами на отримання дозволу, так як щодо вказаного відповідачем не було первинно організовано перевірку/дослідження за формою та змістом, і саме вчинення таких дій належить до компетенції сільської ради.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, в даному випадку є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, із прийняттям відповідного владного рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі №817/252/18 (адміністративне провадження №К/9901/235/19).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Доводи скаржника стосовно того, що суд не надав належної оцінки договору оренди та договору суборенди земельної ділянки, апеляційним судом до уваги не беруться, оскільки такої підстави для відмови відповідача, як у зв`язку з наявністю звернення орендодавця земельної ділянки про скасування довіреності, на підставі якої проведено оформлення земельної ділянки в суборенду , не передбачено чинним законодавством. Інших законодавчих підстав для відмови позивачу у наданні дозволу для розміщення тимчасових споруд відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі № 300/3981/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей І. М. Обрізко Повне судове рішення складено 15 вересня 2021 року.