Справа № 420/9659/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Аракелян М.М..,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до голови Одеської обласної державної адміністрації Куцого Максима Васильовича (адреса: просп. Шевченка, 4, м. Одеса, 65032), Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022585; адреса: просп.. Шевченка, 4, м. Одеса, 65032), голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича (адреса: просп. 40-річчя Визволення, 1, смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500), Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 04057155; адреса: просп. 40-річчя Визволення, 1, смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500), голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтула Геннадія Олександровича (адреса: просп. 40-річчя Визволення, 1, смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500), Лиманської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24527249; адреса: просп. 40-річчя Визволення, 1, смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500), в.о. голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни (адреса: вул. Сонячна, 4, с. Трояндове, Лиманський район, Одеська область, 67520), Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379686; адреса: вул. Сонячна, 4, с. Трояндове, Лиманський район, Одеська область, 67520), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фермерського господарства Назари (код ЄДРПОУ 19208246; адреса: просп. 40-річчя Визволення, 2-Б, смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
28 вересня 2020 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність голови Одеської обласної державної адміністрації Куцого Максима Васильовича щодо відсутності контролю у протиправній діяльності:
голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича;
Лиманської районної державної адміністрації;
голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтула Геннадія Олександровича;
Лиманської районної ради Одеської області;
в.о. голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни;
Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області,
пов`язаною з розтратою не за цільовим призначенням бюджетних коштів, а саме відсутності розробленого та затвердженого плану на 2019-2021 роки перспективного розвитку сіл Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області;
зобов`язати Одеську обласну державну адміністрацію встановити особистий контроль щодо зобов`язання в найкоротший термін:
голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича ;
Лиманської районної державної адміністрації;
голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтула Геннадія Олександровича ;
Лиманської районної ради Одеської області;
в.о. голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни ;
Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області,
затвердити на відкритій зустрічі перед територіальною громадою спільно розроблений план на 2019-2021 роки перспективного розвитку сіл Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лианського району Одеської області.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.09.2020 року о 17:29:10 справа №420/9659/20 розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 05.10.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав необхідності приведення суб`єктного складу відповідачів у відповідність до заявлених позовних вимог.
09.10.2020 року за вх.№42083/20 від позивача надійшла уточнена позовна заява, згідно якої позивач просить суд також визнати протиправними дії щодо розтрати не за цільовим призначенням бюджетних коштів, а саме відсутності розробленого та затвердженого плану на 2019-2021 роки перспективного розвитку сіл Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області:
голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича ;
Лиманської районної державної адміністрації;
голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтула Геннадія Олександровича ;
Лиманської районної ради Одеської області;
в.о. голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни;
Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.11.2020 року, яке у зв`язку із перебуванням судді Аракелян М.М. на лікарняному було перенесено на 07.12.2020 року, а потім на 23.12.2020 року.
Ухвалою суду від 24.12.2020 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2021 року.
21.01.2021 року представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином та завчасно.
18.11.2020 року за вх.№49074/20 від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. 14.12.2020 року від відповідача голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтул Г.О. надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача. 30.09.2020 року від представника Одеської обласної ради надійшла заява про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. 30.09.2020 року від представника Одеської обласної державної адміністрації надійшла заява про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно ч.1 ст.205 КАСУ неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку із прийняттям Одеською обласною державною адміністрацією розпорядження №740/А-2019 від 20.06.2019 року Трояндівська сільська рада має розробити план на 2019-2021 роки перспективного розвитку сіл Трояндове, Ониськове, Ставки. Натомість, станом на момент звернення до суду із даним позовом такий план не розроблений, а бюджетні кошти використовуються неоптимально та фактично розтрачуються не за цільовим призначенням.
05.11.2020 року за вх.№46693/20 від Трояндівської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву, де в обґрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог вказано, що позивачем не надано жодного документу у якості доказу, у відповідності до ст.72 КАС України, який би стверджував здійснення протиправних дій чи протиправної бездіяльності зі сторони кожного учасника справи у відношенні позивача. Також вказано, що ані у сільської ради в контексті розробки плану, ані у інших відповідачів в контексті здійснення контролю за діяльністю сільської ради не встановлено обов`язку щодо виконання дій, які позивач просить суд зобов`язати відповідачів зробити. Також у відзиві розкрита інформація стосовно реальних підстав звернення до суду та наголошено, що із порушенням прав ОСОБА_1 подача позову не пов`язана.
18.11.2020 року за вх.№ЕП/21523/20 від представника Одеської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник адміністрації вказав, що позивачем у позові не доведено, якими саме діями чи бездіяльністю Одеська обласна державна адміністрація порушує його права, а також обмежує позивача в можливості реалізації прав та свобод людини і громадянина, у веденні повноцінного способу життя та завдає душевних страждань. На підтвердження власних доводів позивачем також не надано жодних документальних підитверджень.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , є інвалідом ІІ групи (т.1, а.с.8) та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . (т.1, а.с.7).
Відповідно до Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від №740/А-2019 від 20.06.2019 року Про затвердження плану перспективного розвитку Одеської області на 2019-2021 роки , вирішено:
1. Затвердити План перспективного розвитку Одеської області на 2019-2021 роки (додається).
2. Доручити структурним підрозділам обласної державної адміністрації, районним державним адміністраціям, рекомендувати територіальним органам центральних органів виконавчої влади, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад:
2.1. Розробити та затвердити плани роботи з виконання Плану перспективного розвитку Одеської області на 2019-2021 роки за формою згідно з додатком 1 та надати його Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації до 25 квітня 2019 року на паперових носіях та на електронну пошту eko@odessa.gov.ua.
2.2. Забезпечити виконання Плану перспективного розвитку Одеської області на 2019-2021 роки та щороку до 15 липня та 15 січня надавати Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації інформацію за формою згідно з додатком
2.3. Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації узагальнювати надані матеріали та інформувати обласну державну адміністрацію щороку до 25 липня та 25 січня. (Т.1 а.с.9).
Вважаючи, що сільська рада допустила протиправну бездіяльність, а інші відповідачі належним чином не проконтролювали діяльність сільської ради в контексті розробки плану перспективного розвитку, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.1 Закону України Про місцеві державні адміністрації виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Згідно ст. 2 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції , законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; 2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та схвалення прогнозів відповідних бюджетів, підготовку та виконання відповідних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Відповідно до ст. 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Згідно ст. 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: 1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; 2) соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку; 4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; 5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв`язку; 6) науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та дітей; 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; 10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати. Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.
Відповідно до ст. 71 Закону України Про місцеве самоврядування в України територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституції України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
20 червня 2019 року Одеською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 740/А-2019 Про затвердження плану перспективного розвитку Одеської області на 2019 -2021 роки , яким затверджено План перспективного розвитку Одеської області на 2019-2021 роки; доручено структурним підрозділам обласної державної адміністрації, районним державним адміністраціям, рекомендувати територіальним органам центральних органів виконавчої влади, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад: розробити та затвердити плани роботи з виконання Плану перспективного розвитку Одеської області на 2019-2021 роки за формою згідно з додатком 1 та надати його Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації до 25 квітня 2019 року на паперових носіях та на електронну пошту eko@odessa.gov.ua.; забезпечити виконання Плану перспективного розвитку Одеської області на 2019-2021 роки та щороку до 15 липня та 15 січня надавати Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації інформацію за формою згідно з додатком; Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації узагальнювати надані матеріали та інформувати обласну державну адміністрацію щороку до 25 липня та 25 січня. Контроль за виконанням розпорядження покладено на заступника голови обласної державної адміністрації (економічні питання).
Таким чином, розпорядженням № 740/А-2019 від 20.06.2019 року доручено структурним підрозділам обласної державної адміністрації, районним державним адміністраціям, рекомендувати територіальним органам центральних органів виконавчої влади, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад: розробити та затвердити плани роботи з виконання Плану перспективного розвитку Одеської області на 2019-2021 роки. При цьому, вказане розпорядження адресоване структурним підрозділам обласної державної адміністрації та районним державним адміністраціям, в тому числі Лиманській районній державній адміністрації Одеської області.
На виконання розпорядження № 740/А-2019 від 20.06.2019 року Лиманською районною державною адміністрацією Одеської області прийнято розпорядження № 241/А-2019 від 15.07.2019 року, яким затверджено, зокрема, план роботи з виконання Плану перспективного розвитку Одеської області на 2019-2021 роки в Лиманському районі, про що безпосередньо повідомлено Департамент економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації, як то передбачено розпорядженням № 740/А-2019 від 20.06.2019 року.
В той же час, розпорядженням № 740/А-2019 від 20.06.2019 року рекомендовано територіальним органам центральних органів виконавчої влади, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад розробити та затвердити плани роботи з виконання Плану перспективного розвитку Одеської області на 2019-2021 роки. Тобто, розпорядження № 740/А-2019 від 20.06.2019 року не адресовано органам місцевого самоврядування, зокрема виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад, в тому числі Лиманській районній раді Одеської області та Трояндівській сільській раді Лиманського району Одеської області.
Відповідно до ст. 33 Закону України Про місцеві державні адміністрації обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними. Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Таким чином, приписами ст. 33 Закону України Про місцеві державні адміністрації передбачено здійснення обласними державними адміністраціями в межах своїх повноважень контролю за діяльністю районних державних адміністрацій та не передбачено здійснення обласними державними адміністраціями контролю за діяльністю районних, сільських, селищних і міських рад.
Суд звертає увагу, що розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від № 740/А-2019 від 20.06.2019 року носить рекомендаційний, а не обов`язковий та зобов`язальний характер, у зв`язку із чим оцінювати дії Трояндівської сільської ради в аспекті його дотримання суд не може, адже такий обов`язок у сенсі ст.19 Конституції України у відповідачів безпосередньої не виникає.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист та його способи і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
Публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій та предметом якого є рішення, дія чи бездіяльність, що на думку особи порушує його права, свободи або законні інтереси.
Одночасно, суд акцентує увагу на тому, що за змістом наведених норм КАС України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини. У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
При цьому, порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".
Таким чином, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Натомість, вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Отже, якщо особа вважає, що її право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. У разі відповідного звернення особи, суд розглядає питання щодо наявності порушення права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі встановленого вирішує спір.
Також, аналіз вищезгаданих норм права дає підстави вважати, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам.
Така правова позиція знайшла своє відображення, у постановах Верховного Суду України, зокрема від 01.12.2015 у справі № 800/134/15, від 15.12.2015 у справі № 800/206/15, в яких зазначено, окрім іншого, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам, та таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення , що не дозволяє скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.
Під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача з боку відповідача, внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення або вчинення дії чи бездіяльності.
Зі змісту наведених правових норм випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає також законний інтерес.
Так, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі № 522/3665/17 (провадження № К/9901/38991/18) констатував, що з огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень. Також, Верховний Суд встановив, що в контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту. При цьому, заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
Матеріали справи не містять доказів та обґрунтування спричинення відповідачами саме ОСОБА_1 шкоди його правам та законним інтересам у зв`язку із оскаржуваною бездіяльністю.
Таким чином позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності є недоведеними та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідачів вчинити дії, суд зазначає наступне.
Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Оскільки вимоги позивача про зобов`язання вчинити дії є похідними вимогами від вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, суд вважає, що вказані вимоги зобов`язального характеру також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Виходячи з наведеного позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, адже наявність підстав для захисту його прав чи інтересів ним не доведена.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати для цілей розподілу у даній справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до голови Одеської обласної державної адміністрації Куцого Максима Васильовича (адреса: просп. Шевченка, 4, м. Одеса, 65032), Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022585; адреса: просп.. Шевченка, 4, м. Одеса, 65032), голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича (адреса: просп. 40-річчя Визволення, 1, смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500), Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 04057155; адреса: просп. 40-річчя Визволення, 1, смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500), голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтула Геннадія Олександровича (адреса: просп. 40-річчя Визволення, 1, смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500), Лиманської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24527249; адреса: просп. 40-річчя Визволення, 1, смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500), в.о. голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни (адреса: вул. Сонячна, 4, с. Трояндове, Лиманський район, Одеська область, 67520), Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379686; адреса: вул. Сонячна, 4, с. Трояндове, Лиманський район, Одеська область, 67520), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фермерського господарства Назари (код ЄДРПОУ 19208246; адреса: просп. 40-річчя Визволення, 2-Б, смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2021 |
Оприлюднено | 08.04.2021 |
Номер документу | 96043371 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Аракелян М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні