Постанова

від 06.04.2021 по справі 805/3334/15-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року справа №805/3334/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Міронової Г.М., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 805/3334/15-а (головуючий І інстанції Смагар С.В., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Управління Агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року, яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовлено (т. 1 а.с. 116-117, 206-208).

Ухвалою від 30 травня 2018 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління агропромислового розвитку Олександрівськової районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням Конституційного Суду України 4 вересня 2019 року № 6-р(ІІ)/2019 було визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України (т. 1 а.с. 226-233).

Європейським судом з прав людини 17 жовтня 2019 року було прийняте рішення у справі Полях та інші проти України (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18), яке стосувалося звільнення п`ятьох державних службовців відповідно до Закону України Про очищення влади (люстрацію) 2014 року та позовні вимоги яких були задоволені.

4 жовтня 2019 року позивач звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами в адміністративній справі № 805/3334/15-а (т. 1 а.с. 216-222).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2019 року суд задовольнив заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами; скасував рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року № 805/3334/15-а, ухвалив нове рішення, яким позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації від 21 липня 2015 року № 5 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації; стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу (т. 2 а.с. 30-34).

Ухвалою зазначеного суду від 7 листопада 2019 року у задоволенні заяви Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації про роз`яснення судового рішення від 23 січня 2019 року в адміністративній справі № 805/3334/15-а - відмовлено (т. 2 а.с. 50-51).

Ухвалою суду першої інстанції від 07.10.2020 року, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 07.12.2020 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій справі (т. 2 а.с. 89-91, 122-124).

29 січня 2021 року позивач звернувся із заявою про роз`яснення судового рішення від 4 листопада 2019 року (т. 2 а.с. 145-147).

В обґрунтування наданої заяви відповідач зазначає, що в мотивувальній частині рішення зазначено Суд зазначає, що питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу має бути вирішене судом, у разі поновлення особи на роботі. Проте, суд зазначає, що матеріали справи не містять довідки про нараховане грошове забезпечення позивачу, а особливості розгляду заяви про перегляд рішення за виключними обставинами обмежують суд у часі задля витребування її у відповідача, оскільки розгляд таких заяв не повинен перевищувати 30 днів, тому суд дійшов до висновку щодо покладення такого обов`язку на відповідача. Що означає покладення такого обов`язку на відповідача цей вираз має багато тлумачень. Крім того, зазначає, що в резолютивній частині рішення зазначено Стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 21 липня 2015 року по дату поновлення на роботі . Але в якому розмірі не вказано.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення - відмовлено (т. 2 а.с. 159-160).

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду і задовольнити заяву про роз`яснення рішення, посилаючись на порушення норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам заяви про роз`яснення судового рішення (т. 2 а.с. 164-168).

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив доводи апеляційної скарги і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2 ст. 254 КАС України).

Суд зазначає, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним зі способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Таким чином, необхідність роз`яснення судового рішення пов`язана з незрозумілістю рішення як для сторін, так і для осіб, які уповноважені виконувати відповідне рішення. При цьому, роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач в заяві про роз`яснення судового рішення просить роз`яснити порядок виконання такого рішення, а не його зміст.

Суд зазначає, що статтею 254 КАС України не передбачено роз`яснення порядку виконання судового рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання позивача про роз`яснення рішення суду.

Крім того, ухвалою суду першої інстанції від 07.10.2020 року встановлено, що в матеріалах, доданих до заяви позивача від 28 вересня 2020 року, міститься розрахунок розміру середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу згідно рішення суду по цій справі від 4 листопада 2019 року із якого вбачається, що не виплачена позивачеві сума боргу складає 442590 грн. 27 коп. Спір між сторонами по справі щодо загальної суми боргу відсутній (т. 2 а.с. 90).

Таким чином, позивачу відома сума заборгованості з середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, тому є неприйнятним аргумент позивача, що йому невідома сума стягнення. Крім того, в ухвалі від 7 жовтня 2020 року суд роз`яснив позивачу, що він не позбавлений права звернутись до адміністративного суду із позовної заявою, в якій може порушити питання щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 442590 грн. 27 коп.

Крім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 200/3791/20-а позов ОСОБА_1 до Олександрівської районної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації про стягнення компенсації за невикористану відпустку - задоволено, стягнуто з Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку при звільненні в сумі 48741,14 грн.

У даному рішенні зазначено, що 8 квітня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 до Олександрівської районної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації, в якій позивач просив зобов`язати Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації відобразити в фінансових звітах нараховану та невиплачену при звільненні заробітну плату ОСОБА_1 в сумі 442590,27 грн. та зробити відрахування єдиного соціального внеску; зобов`язати Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації донарахувати та відобразити в фінансових звітах компенсацію за невикористану відпустку в сумі 48331,06 грн. та зробити відрахування єдиного соціального внеску; стягнути з Олександрівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плата на день звільнення всього 490921,33 грн. з яких заборгованість по заробітній платі нарахованій та невиплаченій при звільненні в сумі 442590,27 грн. та компенсація за невикористану відпустку невиплаченій при звільненні в сумі 48331,06 грн. Ухвалою суду від 13 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрівської районної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації про стягнення грошових коштів та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. 15 травня 2020 року позивачем надана заява про зміну позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути з Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 48331,06 гривень.

Отже, позивач у справі № 200/3791/20-а зменшив позові вимоги в частині стягнення з Олександрівської районної державної адміністрації заборгованості по заробітній платі нарахованій та невиплаченій при звільненні в сумі 442590,27 грн., проте тепер зазначає, що йому не відома сума стягнення.

Щодо доводів апеляційної скарги з приводу розгляду справи неповноважним складом суду, то колегія суддів вважає його незмістовним, оскільки згідно п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішення Ради суддів України від 02.04.2015 року № 25, погодженого наказом Державної судової адміністрації України від 02.04.2015 року № 45, у разі неможливості виконання суддею, який входить до складу колегії суддів, обов`язків судді (тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка тощо), який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовій справі, повторний автоматизований розподіл судових справ не здійснюється. Заміна відсутнього судді, який входить до складу колегії суддів, здійснюється відповідно до встановлених засад формування складу колегій суддів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 805/3334/15 між суддями від 06.11.2019 року, зазначену справу передано наступному складу суду: головуючий Смагар С.В., учасники колегії: Стойка В.В., Бабіч С.І.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 805/3334/15 між суддями від 07.11.2019 року розподіл відбувся повторно, у зв`язку з перебуванням судді Стойка В.В. у відпустці та обрано іншого суддю - учасника колегії Кониченка О.М.

Таким чином, вищезазначені доводи апелянта спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 241, 250, 254, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 805/3334/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 6 квітня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді Г.М. Міронова

Е.Г. Казначеєв