Вирок

від 31.03.2021 по справі 752/19098/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/19098/20

провадження №: 1-кс/752/1426/21

У Х В А Л А

31.03.2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні суду в місті Києві клопотання слідчого з ОВС сьомого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42017101070000100, відомості щодо якого 13.04.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді перебуває вищезазначене клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме на: житловий будинок загальною площею 253,7 (кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка 123 кадастровий номер: 1824755400:05:001:0213), які на праві власності належать ТОВ «Столичний млин» (ідентифікаційний код: 37175801).

До початку розгляду клопотання, слідчий подав заяву про повернення та залишення вказаного клопотання про арешт майна без розгляду.

Дослідивши матеріали вказаного клопотання, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити вказану заяву та залишити подане клопотання без розгляду, виходячи з наступного.

Норми КПК України не містять вказівки щодо дій слідчого судді у разі звернення особою, яка подала клопотання про арешт майна із заявою про залишення вказаного клопотання без розгляду.

Чинним кримінальним процесуальним законодавством визначений вичерпний перелік рішень слідчого судді за результатами розгляду клопотання про арешт майна, а питання про залишення без розгляду такого клопотання чинним кримінальним процесуальним законодавством не врегульовано, що свідчить про наявність прогалини в законодавстві, тому в силу дії засади законності воно має бути врегульоване та вирішене за правилами застосування аналогії кримінального процесуального закону.

Частиною 6 ст.9КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст.7КПК України та ч. 1 ст.26КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.

З огляду на зазначене, виходячи з принципів змагальності і диспозитивності кримінального процесу, визначених ст. ст. 7, 22, 26 КПК України, оскільки особа, яка подала вказане клопотання не підтримує його вимоги, з якими звернулась, слідчий суддя вважає необхідним залишити вказане клопотання без розгляду.

Разом з тим, слід зазначити, що в подальшому не позбавляє права на повторне звернення із даним клопотанням до слідчого судді, в порядку, передбаченому КПК України.

Керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого з ОВС сьомого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42017101070000100, відомості щодо якого 13.04.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1