Постанова

від 07.04.2021 по справі 910/12078/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2021 р. Справа№ 910/12078/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Попікової О.В.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Стасенко Я.Є.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву

Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/12078/20 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл"

про стягнення 461 169, 72 гривень

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Київської області від 16.11.2020 у справі № 910/12078/20 відмовлено повністю в задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" про стягнення заборгованості в розмірі 461 169, 72 гривень.

Додатковим рішенням господарського суду Київської області від 09.12.2020 заяву Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" про витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради на користь приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" 15 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у справі № 910/12078/20 задоволено частково; рішення господарського суду Київської області від 16.11.2020 у справі скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 147 758, 02 грн та в цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 137 005, 25 грн основного боргу, 2 038, 19 грн трьох процентів річних, 8 714, 58 грн інфляційних втрат та 2 216, 37 грн судового збору за подання позовної заяви, в іншій частині рішення залишено без змін; додаткове рішення господарського суду Київської області від 09.12.2020 у цій справі скасовано в частині стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу та в цій частині ухвалено нове рішення, яким відмовлено у стягненні 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині додаткове рішення залишено без змін; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 3 324, 56 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

До прийняття судом апеляційної інстанції постанови відповідач направив відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому, серед іншого, зазначив, що очікує понести витрати у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та надав орієнтовний розрахунок судових витрат в апеляційному провадженні (30 000 грн).

15.03.2021 відповідач звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн у справі № 910/12078/20.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 16.03.2021 заяву передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківська І.П. - головуючий, Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12078/20 призначено до розгляду на 24.03.2021 та запропоновано позивачу подати заперечення проти заяви.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1148/21 від 23.03.2021 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 для розгляду заяви визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківська І.П. - головуючий, Демидова А.М., Євсіков О.О.

Ухвалою суду від 23.03.2020 заяву прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.

Ухвалою суду від 24.03.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 07.04.2021.

24.03.2021 від позивача надійшли заперечення проти заяви відповідача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розміру витрат на правничу допомогу.

У судове засідання 07.04.2021 з`явився представник позивача, який заперечив проти задоволення заяви відповідача, просив відмовити в її задоволенні.

У судове засідання 07.04.2021 представник відповідача не з`явився. Про дату, час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення учаснику справи.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та заперечення на неї, суд виходить з такого.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 27.08.2020 у справі №873/2/20, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19 та від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 цього Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (наведений правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху", зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За змістом абзаців 2, 3 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідач звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн у справі № 910/12078/20. Заява подана у строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

До заяви про ухвалення додаткового рішення відповідач додав копію додаткової угоди від 15.01.2021 до договору № 02 про надання юридичних послуг від 11.05.2018, копію акта надання послуг № 21060245 від 12.03.2021, копію звіту про надані послуги від 12.03.2021 до акта № 21060245 від 12.03.2021 та копію платіжного доручення № 6626023 від 16.03.2021 про оплату послуг згідно акта № 21060245 від 12.03.2021 в сумі 20 000 грн. Кошти сплачені на рахунок АО Джентіум .

Як вбачається з матеріалів справи (т.1, а.с. 108-110), за умовами договору № 02 про надання юридичних послуг від 11.05.2018, Адвокатське об`єднання "Джентіум", як виконавець, зобов`язувалося надавати Приватному акціонерному товариству Сільпо Рітейл , як замовнику, оплатні юридичні послуги за завданнями останнього, в обсязі і на умовах визначених цим договором.

Додатковою угодою від 15.01.2021 до Договору № 02 про надання юридичних послуг від 11.05.2018 сторони встановили фіксовану оплату послуг із супроводження судової справи в суді апеляційної інстанції у справі № 910/12078/20 у розмірі 20 000,00 грн

На підтвердження послуг, наданих за Додатковою угодою від 15.01.2021 до Договору № 02 про надання юридичних послуг від 11.05.2018, відповідач надав акт надання послуг № 21060245 від 12.03.2021 та звіт про надані послуги від 12.03.2021 до вказаного акта, відповідно до яких вартість юридичних послуг склала 20 000 грн (з ПДВ), а саме: аналіз апеляційної скарги, підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі № 910/12078/20 (15 000 грн); забезпечення явки адвоката та його участь у судових засіданнях 24.02.2021 та 10.03.2021 для представництва інтересів АТ СІЛЬПО РІТЕЙЛ (5 000 грн за два судові засідання).

До матеріалів справи залучено оригінал довіреності АТ Сільпо Рітейл , виданої на ім`я адвоката Джулай З.В., на представництво інтересів товариства у судах, в т.ч. апеляційної інстанції, по справі № 910/12078/19, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Джулай З.В., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців т громадських формувань, реєстр учасників Адвокатського об`єднання Джентіум від 26.08.2020 та копію Статуту цього об`єднання (т.1., а.с.135, т.2, а.с.6-32).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що адвокат Джулай З.В., яка є учасником та партнером в АО Джентіум , була представником відповідача у суді апеляційної інстанції, підготувала і подала відзив на апеляційну скаргу, брала участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, що підтверджується протоколами судових засідань від 24.02.2021 та від 10.03.2021.

Відповідач заявив до стягнення з позивача 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

В свою чергу, позивач подав заперечення стосовно розміру витрат на правничу допомогу, які обґрунтовані неспівмірністю витрат із обсягом виконаних робіт, невідповідністю їх розміру критерію розумності. Позивач зазначив, що оплата послуг партнера АО Джентіум Джулай З.В. є погодинною (1 000 грн за 1 годину) згідно додатку № 1 до договору про надання юридичних послуг № 02 від 11.05.2018, в той же час відповідач не надав інформації про те, що кожне судове засідання відбувалось протягом 1 години, при цьому відсутнє посилання на протокол судового засідання. Явка представників сторін у судові засідання судом не визнавалась обов`язковою. Крім того, в акті надання послуг та звіті про надані послуги від 12.03.2021 відповідачем не відображено кількості часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Дослідивши сукупність наданих сторонами доказів суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених до стягнення витрат в сумі 20 000 грн із складністю цієї справи, наданим адвокатом відповідачу обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка відзиву на апеляційну скаргу позивача не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже адвокат був обізнаний з позицією позивача, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат готував відзив на позов, відповідь на письмові пояснення (доводи яких є аналогічними доводам, наведеним у відзиві на апеляційну скаргу)), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення становить надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Отже враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом АО Джентіум послуг відповідачу у суді апеляційної інстанції та затрачений ним час (складання відзиву на апеляційну скаргу та участь в двох судових засіданнях), часткове задоволення вимог позивача за результатами розгляду апеляційної скарги (32,04 % від заявлених вимог (загальна сума позовних вимог 461 169,72 грн, з яких в апеляційній інстанції задоволено 147 758, 02 грн), а також заперечення іншої сторони проти розподілу витрат на адвоката, апеляційний господарський суд, керуючись статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з критерію реальності і розумності розміру цих витрат, дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з позивача на користь відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12078/20 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40538421) на користь Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" (08132, Київська обл. Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, ідентифікаційний код юридичної особи 33870708) 10 000, 00 грн (десять тисяч гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

В решті у задоволенні заяви відмовити.

Доручити господарському суду Київської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Матеріали справи № 910/12078/20 повернути до господарського суду Київської області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 07.04.2021.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді О.В. Попікова

О.О. Євсіков