Ухвала

від 07.04.2021 по справі 240/482/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про забезпечення позову)

07 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/482/21

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 17.09.2020 №6-7612/14-20-СГ "Про відмову у наданні у користування", яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду у розмірі 6,2144 га для ведення фермерського господарства на території Кілківської сільської ради (за межами населеного пункту) Чуднівського району Житомирської області;

- зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою йому щодо відведення земельної ділянки в оренду у розмірі 6,2144 га для ведення фермерського господарства на території Кілківської сільської ради (за межами населеного пункту) Чуднівського району Житомирської області.

07.04.2021 позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельну ділянку площею 6,2144 га кадастровий номер: 1825883600:04:000:0165, розташовану за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, Кілківська сільська рада (за межами населених пунктів);

В обґрунтування заяви вказано, що у власності відповідача нині перебуває спірне майно, та відповідно до ч.3 ст.20 Земельного кодексу України, у останнього є можливість розпорядитись даним майном, він може ініціювати питання щодо зміни цільового призначення та виду її функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень органів виконавчої влади шляхом звернення до суду із новим позовом, а невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому. Позивач вважає за необхідне звернутись з клопотанням про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів ч.4, 5, 6 ст.154 КАС України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як свідчать матеріали справи, предметом розгляду у даній справі є відмова у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду у розмірі 6.2144 га для ведення фермерського господарства на території Кілківської сільської ради.

Попередньо, розпорядженням голови районної державної адміністрації від 19 березня 2012 року №101 надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 10,0 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення.

В подальшому, висновком від 02.05,2018 р №4767/82-18 відповідач погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 6.2144 га.

Позивач звертає увагу, що у висновку про погодження прийнято рішення про відведення 6,2144 га, що майже на 4 га менше від тієї площі земельної ділянки, на яку було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Відтак, з огляду на той факт, що спірна земельна ділянка перебуває у власності відповідача, його певні дії можуть спричинити труднощі у виконанні рішення суду в майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Слід звернути увагу, що забезпечення позову жодним чином не вказує на протиправність наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 17.09.2020 №6-7612/14-20-СГ "Про відмову у наданні у користування" та не свідчить про фактичне вирішення спору по суті.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних обставин для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому задовольняє заяву позивача.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 6,2144 га кадастровий номер: 1825883600:04:000:0165, розташовану за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, Кілківська сільська рада (за межами населених пунктів).

Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу суду складено у повному обсязі: 07 квітня 2021 року.

Суддя В.А. Панкеєва