Постанова

від 07.04.2021 по справі 2-676/09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №2-676/09 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О.

Категорія 39 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №2-676/09 за заявою Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль ,

на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області, постановлену 28 січня 2021 року суддею Кириленком О.О. у м. Радомишлі, повний текст рішення складено 28 січня 2021 року,

в с т а н о в и в :

У грудні 2020 року Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (далі - Банк, стягувач) звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-676/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (далі - ВАТ Райффайзен Банк Аваль ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на втрату виконавчого документа.

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 січня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви Банка про видачу дубліката виконавчого листа.

В апеляційній скарзі представник Банка, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги Банка.

На його думку, судом першої інстанції не враховано, що виконавчий лист Банку з виконавчої служби не надходив і на виконанні згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження не перебуває. 12.12.2019 Банк звертався до Радомишльського РВ ГТУЮ у Житомирській області з метою отримання інформації про місцезнаходження виконавчого документа на боржника ОСОБА_2 . Відповідь на запит надійшла лише 05.02.2021 і вона підтверджує відсутність виконавчого документа. Вважає, що складений представниками Банка акт про втрату виконавчого документа №114/5-203470 від 30.11.2020 підтверджує його відсутність у стягувача.

Також вказав, що чинне законодавство не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого документа. Відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду.

З огляду на вказані обставини та те, що станом на дату подання Банком заяви про видачу дубліката виконавчого листа судове рішення не виконано, строк пред`явлення виконавчого документа у справі № 2-676/09 до виконання не пропущено, вважає висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Банку помилковими.

У своїх доводах послався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №263/4331/18 (61-8286св20), де зазначено, що факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено та від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі № 916/215-г, в яких визначено, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою у межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

У судовому засіданні представник Банка апеляційну скаргу підтримав. Представник боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, посилаючись на правильність висновків суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що на виконанні у державній виконавчій службі перебував виконавчий лист № 2-676/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором №014/7336/74/92603 від 07 вересня 2006 року у розмірі 23377,97дол. США та судового збору у розмірі 1952 грн (а.с. 17-20).

29 листопада 2018 року виконавчий документ відносно боржника ОСОБА_2 постановою Старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області Василенко О.М. повернутий стягувачу (а.с. 22-24).

До заяви Банком наданий витяг з Автоматизованої системи виконавчого провадження, відповідно до даних якої відсутні відкриті виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_2 (а.с. 21).

Також Банком наданий акт про втрату виконавчого документа №114/5-203470 від 30 листопада 2020 року, який підписаний головним менеджером з забезпечення судового провадження, провідним менеджером з претензійно-позовної роботи, експертом по роботі з проблемною заборгованістю (а.с. 7) та звернення від 11.12.2019 до Радомишльського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про надання інформації щодо місцезнаходження виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_2 і документ про відправлення цього звернення (а.с. 25-27, 28).

Згідно з довідкою Банка від 30.11.2020 рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 01жовтня 2009 року у справі №2-676/2009 не виконано (а.с. 6).

Обґрунтовуючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа №2-676/09 від 19.10.2009 відносно боржника ОСОБА_2 , Банк зазначав, що не отримував даний виконавчий документ з виконавчої служби, виконавчий лист на виконанні не перебуває. Відсутність виконавчого листа позбавляє стягувача отримати з боржника кошти за рішенням суду. Крім того, вказав, що виконавча служба не надала відповіді Банку на запит щодо місцезнаходження виконавчого документа, а відсутність документа у стягувача підтверджується відповідним актом.

Відмовляючи у задоволенні заяви Банка, суд першої інстанції виходив із того, що будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про втрату оригіналу виконавчого листа №2-676/09, відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України ).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України Про виконавче провадження .

Так, у статті 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка Дублікат .

При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджено, що виданий судом на підставі рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 01 жовтня 2009 року виконавчий лист ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває.

При цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 та у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №263/4331/18.

Стягувачем суду першої інстанції надані належні і допустимі докази про відсутність на виконанні виконавчого листа, виданого судом 19 жовтня 2009 року відносно боржника ОСОБА_2 , про що свідчить відповідний витяг з Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП). В Інформації про виконавче провадження №42992832 від 30 листопада 2020 року є запис про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно п.2 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , про втрату якого заявляє останній. Відсутність виконавчого листа у стягувача підтверджено відповідним актом, наданим суду. При цьому причини втрати виконавчого листа не мають правового значення для вирішення питання про видачу його дубліката.

Крім того, до апеляційної скарги надано відповідь виконавчої служби від 05.02.2021 на звернення заявника, у якій підтверджено дані АСВП про відсутність оригіналу виконавчого документа на виконанні (а.с. 25-27, 89).

Докази виконання судового рішення у справі № 2-676/09 або зловживання Банком процесуальними правами відсутні.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що виконавчий лист повернутий стягувачу 29 листопада 2018 року, тому з урахуванням положень ст. 12 Закону України Про виконавче провадження він може бути пред`явлений до виконання до 29 листопада 2021 року. Отже стягувач звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення його до виконання.

За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про задоволення заяви Банка про видачу дубліката виконавчого документа відносно боржника ОСОБА_2 .

Аргументи представника боржників про те, що в матеріалах справи знаходиться копія виконавчого листа з відміткою Банка з оригіналом згідно не спростовує наданих Банком доказів про відсутність оригіналу вказаного виконавчого документа, як у виконавчій службі, так і у стягувача.

З ОСОБА_2 на користь Банка підлягає стягненню 2270 грн сплаченого останнім судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль задовольнити.

Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 січня 2021 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення заяви Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль .

Видати Акціонерному товариству Райффайзен Банк Аваль дублікат виконавчого листа № 2-676/09, виданий 19 жовтня 2009 року Радомишльським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) боргу на користь Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором №014/7336/74/92603 від 07 вересня 2006 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль 2270 грн судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 08 квітня 2021 року.