Рішення

від 08.04.2021 по справі 340/3327/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/3327/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області (вул.Анатолія Кохана, 14, м.Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 03197813), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на педмет спору на стороні відповідача Олександрійський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (вул. Шевченко, 132, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 26143978) про визнання протиправним та скасування повідомлення про відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області (надалі - відповідач), третя особа на стороні відповідача Олександрійський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, та з урахуванням ухвали суду від 19.10.2020р. про об`єднання справ в одне провадження (т.2а.с.187-189) та уточнення позовних вимог (т.3а.с.9-24) просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення № 604521 про відмову у наданні державної соціальної допомоги, винесене Управлінням соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області 21 травня 2020 р.;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення про відмову у наданні державної допомоги сім`ям з дітьми - допомоги на дітей одиноким матерям, винесене Управлінням соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області 21 травня 2020 р.;

- визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, яка полягає у відмові в призначенні державної соціальної допомоги та у відмові в призначенні державної допомоги сім`ям з дітьми - допомоги на дітей одиноким матерям, протиправною;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області повторно розглянути подану 30.04.2020 р. заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг з доданими до неї документами;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області призначити державну соціальну допомогу з місяця звернення із заявою про призначення - з 01 квітня 2020 року.

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області призначити державну допомогу сім`ям з дітьми - допомогу на дітей одиноким матерям з місяця звернення із заявою про призначення - з 01 квітня 2020 року.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь моральну шкоду у розмірі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 30.04.2020р. звернулась до відповідача із заявою про призначення про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, відповідно до якої просила призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям та допомогу на дітей одиноким матерям.

21.05.2020р. відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні державної соціальної допомоги, яка мотивована тим, середньомісячний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї та про відмову у наданні державної допомоги на дітей одиноким матерям, яка мотивована тим, що позивач проживає з батьком дітей.

Відмовляючи у наданні державної допомоги та приймаючи оскаржувані рішення, відповідач дійшов висновку, що позивач спільно проживає з батьком дітей - ОСОБА_2 , а тому його доходи мають бути враховані при призначенні держаної соціальної допомоги.

Не погоджуючись з вказаними доводами відповідача позивач вказує, що дійсно у відповідності до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, за її вказівкою у свідоцтвах про народження дітей батьком дітей записаний ОСОБА_2 . Разом з тим, спільно з вказаною особою вона не проживає, спільного господарства не веде, що підтверджується довідкою №188 від 30.04.2020р. виданою Шарівським старостинським округом Новопразької селищної ради; заявою ОСОБА_1 про призначення усіх видів соціальної допомоги від 30.04.2020р.; декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 30.04.2020р.; довідками Виконавчого комітету Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №№129-132 від 30.07.2020р., відповідно до яких за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано з 21.04.2017р. 4 особи: ОСОБА_1 -мати, ОСОБА_4 -донька, ОСОБА_5 -син, ОСОБА_6 -донька.

Таким чином, на переконання позивача, прийняті відповідачем рішення про відмову у наданні державної соціальної допомоги та допомоги на дітей одиноким матерям, є неправомірними та необґрунтованими, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано письмовий відзив на позов та вказується, що під час перевірки відомостей наданих позивачем з метою отримання соціальних виплат, було встановлено розбіжності у складі сім`ї позивача, оскільки в особовій справі позивача, яка ведеться з 2011р., крім позивача та її дітей, до складу сім`ї було включено ОСОБА_2 , отже, його доходи мають бути враховані для визначення права на соціальні виплати, чого зроблено не було, а тому враховуючи положення Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII та Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям від 01 червня 2000 року № 1768-III, позивачеві було відмовлено у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям (т.3а.с.60-65).

Третьою особою на стороні відповідача надано пояснення щодо позову, але при цьому не висловлено правової позиції щодо предмету позову (т.3а.с.55).

Ухвалою суду від 26.08.2020р. відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 28.09.2020р. (т.1а.с.46).

Ухвалою суду від 28.09.2020р. розгляд справі відкладено до 20.10.2020р. у зв`язку із залученням третьої особи на стороні відповідача та викликом свідків (т.1а.с.101,102).

Ухвалою суду від 20.10.2020р., справи №340/3328/20 та №34/3327/20 об`єднані в одне провадження, подальший розгляд справи здійснюється в межах справи №340/3327/20 (т.1а.с.176).

Ухвалою суду від 20.10.2020р. відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 10.11.2020р. (т.2а.с.194,195).

Ухвалою суду від 10.11.2020р. підготовче судове засідання відкладено до 26.11.2020р. (а.с.т.2232,232).

В період з 26.11.2020р. по 14.12.2020р. справа не слухалась у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, підготовче судове засідання відкладено до 20.01.2021р. (т.3а.с.1).

Ухвалою суду від 20.01.2021р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.02.2021р. (т.3а.с.35,36).

22.02.2021р. в судовому засіданні оголошено перерву до 16.03.2021р. (т.3а.с.81,82).

16.03.2021р. в судовому засіданні продовжено перерву дло30.03.2021р. (т.3а.с.101).

30.03.2021р. подальший розгляд справи вирішено здійснювати у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір`ю ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (т.1а.с.15-20).

Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання від 30.07.2020р. позивач разом з дітьми проживає в АДРЕСА_1 (т.1а.с.21-24).

Згідно витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, відомості щодо батька дітей позивача внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України і батьком вказано ОСОБА_2 (т.1а.с.16,18,20).

Відповідно до довідки акта огляду МСЕК позивач є інвалідом першої групи у зв`язку із загальним захворюваннями по зору (т.1а.с.13).

Згідно довідки про доходи №1571315355571568 виданої органом Пенсійного фонду України, позивач отримує дохід виключно у вигляді пенсії по інвалідності (т.1а.с.26).

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 позивач має право на пільги передбачені законодавством для багатодітних сімей (т.1а.с.14).

Позивачем не заперечується та спростовується той факт, що починаючи з 2011 року вона зверталась до відповідача з приводу надання державної соціальної допомоги, при цьому надавались документи, якими позивачем самостійно підтверджувався факт спільного проживання з гр. ОСОБА_2 (т.2а.с.60-100).

30.04.2020р. позивач звернулась до відповідача із заявою (реєстр. №462/42) про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, до якої було додано, в т.ч., довідка про склад сім`ї видана Шарівським старостинським округом Новопразької селищної ради та декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, в яких відсутні відомості щодо співмешканця гр. ОСОБА_2 (т.1а.с.29,30,31,33,34).

Рішеннями відповідача у формі повідомлень від 21.05.2020р. №604521 та б/н, позивачеві відмовлено у наданні державної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (т.1а.с.25, т.2а.с.24).

Як зазначив відповідач в ході розгляду справи, здійснюючи перевірку відомостей вказаних позивачем під час звернення за отриманням держаної соціальної допомоги, відповідачем було направлено запит до Олександрійського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді з приводу перевірки інформації наданої позивачем, право та можливість перевірки якої передбачена ст. 7 Закону України Про верифікацію та моніторинг державних виплат від 03 грудня 2019 року № 324-IX.

За повідомленням Олександрійського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 08.05.2020р. №01-20/265 встановлено, що позивач разом з дітьми, спільно проживає з гр. ОСОБА_2 , а тому запропоновано не призначати допомогу одиноким матерям (т.1а.с.36-38).

Вказані обставини також знайшли своє підтвердження в поясненнях Олександрійського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді на позов (т.3а.с.55).

Таким чином, відмовляючи у наданні державної допомоги та приймаючи оскаржувані рішення, відповідач дійшов висновку, що позивач спільно проживає з батьком дітей - ОСОБА_2 , а тому його доходи та факт спільного проживання з позивачем, мають бути враховані при призначенні держаної соціальної допомоги.

Не погодившись з оскаржуваними рішеннями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом при цьому, в якості доводів на підтвердження своєї позиції вказує, що право на отримання державної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям прямо передбачено Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII та Законом України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям від 01 червня 2000 року № 1768-III.

При цьому, висновки відповідача, що позивач проживає з біологічним батьком її дітей та веде з нею спільне господарство не підтверджені належними доказами, є суперечливими та не точними оскільки, обстеження проведене Олександрійським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, здійснено з процедурними порушеннями, які визначені Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, які затверджені Постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1751.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даними позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов висновку, що в даній справі визначальне значення має встановлення факту спільного проживання та ведення спільного господарства позивача з гр. ОСОБА_2 оскільки, саме вказані обставини стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

При цьому, суд зазначає, що між учасниками справи відсутній спір щодо арифметичного обрахунку розміру допомоги, яка, на переконання позивача, мала б бути їй призначена.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлення гарантованого державою рівня матеріальної підтримки сім`ям з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення, врегульовано нормами Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII (надалі - Закон 2811).

На виконання вимог вказаного закону Постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1751, затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та затверджено перелік документів необхідних для призначення такої допомоги (надалі - Порядок 1751).

Законом України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям від 01 червня 2000 року № 1768-III (надалі - Закон 1768) врегульовано реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям і сприяння їх економічній самостійності.

На виконання вказаного закону Постановою КМУ від 24 лютого 2003 р. № 250, затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (надалі - Порядок 250).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону 2811 визначено один з видів державної допомоги сім`ям з дітьми - допомога на дітей одиноким матерям.

Відповідно до ч. 1 ст. 18-1 Закону 2811 право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті закону жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 18-2 Закону 2811 для призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому суд зазначає, що за змістом Розділу V-A Закону 2811 відмова у призначенні допомоги на дітей одиноким матерям та її припинення та призупинення не є тотожними поняттями оскільки, для можливості їх застосування мають призвести різні за своїми правовими наслідками обставини.

Відповідно до п. 36 Порядку 1751 допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.

Отже, вказаним порядком передбачена можливість перегляду правомірності отримання вказаної допомоги.

В даній справі відповідачем відмовлено у призначенні допомоги.

Відповідач, в якості доводів правомірності своїх дій посилається на абз. 16 п. 36 Порядку 1751.

Натомість вказана норма порядку передбачає припинення або зупинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям за інформацією, в даному випадку третьої особи по справі, центрів соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради територіальної громади, а не відмови у її призначенні.

Разом з тим, інформація наведена Олександрійським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді у листі від 08.05.2020р. №01-20/265, не може слугувати достатнім доказом для відмови у наданні державної соціальної допомоги позивачеві, оскільки констатує лише факт знаходження гр. ОСОБА_2 в домоволодінні позивача, а не ведення з ним спільного господарства, проживання і виховання дітей (т.1а.с.36-38).

Допитані в ході розгляду справи свідки, як з боку позивача так і відповідача (т.3 а.с.81, 82, 118), на переконання суду, навели суперечливі свідчення, які, як не довели так і не спростували беззаперечно того факту, що позивач веде спільне господарство, проживає і виховує дітей разом з гр. ОСОБА_2 .

Щодо відмови у призначення позивачеві допомоги, як малозабезпеченій сім`ї суд зазначає наступне.

Відповідно до термінів вжитих у Законі 1768 державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї; сім`я - особи, які разом проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Права члена сім`ї має одинока особа. До складу сім`ї включаються чоловік, дружина; рідні та усиновлені діти зазначених осіб віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим, за умови що такий період не перевищує чотири місяці) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом із батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їхньому утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею; жінка та чоловік, які проживають однією сім`єю та не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім`ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей. До складу сім`ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Як зазначив відповідач в ході розгляду справи, вимоги закону щодо призначення допомоги на дітей одиноким матерям, аналогічні положенням законодавства щодо призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, а тому відповідач, керуючись зібраними відомостями по справі, було взято до уваги факт спільного проживання та ведення спільного господарства позивача з гр. ОСОБА_2 та доходи вказаної особи (т.2а.с.39).

Отже, суд зазначає, що доводи щодо відмови у призначені допомоги, як малозабезпеченій сім`ї є аналогічними доводами при прийнятті рішення про відмову у виплаті допомоги на дітей одиноким матерям (факт спільного проживання позивача з гр. ОСОБА_2 ), а тому не потребують додаткової оцінки та аргументації.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача, які взяті за основу при прийнятті оскаржуваних рішень є передчасними, що вказує на необхідність повторного розгляду заяви позивача від 30.04.2020р., але з урахуванням висновків суду.

Щодо відшкодування моральної шкоди заявленої позивачем суд зазначає, що відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: - якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; - якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; - в інших випадках, встановлених законом.

Отже, обов`язковою передумовою відшкодування моральної шкоди завданої особі, в т.ч. органами державної влади, є наявність вини у її заподіянні.

В даному випадку, в ході розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди відповідачем, зважаючи на відсутність самого факту можливого її заподіяння, адже, зважаючи на обставини справи, відповідач приймаючи оскаржувані рішення, використовував відомості отримані з офіційних джерел з урахуванням положень визначених Законом України Про верифікацію та моніторинг державних виплат від 03 грудня 2019 року 3324-IX, що свідчить про відсутність такої обов`язкової складової для відшкодування шкоди, як вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Зважаючи на те, що в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем не повністю з`ясовано всі факти та обставини, які мають значення при прийняття рішення для призначення позивачеві допомоги, як малозабезпеченій сім`ї та допомоги на дітей одиноким матерям, а тому передчасно прийнято відповідні рішення, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30.04.2020р. про призначення про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду.

Судових витрат, пов`язаних з розглядом справи судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення № 604521 про відмову у наданні державної соціальної допомоги ОСОБА_1 - допомогу малозабезпеченій сім`ї, винесене Управлінням соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області 21 травня 2020 р.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення б/н про відмову у наданні державної допомоги сім`ям з дітьми ОСОБА_1 - допомоги на дітей одиноким матерям, винесене Управлінням соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області 21 травня 2020 р.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області повторно розглянути подану ОСОБА_1 30.04.2020 р. заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг з доданими до неї документами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник