Постанова

від 07.04.2021 по справі 560/2513/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2513/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

07 квітня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Волиця" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Волиця" до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Волиця" звернулося до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанови №175654, №175653, №175656, №175652 від 12.03.2020 про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначив про протиправність постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів, зокрема зазначив, що позивача було позбавлено можливості брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, несвоєчасно направлено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено наступні обставини.

30.01.2020 згідно з щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області у період з 27.01.2020 по 02.02.2020, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області на підставі направлення на рейдову перевірку від 29.01.2020 №009452 проведена рейдова перевірка, зокрема, транспортних засобів DAF, реєстраційні номера НОМЕР_1 та НОМЕР_2 щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акти №211357 та №211358 від 30.01.2020, в яких зафіксовано виявлене порушення, а саме: транспортний засіб DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та НОМЕР_3 , відповідно до ТТН від 30.01.20 надають послуги з перевезення вантажу, згідно якої повна маса ТЗ становить 45,460т при дозволених 40т, повна маса ТЗ становить 48,2т при дозволених 40т, відповідно. Відсутній дозвіл (плата) за проїзд дорогами України загального користування з перевищеними ваговими параметрами, також відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ. Порушено вимоги наказів №340 і №385 Мінтрансзв`язку.

Порушено: абз.16 Закону №2344-ІІІ - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу;

абз.15 Закону №2344-ІІІ перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезені вантажу без відповідного дозволу;

абз.3 ч.1 надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів передбачених ст.48 Закону №2344-ІІІ (протоколу перевірки та адаптації тахографа).

Зазначені акти проведення перевірки водіями підписано без заперечень та зауважень.

За результатами перевірки складено акти №048224 та №048225 від 30.01.2020 про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0018988, №0018989 від 30.01.2020.

Відповідно до акту №048224 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.01.2020, довідки від 30.01.2020 №00188988 повна маса транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 - 45,46 т (нормативно-допустима маса 40 т). Згідно акту №048224 від 30.01.2020 здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Відповідно до акту №048225 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.01.2020, довідки від 30.01.2020 №00188989 повна маса транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_3 - 48,2 т (нормативно-допустима маса 40 т). Згідно акту №048225 від 30.01.2020 здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

На підставі висновків актів перевірки, начальником Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та винесено 12.03.2020 постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів:

- №175652, відповідно до якої до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Волиця" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн за порушення вимог статі 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 статті 60 Закону №2344-ІІІ;

- №175653, відповідно до якої до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Волиця" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 статті 60 Закону №2344-ІІІ;

- №175654, відповідно до якої до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Волиця" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн за порушення вимог статі 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.22.5 Правил дорожнього руху України відповідальність за яке передбачена абзацом 16 статті 60 вказаного закону (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу);

- №175656, відповідно до якої до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Волиця" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн за порушення вимог статі 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.22.5 Правил дорожнього руху України відповідальність за яке передбачена абзацом 15 статті 60 Закону №2344-ІІІ (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезення без відповідного дозволу).

Позивач оскаржив постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів №175654, №175653, №175656, №175652 від 12.03.2020 в адміністративному порядку. Листом від 21.04.2020 №3566/03/15-20 Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Волиця" про залишення оскаржених постанов без змін, а скарги - без задоволення.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Волиця" вважаючи, що зазначені постанови є протиправними та таким, що порушують його права, звернулось з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказав, що враховуючи те, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% без спеціального дозволу, перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% без спеціального дозволу, перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону №2344-III, а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа, суд дійшов висновку, що постанови №175654, №175653, №175656, №175652 від 12.03.2020 про застосування адміністративно-господарських штрафів, є обґрунтованими, а тому підстави для їх скасування, відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;

проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт;

здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється;

здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Статтею 5 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

В розумінні статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

За змістом пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).

Згідно пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , стало твердження про відсутність на час проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Щодо порушень, встановлених органами державного контролю на автомобільному транспорті колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Аналіз положень статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктом 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

З врахуванням вище викладеного, колегія суддів зазначає, що положеннями статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Стосовно порушення позивачем вимог габаритно-вагових стандартів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 15, 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 16 Порядку № 1567 визначено, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.

Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.

Так, відповідно до п. 22 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

При цьому, п. 22.5 Правил дорожнього руху визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Також, положеннями ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (Порядок №879).

Відповідно до п.п.2 п.2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з п.12 Порядку №879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

У ході судового розгляду встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови № 198368 від 11.08.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн. слугував факт порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» , відповідальність за вчинення якого передбачена абз.15, 16 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.

При цьому, підставою прийняття оскаржуваної постанови є матеріали здійснених посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Хмельницькій області заходів державного контролю на автомобільному транспорті шляхом проведення 30.01.2020 габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_4 та DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 . В ході зважування встановлено перевищення вказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Зокрема, в ході проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження на - 48,200 тон при нормативно допустимому навантаженні 40 тон, та перевищення нормативно допустимого навантаження на- 45,46 тон при нормативно допустимому навантаженні 40 тон.

Дозвіл або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів у водія автомобіля, під час проведення рейдової перевірки, були відсутні.

Положення п. 22.5 Правил дорожнього руху окремо встановлюють заборону на рух транспортних засобів та їх составів із перевищенням навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом було здійснено перевезення, при якому навантаження перевищувало допустимі вагові параметри на: 20,5 %, а саме маса становила 48,200 тон при дозволеній масі 40 тон; 13,65 %, а саме маса становила 45,46 тон при дозволеній масі 40 тон.

Як зазначалося, п. 3 ч. 1 Порядку № 879 визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до п. 4 "Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно із пунктом 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

З матеріалів справи встановлено, що повідомленням від 25.02.2020 № 18186/38/24-20 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 12.03.2020 на 11-00.

Як встановлено з матеріалів справи про розгляд справи про правопорушення товариству було відомо, проте, як зазначає позивач, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03. по 03.04 2020 на всій території установлено карантин, тому представники позивача не мали можливості прибути у м. Хмельницький на розгляд справи, а тому були позбавлені права бути присутніми під час розгляду справи та подати відповідні докази.

Суд, зауважує, що пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Так, дійсно на території України було введено карантин, проте позивач не був позбавлений можливості сповістити орган Укртрансбезпеки про бажання взяти участь в розгляді справи та якимось іншим шляхом надати відповідні документи.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що розгляд справи без участі особи суб`єкта господарювання можливий за умови повідомлення останнього.

Як убачається із матеріалів справи, позивач був обізнаний про розгляд справи. До того ж, судом не встановлено, що розгляд справи за його відсутності призвів до безпідставного притягнення до відповідальності, та не спростовує правомірність накладення на позивача штрафу.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без спеціального дозволу, а також у зв`язку з відсутністю про перевірки та адаптації тахографа, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанови управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області №175654, №175653, №175656, №175652 від 12.03.2020 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Волиця" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.