Справа № 624/897/20
№ провадження 2/624/38/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2021 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка , третя особа: сектор державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди землі, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернулась до суду з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка , третя особа сектор державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди землі, в якому просить: 1) зобов`язати ПОСП Мажарка повернути земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1241 га, кадастровий номер 6323182500:02:000:0015, що належить ОСОБА_1 згідно державного акту на землю від 23.03.2005 серії ХР №059013 та знаходиться на території Мажарської сільської ради, Кегичівського району, Харківської області, ОСОБА_1 ; 2) скасувати державну реєстрацію договору оренди б/н виданого 23.10.2014 індексний номер 16811492, укладений між ОСОБА_1 та ПОСП Мажарка строком на 10 років зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позовна заява обґрунтована, тим що позивач є власницею земельної ділянки кадастровий номер 6323182500:02:000:0015 загальною площею 3,1241 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №059013 та знаходиться на території Мажарської сільської ради, Кегичівського району, Харківської області. 24.04.2007 між позивачем та відповідачем ПОСП Мажарка був укладений договір оренди землі на 10 років. На даний час позивачу стало відомо, згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію договору оренди укладеного 23.10.2014 між позивачем та ПОСП Мажарка строком на 10 років. Згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 29.10.2014 зареєстровано право оренди згідно з зазначеним договором оренди землі від 23.10.2014, індексний номер 16811492. Позивач зазначає, що цей договір нею не підписувався, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи в справі №624/924/19. Дії керівника ПОСП Мажарка позивач вважає незаконними та такими, що порушують її право власності на земельну ділянку. Зазначає, що оскільки вона договір оренди не підписувала, відповідно істотних умов договору не погоджувала, а отже такий договір є неукладеним. При цьому за наявності для того підстав позивач не позбавлена права заявити вимогу про усунення перешкод у користування належним їй майном, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки або скасування запису про державну реєстрацію речового права. У зв`язку з зазначеним позивач просить зобов`язати ПОСП Мажарка повернути її земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію договору оренди б/н від 23.10.2014.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 13 січня 2021 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам надано час для подання заяв по суті. Також задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано з канцелярії суду справу №624/924/19 для огляду та долучення висновку судово-почеркознавчої експертизи, щодо встановлення факту не підписання ОСОБА_1 договору оренди б/н виданого 23.10.2014.
Позивач ОСОБА_1 та її представник Лобач Н.І. в судове засідання не з`явились, представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача адвокат Данко В.В. в судове засідання не з`явився, надіслав заяву в якій просив у задоволенні позовних вимог відмовити, засідання провести без його участі. Зазначив, що з позовом не погоджується, вважає його недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню. Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, щодо визнання договору оренди який укладений позивачем з ПОСП Мажарка недійсним справа №624/924/19, у зв`язку з чим вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача, зазначає, що в матеріалах справи не достатньо доказів для визнання дій відповідача протиправними.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №059013 виданого Кегичівською райдержадміністрацією 23 березня 2005 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №209, є власником земельної ділянки площею 3,1241 га в межах згідно з планом, розташованої на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6323182500:15:002:0015.
Згідно довідки Головного управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 21 серпня 2019 року №29-20-14-6651/0/19-19 кадастровий номер земельної ділянки 6323182500:02:000:0015 змінено відповідно до Атласу індексних карт Кегичівського району Харківської області.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 29 жовтня 2014 року відбулася реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6323182500:02:000:0015 площею 3,1241 га, строком на 10 років на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 23 жовтня 2014 року між орендарем ПОСП Мажарка та орендодавцем ОСОБА_1 , за індексним номером 16811492 від 29.10.2014.
З досліджених матеріалів витребуваної судом за клопотанням позивача цивільної справи №624/924/19 за позовом ОСОБА_1 до ПОСП Мажарка про визнання договору оренду землі недійсним, копії яких долучені до матеріалів справи, що розглядається, встановлено наступне.
Згідно копії договору оренди земельної ділянки від 24 квітня 2007 року ОСОБА_1 передала в оренду ПОСП Мажарка належну їй земельну ділянку загальною площею 3,12 га строком на десять років.
04 березня 2019 року ОСОБА_1 письмово повідомила ПОСП Мажарка , що після закінчення строку дії договору від 24 квітня 2007 року, а саме 18 травня 2019 має намір самостійно обробляти земельну ділянку. Повідомлення ПОСП Мажарка отримало 07 березня 2019 року.
Згідно копії договору оренди землі від 23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 передала ПОСП Мажарка в строкове платне користування земельну ділянку на території Мажарської сільської ради загальною площею 3,1241 га на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ХР №059013, кадастровий номер 6323182500:02:000:0015. Відповідно до пункту 8 цього договору його укладено на 10 років.
Відповідно до копії листа відділу Держземагентства у Кегичівському районі Харківської області від 15.10.2014 №01-40/3442 кадастровий номер земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 згідно державного акту серії ХР №059013 змінено з 6323182500:15:002:0015 на кадастровий номер 6323182500 02 000 0015. Відповідно до Атласну індексних карт Кегичівського району, змінено у зв`язку з уточненням зони та кварталу.
Згідно оригіналу висновку експертизи від 30 червня 2020 року №11981 підписи від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 23 жовтня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПОСП Мажарка , строком на 10 років на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1241 га, кадастровий номер 6323182500:02:000:0015, що належить ОСОБА_1 , згідно з Державного акту на землю від 23 березня 2005 року серії ХР № 059013, право оренди зареєстровано з індексним номером 16811492, за яким орендна плата вноситься у грошовій формі, розташований в графі Орендодавець , в рядку П.І.П. ОСОБА_1 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2020 року, яке набрало законної сили 01 грудня 2020 року, по справі №624/924/19 встановлений факт непідписання ОСОБА_1 договору оренди землі від 23 жовтня 2014 року.
Цим рішенням ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ПОСП Мажарка про визнання договору оренди земельної ділянки від 23 жовтня 2014 року, що укладений між ОСОБА_1 та ПОСП Мажарка , строком на 10 років, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1241 га, кадастровий номер 6323182500:02:000:0015, що належить ОСОБА_1 , згідно Державного акту на землю від 23 березня 2005 року, серія ХР №059013, право оренди якого зареєстровано за індексним номером 16811492 відмовлено за безпідставністю, оскільки позивачкою обрано неефективний спосіб захисту.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1, п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України).
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і в статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
З огляду на положення ч. 1 ст. 627 ЦК України, ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) договір оренди землі укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
У разі оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Зазначені правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі №145/2047/16-ц, від 28 листопада 2018 року в справі №504/2864/13-ц, від 4 липня 2018 року в справі №653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року в справі №487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року в справі №487/10132/14-ц.
Згідно із частиною другою статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Враховуючи, що відповідач володіє спірною земельною ділянкою за відсутності вчиненого правочину, тому позивачка має право витребувати спірну земельну ділянку у ПОСП Мажарка .
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 у справі №145/2047/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-727цс19).
Суд, зазначає, що відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.
Оскільки договір оренди між сторонами у справі не укладався, відповідач без законних на те підстав нею користується, тому підлягає скасуванню і запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право №16811492 щодо права оренди відповідача на спірну земельну ділянку.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Позивачем не заявлено про розподіл судових витрат, тому суд при ухваленні рішення не вирішує це питання.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 95, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка , третя особа: сектор державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди землі - задовольнити.
Зобов`язати Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Мажарка (ЄДРПОУ 31929749) повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1241 га, кадастровий номер 6323182500:02:000:0015, що належить ОСОБА_1 згідно державного акту на землю від 23.03.2005 серії ХР №059013 та знаходиться на території Мажарської сільської ради, Кегичівського району, Харківської області.
Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі б/н виданого 23.10.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПОСП Мажарка строком на 10 років зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 16811492 від 29.10.2014.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась с. Козиряни, Кельменицького району Черновицької області, паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає: 64040, Харківська область, Кегичівський район, с. Мажарка.
Представник позивача: Лобач Наталія Іванівна , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1127 від 23.12.2011 видане КДКА Полтавської області, місцезнаходження: 63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Соборна, 56.
Відповідач: приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Мажарка", місце знаходження: 64040, Харківська область, Кегичівський район, с. Мажарка (код ОКПО 31929749).
Представник відповідача: Данко Василь Васильович: місцезнаходження: АДРЕСА_1 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5197 від 26.08.2018 видане КДКА Донецької області.
Третя особа: Сектор державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації, ЄДРПОУ 41166410, місцезнаходження 64003, Харківська область, Кегичівського району, смт. Кегичівка.
Суддя Т.В. Крапівка
Суд | Кегичівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2021 |
Оприлюднено | 09.04.2021 |
Номер документу | 96117763 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кегичівський районний суд Харківської області
Крапівка Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні