Постанова

від 09.08.2021 по справі 624/897/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

9 серпня 2021 року

м. Харків

справа № 624/897/20

провадження № 22-ц/818/ 4117 /21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Кругової С.С.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання : Каплоух Н.Б.,

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Мажарка ,

третя особа: Сектор державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка , третя особа: Сектор державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди землі, за апеляційною скаргою Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 7 квітня 2021 року (суддя -Крапівка Т.В.) , -

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка , третя особа сектор державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди землі, в якому просила: 1) зобов`язати ПОСП Мажарка повернути земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1241 га, кадастровий номер 6323182500:02:000:0015, що належить ОСОБА_1 згідно державного акту на землю від 23.03.2005 серії ХР №059013 та знаходиться на території Мажарської сільської ради, Кегичівського району, Харківської області, ОСОБА_1 ; 2) скасувати державну реєстрацію договору оренди б/н виданого 23.10.2014 індексний номер 16811492, укладений між ОСОБА_1 та ПОСП Мажарка строком на 10 років зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В обгрунтування позову зазначала, що вона є власницею земельної ділянки кадастровий номер 6323182500:02:000:0015 загальною площею 3,1241 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №059013 та знаходиться на території Мажарської сільської ради, Кегичівського району, Харківської області. 24.04.2007 між позивачем та відповідачем ПОСП Мажарка був укладений договір оренди землі на 10 років. На даний час позивачу стало відомо, згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію договору оренди укладеного 23.10.2014 між позивачем та ПОСП Мажарка строком на 10 років. Згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 29.10.2014 зареєстровано право оренди згідно з зазначеним договором оренди землі від 23.10.2014, індексний номер 16811492. Позивач зазначає, що цей договір нею не підписувався, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи в справі №624/924/19. Дії керівника ПОСП Мажарка позивач вважає незаконними та такими, що порушують її право власності на земельну ділянку. Зазначає, що оскільки вона договір оренди не підписувала, відповідно істотних умов договору не погоджувала, а отже такий договір є неукладеним. При цьому за наявності для того підстав позивач не позбавлена права заявити вимогу про усунення перешкод у користування належним їй майном, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки або скасування запису про державну реєстрацію речового права. У зв`язку з зазначеним позивач просить зобов`язати ПОСП Мажарка повернути її земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію договору оренди б/н від 23.10.2014.

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 7 квітня 2021 року позов задоволено. Зобов`язано Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Мажарка повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1241 га, кадастровий номер 6323182500:02:000:0015, що належить ОСОБА_1 згідно державного акту на землю від 23.03.2005 серії ХР №059013 та знаходиться на території Мажарської сільської ради, Кегичівського району, Харківської області.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі б/н виданого 23.10.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПОСП Мажарка строком на 10 років зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 16811492 від 29.10.2014.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Мажарка звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що договір оренди землі було укладено у чотирьох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Проте експертиза була проведена щодо одного договору, який надано ПОСП Мажарка та долучений до цієї справи із матеріалів справи № 624//924/19. Надані суду два договори оренди земельної ділянки від відповідача та реєстраційної служби різняться змістом. Експертиза була проведена лише до одного екземпляру договору оренди землі, що є недостатнім для встановлення об`єктивної істини за справою.

Правом на подання відзиву позивач по справі не скористалася.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції позивач, відповідач, третя особа не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення судових повісток., які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

На підставі наведеного, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Рішення мотивовано тим, що оскільки договір оренди між сторонами не укладався, відповідач без законних на те підстав нею користується, тому підлягає скасуванню і запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право №16811492 щодо права оренди відповідача на спірну земельну ділянку.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення першої інстанцій відповідає..

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №059013 виданого Кегичівською райдержадміністрацією 23 березня 2005 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №209, є власником земельної ділянки площею 3,1241 га в межах згідно з планом, розташованої на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6323182500:15:002:0015.

Згідно довідки Головного управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 21 серпня 2019 року №29-20-14-6651/0/19-19 кадастровий номер земельної ділянки 6323182500:02:000:0015 змінено відповідно до Атласу індексних карт Кегичівського району Харківської області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 29 жовтня 2014 року відбулася реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6323182500:02:000:0015 площею 3,1241 га, строком на 10 років на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 23 жовтня 2014 року між орендарем ПОСП Мажарка та орендодавцем ОСОБА_1 , за індексним номером 16811492 від 29.10.2014.

З досліджених матеріалів витребуваної судом за клопотанням позивача цивільної справи №624/924/19 за позовом ОСОБА_1 до ПОСП Мажарка про визнання договору оренду землі недійсним, копії яких долучені до матеріалів справи, що розглядається, встановлено наступне.

Згідно копії договору оренди земельної ділянки від 24 квітня 2007 року ОСОБА_1 передала в оренду ПОСП Мажарка належну їй земельну ділянку загальною площею 3,12 га строком на десять років.

04 березня 2019 року ОСОБА_1 письмово повідомила ПОСП Мажарка , що після закінчення строку дії договору від 24 квітня 2007 року, а саме 18 травня 2019 має намір самостійно обробляти земельну ділянку. Повідомлення ПОСП Мажарка отримало 07 березня 2019 року.

Згідно копії договору оренди землі від 23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 передала ПОСП Мажарка в строкове платне користування земельну ділянку на території Мажарської сільської ради загальною площею 3,1241 га на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ХР №059013, кадастровий номер 6323182500:02:000:0015. Відповідно до пункту 8 цього договору його укладено на 10 років.

Відповідно до копії листа відділу Держземагентства у Кегичівському районі Харківської області від 15.10.2014 №01-40/3442 кадастровий номер земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 згідно державного акту серії ХР №059013 змінено з 6323182500:15:002:0015 на кадастровий номер 6323182500 02 000 0015. Відповідно до Атласу індексних карт Кегичівського району, змінено у зв`язку з уточненням зони та кварталу.

Відповідно до висновку експертизи від 30 червня 2020 року №11981 підписи від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 23 жовтня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПОСП Мажарка , строком на 10 років на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1241 га, кадастровий номер 6323182500:02:000:0015, що належить ОСОБА_1 , згідно з Державним актом на землю від 23 березня 2005 року серії ХР № 059013, право оренди зареєстровано з індексним номером 16811492, за яким орендна плата вноситься у грошовій формі, розташований в графі Орендодавець , в рядку П.І.П. Пічка Л.І. , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2020 року, яке набрало законної сили 01 грудня 2020 року, по справі №624/924/19 встановлений факт непідписання ОСОБА_1 договору оренди землі від 23 жовтня 2014 року.

Цим рішенням ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ПОСП Мажарка про визнання договору оренди земельної ділянки від 23 жовтня 2014 року, що укладений між ОСОБА_1 та ПОСП Мажарка , строком на 10 років, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1241 га, кадастровий номер 6323182500:02:000:0015, що належить ОСОБА_1 , згідно Державного акту на землю від 23 березня 2005 року, серія ХР №059013, право оренди якого зареєстровано за індексним номером 16811492 відмовлено за безпідставністю, оскільки позивачкою обрано неефективний спосіб захисту.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від З0 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернулась з вимогою про про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди землі, посилаючись на те, що вона не підписувала їх умови не погоджувала.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що договір оренди землі було укладено у чотирьох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Проте експертиза була проведена щодо одного договору. Надані суду два договори оренди земельної ділянки від відповідача та реєстраційної служби різняться змістом.

Між тим, на дослідження експерта було представлено екземпляр договору, який надано саме відповідачем.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Разом з тим, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

Ураховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на тому, що він не укладав оспорюваний договір, користування належною йому земельною ділянкою відповідачем без договірних відносин є незаконним.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Більш того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Оскільки факт відсутності волевиявлення ОСОБА_1 (орендодавця) на укладення оспорюваного договору оренди землі, підтверджується категоричним висновком судової почеркознавчої експертизи від 30 червня 2020 року №11981 складеним Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса, то такий договір є неукладеними.

Тому звернення до суду з позовом про повернення земельної ділянки, які є предметом договорів оренди є ефективним способом захисту.

Що стосується поовної вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди землі, колегія суддів зазначає наступне.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (стаття 19 ЦПК України).

Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між ОСОБА_2 та приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Мажарка спору про право оренди на земельну ділянку оскільки договір оренди землі вів не підписував, тому він є неукладеними, а державна реєстрація зазначеного правочину порушує його права на користування та розпорядження зазначеною власністю.

Вказана вимога свідчить про приватноправовий характер спірних правовідносин, тому ця позовна вимога правильно заявлена в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судом 29 жовтня 2014 року відбулася реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6323182500:02:000:0015 площею 3,1241 га, строком на 10 років на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 23 жовтня 2014 року між орендарем ПОСП Мажарка та орендодавцем ОСОБА_1 , за індексним номером 16811492 від 29.10.2014.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власником спірних земельних ділянок на час подання позову є ОСОБА_2 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІV-ХР №022917, що відповідає вимогам ЦК України, ЗК України.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Разом з тим, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 29 жовтня 2014 року порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою, загальною площею 3,1241 га, кадастровий номер 6323182500:02:000:0015, що знаходиться на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Отже, реєстрація права оренди ПОСП Мажарка на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди позивач фактично не підписував, тобто цей правочини є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечує реальне відновлення порушеного права.

На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви та апеляційної скарги про наявність правових підстав для скасування права оренди земельної ділянки загальною площею 3,1241 га, кадастровий номер 6323182500:02:000:0015, що знаходиться на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області зареєстрованого 29 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Кегичівського районного управління юстиції Харківської області.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від: 19 серпня 2020 року у справі № 358/815/17 (провадження № 61-40620св18), 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд неправильно застосував норми матеріального права чи порушив норми процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає Відповідно доп.1ч.1ст. 374 ,ч.1ст. 375ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 3 , 10 , 12 , 13 , 89 , 351 , 367 , 368 , 374 , 375 , 382 , 384 ЦПК України , суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка - залишити без задоволення .

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 7 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України .

Головуючий С.С. Кругова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук

Повний текст постанови складено 10 серпня 2021 року