Справа № 755/19627/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Ганжа Д.О.,
за участі
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_3 про відкладення підготовчого судового засідання, надання додаткового часу для подання зустрічної позовної заяви та доказів,-
установив:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 заявила клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, надання додаткового строку в три тижні для подання зустрічної позовної заяви та додаткових доказів.
Клопотання мотивує тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2021 року відкрите провадження у справі та встановлено термін на подання відзиву на позовну заяву 15 днів з дня отримання ухвали. Про існування цивільної справи відповідачу стало відомо 22.03.2021 р. з реєстру та отримано ухвалу суду. Відзив на позов подано 05.04.2021 року. Спірне майно було придбане відповідачем за її особисті кошти від продажу майна, яким вона володіла до реєстрації шлюбу. Відповідачу необхідний додатковий час для подання зустрічного позову про визнання права особистої приватної власності на спірне майно, оскільки 14 днів є недостатніми для витребування у нотаріусів документів та виготовлення звітів оцінки майна, які позивачем подані не були.
Позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали клопотання представника відповідача в частині відкладення підготовчого судового засідання для їхнього ознайомлення зі змістом відзиву на позов, проти надання додаткового строку для подання зустрічного позову заперечували, при цьому представник позивача пояснив, що це не передбачено процесуальним законом.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя було відкрите ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2021 року з наданням відповідачу строку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали подати письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 51, 52).
З матеріалами справи відповідач ознайомилась 22 березня 2021 року, що підтверджується письмовою заявою ОСОБА_4 .
Відзив на позовну заяву подано відповідачем 05 квітня 2021 року.
Відповідно до положень частин 1-3 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
За приписами частини 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву є процесуальним строком встановленим судом, який трансформується у процесуальний строк встановлений законом щодо пред`явлення зустрічного позову.
У відповідності до частини 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В даному випадку суд приходить до висновку, що п`ятнадцятиденний строк на пред`явлення зустрічного позову станом на 07.04.2021 року сплив, оскільки перебіг такого строку розпочався із дати ознайомлення відповідача з матеріалами справи 22.03.2021 року.
При цьому, ст. 194 ЦПК України встановлено імперативну норму про те, що порушення вимог ч. 1 ст. 193 ЦПК України стосовно процесуального строку на пред`явлення зустрічного позову має наслідком постановлення судом ухвали про повернення зустрічного позову заявнику, тобто вказана норма не передбачає можливості поновлення процесуального строку на пред`явлення зустрічного позову.
За таких умов у задоволенні клопотання представника відповідача про надання додаткового строку для пред`явлення зустрічного позову слід відмовити, оскільки чинним Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено можливості поновлення такого строку.
При цьому порядок та строки подання доказів визначено ст. 83 ЦПК України.
Згідно частин 3-5 ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
У клопотанні про надання додаткового строку для подання доказів відповідачем не наведено конкретизований перелік та найменування доказів, які не можуть бути подані, також не надано доказів на підтвердження обставин того, що відповідач вживала відповідні заходи для отримання вказаних доказів.
Разом з тим, суд роз`яснює, що учасники справи не позбавлені можливості у межах підготовчого судового засідання подати докази з дотриманням вимог частин 8, 9 ст. 83 ЦПК України та відповідною заявою про поновлення процесуального строку для подання доказів.
Згідно положень частини 4 ст. 127 ЦПК України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
За викладених обставин клопотання представника відповідача про надання додаткового строку для подання зустрічної позовної заяви та доказів задоволенню не підлягає.
З урахуванням засад цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, суд вважає, що клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого судового засідання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 126, 127, 353 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в :
Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_3 про відкладення підготовчого судового засідання, надання додаткового часу для подання зустрічної позовної заяви та доказів задовольнити частково.
Відкласти підготовче судове засідання за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, проведення якого призначити на 12 травня 2021 року о 14 год. 00 хв.
У наданні відповідачу ОСОБА_4 додаткового часу для подання зустрічної позовної заяви та доказів відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 08 квітня 2021 року.
Суддя
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2021 |
Оприлюднено | 09.04.2021 |
Номер документу | 96125619 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Виниченко Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні