Ухвала

від 01.04.2021 по справі 640/5306/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/5306/13-ц

н/п 2-п/953/16/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Кострової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Харкова заяву про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , правонаступником якого є ТОВ Глобал Спліт до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У березні 2013 року ПАТ УкрСиббанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором..

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року позов ПАТ УкрСиббанк задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість в загальній сумі 552 821,04 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року змінено. У задоволенні позову ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом та судових витрат - відмовлено. В іншій частині заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року залишено без змін.

Постановою ВС від 18 листопада 2020р. касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом - Мухою Дмитром Олександровичем задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року в частині позову публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На теперішній час триває апеляційний розгляд.

Зокрема в Постанові від 18 листопада 2020р. ВС зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував, що ОСОБА_3 не подавала заяву про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції в порядку, встановленому частиною першою статті 284 ЦПК, а тому апеляційний суд не мав процесуальних підстав для перегляду в апеляційному порядку заочного рішення суду в частині стягнення боргу з ОСОБА_3 та залишення такого рішення без змін.

Крім того, апеляційний суд залишаючи рішення суду першої інстанції без змін в частині вимог банку до ОСОБА_1 , зазначив про те, що остання апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не подавала.

Таким чином, право апеляційного оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення або в разі ухвалення повторного заочного рішення.

26 січня 2021 року ОСОБА_1 , через свого уповноваженого представника ОСОБА_4 , звернулась у суд із заявою про перегляд заочного рішення суд від 19 вересня 2013 року в частині позовних вимог до ОСОБА_1 та просила поновити строк на подання заяви, оскільки вона не була повідомлена про час та місце розгляду справи і не отримувала рішення суду .

У судове засідання сторони не з`явились, повідомлялись належним чином.

ОСОБА_1 направлялась судом повістка за адресою зазначеною у заяві, однак нею не отримана. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 отримав судову повістку.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

За ч.1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, неявка у судове засідання сторін, їх представників, не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст.ст. 126, 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 під час розгляду справи та винесення судом рішення присутня не була . Разом з тим, ухвалу суду про відкриття провадження у справі та позов отримала, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Та за даним Реєстру територіальних громад м.Харкова на час прийняття заочного рішення суду була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Та саме вказана адреса також зазначена у договорі кредиту, із посиланням на паспортні дані. А житлового будинку АДРЕСА_2 не існує.

В подальшому заочне рішення суду було направлено ОСОБА_1 , однак нею не отримано, за спливом терміну зберігання.

Разом з тим, ОСОБА_1 обізнана про ухвалення заочного рішення, оскільки оскаржила його до суду касаційної інстанції подавши 25.10.2019р. касаційну скаргу. Ті обставини, що вона просто не бажала отримувати завірену копію заочного рішення суду від 19.09.2013р. не є підставою для поновлення строку на його оскарження.

Суд надсилав позовну заяву з додатками, ухвалу суду та заочне рішення за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

За ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належною адресою та які повернулися в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Необізнаність ОСОБА_1 про порядок оскарження заочного рішення суду , не підставою для поновлення строку.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Європейський суд в ряді рішень зазначає: якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata (рішення у справах Устименко проти України , Пономарьов проти України , Рябих проти Росії та ін.). На важливості дотримання принципу стабільності судових рішень наголошує і Верховний Суд, зокрема, в постанові Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року №552/137/15-ц, в ухвалах від 01 жовтня 2018 року у справі № 757/21408/17-ц, від 19 листопада 2018 року у справі № 753/23587/16-ц, від 14 січня 2019 року у справі № 1805/4363/2012 та ін.

З моменту прийняття заочного рішення суду , яке просить переглянути відповідач ОСОБА_1 , сплило вісім років.

Заявляючи клопотання про поновлення строку, відповідач не наводить об`єктивних поважних причин для його поновлення та не надає жодного доказу, в підтвердження своїх доводів, тому враховуючи принцип остаточності рішення та правової визначеності, суд відмовляє в клопотанні про поновлення строку на подання заяви.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 звернулась у суд із заявою про перегляд заочного рішення суду із пропуском строку встановленого законом, поважності причин пропуску суд не вбачає, заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 126,127, 284,287 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволені клопотання ОСОБА_1 , поданої уповноваженим представником, про поновлення пропущеного строку - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , поданої уповноваженим представником, про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Харкова від 19.09.2013р. - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бородіна Н.М.