ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2582/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрон» , про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
В поданому до суду адміністративному позові Головне управління ДПС у Чернівецькій області (позивач) просить:
- стягнути кошти з банківських рахунків та готівки Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрон» (ЄДРПОУ 31229704), в рахунок погашення податкового боргу в сумі 104656,63 грн до державного бюджету;
- накласти арешт на кошти на інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрон» , що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 104656,63 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 104656,63 грн. Вказана заборгованість є узгодженою, проте в добровільному порядку не сплачена.
Ухвалою суду від 14.12.2020 року відповідачу у разі заперечення проти позову запропоновано надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 КАС України.
Вказана ухвала направлена відповідачу, за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 58001 0934914 8. Однак своїм правом не скористався. (а. с. 121).
Відповідно до ч.ч. 8, 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, а також про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.
Відповідач не з`явився в судове засідання, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 58001 0935198 3.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрон» (код ЄДРПОУ 31229704), номер державної реєстрації Ю1110376. Місцезнаходження юридичної: місто Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Героїв майдану, 107/159. На обліку в ГУ ДПС у Чернівецькій області перебуває з 22.12.2000 року за № 75503. (а. с. 14).
Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість на загальну суму 104656,63 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі наступного.
ТОВ Макрон подало податкову декларацію № 9284405072 від 19.12.2018 року з податку на додану вартість за листопад 2018 рік, відповідно до якої самостійно нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 13 409 грн., частину з якої - 11144,91 грн. на момент звернення до суду не сплачено. (а. с. 37).
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт № 5371/24-13-56- 04/31229704 від 24.10.2018 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н від 04.12.2018 року № 0029585604 на суму 977,17 грн. (а. с. 41, 44).
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт № 5371/24-13-56- 04/31229704 від 24.10.2018 р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш від 04.12.2018 року №0029645604 на суму 1856,61 грн. (а. с. 40, 44).
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт № 5371/24-13-56- 04/31229704 від 24.10.2018 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш від 04.12.2018 року № 0029635604 на суму 412,46 грн. (а. с. 39, 44).
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт № 5466/24-13-56- 04/31229704 від 27.11.2018 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н від 03.01.2019 року № 0000275604 на суму 2673,99 грн. (а. с. 47-50).
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт №691/24-13-56- 04/31229704 від 22.02.2019 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми ПС від 08.04.2019 року №0041075604 на суму 1020,00 грн. (а. с. 53-56).
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт № 602/24-13-56- 04/31229704 від 19.02.2019 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш від 22.03.2019 року № 0033795604 на суму 1361,56 грн. (а. с. 60, 62).
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт № 602/24-13-56- 04/31229704 від 19.02.2019 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш від 22.03.2019 року № 0033805604 на суму 1460,63 грн. (а. с. 61-62).
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт № 1232/24-13-56- 04/31229704 від 22.03.2019 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми ПС від 06.05.2019 року № 0052455604 на суму 1020,00 грн. (а. с. 66, 69).
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт № 1846/24-13-56-04/31229704 від 24.04.2019 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н від 03.06.2019 року № 000066435604 на суму 660,45 грн. (а. с. 72, 75).
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт № 2709/24-13-56-04/31229704 від 24.06.2019 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми ПС від 29.07.2019 року № 0090675604 на суму 3060,00 грн. (а. с. 78, 81).
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт № 288/24-13-56- 03/31229704 від 24.09.2019 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми ПС від 04.11.2019 року № 01270456603 на суму 3060,00 грн. (а. с. 84, 87).
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт № 1534/24-13-56-03/31229704 від 21.12.2019 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми ПС від 24.12.2019 року № 0146325603 на суму 3060,00 грн. (а. с. 90-91)
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт №1365/24-13-56- 03/31229704 від 27.04.2020 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми ПС від 28.04.2020 року № 00042085603 на суму 4080,00 грн. (а. с. 93-94).
ТОВ Макрон подало податкову декларацію № 9299208261 від 26.02.2018 року з податку на прибуток за 2017 рік, відповідно до якої самостійно нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 71516,00 грн, частину з якої 67788,85 на час звернення до суду не сплачено. (а. с. 21-22).
За результатами проведення камеральної перевірки прийнятий акт № 1002/24-13-56-05/31229704 від 15.03.2019 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми ПС від 08.05.2019 року № 0054395604 на суму 1020,00 грн. (а. с. 24-27).
Крім того, заборгованість відповідача підтверджується розрахунком заборгованості відповідно до якого, за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 104656,63 грн. (а. с. 13).
Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області на адресу відповідача було направлено податкову вимоги форми "Ю" № 1654-54 від 15.03.2018 року на суму 68298,85 грн. (а. с. 16).
На час розгляду справи, заборгованість відповідача залишається не погашеною.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-17 (далі - ПК України).
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.
Відповідно до пп.16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, за відповідачем рахується узгоджена заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 104656,63 грн.
Пункт 31.1 ст. 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено з матеріалів справи, на виконання п. 59.1. ст. 59 ПК України Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ю" № 1654-54 від 15.03.2018 року на суму 68298,85 грн. (а. с. 16).
На момент утворення заборгованості зазначена податкова вимога не була відкликана, відтак, податкове зобов`язання є узгодженим.
Згідно п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби наділені повноваженнями звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується узгоджена податкова заборгованість на загальну суму 104656,63 грн.
Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, а тому наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.
Крім того, суд звертає увагу, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов`язання не є предметом даного спору.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог. На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає стягненню у судовому порядку. Крім того, суд зазначає, що відповідачем вищевказані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога ні в адміністративному, ні в судовому порядку, не оскаржувались. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Чернівецькій області щодо стягнення з банківських рахунків та готівки Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрон» (ЄДРПОУ 31229704), в рахунок погашення податкового боргу в сумі 104656,63 грн до державного бюджету, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог накласти арешт на кошти та інші цінності, які знаходяться на відкритих рахунках у банках та в інших фінансових установах відповідача на суму податкового боргу 104656,63 грн, суд зазначає наступне.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені ст. 94 ПК України.
Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Отже, норми ст. 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.
Згідно із пунктом 94.2 с. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.
Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.04.2020 по справі №804/7201/16 (адміністративне провадження №К/9901/32747/18).
Як на підтвердження наявності підстав для застосування арешту коштів відповідача позивачем надано суду Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якого відповідач не має у власності нерухомого майна (а. с. 9-10).
Крім того надано довідку, що в податкову заставу не описані майнові активи відповідача, у зв`язку з тим, що згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у відповідача активи відсутні. (а. с. 7).
При цьому, матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів на підтвердження відсутності у відповідача іншого майна (зокрема транспортного або промислового), на яке може бути накладено арешт. Також позивачем не було надано доказів, що ним було здійснено пошук всього майна відповідача та, що його балансова вартість є меншою суми податкового боргу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо відсутності коштів на рахунках у банках відповідача.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо накладення арешту на кошти відповідача є передчасними та не підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, суд не стягує їх з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 73-77, 90, 139, 194, 205, 241-246, 250 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Стягнути кошти з банківських рахунків та готівки Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрон» (ЄДРПОУ 31229704), в рахунок погашення податкового боргу в сумі 104656,63 грн. (сто чотири тисячі шістсот п`ятдесят шість грн. шістдесят три коп.) до державного бюджету.
3. В іншій частині відмовити.
Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 44057187).
Відповідач: - Товариство з обмеженою відповідальністю «Макрон» (58000, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 107/159, код ЄДРПОУ 31229704).
Суддя П.Д. Дембіцький
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2021 |
Оприлюднено | 12.04.2021 |
Номер документу | 96140464 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Дембіцький Павло Дмитрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Дембіцький Павло Дмитрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Дембіцький Павло Дмитрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Дембіцький Павло Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні