Постанова

від 30.03.2021 по справі 910/11411/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2021 р. Справа№ 910/11411/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання : Кубей В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Рябенко В.П.

від відповідача: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року

у справі № 910/11411/20 (суддя: Приходько І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР"

до ОСОБА_1

про стягнення 268 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 268 000,00 грн.

23.11.2020 року Господарським судом міста Києва прийнято рішення про задоволення позову частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР" суму основного боргу у розмірі 268 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 020,00 грн.

21.12.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва адвокатом Рябенко В.П. було подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11411/20 в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 42 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11411/20.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у даній справі та ухвалите нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема суд першої інстанції прийняв оскаржуване судове рішення не через призму принципів господарського судочинства, зокрема принципів верховенства права та відшкодування судових витрат сторони, і не керувався практикою Європейського суду з прав людини при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Так, за твердженням скаржника, 08.09.2020 року він подав до Господарського суду міста Києва клопотання про залучення доказів понесених судових витрат за вих. №03-08/09-20 від 08.09.2020 року, а саме: належним чином засвідчену копію додаткової угоди №1 від 30.06.2020 року до договору про надання правової допомоги №06-03/20 від 06.03.2020 року; належним чином засвідчену копію акту приймання-передачі послуг №1 від 31.07.2020 року до договору про надання правової допомоги №06-03/20 від 06.03.2020 року та належним чином засвідчену копію платіжного доручення №1 від 03.07.2020 року на суму 42500,00 грн.

Тобто, за твердженням скаржника останній довів фактичність, обґрунтованість та розумність понесених ним судових витрат на правову допомогу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/11411/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 року апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у справі № 910/11411/20 залишено без руху.

Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції докази причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у справі № 910/11411/20 своєю ухвалою від 09.03.2021 року.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2021 року, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/11411/20 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Північний апеляційний господарський суд прийняв матеріали справи № 910/11411/20 з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у справі № 910/11411/20 до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді Суліма В.В., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М. своєю ухвалою від 30.03.2021 року.

Представник позивача в судовому засіданні 30.03.2021 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а ухвалу господарського суду скасувати.

Представник відповідача у судове засідання 30.03.2021 року не з`явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 року.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР" - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

21.12.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва адвокатом Рябенко В.П. було подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11411/20 в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 42 500,00 грн.

Вищевказана заява, зокрема, була мотивована тим, що в рішенні Господарського суду міста Києва відсутні посилання на подане позивачем 08.09.2020 року клопотання про залучення доказів понесених судових витрат, а саме щодо його задоволення та відсутність у резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/11411/20 інформації щодо стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення .

Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 08.09.2020 року позивачем було подано клопотання про залучення доказів понесених судових витрат. Також стороною було приєднано до клопотання копію додаткової угоди № 1 від 30.06.2020 до договору №06-03/20 від 06.03.2018 року, укладеного між адвокатом Шаблієнком Артуром Сергійовичем і Товариством з обмеженою відповідальністю ПАУЕРСТОУН ПАРТНЕРС пунктом 3 якої, передбачено, що винагорода адвоката за даним договором становить 42500,00 грн. без ПДВ; належним чином засвідчену копію Акту приймання-передачі послуг №1 від 31.07.2020 року до договору про надання правової допомоги №06-03/20 від 06.03.2020 року, складного та підписаного позивачем та Шаблієнком Артуром Сергійовичем , а також копію платіжного доручення №1 від 03.07.2020 року на суму 42 500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що приписи ст.124 Господарського процесуального кодексу України забезпечують дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідності до попереднього розрахунку суми судових витрат, наведеного у позовній заяві (вих.№01-32/07-20 від 31.07.2020 року) позивачем не визначено орієнтовної суми витрат на професійну правничу допомогу, яку він очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Крім того, колегія суддів відзначає, що акт приймання-передачі послуг №1 від 31.07.2020 року до договору про надання правової допомоги №06-03/20 від 06.03.2020 року та платіжне доручення №1 від 03.07.2020 року на суму 42 500,00 грн, були підписані на момент подачі позову, отже позивач мав можливість скористатись своїм правом та надати заяву з попереднім (орієнтовним) розрахунком витрат разом з позовною заявою, однак останній своїм правом не скористався, відповідної заяви не надав.

Твердження скаржника, що 08.09.2020 року він подав до Господарського суду міста Києва клопотання про залучення доказів понесених судових витрат за вих. №03-08/09-20 від 08.09.2020 року, а саме: належним чином засвідчену копію додаткової угоди №1 від 30.06.2020 року до договору про надання правової допомоги №06-03/20 від 06.03.2020 року; належним чином засвідчену копію акту приймання-передачі послуг №1 від 31.07.2020 року до договору про надання правової допомоги №06-03/20 від 06.03.2020 року та належним чином засвідчену копію платіжного доручення №1 від 03.07.2020 року на суму 42500,00 грн не спростовує висновків суду.

При цьому, посилання на незастосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не релевантної практики Європейського суду з прав людини не є підставою в розумінні ст. 277 Господарського процесуального кодексу України для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене та враховуючи, що позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, суд першої інстанції правомірно відмовив у відшкодуванні таких судових витрат.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 року по справі №904/4494/18.

Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСЕНКОР" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у справі № 910/11411/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у справі №910/11411/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/11411/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк

Дата складення повного тексту 05.04.2021 року.