Ухвала

від 09.04.2021 по справі 200/9063/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 200/9063/19-а

адміністративне провадження № К/9901/10455/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 у справі №200/9063/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 у справі № 200/9063/19-а.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Натомість, обґрунтування даних підстав зводиться до викладення обставин справи, цитування податкового законодавства та норм КАС України, та містяться посилання на постанову Верховного Суду та постанови Верховного Суду України, з зазначенням, що судами першої та апеляційноїї інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Посилання скаржника на висновок, викладений у судовому рішенні Верховного Суду, є безпідставним, адже обставини у справах, предметом оскарження в яких є рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій, у кожному конкретному випадку є відмінним.

Крім того, постанови Верховного Суду України від 26.02.2013 у справі № 21-7а13, від 02.04.2013 у справі № 21-76а13, від 15.10.2013 у справі № 21-247а13 та від 01.04.2014 у справі № 21-54а15 також не можуть бути враховані, оскільки пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду , а не Верховного Суду України.

Також, податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи та неправильно надано оцінку доказам.

Відповідно до частини першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази .

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав касаційного оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 у справі № 200/9063/19-а.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 у справі № 200/9063/19-а повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає .

СуддяВ.П. Юрченко