Ухвала

від 02.07.2021 по справі 200/9063/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 липня 2021 року

м. Київ

справа № 200/9063/19-а

адміністративне провадження № К/9901/23951/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій

на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року

у справі № 200/9063/19-а

за позовом Приватного акціонерного товариства Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій

до Головного управління ДПС у Миколаївській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2021 року Приватне акціонерне товариство Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій (далі - ПрАТ Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій ) надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 200/9063/19-а, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 квітня 2019 року:

- №00023221402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 12274563,00 грн, з яких 8183042,00 грн за податковим зобов`язанням та 4091521,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №00023251402, яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість на загальну суму 9739263,00 грн, з яких 6492842,00 грн за податковим зобов`язанням та 3246421,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №00023261406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені за порушення законодавства про патентування, обіг готівки, РРО на загальну суму 610698,70 грн;

- №00023231402, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у сумі 6399584,00 грн, за 2017 рік у сумі 1739482,00 грн;

- №00023241402 про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів у розмірі 10% у сумі 42,17 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного від 04 серпня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10 квітня 2019 року: №00023221402, №00023251402, №00023261406, №00023231402. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року змінено.

У абзаці другому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року слова та цифри 12274563,00грн. з яких 8183042,00грн. за податковим зобов`язанням та 4091521,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями замінено словами та цифрами 5480722,00 грн., з яких 3653 848,00грн. за податковим зобов`язанням та 1826 924,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями .

Абзац третій та абзац п`ятий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року виключено.

Абзац сьомий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року викладено в новій редакції: Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729) на користь Приватного акціонерного товариства Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій (код ЄДРПОУ 03117820) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3803грн.75 коп.., витрати на правову допомогу у сумі 5940 грн. .

У іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У касаційній скарзі ПрАТ Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій , посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування відповідних висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та наводить низку постанов Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Разом з тим у касаційній скарзі не зазначено норму (норми) права, яку (які) суд апеляційної інстанції застосував без урахування висновку щодо застосування цієї норми (цих норм) права у подібних правовідносинах щодо кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Також скаржником не наведена подібність правовідносин, а саме наявність однакових правових ознак між справами також щодо кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Фактично касаційна скарга побудована на цитуванні норм податкового й пов`язаного із ним законодавства, постанов Верховного Суду й незгоді із наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду та підставою касаційного оскарження судових рішень.

Перевіркою змісту поданої касаційної скарги встановлено, що у ній формально наведено підставу касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також ПрАТ Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно оцінено надані докази, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд зауважує, якщо скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

При цьому пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Пунктами 1, 4 частини другої статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу та суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Тобто, при посиланні на пункти 1, 4 частини другої статті 353 КАС України скаржником мають бути обґрунтовані заявлені підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а наслідком касаційного розгляду має бути направлення справи на новий судовий розгляд.

Скаржником не обґрунтовано заявлені підстави касаційного оскарження, оскільки в прохальній частині касаційної скарги зазначено про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Отже,перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 200/9063/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф. Ханова