Ухвала
09 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 450/2351/18
провадження № 61-4975ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця на постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця до ОСОБА_1 , Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про скасування рішення сільської ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
24 березня 2021 року Акціонерне товариство Українська залізниця (далі - АТ Укрзалізниця ) із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення.
Посилається на те, що зазначений строк ним пропущений з поважних причин, оскільки копію повної постанови Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року отримала лише 24 лютого 2021 року.
Згідно зі статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Оскільки повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року складено 29 грудня 2020 року, то останнім днем тридцятиденного строку для подання касаційної скарги є 28 січня 2021 року.
Заявник звернувся із касаційною скаргою 24 березня 2021 року.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Суд виходить з того, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, зокрема у тому випадку, якщо таке недотримання строку касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод для своєчасного звернення заявника з такою скаргою.
Заявник як на поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження посилається на фактичне отримання копії постанови апеляційного суду 24 лютого 2021 року, звертаючи увагу на дату на штемпелі вхідної кореспонденції № 1060 на копії супровідного листа апеляційного суду про надсилання копії оскаржуваної постанови.
Проте зазначене не свідчить про поважність підстав пропущення строку.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції, проставленої самим учасником справи в односторонньому порядку, самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до юридичної особи.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 826/6756/18.
Таким чином, заявнику необхідно навести інші підстави для поновлення строку та подати докази про фактичне отримання засобами поштового зв`язку чи в інший спосіб постанови Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року, а не дані про факт реєстрації кореспонденції суду при її надходженні до юридичної особи. Зокрема, на підтвердження дати одержання копії оскаржуваної ухвали засобами поштового зв`язку, необхідно надати конверт (або його копію), у якому надіслане оскаржуване рішення суду, копію зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначити штрихкодовий ідентифікатор (трек-номер) поштового відправлення тощо.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі Устименко проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив: Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі Рябих проти Росії від 03 грудня 2003 року). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків ( рішення у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
З огляду на викладене, зазначені заявником підстави пропущення процесуального строку на оскарження судових рішень у конкретному випадку не можуть розглядатися як поважні.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
На підставі наведеного та керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця на постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 рокузалишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо зазначення підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та подання доказів на їх підтвердження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Яремко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2021 |
Оприлюднено | 12.04.2021 |
Номер документу | 96146425 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Яремко Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні