Справа № 202/1912/21
Провадження № 1-кс/202/1638/2021
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника майна ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання з прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020040000000765 від 22.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
До суду надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020040000000765 від 22.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2 КК України.
З клопотання убачається, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 52020040000000765 від 22.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2 КК України, за фактом вчинення службовими особами ТОВ «Океанмаш» замаху на заволодіння майном АТ КБ «Приватбанк», а саме, використовуючи під час слухання у Господарському суді Дніпропетровської області господарської справи №904/364/20 за позовом НВ ТОВ «Океанмаш» до АТ КБ «Приватбанк» завідомо підроблені документи, з метою заволодіння об`єктом нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.06.2016 року між НВ ТОВ «ОКЕАНМАШ» (код ЄДРПОУ 30852560), як іпотекодавцем, та АТ КБ «ПриватБанк», як іпотекодержателем, було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Карінда» (код ЄДРПОУ 33771343).
Пунктом 2 Договору іпотеки було визначено, що іпотекою забезпечується виконання частини основного (для змісту цього договору основне зобов`язання це усі грошові зобов`язання позичальника за кредитним договором) зобов`язання позичальника у розмірі не більше вартості предмету іпотеки відповідно до: кредитного договору №4К13761Д від 21.11.2013 року; кредитного договору №4К13749Д від 20.11.2013 року; кредитного договору №4К13750И від 22.11.2013 року; кредитного договору №4К14035И від 21.01.2014 року; кредитного договору №4К14295И від 02.09.2014 року (разом за текстом договору іменовані як «Кредитний договір»), а саме зобов`язань з повернення кредитів та зобов`язань зі сплати відсотків за користування кредитами.
Відповідно до пункту 18.10 Договору іпотеки у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п.п. 18.6, 18.8.1, 18.8.2, 18.8.3, 18.9 цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої передбачені п.п. 2, 4 цього договору вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.
Надалі, враховуючи умови договору іпотеки та у зв`язку із наявністю простроченої заборгованості за кредитним договором, банком було направлено на адресу боржника за кредитом та іпотекодавця: вимогу від 06.06.2016 року №20.1.0.0.0/7-125234 про усунення порушення відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898-ІV; та вимогу від 06.06.2016 року №20.1.0.0.0/7-125207 про усунення порушення відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898-ІV.
Зазначеними вимогами було доведено до відома позичальника та іпотекодавця, що позичальником порушено зобов`язання за кредитними договорами: №4К14295И від 02.09.2014 року з повернення кредиту у сумі 85 402 812,68 грн., зі сплати відсотків у сумі 23 798 205,44 грн.; №4К13749Д від 20.11.2013 року з повернення кредиту у сумі 18 259 722,22 доларів США, зі сплати відсотків за користування кредитом у сумі 4 110 654,58 доларів США; №4К13761Д від 21.11.2013 року з повернення кредиту у сумі 23 000 000,00 доларів США, зі сплати відсотків за користування кредитом у сумі 5 202 388,89 доларів США; №4К14035И від 21.01.2014 року з повернення кредиту у сумі 75 243 853,47 грн.; та висловлено вимогу усунути порушення зобов`язань за кредитними договорами та сплатити суми заборгованостей протягом 30 днів з дати отримання вимог.
Надалі 04.08.2016 року банком було звернено стягнення на предмет іпотеки визначений договором іпотеки від 01.06.2016 року, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30791684 вiд 04.08.2016 року приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , яким зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна будівлі лiт. А-6, A1-4, Б-1, В-1, загальна площа (кв.м): 16927.3, опис: лiт. А-6, А1-4-iнженерно-лабораториий корпус, лiт. Б-1-будiвля лабораторії стендових випробувань, лiт. В-1-ДОК-склад, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 31995312101, адреса: АДРЕСА_1 .
Разом з цим, 09.08.2016 року між Національним банком України, як іпотекодержателем, НВ ТОВ «ОКЕАНМАШ», як попереднім іпотекодавцем, та АТ КБ «ПриватБанк», як іпотекодавцем, було укладено додатковий договір № 5 до іпотечного договору №46, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 12.03.2009 року за реєстровим № 423.
Пунктом 1 Додаткової угоди № 5 було зазначено, що у зв`язку з переходом права власності на предмет іпотеки від попереднього іпотекодавця до іпотекодавця з моменту переходу права власності на предмет іпотеки іпотекодавець приймає всі договірні зобов`язання попереднього іпотекодавця за договором, а попередній іпотекодавець вибуває із правовідносин за договором. Від імені НВ ТОВ «ОКЕАНМАШ» відповідна додаткова угода була підписана генеральним директором НВ ТОВ «ОКЕАНМАШ» - ОСОБА_6 , а від імені АТ КБ «ПриватБанк» діяв перший заступник голови правління ОСОБА_7 .
В подальшому НВ ТОВ «ОКЕАНМАШ» у липні 2020 року, через більш як 3 роки після настання строку виконання зобов`язань з повернення кредитних коштів ТОВ «Карінда» та звернення стягнення на предмет іпотеки, звернулось із позовом, яким просило скасувати реєстраційні дії, пов`язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки та повернути у власність НВ ТОВ «ОКЕАНМАШ» нерухоме майно, яке виступало предметом іпотеки. Відповідний позов зазначена особа мотивувала зокрема листами ТОВ «Карінда», яким останнє посилається на неотримання від банку жодних вимог про повернення коштів, що було б передумовою для звернення стягнення.
Відповідний спір розглядається в межах справи № 904/3614/20 (Господарський суд Дніпропетровської області). В межах розгляду справи разом із письмовими поясненнями щодо застосування наслідків спливу позовної давності НВ ТОВ «ОКЕАНМАШ» було долучено до матеріалів справи копію листа НВ ТОВ «ОКЕАНМАШ» № 09/08 від 09.08.2016 року та листа від 09.08.2016 року від імені ПАТ КБ «ПриватБанк» за підписом ОСОБА_7 .
Однак як лист НВ ТОВ «ОКЕАНМАШ» № 09/08 від 09.08.2016 року, так і лист від 09.08.2016 року від імені ПАТ КБ «ПриватБанк» із зазначенням підписантом ОСОБА_7 та прославленням від нього підпису були з обґрунтованою підозрою підроблені з метою використання у судовому процесі у справі № 904/3614/20 задля створення передумов для задоволення позову НВ ТОВ «ОКЕАНМАШ» та позбавлення банку прав власності на майно - будівлі лiт. А-6, A1-4, Б-1, В-1, загальна площа (кв.м): 16927.3, опис: лiт. А-6, А1-4-iнженерно-лабораториий корпус, лiт. Б-1-будiвля лабораторії стендових випробувань, лiт. В-1-ДОК-склад, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 31995312101, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32.
Таким чином, аналіз отриманих матеріалів вказує на наявність у діях вказаних вище осіб та інших невстановлених осіб окремих ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, ст. 15, ч. 3 ст. 206-2 КК України.
У зв`язкуз викладеним, з метою забезпечення збереження речового доказу, запобігання можливості його відчуження, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, прокурор просив накласти арешт на нерухоме майно із забороною його відчуження та вчинення реєстраційних дій, а саме на об`єкт нерухомого майна: 31995312101, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, та на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:255:0034, на якій розташований, та заборонити будь-яким особам (державним реєстраторам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок.
Прокурор та представник власника майна в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 52020040000000765 від 22.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 30.03.2021 року об`єкт нерухомого майна: 31995312101, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, та земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:255:0034, на якій розташований, визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з частиною другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).
За приписамистатті 98КПК України речовимидоказами єматеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження .
Відповідно до частини третьою статті 132 КПК України не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
В своєму клопотанні прокурор ставить питання про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна: 31995312101, адреса: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:255:0034, на якій розташований, та заборонити будь-яким особам (державним реєстраторам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок.
При цьому необхідність накладення арешту та застосування вищевказаних заборон мотивована слідчим необхідністю збереження даного нерухомого майна як речового доказу, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки, на думку органу досудового розслідування, існують підстави вважати, що воно може бути відчужене.
Диспозиція ч. 3 ст. 206-2 КК України передбачає кримінальну відповідальність за вчинення протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації, вчинені службовою особою з використанням службового становища або якщо вони заподіяли велику шкоду чи спричинили інші тяжкі наслідки.
Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 30.03.2021 року об`єкт нерухомого майна: 31995312101, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, та земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:255:0034, на якій розташований, визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. Проте вказана постанова не містить жодних посилань на те, що зазначене нерухоме майно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, та яким саме, а також належним чином не обґрунтовано, що дане нерухоме майно може виступати доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Між тим, необхідність накладення арешту в межах кримінального провадження прокурором не доведена.
Під час розгляду клопотання встановлено і слідчим суддею враховується, що об`єкт нерухомого майна, на який прокурор просить накласти арешт, є предметом спору у господарській справі № 904/3614/20 за позовом НВ ТОВ «ОКЕАНМАШ» до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, визнання права власності на об`єкт нерухомого майна за позивачем, та на теперішній час справа переглядається в суді апеляційної інстанції.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання в права інших осіб, як накладення арешту на іпотечне майно, оскільки з матеріалів клопотання слідчого вбачається наявність господарського спору.
На переконання слідчого судді, за встановлених обставин питання щодо арешту нерухомого майна, яке виступало предметом іпотеки, має вирішуватися виключно в рамках господарської справи № 904/3614/20.
За встановлених обставин клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 52020040000000765 від 22.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2 КК України, на об`єкт нерухомого майна: 31995312101, адреса: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:255:0034, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 52020040000000765 від 22.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2 КК України, а саме на об`єкт нерухомого майна: 31995312101, адреса: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:255:0034, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2021 |
Оприлюднено | 28.05.2024 |
Номер документу | 96148551 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Бєльченко Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні