Рішення

від 30.03.2021 по справі 615/103/20

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/103/20

Провадження № 2/615/21/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання - Сипко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про визнання права власності на урожай, стягнення набутих без достатньої правової підстави коштів та орендної плати,

за участі представника позивача - Яровенко О.Ю. ,

представника відповідача - Журкова В.І. ,

встановив:

22.01.2020 року представник позивача - адвокат Яровенко О.Ю. звернулася до суду із позовною заявою, в якій збільшивши 13.01.2021 року розмір позовних вимог просить:

- визнати за позивачем право власності на врожай цукрового буряку, зібраного у 2019 році із земельної ділянки кадастровий номер 6321280300:02:000:0076, площею 5,43 га, що розташована на території Валківського району Харківської області;

- стягнути з відповідача на користь позивача набуті без достатньої правової підстави кошти в сумі, 259 101,59 грн., яка складається із: 246 763,4 грн. - вартість безпідставно набутого майна; 11 403,10 грн. - плата за користування земельною ділянкою без належної правової підстави.

- стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату за 2017 рік в розмірі 935,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі рішення Валківського районного суду Харківської області від 25.07.2017 року у справі №615/745/17 позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 6321280300:02:000:0076, площею 5,43 га, що розташована на території Валківського району Харківської області.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 28.05.2019 року визнано припиненим з 01.02.2018 року договір оренди землі від 31.12.2005 року щодо вказаної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ПСП Нове життя , зареєстрований 31.01.2008 року; визнано недійсною додаткову угоду №б/н від 18.01.2018 року до договору оренди землі від 31.12.2005 року; скасовано запис про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки.

На думку представника позивача, з 01.02.2018 року орендні відносини між сторонами відсутні, проте, в супереч ст.206 ЦК України відповідач, не зважаючи на закінчення строку дії договору оренди та визнання додаткової угоди недійсною, продовжує використовувати земельну ділянку позивача без належних правових підстав, чим порушує її права власника щодо використання зазначеної земельної ділянки.

Як зазначає представник, в 2019 році відповідачем засіяно земельну ділянку позивача цукровим буряком та в подальшому зібрано врожай, що, на його думку, є незаконним, оскільки такі дії відбулися без схвалення та дозволу позивача. Своїми діями відповідач позбавив позивача можливості самостійно використовувати власну земельну ділянку та отримати прибуток.

Посилаючись на ст.ст.328,392 ЦК України та п. в ч.1 ст.90 ЗК України зазначила, що на момент посіву і збирання врожаю відповідач не був законним землекористувачем в розумінні ЗУ Про оренду землі , ЗУ України. Відповідачем засіяно чужу земельну ділянку, до якої він не мав ніякого відношення та речового права, що вказує на те, що позивач, як законний землекористувач має право на врожай, зібраний із належної їй земельної ділянки.

Вказує, що згідно відкритих даних з мережі Інтернет, середня ціна реалізації цукрового буряку в 2019 році складала 708,9 грн. за тону. Із земельної ділянки позивача зібрано приблизно 2986,5ц (550ц*5,43га), що становить приблизно 298,7т, тобто вартість зібраного врожаю приблизно складає 211 748,43 грн. (298,7т*708,9грн). Вважає, що сума 211 748,43 грн. є вартістю безпідставно набутого відповідачем майна, яка повинна бути сплачена позивачу.

Зазначила, що оскільки орендні відносини між сторонами були припинені з 01.02.2018 року, користування земельної позивача у 2018-2019 роках відбувалося без договору та відповідно без належної правової підстави, згода на таке користування позивачем також не надавалася.

Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі у Харківській області станом на 01.01.2018 року та 01.01.2019 року становила 32 237 грн. (32237*5,43)*3/100=5251,40 грн., тому, на думку представника, за користування спірною земельною ділянкою у 2018-2019 роках відповідач має сплатити позивачу по 5251,40 грн.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 23.01.2020 року відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та роз`яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.

18.02.2020 року представник відповідача - адвокат Журков В.І. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вказав, що дійсно 31.12.2005 року між ОСОБА_4 та ПСП Нове життя було укладено договір оренди землі на земельну ділянку площею 5,43 га, з кадастровим номером 6321280300:02:000:0076 строком на 10 років, починаючи з моменту його державної реєстрації - 31.01.2008 року, строк його дії сплинув 31.01.2018 року.

В 2017 році власником зазначеної земельної ділянки стала ОСОБА_1 . На початку січня 2018 року позивач усно повідомила про своє бажання продовжити орендні відносини з ПСП Нове життя та в подальшому надана підписану додаткову угоду від 18.01.2018 року до договору оренди землі від 31.12.2005 року, в якій сторони домовились внести в договір оренди землі наступні зміни: поновлений договір укладено строком на 10 років; розмір орендної плати складає 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Однак, в травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Валківського районного суду Харківської області з позовною заявою щодо визнання недійсною додаткової угоди від 18.01.2018 року до договору оренди землі від 31.12.2005 року. Предметом розгляду цивільної справи було належність підпису у вказані додатковій угоді саме ОСОБА_1 . Оскільки питання щодо дійсності підпису в Додатковій угоді від 18.01.2018 р до Договору оренди землі від 31.12.2005 року потребувало спеціальних знань, у справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Повідомив, що протягом 2018 року користувачем земельної ділянки площею 5,43 га, з кадастровим номером 6321280300:02:000:0076 було ПСП Нове життя відповідно до умов діючого на той час Договору оренди землі від 31.12.2005 року з умовами додаткової угоди, в жовтні 2018 року було прийнято рішення щодо включення зазначеної земельної ділянки на 2019 рік до загального масиву земель на яких буде вирощено цукровий буряк.

В подальшому, протягом жовтня - листопада 2018 року ПСП Нове життя здійснено дискування всіх земельних ділянок під цукровий буряк, внесено мінеральні добрива, після чого 2 рази здійснено глибоку оранку земельних ділянок та в подальшому культивацію для підготовки землі до посіву цукрового буряка. В березні - квітні 2019 року ПСП Нове життя здійснено боронування земельних ділянок під посів цукрового буряку, в подальшому культивацію та посів цукрового буряку на загальній площі більш ніж 800 га, і частково на земельній ділянці з кадастровим номером 6321280300:02:000:0076. Протягом квітня - серпня 2019 року ПСП Нове життя 12 разів здійснювало обробіток цукрового буряку засобами захисту рослин.

Жодних листів від ОСОБА_1 протягом 2019 року ПСП Нове життя щодо заборони користування земельною ділянкою не отримувало, що на думку представника відповідача свідчить про те, що на момент посіву цукрового буряку на земельній ділянці з кадастровим номером 6321280300:02:000:0076 належним користувачем цієї земельної ділянки було саме ПСП Нове життя .

Після посіву цукрового буряку, рішенням Валківського районного суду Харківської області від 28.05.2019 року у справі №615/694/18, повний текст якого складено 07.06.2019 року та отримано ПСП Нове життя 20.06.2019 року, визнано додаткову угоду від 18.01.2018 року до договору оренди землі від 31.12.2005 року недійсною.

Вважає, що зазначене рішення суду жодним чином не робить ОСОБА_1 власником посівів цукрового буряку, які були здійснені ПСП Нове життя та власником вирощеного ПСП Нове життя цукрового буряку, оскільки відповідно до вимог ст.775 ЦК України наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

Посилаючись на ст.ст.328,331,189 ЦК України, п. а ч.1 ст.95, ст.79 ЗК України зазначив, що ОСОБА_1 належить право власності лише на земельну ділянку з кадастровим номером 6321280300:02:000:0076, а посіви та вирощена продукція, які не є багаторічними насадженнями, є власністю ПСП Нове життя .

Звернув увагу, що ПСП Нове життя здійснило всі витрати щодо посіву та вирощування врожаю, який хоче собі привласнити позивач та її покровителі. Недобросовісна поведінка, на його думку, є поведінка, яка суперечить попередній поведінці особи. В даному випадку ПСП Нове життя протягом останніх 10 років використовувало вказану земельну ділянку та станом на квітень 2019 року жодних підстав для її не засівання не було, як і не було зміни поведінки.

Не розуміє, яким чином можливо визнати право власності за ОСОБА_1 на посіви, насадження та врожай, в який вона жодної копійки не вклала, не купувала посівний матеріал, не підготовлювала землю, не здійснювала обробіток землі та не здійснювала збір врожаю. Це, на думку представника відповідача, лише намагання позивача отримати легкі кошти , не вкладаючи взагалі нічого.

Зазначив, що відповідач на час посіву цукрового буряку був законним користувачем земельної ділянки позивача, тому ПСП Нове життя не може вважатись особою, яка безпідставно набула майно ОСОБА_1 . Крім того, земельна ділянка з кадастровим номером 6321280300:02:000:0076, після збирання на ній частини врожаю в листопаді 2019 року була одразу ж повернута в натурі ОСОБА_1 .

Звернув увагу, що станом на 20.11.2019 року відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 6321280300:02:000:0076 було зареєстровано право оренди за ПСП Нове життя .

Щодо вимог позивача в частині ціни цукрового буряку та інших розрахунків відповідач не погоджується, оскільки надана взагалі незрозуміла інформація щодо середньої ціни з мережі Інтернет , незрозуміло звідки вона отримана та чим підтверджується. В подальшому позивачем здійснюються припущення щодо кількості зібраного відповідачем врожаю з посиланням на телефонні розмови та інше, що також суперечить ч.6 ст.81 ЦПК України, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

21.02.2020 року представник позивача надала відповідь на відзив, в якій посилаючись на викладені в позові обставини, рішення Валківського районного суду Харківської області від 28.05.2019 року та ч.1 ст.216 ЦК України вказала, що всі доводи відповідача про належне користування земельною ділянкою позивача після 01.02.2018 року не мають жодного юридичного значення та належної правової підстави.

04.03.2020 року представник відповідача надав заперечення, в якому посилаючись на викладені у відзиві на позов обставини, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За клопотанням представника позивача у справі було призначено товарознавчу експертизу (ухвали суду від 15.04.2020 року, 04.08.2020 року) та витребувано у відповідача необхідну для проведення експертизи інформацію (ухвала суду від 12.05.2020 року). На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

05.01.2021 року до суду надійшов висновок експерта №9003/14681 від 28.12.2020 року за результатом проведеної судової товарознавчої експертизи, в зв`язку з чим ухвалою суду від 05.01.2021 року судовий розгляд цивільної справи поновлено та запропоновано сторонам до початку підготовчого судового засідання ознайомитися з висновком експертизи.

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК України порядку сторони не скористалися.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на викладені у позові обставини з урахуванням пояснень, наданих у відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити з викладених у відзиві обставин.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.12.2005 року між ОСОБА_4 та ПСП Нове життя укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,43 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради, нормативна грошова оцінка якої становить 62368,07 грн., строком на 10 років. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.п.1,2,5,8,34 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% вартості земельної ділянки, нараховується в грошовій формі. Видається грошима або продукцією по ринкових цінах, послугами по цінах господарства виходячи з можливості господарства. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата видається до 31 грудня кожного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається протягом 30 днів у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тариф, в тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення (п.п.9-14 договору).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-ти денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.19 договору).

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем, підлягають відшкодуванню по наданій орендарем калькуляції. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються: фактичні витрати, яких орендар зазнав у зв`язку зі невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних (п.п.20,23 договору).

Права та обов`язки орендаря та орендодавця визначаються відповідно до ЗУ Про оренду землі (п.24 договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового її відчуження з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п.п.26-30 договору).

Зі змісту рішення Валківського районного суду Харківської області від 25.07.2017 року у справі №615/745/17 слідує, що за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, визнано право власності на земельну ділянку розміром 5,4302 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер №НОМЕР_2, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області.

Суд приймає до уваги, що надана представником позивача копія рішення суду не відповідає вимогам п.6 розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом ДСАУ 20.08.2019 року №814. До того ж, не містить інформації щодо оскарження рішення суду та набрання чинності.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №195826299 від 10.01.2020 року, на підставі рішення Валківського районного суду Харківської області від 25.07.2017 року у справі №615/745/17 державним реєстратором Шевченко О.В. Валківської РДА Харківської області 14.11.2017 року здійснено запис про право власності ОСОБА_1 №23463782 на земельну ділянку кадастровий номер 6321280300:02:000:0076, площею 5,43 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 28.05.2019 року у справі №615/694/18 визнано договір оренди землі від 31.12.2005 року щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_3 та ПСП Нове життя , що зареєстрований 31.01.2008 року, припиненим з 01.02.2018 року. Визнано додаткову угоду б/н від 18.01.2018 року до Договору оренди землі від 31.12.2005 року щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, укладену між ОСОБА_1 та ПСП Нове життя - недійсною. Скасовано запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 за додатковою угодою про поновлення договору оренди землі б/н від 31.12.2005 року, серія та номер: б/н, виданий 18.01.2018 року, видавник: ПСП Нове життя - ОСОБА_1, внесений державним реєстратором Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області Клінкуш М.Л.

Суд приймає до уваги, що надана представником позивача копія рішення суду не відповідає вимогам п.6 розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом ДСАУ 20.08.2019 року №814. До того ж, не містить інформації щодо оскарження рішення суду та набрання чинності.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №191005110 від 02.12.2019 року, державним реєстратором Клінкуш М.Л. Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області 24.03.2017 року за №19732967 зареєстрований договір оренди землі від 31.12.2005 року, строком на 10 років, виданий 31.01.2008 року, видавник ПСП Нове життя , відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6321280300:02:000:0076, площею 5,43 га, орендар ПСП Нове життя , орендодавець ОСОБА_5 . Строк дії до 31.01.2018 року. На підставі рішення Валківського районного суду Харківської області від 28.05.2019 року у справі №615/694/18 речове право припинено з 25.11.2019 року.

Згідно витягу із технічної документації, виготовленого ГУ Держгеокадастру в Харківській області 18.02.2020 року, щодо земельної ділянки кадастровий номер 6321280300:02:000:0076, нормативна грошова оцінка становить 198536,69 грн.

За інформацією управління агропромислового розвитку Валківської РДА Харківської області №07-21/577 від 27.12.2019 року,згідно оперативної інформації (в телефонному режимі) середня урожайність цукрового буряка по ПСП Нове життя в 2019 році становить 550 ц/га.

Із наданих представником відповідача письмових пояснень слідує, що на полі, де розташована також і земельна ділянка ОСОБА_1 було здійснено посів цукрового буряка 2 різних видів, а саме насіння Пушкін , яке було придбано в 2019 році, та насіння цукрового буряка Клеопатра , залишок якого залишився з 2018 року. Який саме цукровий буряк посіяний на земельній ділянці ОСОБА_1 представник зазначити не може. На підприємстві не ведеться документальний облік співвідношення сортів буряка, посіяного на певній земельній ділянці чи на полі в цілому, у зв`язку з цим на підприємстві відсутні зазначені документи.

Звернув увагу, що на полі, на якому знаходиться земельна ділянка ОСОБА_1 , ПСП Нове життя збирало врожай цукрового буряку більш ніж 1 місяць, хоча можливо було його зібрати протягом 1-го дня, оскільки представники ОСОБА_1 в кількості не менше 5 осіб, в тому числі ОСОБА_6 та її адвокат Прокопченко С.В. весь час не давали можливості зібрати врожай із земельної ділянки позивача, у зв`язку з чим відповідач змушений був весь час викликати поліцію, яка зупиняла роботу техніки для з`ясування всіх обставин та припиняла будь яку роботу на земельній ділянці. Крім того, ОСОБА_6 весь час заважаючи заїзду на земельну ділянку ОСОБА_1 збираючого цукор комбайну, на власному автомобілі заїжджав на вирощений цукровий буряк, чим знищував врожай буряка. У зв`язку з чим більшість цукрового буряку зібрано не було, а частково зібраний із земельної ділянки ОСОБА_1 цукровий буряк, тривалий час знаходився на полі, навіть у грудні місяці, тим самим втрачаючи свої властивості, згниваючи, тобто стаючи непридатним та некондиційним буряком.

Повідомив, що на підприємстві відсутні документи, які містять інформацію щодо кількості зібраного буряка у 2019 році з земельної ділянки ОСОБА_1 чи з поля, на якому розташована земельна ділянка ОСОБА_1 , оскільки весь наявний на полях буряк спочатку збирається комбайном, який його висипає безпосередньо на поле у великі купи. Через тривалий час, цукровий буряк погружається у вантажні автомобілі, які в цей час вже можуть бути частково завантажені цукровим буряком з іншого поля, у зв`язку з чим встановити кількість цукрового буряку, частково зібраного з земельної ділянки ОСОБА_1 не має можливості, так як завдяки представникам ОСОБА_1 частина буряку не була зібрана, частина не була вивезена з поля, а частина стала некондиційним буряком та згнила.

Надати документи, які містять інформацію щодо якісних показників зібраного врожаю буряка у 2019 році з земельної ділянки ОСОБА_1 чи з поля, на якому розташована земельна ділянка ОСОБА_1 не має можливості, оскільки у підприємства відсутні необхідні прилади для замірювання цих показників, у зв`язку з чим підприємством вказані вимірювання не здійснюються та не документуються.

Як вбачається із видаткових накладних №189 від 19.03.2018 року та №780 від 02.04.2019 року, ПСП Нове життя 05.03.2018 року замовило насіння цукрового буряку Клеопатра в кількості 400 кор. на загальну суму 1 197 944 грн., та 19.03.2019 року насіння цукрового буряка Пушкін в кількості 875 пак. на загальну суму 2 470 510 грн.

Згідно висновку експерта №9003/14681 від 28.12.2020 року за результатами проведення судової товарознавчої експертизи загальна ринкова вартість 2986,5ц цукрових буряків на момент проведення досліджень складає 246763,04 грн.

В судовому засіданні під час допиту судовий експерт ОСОБА_7 підтвердила, що вартість цукрового буряку під час проведення даної експертизи визначалася за врожай, зібраний у 2020 році.

Відповідно до положень ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа згідно ч.1 ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Крім того, ст.4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правовий зміст положень ст.ст.12,81,82 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Ст.392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

Враховуючи, що відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.328 ЦК України.

Право власності може набуватись різними способами які поділяються на дві групи: первинні, тобто такі, які не залежать від прав попереднього власника на майно та похідні, за яких право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва.

До похідних способів належить набуття цього права, зокрема на підставі правочинів (ст. 334 ЦК України). Похідними способами набуття права власності, зокрема є договори: купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, оренди з викупом та ін. Загальною ознакою похідного способу набуття права власності є правонаступництво, тобто перехід права власності від одних осіб до інших.

Ст.204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.331 ЦК України право власності на нову річ яка виготовлена (створена) особою набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст.775 ЦК України встановлено, що саме наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

Відповідно до ст.179, ч.1 ст.181 ЦК України річчю є предмет матеріального світу щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки; до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належить, зокрема земельні ділянки.

Продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.189 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗУ України та ст.1 ЗУ Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для впровадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно п. б ч.1 ст.95 ЗК України виключно землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Ч.1 ст.627 ЦК України встановлює, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч.1 ст.628 ЦК України)

Ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Тобто відносини з приводу оренди земельної ділянки регулюються як ЦК України так і ЗУ Про оренду землі , який є спеціальним законом по відношенню до загальних норм ЦК України.

Ст.13 ЗУ Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.32 ЗУ Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Обов`язки орендаря земельної ділянки визначені в ст.25 названого закону, згідно якої орендар зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Ст.ст.15,21 ЗУ Про оренду землі визначено, що однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Орендна плата на землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.24 цього Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Частина 1 ст.27 цього Закону передбачає, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Ст.30 ЗУ Про оренду землі встановлює, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 36 цього Закону, у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Аналізуючи наведені норми, суд вважає, що у даному випадку позивачем повинно бути доведено протиправну поведінку відповідача всупереч умовам укладеного договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №191005110 від 02.12.2019 року, на підставі рішення Валківського районного суду Харківської області від 28.05.2019 року у справі №615/694/18 речове право припинено з 25.11.2019 року, суд доходить висновку, що ПСП Нове життя на час виникнення спірних правовідносин володіло та користувалося спірною земельною ділянкою правомірно, тобто було належним землекористувачем та набуло права власності на врожай цукрового буряку, а тому доводи позивача про те, що ПСП Нове життя не має жодних прав на врожай, вирощений на належній їй земельній ділянці не знайшли свого підтвердження. Крім того, стороною позивача не доведено порушення його прав орендодавця з боку відповідача щодо невиплати орендної плати, тому суд доходить висновку, що права позивача не порушені та судовому захисту не підлягають, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про визнання за нею права власності на врожай цукрового буряку, зібраного у 2019 році із земельної ділянки кадастровий номер 6321280300:02:000:0076, площею 5,43 га, що розташована на території Валківського району Харківської області; стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на її користь набуті без достатньої правової підстави кошти в сумі, 259 101,59 грн., що складається із: 246 763,4 грн. - вартість безпідставно набутого майна; 11 403,10 грн. - плата за користування земельною ділянкою без належної правової підстави та орендної плати за 2017 рік в розмірі 935,43 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова