Рішення

від 30.03.2021 по справі 624/391/18

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/391/18

Провадження № 2/634/14/21

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2021 року

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Зимовського О.С.,

за участю секретаря судового засідання - Лісняк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовною заявою Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю СХІДАВТОТРАНС ПЛЮС (далі ТОВ СХІДАВТОТРАНС ПЛЮС ), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації, -

встановив:

У червня 2018 року прокурор Первомайської місцевої прокуратури Харківської області позивач звернувся до суду з позовом в інтересах Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.10.2017 № 2082, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення державного реєстратора №37595938 від 17.10.2017, яким товариством з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс (код ЄДРПОУ 37447240) відчужено на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) адміністративну нежитлову будівлю літ."А-И" з майстернями, боксами та льохом загальною площею 729,4 кв.м., нежитлову будівлю зварювальної майстерні літ."Д" загальною площею 25,0 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , скасувавши його державну реєстрацію та визнання недійсним договір купівлі-продажу від 17.10.2017 № 2079, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс (код ЄДРПОУ 37447240) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення державного реєстратора № 37597257 від 17.10.2017 року щодо відчуження нерухомого майна: нежитлову будівлю прохідної літ."Б" загальною площею 20,5 кв.м., нежитлову будівлю дворової вбиральні літ."В" загальною площею 9,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Скасувавши його державну реєстрацію.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 у справі №922/3034/17, залишеного в силі постановою апеляційного господарського суду Харківської області від 16.04.2018, позов керівника Первомайської місцевої прокуратури задоволено та стягнуто з ТОВ Східавтотранс плюс збитки у сумі 99 555,20 грн. за використання вищевказаної земельної ділянки з 01.04.2016 по без правовстановлюючих документів.

06.02.2018 року на виконання вказаного рішення суду відкрито виконавче провадження №55688922 на час звернення до суду вказане рішення суду не виконано у зв`язку з відсутність майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Так, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкти нежитлової нерухомості, які знаходиться на земельній ділянці з кад.№6323155100:04:028:0008 та належали на праві власності ТОВ Східавтотранс плюс 17.10.2017 відчужено на користь третіх осіб, а саме:

-договору купівлі-продажу від 17.10.2017 № 2082, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення державного реєстратора №37595938 від 17.10.2017) ТОВ Східавтотранс плюс відчужено на користь ОСОБА_2 адміністративну нежитлову будівля літ."А-И" з майстернями, боксами та льохом загальною площею 729,4 кв.м., нежитлова будівля зварювальної майстерні літ."Д" загальною площею 25,0 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

-договору купівлі-продажу від 17.10.2017 № 2079, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення державного реєстратора №37597257 від 17.10.2017) ТОВ Східавтотранс плюс відчужено на користь ОСОБА_1 нежитлову будівлю прохідної літ."Б" загальною площею 20,5 кв.м., нежитлову будівля дворової вбиральні літ."В" загальною площею 9,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

В обґрунтування фіктивності оспорюваних правочинів від 17.10.2017 року, позивач зазначає наступне. 26.06.2017 року комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Кегичівського району складено акт № 1, яким визначено збитки у розмірі 99 555, 20 грн., заподіяні Кегичівській селищній раді в результаті використання ТОВ Східавтотранс плюс земельної ділянки в смт. Кегичівка Кегичівського району Харківської області розміром 1,3669 га кадастровий № 6323155100:04:028:0008 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону за період з 01.04.2016 по 11.06.2017. Вказаний Акт затверджений розпорядженням Голови Кегичівської РДА від 22.06.2017 року № 218. ТОВ Східавтотранс плюс 10.08.2017 року звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кегичівської РДА з вимогою про скасування вищевказаного розпорядження.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 в позові ТОВ Східавторанс плюс до Кегичівської РДА з вимогою про скасування розпорядження від 22.06.2017 №218 відмовлено. За наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ Східавторанс плюс постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Водночас 06.09.2017 до господарського суду Харківської області керівником Первомайської місцевої прокуратури подано позовну заяву про стягнення з ТОВ Східавторанс плюс збитків у сумі 99 555,20 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2017 (справа №922/3034/17) порушено провадження за вказаним позовом.

На думку позивача спірні договори купівлі-продажу укладені між відповідачами після того, як ТОВ Східавторанс плюс не вдалося довести неправомірність розпорядження голови Кегичівської РДА від 22.06.2017 № 218 та після відкриття провадження у справі № 2922/3034/17 про стягнення з нього збитків у сумі 99 555,20 грн., тобто після того як стало зрозуміло про невідворотність настання відповідальності у вигляді стягнення коштів, що в свою чергу свідчить про те, що метою вказаних правочинів є саме унеможливлення в подальшому реального виконання рішення про стягнення з ТОВ Східавторанс плюс грошових коштів.

При цьому зазначає, що відповідач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 який на момент вчинення оспорюваних правочинів був директором та засновником ТОВ Східавторанс плюс (17.02.2018 внесені зміни до установчих документів ТОВ Східавторанс плюс та змінено засновника та керівника з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 ), водночас, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєструвалась в якості фізичної особи-підприємця з видом діяльності Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів лише 25.09.2017 (тобто через тринадцять днів від дати відкриття провадження по справі №922/3034/17), а основним видом діяльності ФОП ОСОБА_2 , відповідно до відомостей з Єдиний державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань є комп`ютерне програмування , що також свідчить про фіктивність вищевказаних спірних договорів.

З огляду на викладене, оспорювані договори вчинено без наміру створення правових наслідків та з метою ухилення від зобов`язань щодо оформлення відповідно до чинного законодавства України права користування на земельну ділянку, а отже, підлягають визнанню недійсними.

Крім того, однією з форм договорів купівлі-продажу є договір купівлі-продажу нерухомого майна, що укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (частина 1 статті 657 ЦК України).

Відповідно ч. 2 до ст. 377 ЦК України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Згідно з ч. 6 ст. 120 ЗК України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Згідно з вказаними положеннями законодавства розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти. Так, відповідна частина земельної ділянки, що переходить до набувача частини будівлі або споруди, формується в окрему земельну ділянку в порядку, визначеному статтями 55,56 Закону України "Про землеустрій" з відповідним встановленням меж нової земельної ділянки та присвоєнням кадастрового номера.

За умовами оспорюваних договорів відповідачі набули у власність лише частину належних ТОВ Східавторанс плюс нежитлових будівель, розташованих на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з відомостей Державного земельного кадастру та змісту оскаржуваних договорів, при їх укладенні відповідачі не отримали кадастрові номери на земельні ділянки, на яких розташовані відповідні частини набутого ними нерухомого майна, а отже, і не виконали вимоги чинного законодавства щодо істотних умов договору, оскільки оформлення договорів із зазначенням в них розміру земельної ділянки та її кадастрового номера передує укладенню договорів оренди земельної ділянки.

Так при укладанні кожного зі спірних договорів, за якими відчужувалися нежитлові будівлі, повинні бути визначені межі кожної земельної ділянки, на якій вони розташовані, після цього укладатися договір оренди і на його виконання повинна сплачуватися орендна плата, чого відповідачами зроблено не було.

Таким чином, при переході права власності на нерухомість, відповідна частина земельної ділянки, що переходить до набувача частини будівлі або споруди, не була сформована в окрему земельну ділянку в порядку, визначеному статтями 55, 56 Закону України "Про землеустрій" з відповідним встановленням меж нової земельної ділянки та присвоєнням кадастрового номера.

Тому позивач просить визнати недійсними вказані договори та скасувати їх державну реєстрацію.

Згідно розпорядження голови Кегичівського районного суду Харківської області від 12.09.2018 року цивільну справу направлено до Сахновщинського районного суду Харківської області.

Ухвалою Сахновщинського районого суду Харківської області від 29.12.2018 року цивільну справу прийнято до провадження суддею Нестеренко О.С. та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.03.2020 року вказана цивільна справа у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_5 була прийнята до провадження судді Зимовського О.С. та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник Первомайської місцевої прокуратури Харківської області та представник позивача Кегичівської селищної ради Харківської області позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила. У направленому до суду відзиві вказала, що відповідно до ст. 131 1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ст. 2 Закону України Про прокуратуру , на прокуратуру покладаються функції представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно ст. 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Аналіз чинного законодавства дозволяє зробити висновок про те, що держава та її інтереси відрізняються від інтересів місцевого самоврядування. Останні не є частиною державної влади, оскільки можуть самостійно (тобто незалежно від держави та її органів) вирішувати питання місцевого значення. Відповідно, інтереси територіальної громади, в принципі, можуть не співпадати з інтересами держави (хоча останні мають пріоритет). Таким чином, прокурор не має право звертатися до суду в інтересах держави, в особі органу місцевого самоврядування з питань погашення перед останнім заборгованості юридичною особою.

Щодо ознак фіктивності прокурором зазначено, що правочин було укладено з метою уникнення сплати заборгованості на користь Кегичівської селищної ради. Потрібно зазначити, що вказана обставина є цілком припущенням прокурора, яке не підтверджується жодною іншою обставиною справи, є недоведеною, а отже такою, що не можу слугувати підставою для визнання правочину фіктивним. Відповідно до ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Аналіз спірного правочину дозволяє зробити висновки про те, що: правочин було укладено повноважною особою продавця, повноваження якого перевірено нотаріусом під час укладання правочину; чинне законодавство не обмежує право директора юридичної особи укладати правочини з членами свої сім`ї; правочин є оплатним, при цьому договірна вартість майна є більшою аніж балансова вартість цього майна, отже правочин є прибутковим для товариства. Таким чином, доводи прокурора про фіктивність правочину є надуманими, такими, що створені штучно та не підтвердженими жодними доказами.

Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Гура О.В. прийняла участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та зазначила, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки є безпідставними.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив. В направленому до суду відзиві зазначив, що вякості правових підстав для поданої заяви, прокурор посилається на фіктивність правочинів, тобто на їх укладення без спрямування на реальне настання обумовлених ним правових наслідків та порушення цим ч. 1 та ч.5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 Цивільного кодексу є підставою для визнання правочинів недійсними відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України. При цьому, в обґрунтування фіктивності , укладеного зі мною, ОСОБА_2 , договору, прокурор посилається на те, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності зареєстрованого за мною фізичною особою - підприємцем є комп`ютерне програмування . Та з огляду на це, робить висновок, що укладений мною договір вчинено без наміру створення правових наслідків та з метою ухилення від зобов`язань щодо оформлення права користування земельною ділянкою. Згідно з ч. З ст. 215 ЦК, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Зі змісту цих статей вбачається, що заперечувати дійсність правочину в судовому порядку вправі одна із сторін договору або інша заінтересована особа.

Цивільний кодекс не містить визначення поняття заінтересована особа , тобто залишає його оціночним. Відповідно до п.5, 15, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , визначення заінтересованості в разі пред`явлення позову про недійсність правочину в контексті ч.З ст. 215 ЦК України, пов`язують з конкретним майновим інтересом такої особи в оспорюваному договорі. Пунктами 5,15, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року встановлено, що заінтересована особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.

У зв`язку з цим виділяють декілька критеріїв визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором; 2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені; 3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно).

В окремих випадках ЦК конкретно вказує, яка саме заінтересована особа вправі оспорювати правочин, у якому вона не є стороною.

Наприклад, правочин, укладений без згоди піклувальника, може бути визнаний недійсним за позовом піклувальника (ч. 2 ст. 223 ЦК); опікун вправі оспорювати в судовому порядку правочин недієздатної особи (ч. 2 ст. 225 ЦК); правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника в разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень (ч. 4 ст. 369 ЦК).

Враховуючи наведене, Кегичівська селищна рада Харківської області в інтересах якої заявлено позов заступником керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області є неналежним позивачем у справі і в задоволені заявленого позову їй необхідно відмовити.

Представник відповідача ТОВ СХІДАВТОТРАНС ПЛЮС в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце судового засідання за адресою місця знаходження в порядку п.1 ч.7 ст. 128 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 17.10.2017 року № 2082, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс (код ЄДРПОУ 37447240) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення державного реєстратора №37595938 від 17.10.2017 року щодо відчуження нерухомого майна: адміністративну нежитлову будівлю літ."А-ІІ" з майстернями, боксами та льохом загальною площею 729,4 кв.м., нежитлову будівлю зварювальної майстерні літ."Д" загальною площею 25,0 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 1,3669 га., кадастровий № 6323155100:04:028:0008, цільове призначення для автомобільного транспорту (а.с. 11-12).

Згідно договору купівлі-продажу від 17.10.2017 № 2079, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс (код ЄДРПОУ 37447240) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення державного реєстратора № 37597257 від 17.10.2017 року щодо відчуження нерухомого майна: нежитлову будівлю прохідної літ."Б" загальною площею 20,5 кв.м., нежитлову будівлю дворової вбиральні літ."В" загальною площею 9,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 1,3669 га., кадастровий № 6323155100:04:028:0008, цільове призначення для автомобільного транспорту (а.с. 13-14).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 року у справі №922/3034/17, позов керівника Первомайської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради задоволено та стягнуто з ТОВ Східавтотранс плюс збитки у сумі 99 555,20 грн. за використання вищевказаної земельної ділянки з 01.04.2016 по 31.12.2016 року таз 01.01.2017 по 22.06.2017 року без правовстановлюючих документів (а.с. 125 -128).

Згідно копії рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2018 року у справі №922/801/18, позов керівника Первомайської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради задоволено та стягнуто з ТОВ Східавтотранс плюс збитки у сумі 37738,28 грн. за використання вищевказаної земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 23.06.2017 по 17.10.2017 року (а.с. 129-133).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 року в позові ТОВ Східавторанс плюс до Кегичівської РДА про скасування розпорядження від 22.06.2017 №218 відмовлено (а.с. 16-17).

Відповідно до вимог п.2 ст.121 Конституції України , на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках,

Згідно із ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України . Підстави недійсності правочину визначені у статті 215 ЦК України .

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України , що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України .

Такі правові висновки зроблені у постановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року (провадження № 6-1873цс16), від 23 серпня 2017 року у справі 306/2952/14-ц та від 09 вересня 2017 року у справі № 359/1654/15-ц,.

Судом встановлено, що ТОВ Східавтотранс плюс в особі директора Рябініна О.І. , відчужуючи належні товариству будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , своїй дружині - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був обізнаний про наявність судового рішення, а саме постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 року про відмову у скасуванні розпорядження Кегичівської РДА від 22.06.2017 № 218 про затвердження акту комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам на території Кегичівського району, виданих ТОВ Східавтотранс плюс . А також про судову справу про стягнення, з ТОВ Східавтотранс плюс грошових коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів і міг передбачити негативні наслідки для товариства у випадку виконання вказаного судового рішення.

Тому при укладенні 17 жовтня 2017 року оспорюваних правочинів воля сторін не відповідала зовнішньому її прояву та вони не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених вказаними правочинами, їх дії вчинені на перехід права власності на нерухоме майно з метою приховання майна від виконання в майбутньому рішення суду про стягнення грошових коштів з ТОВ Східавтотранс плюс .

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом ); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження ).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України ) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів. Боржник ТОВ Східавтотранс плюс , проти якого ухвалено рішення про стягнення коштів в особі директора Рябініна О.І., та його дружина ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 , які укладають договір купівлі-продажу діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір купівлі-продажу, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, є визнання такого договору недійсним, оскільки він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України ) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України ). Вказаний правовий висновок викладений у Постанові Велика Палата Верховного Суду від 03 липня 2019 року, справа № 369/11268/16-ц.

За загальним положенням про договір (частина перша статті 626 ЦК України ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу, за загальним правилом, є умови про предмет та ціну.

Інші умови договору купівлі-продажу можуть набувати значення істотних, якщо щодо них є безпосередня вказівка в інших правових нормах.

Так, за змістом частини другої статті 377 ЦК України та частини шостої статті 120 ЗК України кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Положення зазначених правових норм спрямовані на впровадження принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розташовані.

Таким чином, у договорі купівлі-продажу (або іншому договорі про відчуження) будинку (будівлі, споруди) повинен позначатись кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорено права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16 , частиною першою статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу , зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Як установлено судом, підставою для визнання недійсним договорів купівлі-продажу нерухомого майна, позивач, який є власником земельної ділянки, зазначив недодержання під час його укладення вимог частини шостої статті 120 ЗК України та частини другої статті 377 ЦК України , а саме укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Укладення спірних договорів купівлі-продажу без попередньо сформованих земельних ділянок призвело до того, що на теперішній час неможливо визначити, в якому обсязі відповідачі набули права користування земельною ділянкою, і відповідно до неможливості укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки. Такі обставини призводять до значних бюджетних втрат з боку Кегичівської селищної ради, як власника земельної ділянки у вигляді неодержаного доходу - орендної плати а тому, саме права власника земельної ділянки підлягають захисту шляхом задоволення позовної вимоги про визнання спірних договорів купівлі-продажу недійсними.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр речових прав).

Згідно із ст. 26, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регламентують, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав, а також, що Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, зокрема, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, враховуючи, що судом задоволено позовні вимоги про визнання договорів купівлі-продажу недійними, позовні вимоги про скасування державної реєстрації цих договорів задоволенню не підлягають.

Згідно платіжного доручення, яке міститься в матеріалах справи, позивачем при пред`явленні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3524 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог

Тому, з відповідачів у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційне до розміру задоволених вимог у розмірі 1761 грн. 99 коп. в рівних частинах в розмірі по 587 грн. 33 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1 2 , 1 3, 89, 206, 258, 259 , 264 , 265 , 268 ЦПК України , суд -

вирішив:

Позовні вимоги Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю СХІДАВТОТРАНС ПЛЮС (далі ТОВ СХІДАВТОТРАНС ПЛЮС ), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 17.10.2017 № 2082, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс (код ЄДРПОУ 37447240) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якийзареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення державного реєстратора №37595938 від 17.10.2017 року щодо відчуження нерухомого майна: адміністративну нежитлову будівлю літ."А-ІІ" з майстернями, боксами та льохом загальною площею 729,4 кв.м., нежитлову будівлю зварювальної майстерні літ."Д" загальною площею 25,0 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 17.10.2017 № 2079, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс (код ЄДРПОУ 37447240) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення державного реєстратора № 37597257 від 17.10.2017 року щодо відчуження нерухомого майна: нежитлову будівлю прохідної літ."Б" загальною площею 20,5 кв.м., нежитлову будівлю дворової вбиральні літ."В" загальною площею 9,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СХІДАВТОТРАНС ПЛЮС (далі ТОВ СХІДАВТОТРАНС ПЛЮС ), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь прокуратури Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800, витрати по сплаті судового збору в рівних частинах в розмірі по 587 грн. 33 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з дня складання його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.04.2021 року.

Суддя: /підпис/

Копія вірна. Суддя: