Постанова

від 05.09.2007 по справі 7/147-77

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/147-77

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 вересня 2007 р.                                                                                   № 7/147-77  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:суддів:Кравчука Г.А.,Мачульського Г.М.,Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачаКобець В.П. дов. б/н від 03.10.2005 р.

відповідачівне з'явилися

третіх осібне з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуЛуцької об'єднаної державної податкової інспекції

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 р.

у справі№7/147-77 господарського суду Волинської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк"

до 1.          Брокерської контори №28 Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Євробізнес"2.          Волинської міжрегіональної біржі

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору1.          Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛМК"2.          Луцька об'єднана державна податкова інспекція

про визнання недійсними прилюдних торгів

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Доброслав-Луцьк" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Брокерської контори №28 Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Євробізнес" та Волинської міжрегіональної біржі, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "ЛМК" та Луцька об'єднана державна податкова інспекція (надалі Луцька ОДПІ), про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу аукціону №12 від 11.05.2005 року, а також про повернення коштів в сумі 50 400 грн.

Доповідач: Шаргало В.І.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на згаданих прилюдних торгах в рахунок погашення податкового боргу ТОВ "ЛМК" було продане належне позивачеві майно - льодогенератор, яке орендував у останнього боржник. Більш того, ТОВ "Доброслав-Луцьк" прийняв участь у торгах, був визнаний їх переможцем та уклав з біржею договір купівлі-продажу цього майна, здійснивши оплату за придбане майно  в сумі 50 400 грн.

Рішенням господарського суду від 12.12.2006 року (суддя Шум М.С.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 року (судді: Кузь Л.В., Юркевич М.В., Городечна М.І.), позов задоволений частково, прилюдні торги та протокол проведення аукціону №12 від 11.05.2005 року визнані недійсними з огляду на те, що у Луцької ОДПІ не було підстав для опису та арешту майна, а тому були відсутні і підстави для  його реалізації на біржі, оскільки це майно не було власністю  ТОВ "ЛМК" і належало позивачеві. В частині стягнення з Волинської міжрегіональної біржі 50 400 грн. в позові відмовлено, оскільки кошти зараховані до державного бюджету.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Луцька ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального  права просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.  Скаржник  звертає увагу касаційної інстанції на те, що при здійсненні заходів спрямованих на погашення податкового боргу  ТОВ "ЛМК", інспекція діяла відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Порядку стягнення  коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі", затв. Постановою Кабінету Міністрів України №538 від 15.04.2002р. та Наказу Державної податкової адміністрації №294 від 26.06.2002 року, крім того, інспекція стверджує, що реалізоване на спірних торгах майно належало саме ТОВ "ЛМК" і цей факт підтверджується бухгалтерськими документами останнього та наявним у товариства технічним паспортом. В частині відмови у позові судові рішення не оскаржуються.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга    підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарські суди попередніх інстанцій приймаючи оскаржувані рішення виходили з того, що 16.05.2002 року між ТОВ "Доброслав-Луцьк" (Орендодавець) та ТОВ "ЛМК" (Орендар) був укладений договір оренди №1371 ЮВ, відповідно до умов якого останнє отримало в оренду майно, до складу якого увійшов і льодогенератор WEBER WE 3000L 1997 року випуску.

У зв'язку з наявністю у ТОВ "ЛМК" податкового боргу 20.12.2004 року Луцькою ОДПІ прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу, а 22 грудня 2004 року податковим керуючим в присутності керівника боржника та головного бухгалтера був проведений опис активів названого товариства, у тому числі і спірного льодогенератора WEBER WE 3000L 1997 року випуску. В подальшому була проведена оцінка названого льодогенератора та реалізація на спірних торгах, переможцем яких визначено ТОВ "Доброслав-Луцьк" з оформленням результатів аукціону протоколом №12 від 11.05.2005 року.

Суди вважали встановленим, що власником спірного льодогенератора був позивач, а тому у Луцької ОДПІ та  реалізатора майна не було підстав для його продажу з метою погашення податкової заборгованості ТОВ "ЛМК". З такими висновками колегія не може погодитися з наступних підстав.

Відповідно до статті  84 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснень, що містяться  в п. п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 “Про судове рішення”, з відповідними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши  обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду   про  встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у  судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення  повинна містити встановлені судом  обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що реалізація брокерською конторою спірного льодогенератора відбувалася на виконання вищеназваного рішення податкової інспекції, в результаті опису останньою майна боржника ТОВ "ЛМК" для погашення податкової заборгованості цього товариства. Брокерська контора діяла при цьому на підставі генеральної угоди №1/5 від 18.01.2005 р. укладеної з Луцькою ОДПІ і не була власником переданого їй на реалізацію майна та не мала  повноважень на зняття з продажу і повернення власнику майна. Таке право зберігалося за податковою інспекцією.

Позивачем не було оспорене ні назване рішення податкової інспекції, ні її дії по включенню до акту опису спірного льодогенератора, податкова інспекція до участі у справі в якості відповідача не залучалася. Незважаючи на це суд першої інстанції зазначив у мотивувальній частині рішення, що у Луцької ОДПІ та реалізатора майна не було  належних підстав для опису і арешту майна та проведення його реалізації.

Також без належної перевірки і спростування судами попередніх інстанцій залишені доводи Луцької ОДПІ щодо належності спірного льодогенератора на праві власності ТОВ "ЛМК", а не позивачу.

Оскільки в силу ст. 1117 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія вважає, що постановлені судами попередніх інстанцій у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції  задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2007р. у справі №7/147-77 та рішення господарського суду Волинської області від 12.12.2006 р. у тій же справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.