ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 528/77/20 Номер провадження 22-ц/814/95/21Головуючий у 1-й інстанції Татіщева Я. В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Хіль Л.М.,
суддів: Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.,
розглянув в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 13 липня 2020 року ухвалене під головуванням судді Татіщевої Я.В. (відомості про дату складання повного тексту рішення відсутні) по справі за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення суми кредитної заборгованості, заслухавши доповідь судді-доповідача,
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2020 року АТ Державний ощадний банк України" звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 (спадкоємця за законом) на його користь 13 958 грн 83 коп. заборгованості за кредитним договором, а також вирішити питання судових витрат.
В обгрунтування позову вказувало, що 03.03.2016 року між ним та ОСОБА_2 було підписано Заяву про приєднання №2563239 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (договір ДКБО).
Зазначало, що згідно п.п. 3.4.1. клієнту відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривнях та на умовах тарифного пакету Зарплатний та встановлено кредитну лінію у сумі 10000 грн. із процентною ставкою 30 % річних за користування кредитними коштами, крім випадку припинення трудового договору.
Вказувало, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором, надавши клієнту кредит у встановленому Договором розмірі. Проте, клієнт порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплаті процентів у встановлені договором строки.
Зазначало, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно повідомлення Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Іценко О.Г. до майна померлого заведена спадкова справа №7/2017. Єдиним спадкоємцем за законом є син померлого ОСОБА_1 , який прийняв спадщину за законом.
Кредиторські вимоги пред`явлені та включені в спадкову масу, про що приватний нотаріус Київського нотаріального округу Іценко О.Г. здійснила відповідний запис в книзі обліку спадкових справ.
Окрім того, претензія кредитора, АТ Ощадбанк , з вимогами до спадкоємців приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Іценко О.Г. надіслано до спадкоємця ОСОБА_1 .
Зазначало, що спадкоємець за законом, який подав заяву про прийняття спадщини, вимогу кредитора не виконав, а тому станом на 01.02.2019 року заборгованість за кредитним договором №2563239 складає 13 958 грн 83 коп.
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 13 липня 2020 року у задоволенні позову АТ Державний ощадний банк України в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 про стягнення суми кредитної заборгованості відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням , його в апеляційному порядку оскаржило АТ Держаний ощадний банк України , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просило рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що місцевим судом не було досліджено факту дотримання кредитором строку пред`явлення вимог до спадкоємців, встановлених ст.ст. 1281,1282 ЦК України.
Зазначає, що суд помилково ототожнює поняття пред`явлення вимог до кредитора та пред`явлення позову до суду.
Вказує, що про відкриття спадщини Банку стало відомо 30.01.2018 року, з претензією кредитора банк звернувся 07.03.2018 року, тобто в межах шестимісячного строку від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини.
Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Місцевим судом встановлено, що 03.03.2016 року між ПАТ Державний ощадний банк України Головне Управління ОБ по м.Києву та області Установа банку № ТВБВ № 10026/0187 філії - ГУК по м.Києву та Київській області АТ Ощадбанк та ОСОБА_2 було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкрито поточний рахунок на підставі заяви про приєднання №2563239, окрім того, ним була підписана заява про встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), розмір кредитної лінії встановлений у 10 000 гривень (т.1 а.с. 25-31).
Також встановлено, що 03.03.2016 року ОСОБА_2 під особистий підпис був ознайомлений з умовами кредитування (т.1 а.с. 32-33).
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 01.02.2019 року заборгованість за кредитним договором №2563239 становить 13 958 грн 83 коп., яка складається з: 9500 грн 04 коп. - загальна сума основної заборгованості; 365 грн 34 коп. - загальна сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом; 0,00 грн.- комісія; 15 грн 00 коп. - загальна сума заборгованості за РКО; 1 867 грн 34 коп. - загальна сума нарахованої пені; 0,00 грн - загальна сума нарахованої пені про процентах; 1 488 грн 33 коп. - сума втрат від інфляції на суму простроченого кредиту; 223 грн 87 коп. - сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів; 440 грн. 41 коп. - розмір 3 % річних на суму простроченого кредиту; 58 грн 50 коп. - розмір 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів (т.1 а.с.7-11).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
01.08.2018 року АТ Ощадбанк звернувся з заявою (вимога кредитора про отримання інформації) до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори(т.1 а.с.167).
28.08.2018 року від Приватного нотаріуса Іценко О.Г. на претензію кредитора з вимогами до спадкоємців від 01.08.2018 року надійшла відповідь про те, що заведена спадкова справа № 7/2017 до майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Єдиним спадкоємцем за законом є його син - ОСОБА_1 .
Також зазначила, що нею, приватним нотаріусом Іценко О.Г., було надіслано лист № 381/02-14 від 28.08.2018 року до спадкоємця - ОСОБА_1 , з повідомленням про претензію кредитора та наявність боргу( т.1а.с.170).
Відмовляючи в задоволені позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строки пред`явлення вимоги до спадкоємців у відповідності до приписів статті 1281 ЦК України, що тягне за собою наслідки позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.
Проте, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у ч. 3, 4 ст. 1268 та в ст. 1269 ЦК України.
Так, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України "Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України Оформлення права на спадщину ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).
Як роз`яснено у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця.
Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно (право володіння, користування).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся у визначений законом строк до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іценко О.Г. про прийняття спадщини за законом після померлого батька ОСОБА_2 ( т.а.с.98).
Згідно відповіді Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іценко О.Г. єдиним спадкоємцем після померлого ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 , який прийняв спадщину за законом ( т.1 а.с.59).
Із матеріалів спадкової справи вбачається, що померлому на праві приватної власності належать: земельна ділянка розташована на території Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, кадастровий номер 5320882100:00:002:0805, площею 4,00 га варістю 144296 грн.(т. а.с.112-115, 117); земельна ділянка розташована на території Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, кадастровий номер 5320882100:00:0010129, площею 3,9105 га варістю 144296 грн. ( т.1 а.с.1123, 125-127); автомобіль ВАЗ 211540, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 ( т.1а.с.129).
Статтею 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України, відповідно до положень якої спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 751/8797/17 (провадження № 61-47610св18) зазначено, що: аналіз статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд, а вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено (частина друга статті 1282 ЦК України) .
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 320/9961/15-ц (провадження № 61-3471св18) зазначено, що: наявність у кредитора померлого боржника відомостей про прийняття спадщини, що відкрилась після нього, його спадкоємцями, а також про коло спадкоємців, зумовлює початок перебігу позовної давності за правилами, визначеними частиною першою статті 261 ЦК України. У спадкових правовідносинах банк як кредитор спадкодавця та його спадкоємців наділений власними повноваженнями та самостійно визначає спосіб та порядок їх реалізації. Банк, звернувшись до нотаріуса з відповідною вимогою до можливих спадкоємців, реалізував своє право, передбачене правилом статті 1281 ЦК України, здійснюючи свої повноваження на власний розсуд та у власному інтересі. Невикористання надалі банком власних повноважень та нездійснення суб`єктивних прав не може бути поважною причиною пропуску відповідних строків та підставою для поновлення прав, втрачених (припинених) в результаті недобросовісного ведення власних справ такою особою (позивачем) .
Відповідно до ч. 1 ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України встановлено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги, що передбачено ч.3 ст. 1281 ЦК України.
Частиною 4 статті 1281 ЦК України встановлено, що кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Із матеріалів справи вбачається, що АТ Державний Ощадний Банк дізнався про відкриття спадщини після померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою Головного територіального управління юстиції у м. Києві (т.1 а.с.182).
01.08.2018 року АТ Ощадбанк звернувся з заявою (вимога кредитора про отримання інформації) до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори(т.1 а.с.167).
28.08.2018 року від Приватного нотаріуса Іценко О.Г. на претензію кредитора з вимогами до спадкоємців від 01.08.2018 року надійшла відповідь про те, що заведена спадкова справа № 7/2017 до майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Єдиним спадкоємцем за законом є його син - ОСОБА_1 .
Таким чином, вбачається, що АТ Державний Ощадний Банк , з урахуванням вихідних та святкових днів, звернувся з вимогами до спадкоємців протягом шести місяців відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України.
Щодо вимог АТ Державний Ощадний банк про стягнення заборгованості з спадкоємця ОСОБА_1 слід зазначити наступне.
Із справи вбачається, що 03.03.2016 року між ПАТ Державний ощадний банк України Головне Управління ОБ по м.Києву та області Установа банку № ТВБВ № 10026/0187 філії - ГУК по м.Києву та Київській області АТ Ощадбанк та ОСОБА_2 було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкрито поточний рахунок на підставі заяви про приєднання №2563239, окрім того, ним була підписана заява про встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), розмір кредитної лінії встановлений у 10 000 гривень. Встановлено 30% річних за користування кредитними коштами (т.1 а.с. 25-31).
Згідно розрахунку наданого АТ Державний Ощадний Банк заборгованість станом на 01.02.2019 року становить 13958 грн, в той час як ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При розрахунку заборгованості кредитор повинен був врахувати висновок п. 32 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин та зупинити нарахування відсотків та штрафних санкцій станом на дату смерті позичальника. Всі суми, нараховані після цієї дати, стягненню із спадкоємців не підлягають.
За вказаних обставин, апеляційним судом вживалися заходи щодо повного та всебічного розгляду справи, а саме було витребувано в АТ Державний Ощадний Банк розрахунок заборгованості за кредитним договором укладеним у формі заяви про приєднання № 2563239 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу ( платіжної картки) від 03.03.2016 року станом на час смерті боржника -13.12.2016 року.
18.03.21 року на виконання ухвали апеляціного суду від 02.03.2021 року АТ Державний Ощадний банк направив розрахунок заборгованості станом на 12.03.2021 року.
Із наданого розрахунку вбачається, що сума тіла кредиту станом на 13.12.2016 року (на час смерті боржника) складає 9847,93 грн, яка підлягає стягненню з спадкоємця в межах спадкового майна.
Щодо нарахування відсотків за користування кредитом слід зазначити наступне.
В матеріалах справи наявний підписаний ОСОБА_2 кредитний договір укладений у формі заяви про приєднання № 2563239 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу ( платіжної картки) від 03.03.2016 року, в якому визначена, у тому числі: базова процентна ставка по кредиту - 30% річних (т. 1 а.с.28).
Тобто сторонами при укладення кредитного договору погоджено обов`язок ОСОБА_2 щодо сплати відсотків за процентною ставкою у відповідному розмірі.
Проте, у наданому АТ Державний Ощадний банк розрахунку (за період з 22.06.2016 року по 26.11.2016 року) заборгованості проценти за користування кредитом визначено за різними ставками, а саме 36 % (22.06.2016 року), 33% (у період з 26.06.2016 року по 26.07.2016 року), 31 % (у період з 04.08.2016 року по 08.09.2016 року), 28 % (у період з 26.09.2016 року по 26.11.2016 року).
Таким чином, з наведеного вбачається, що позивач нараховував відповідачу заборгованість за відсотками згідно ставок не вище договірних у 30% річних лише в період з 26.09.2016 року по 26.11.2016 року.
Відтак, оскільки банком не надано належного розрахунку заборгованості ОСОБА_2 де б процентна ставка за весь період стягнення становила обумовлені сторонами в кредитному договорі укладеного у формі заяви про приєднання № 2563239 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу ( платіжної картки) від 03.03.2016 року, при цьому суд апеляційної інстанції не може самостійно здійснити відповідний розрахунок, клопотання про проведення експертизи у даній справі заявлено не було, то до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума нарахованих Банком відсотків за визначеною сторонами процентною ставкою не вище 30% річних на суму зааборгованості, а саме за період з 26.09.2016 року по 26.11.2016 року в сумі - 318 гривень 35 копійок.
Також, апеляціний суд бере до уваги нарахування комісії за РКО за період з 19.02.2016 року по 12.12.2016 року в розмірі 24 грн , яка підлягає стягненню з спадкоємця.
Розрахунок суми інфляційних втрат від прострочених сум заборогованості за кредитом, апеляційний суд до уваги не бере , оскільки розрахунок здійснений за період, коли ОСОБА_2 помер, а тому всі суми, нараховані після цієї дати, стягненню із спадкоємців не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, апеляціний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та стягнення з спадкоємця ОСОБА_1 заборгованості за крединим договором укладеним у формі заяви про приєднання № 2563239 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу ( платіжної картки) від 03.03.2016 року у розмірі 10190,38 грн , яка складається з 9847,93 грн- загальна сума основної заборгованості (тіло кредиту); 318,45 грн - загальна сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом; 24 грн- комісія за РКО.
У зв`язку з наведеним рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Статтею 141 ЦПК України визначено механізм розподілу судових витрат між сторонами, частиною першою якої встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову Банком було сплачено 2102 грн судового збору, а при подачі апеляційної скарги до сплати банком підлягав судовий збір в сумі 3153 гривень.
Оскільки даною постановою позов, задоволено частково та визначено до стягнення суму заборгованості в розмірі 10190, 38 грн, то вимоги банку в оскаржуваній частині задоволено на 73%.
Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрат у розмірі частки задоволених позовних вимог, що становить ( 2102 грн * 73%) 1534,46 грн понесених у суді першої інстанції та 2301,69 (3153*73%) понесених в суді апеляційної інстанції, а всього 3836 гривень 15 копійок.
Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"задовольнити частково.
Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 13 липня 2020 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованості за кредитним договором в розмірі 10190, 38 грн, яка складається з 9847,93 грн- загальна сума основної заборгованості ( тіло кредиту); 318,45 грн - загальна сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом; 24 грн- комісія за РКО в межах вартості спадкового майна.
В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 3836,15 грн судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя : Л.М. Хіль
Судді: Г.Л. Карпушин
О.Ю. Кузнєцова
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2021 |
Оприлюднено | 12.04.2021 |
Номер документу | 96166686 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Хіль Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні