Рішення

від 12.04.2021 по справі 173/2870/19

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2870/19

Провадження №2-др/173/3/2021

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську заяву адвоката Григор`єва Дмитра Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська компанія Вікторія про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

02.04.2021 року до суду надійшла заява адвоката Григор`єва Д.В про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , до ТОВ Сільськогосподарська компанія Вікторія про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Справу призначено до розгляду на 12.04.2021 року.

Відповідно до поданої заяви заявник просить ухвалити додаткове рішення до заочного рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області по цивільній справі № 173/2870/19 в якому вирішити питання, передбачене п.3 ч 3 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме відносно одночасного припинення цим рішення обтяження речового права, зареєстрованого відповідно до законодавства, зазначивши Припинити реєстрацію права оренди товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська компанія Вікторія на земельну ділянку з кадастровим номером 1221081800:01:103:0013, зареєстроване державним реєстратором Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області Приходько Г.І., в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (про реєстрацію іншого речового права) 21.03.2016 року за № 13883515.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне: 23.09.2020 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області ухвалене по цивільній справі № 173/2870/19, яке набрало законної сили 10.11.2020 року, я ким позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська компанія Вікторія про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задоволені. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1221081800:01:103:0013 від 14.072015 року між ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, і ТОВ Сільськогосподарська компанія Вікторія зареєстрований державним реєстратором Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області Приходько Г.І., в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (про реєстрацію іншого речового права) 21.03.2016 року за № 13883515

24.02.2021 року позивачка ОСОБА_2 , звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області з заявою в якій просила на підставі вищевказаного рішення провести державну реєстрацію припинення речового права відповідачем.

Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 01.03.2021 року № 56861602 Бабець Н.В. , про відмову в державній реєстрації припинення речового права ТОВ Сільськогосподарська компанія Вікторія земельної ділянки з кадастровим номером 1221081800:01:103:0013, позивачці було відмовлено в реєстрації речового права на підставі вищевказаного рішення суду без одночасного вирішення судом питання щодо припинення цим рішенням речових прав на нерухоме майно, що й стало підставою звернення до суду

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази та подавали пояснення, не ухвалене рішення.

Суд не вбачає необхідності для виклику в судове засідання учасників розгляду справи так як ухвалення додаткового рішення не потребує додаткових пояснень та дослідження доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

23.09.2020 року заочним рішенням Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області ухвалене по цивільній справі № 173/2870/19, яке набрало законної сили 10.11.2020 року, позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 ,. і ОСОБА_2 , до товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська компанія Вікторія про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задоволені. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1221081800:01:103:0013 від 14.07. 2015 року між ОСОБА_3 , померлою 26.09.2017 року і ТОВ Сільськогосподарська компанія Вікторія зареєстрований державним реєстратором Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області Приходько Г.І., в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (про реєстрацію іншого речового права) 21.03.2016 року за № 13883915 були задоволені.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивачка просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1221081800:01:103:0035 б/н від 14.07.2015 року укладений між нею та відповідачем, зареєстрований державним реєстратором Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області Приходько Г.І., в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (про реєстрацію іншого речового права) 21.03.2016 року за № 13883915.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України - Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином вимог про припинення державної реєстрації обтяження у вигляді оспорюваного договору оренди земельної ділянки перед судом не ставилось.

Відповідно до ст. 18 Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до абзацу 2 ч 3 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень -У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

За вищевикладеним при визнанні недійсним договору оренди земельної ділянки державний реєстратор повинен провести державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав.

В свою чергу абзацом 3 ч. 3 ЗУ Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) .

Дані зміни внесені ЗУ від 05.12.2019 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності 16.01.2020 року.

З точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Оскільки з метою ефективного захисту порушених прав законодавець у вищевказаній правовій нормі застеріг, що ухвалення судових рішень про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав має супроводжуватись визнанням зміню чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства. Вищевказана норма вимагає від с уду при ухваленні рішення про визнання недійсним документа, на підставі я кого проведено державну реєстрацію речового права, зазначити одночасно про припинення цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, які виникли на підставі зазначеного документа, незалежно від того, чи просить про це позивач, чи ні.

Виходячи з того, що 3азначена правова норма була чинною на час ухвалення рішення суду, позивачем подавався, а судом оцінювався доказ у вигляді інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, та враховуючи, що без визнання зміненими та/чи припиненими речових прав рішення суду неможливо виконати, суд приходить до висновку про можливість задоволення заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ

Вимоги за заявою адвоката Григор`єва Дмитра Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська компанія Вікторія про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

По цивільній справі № 173/2870/19 (провадження № 2/173/231/2020 за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська компанія Вікторія про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки ухвалити додаткове рішення.

Відповідно до положень п.3 ч 3 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень припинити реєстрацію права оренди товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська компанія Вікторія на земельну ділянку з кадастровим номером 1221081800:01:103:0013, зареєстроване державним реєстратором Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області Приходько Г.І., в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (про реєстрацію іншого речового права) 21.03.2016 року за № 13883515.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Додаткове рішення складене: 12 квітня 2021року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 12.04.2021 року

Дата набрання законної сили додатковим рішенням: 13.05.2021 року