Постанова

від 06.04.2021 по справі 916/112/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року Справа № 916/112/20 м.Одеса, пр-т Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної

суддів: Л.В. Лавриненко, С.В. Таран

(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №8 від 23.02.2021р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2021р.)

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ТОВ Трансстроймонтаж ЛТД - не з`явився;

від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Сухінін С.В. - в порядку самопредставництва;

від КП Теплопостачання міста Одеси - Чехлов Ю.В. - за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трансстроймонтаж ЛТД

на рішення Господарського суду Одеської області від 17 вересня 2020 року

у справі №916/112/20

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство Теплопостачання міста Одеси

до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансстроймонтаж ЛТД

про розірвання договору оренди та виселення

суддя суду першої інстанції: Ю.С. Бездоля

час і місце ухвалення рішення: 17.09.2020р., 12.53год., м.Одеса, Господарський суд Одеської області, зала судових засідань №4

повне рішення складене 28.09.2020р.

Учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 06.04.2021р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

13.01.2020р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради (надалі - позивач, ДКВ ОМР, Департамент) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансстроймонтаж ЛТД (надалі - відповідач, ТОВ Трансстроймонтаж ЛТД ), у якому просив суд:

- розірвати договір оренди №400/19Т від 15.04.2019р., укладений між позивачем та відповідачем;

- виселити відповідача з нежитлових будівель та споруд, загальною площею 2961,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Шампанський, 12-А.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.04.2019р. між ним (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладений договір оренди нежилого приміщення №400/19Т (надалі - Договір від 15.04.2019р.), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2961,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Шампанський, буд. 12-А. За умовами п.1.3 Договору від 15.04.2109р. термін його дії з 15.04.2019р. до 15.01.2022р. Відповідачем в порушення умов п.п.2.2, 2.4 Договору від 15.04.2019р. не сплачується орендна плата, починаючи з 03.06.2019р. відповідачем не виконуються істотні умови договору щодо сплати орендної плати (орендна плата не сплачувалась з 03.06.2019р. до 31.12.2019р.).В результаті проведення перевірки стану та цільового використання об`єкту оренди позивачу стало відомо про порушення відповідачем умов п.4.1 Договору від 15.04.2019р.

Оскільки відповідач порушує істотні умови договору (не сплачує орендну плату, заборгованість за вісім місяців складає 2609666,16грн.), Договір від 15.04.2019р. підлягає розірванню у судовому порядку, а відповідач - виселенню з орендованих приміщень.

З посиланням на норми ст.11, 509, 525, 526, 549, 611, 625, 651(ч.1), 762, 783,785 ЦК України, ст.ст.173,291 ГК України, ст.10, ч.3 ст.18, ст.19 ЗУ Про оренду державного та комунального майна позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

26.02.2020р. позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд крім розірвання договору від 15.04.2019р. та виселення відповідача з орендованих приміщень також стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати в сумі 2609666,16грн. та пеню в сумі 246767,34грн.

У прийнятті вищезазначеної заяви до розгляду відмовлено ухвалою суду від 26.02.2020р., яка занесена до протоколу судового засідання.

13.04.2020р. Комунальне підприємство Теплопостачання міста Одеси (надалі - КП ТМО ) подало місцевому господарському суду заяву про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов`язки КП Теплопостачання міста Одеси , яке є балансоутримувачем спірного приміщення.

Ухвалою суду першої інстанції від 14.04.2020р. залучено КП Теплопостачання міста Одеси до участі у справі у якості третьої особи,

25.05.2020р. третя особа подала суду пояснення, в яких просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки відповідачем порушені істотні умови Договору від 15.04.2019р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.09.2020р. (суддя Ю.С.Бездоля) позовні вимоги задоволено:

- розірвано договір оренди №400/19Т від 15.04.2019р., укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ТОВом Трансстроймонтаж ЛТД ;

- виселено ТОВ Трансстроймонтаж ЛТД з нежитлових будівель та споруд, загальною площею 2961,7кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Шампанський, 12-А.

- стягнуто з ТОВа Трансстроймонтаж ЛТД на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 4204грн. судового збору. Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ч.ч.1,2 ст.509, п.1 ч.2 ст.11, ч.1 ст.629, ст.ст.759,762, 651, 785(ч.1) ЦК України, ч.1 ст.19, ч.3 ст.26, ч.1 ст.27 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , ч.3 ст.291 ГК України та вмотивовано наступним. Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідач порушив свої договірні зобов`язання за Договором від 15.04.2019р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати. Внаслідок несплати орендарем орендної плати орендодавець надіслав орендарю повідомлення від 11.01.2020р., в якому запропонував розірвати Договір від 15.04.2019р., на підставі якого орендарю було надано у строкове оплатне користування нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2961,7 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, пров.Шампанський, 12-А, та повернути орендовані будівлі позивачу за актом приймання-передачі, а також сплатити заборгованість з орендної плати в сумі 2609666,16грн. та сплатити пеню в сумі 246767,34грн. Після вказаного повідомлення в подальшому орендар також не сплачував орендну плату орендодавцю. В матеріалах справи відсутні відомості на підтвердження факту сплати відповідачем орендних платежів, що свідчить про істотне порушення умов договору з боку відповідача; невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором від 15.04.2019р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди, а отже в цій частині позовні вимоги судом задовольняються. Враховуючи, що відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо обставин несплати орендної плати, щодо відсутності підстав для розірвання укладеного договору оренди, та враховуючи факт розірвання договору оренди у судовому порядку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про виселення відповідача з орендованих приміщень.

21.10.2020р.до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга ТОВа Трансстроймонтаж ЛТД на рішення від 17.09.2020р. (подана 19.10.2020р.), в якій скаржник просить суд скасувати оскаржене рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення підлягає скасуванню з огляду того, що:

- в матеріалах справи наявна копія пропозиції про розірвання договору оренди, яка була направлена відповідачу 11.01.2020р. Всупереч положенням ст.188 ГК України позивач передав спір на вирішення суду не у визначений вказаною статтею строк, а відразу після направлення вказаної пропозиції, а саме на 2 день (позовна заява одержана судом 13.01.2020р.;

- за приписами ст. 783 ЦК України, на яку здійснює посилання суд першої інстанції при обґрунтуванні рішення, розірвання договору найму (оренди) на вимогу наймодавця можливе, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача. Вказаний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, та не містить таку підставу для розірвання договору найму на вимогу орендодавця як невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів, яку визначає позивач як підставу для розірвання Договору оренди;

- посилання позивача та суду першої інстанції на ст.651 ЦК України як на підставу розірвання в судовому порядку договору у зв`язку з несплатою орендних платежів є необґрунтованим, оскільки ч.3 цієї статті та ст.782 ЦК України, яка безпосередньо регулює питання розірвання договору найму, передбачено для таких випадків право на односторонню відмову від договору;

- відповідач не отримував від позивача пропозицію від 11.01.2020р. про розірвання договору оренди. Фіскальний чек, який наданий позивачем на підтвердження відправлення відповідачу пропозиції не надає можливість встановити отримання листа ТОВ Трансстроймонтаж ЛТД ;

- позивач самостійно та з власного волевиявлення обравши досудовий спосіб врегулювання спору та направивши пропозицію про розірвання договору оренди від 11.01.2020р., всупереч положенням ст.188 ГПК України передав спір на вирішення суду не після недосягнення сторонами згоди щодо зміни (розірвання) договору або неодержання відповіді у двадцятиденний строк з урахуванням часу поштового обігу, а на 2 день після направлення пропозиції, тобто в той проміжок часу, коли згідно з положенням ст.188 ГК України позивач ще не мав підстав для передачі спору на вирішення суду;

- висновки суду щодо виселення ТОВ Трансстроймонтаж ЛТД з орендованих приміщень у зв`язку з розірванням Договору оренди у судовому порядку з підстав, заявлених позивачем, відповідач вважає передчасними та необґрунтованими.

Ухвалами суду апеляційної інстанції (головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді В.В.Бєляновський С.В. Таран):

- від 26.10.2020р. апеляційну скаргу залишено без руху;

- від 09.11.2020р. відкрито апеляційне провадження у справі №916/1406/20; встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 24.11.2020р.;

- від 21.12.2020р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 27.01.2020р. з повідомленням учасників справи. 19.11.2020р. позивач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу , в якому просив залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.09.2019р. у справі №914/2649/17 те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у ч.2 ст.651 ЦК України. Крім того, апелянтом не надано жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу щодо відсутності істотного порушення ним умов договору оренди.

19.11.2020р. КП Теплопостачання міста Одеси подало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу , в якому просило залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено, що в порушення умов Договору від 15.04.2019р. відповідач з 03.06.2019р. не сплачує орендну плату, що підтверджується розрахунком заборгованості по орендній платі станом на 31.05.2020р., та є істотним порушенням умов договору. Крім того, в результаті проведення перевірки стану використання приміщення відповідно до умов Договору оренди, позивачем було встановлено порушення також п. 4.1. Договору оренди, про що комісією у складі начальника та заступника начальника орендного відділу 10.09.2019р. складений відповідний акт, копія якого долучена до позовної заяви. Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони. За положеннями, наведеними у ч.ч.1,2 ст.284 ГК України, об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахування її індексації), орендна плата з урахуванням її індексації є істотними умовами договору оренди (правова позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019р. у справі № 914/2649/17 та від 26.05.2020р. у справі №908/299/18.

26.01.2021р. представник скаржника подав суду апеляційної інстанції клопотання, в якому з посиланням на введення на території України карантину та того, що представник апелянта контактував з особами, в яких було виявлено гостру респіраторну хворобу COVID-19, з метою отримання ПЦР тесту та можливості ізоляції у випадку позитивного результату тесту просив визнати явку учасників справи обов`язковою та відкласти розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021р. (яка занесена до протоколу судового засідання) відкладено розгляд справи на 23.02.2021р., 15.00год.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді В.В. Бєляновського з 23.02.2021р., розпорядженням керівника апарату суду №8 від 23.02.2020р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/112/20.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2021р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: Л.В. Лавриненко, С.В. Таран.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.02.2021р. прийнято справу №916/112/20 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: Л.В. Лавриненко, С.В. Таран та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 09.03.2021р. з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021р. (яка занесена до протоколу судового засідання) відкладено розгляд справи на 06.04.2021р.

В судовому засіданні представники позивача та третьої особи заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

ТОВ Трансстроймонтаж ЛТД свого представника в засідання суду апеляційної інстанції 06.04.2021р. не направило; відповідач був повідомлений про час та місце проведення судового засідання належним чином та своєчасно - шляхом отримання копії ухвали-повідомлення суду від 09.03.2021р. 19.03.2021р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного перегляду справи, що 15.04.2019р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Трансстроймонтаж ЛТД (орендар) укладений договір оренди нежилого приміщення №400/19Т, відповідно до умов п.п.1.1, 1.3 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2961,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Шампанський, буд. 12-А; термін дії договору оренди з 15.04.2019р. по 15.01.2022р. (т.1, а.с.21-22).

Згідно із п.2.1, 2.2, 2.4, 2.5 Договору від 15.04.2019р. орендна плата визначається на підставі ст.19 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , Методики розрахунку орендної плати за майно комунальної власності територіальної громади м. Одеси №4214-VII від 30.01.2019, рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради. За орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 270793,44 грн. (без врахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. Розподіл щомісячної суми орендної плати та перерахування її на рахунки балансоутримувача та орендодавця проводиться орендарем у порядку, визначеному рішенням Одеської міської ради про бюджет міста на відповідний бюджетний рік. Орендні платежі починають нараховуватися з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі орендованих приміщень. Орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. Розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями Одеської міської ради, що набрали чинності, в порядку передбаченому чинним законодавством.

Згідно із п.3.3 Договору від 15.04.2019р. орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, передбачених цим договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та в повному обсязі.

Вказані у п.1.1 договору приміщення орендодавцем передаються орендарю виключно для розміщення виробництва (п.4.1 Договору від 15.04.2019р.).

Відповідно до п.4.2 Договору від 15.04.2019р. орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Згідно із п.5.3 Договору від 15.04.2019р. у разі невнесення орендарем орендної плати протягом 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об`єкта оренди. Також орендодавець має право відмовитись від договору оренди, у разі невикористання орендарем приміщення за його профільним призначенням, невиконання поточного та капітального ремонту, в порядку, передбаченому цим договором та законодавством України. У разі відмови орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається (п.7.5 Договору від 19.04.2019р.).

Відповідно до п.7.6 Договору від 19.04.2019р.останній може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди. У разі розірвання договору в судовому порядку або відмови від договору оренди впродовж його строку, внаслідок невиконання обов`язків за договором, всі невід`ємні поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від цього майна без нанесення йому збитку, здійснених орендарем при проведені капітального ремонту та реконструкції за час його оренди за рахунок власних коштів, залишаються у власності орендодавця безкоштовно і компенсації не підлягають.

Згідно із п.п.7.8, 7.9 Договору від 19.04.2019р. у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором. Заяви, пропозиції, повідомлення, претензії, стосовно змін, розірвання, припинення або продовження дії договору оренди на новий термін, надсилаються сторонами цього договору рекомендованими або цінними листами за адресами, зазначеними у цьому договорі.

Пунктом 7.11 Договору від 19.04.2019р. передбачено, зокрема, що дія договору припиняється внаслідок дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п.7.15 Договору від 19.04.2019р. у випадку зміни: юридичної адреси, номерів розрахункових рахунків, місцезнаходження та інших реквізитів, сторони зобов`язані у 10-денний термін повідомити один одного про зміни, що сталися. У разі невиконання цього пункту всі повідомлення, направленні за юридичною адресою, вважаються отриманими.

03.06.2019р. сторонами був складений Акт приймання-передачі нежитлових будівель і споруд до договору оренди від 15.04.2019р. №400/19-Т, що розташовані за адресою:м.Одеса, пров.Шампанський, 12-А (т.1, а.с.24).

10.09.2019р. комісією Департаменту комунальної власності Одеської міськради був складений акт обстеження нежитлової будівлі та споруди, загальною площею 2961,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, пров. Шампанський, 12-А, в якому зазначено, що при обстеженні вищезазначеної нежитлової будівлі та споруди, встановлено, що на момент обстеження орендар ТОВ Трансстроймонтаж ЛТД не веде виробничу діяльність, порушення п.4.1 договору, будівлі та споруди закриті, діяльності немає (т.1, а.с.25).

10.09.2019р. позивач надіслав відповідачу лист №01-13/4325 (т.1, а.с.27), в якому запропонував ТОВу Трансстроймонтаж ЛТД у термін до 24.09.2019р. передати Департаменту ключі та нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2961,7 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Шампанський, 12-А, за актом приймання-передачі.

11.01.2020р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради надіслав відповідачу пропозицію про розірвання договору оренди, в якій позивач запропонував розірвати договір оренди №400/19Т від 15.04.2019р. та повернути вказані будівлі Департаменту за актом приймання-передачі, а також сплатити заборгованість з орендної плати в сумі 2609666,16грн. та сплатити пеню в сумі 246767,34грн. (т.1, а.с.28-29).

Вищезазначені лист та пропозиція залишені відповідачем без реагування.

В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості за Договором від 15.04.2019р, відповідно до якого заборгованість відповідача з орендної плати за період з червня 2019 року по січень 2020 року становить 2609666грн. (т.1, а.с.30).

Згідно розрахунку заборгованості по орендній платі за Договором від 15.04.2019р. за період з 03.06.2019р. по 31.05.2020р. заборгованість ТОВа Трансстроймонтаж ЛТД за цей період становить 3740935,92грн. (т.1, а.с.179).

Посилаючись на несплату відповідачем орендної плати та порушення умов п.4.1 Договору оренди від 15.04.2019р. позивач просив розірвати Договір від 15.04.2019р. та виселити відповідача з орендованих приміщень.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.759 ЦК України за договором найму наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ст.762 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.18 ЗУ Про оренду державного та комунального майна № 2269-XII від 10.04.1992р. (який був чинним станом на 15.04.2019р.) орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.19 ЗУ Про оренду державного та комунального майна № 2269-XII від 10.04.1992р. (який був чинним станом на 15.04.2019р.), ч.4 ст.17 ЗУ Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019р. №157-IX орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується несплата ТОВом Трансстроймонтаж ЛТД орендної плати за Договором від 15.04.2019р. протягом тривалого часу - з червня 2019 року по травень 2020 року.

Відповідачем не надано доказів на спростування цієї обставини, таких доказів матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладеного суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що ТОВ Трансстроймонтаж ЛТД порушило свої договірні зобов`язання за Договором від 15.04.2019р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ Про оренду державного та комунального майна №2269-XII від 10.04.1992р. (який був чинним станом на 15.04.2019р.) істотними умовами договору оренди, зокрема, є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно із ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача (ст.783 ЦК України).

Згідно із ч.3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 24 ЗУ Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019р. №157-IX договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Аналогічні умови викладені у п.7.6 Договору оренди

Отже, підставою для розірвання договору оренди може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов`язань, передбачених ст.18 Закону № 2269-XII, або договором оренди.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем орендної плати за Договором від 15.04.2019р. має місце істотне порушення умов договору ТОВом Трансстроймонтаж ЛТД та суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що невиконання відповідачем договірних зобов`язань за Договором оренди №400/19Т від 15.04.2019р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди та задовольнив позовні вимоги в цій частині, адже внаслідок невиконання такого обов`язку позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору: надходження коштів з орендної плати до бюджету міста за користування орендарем об`єктом оренди.

Таке порушення є істотним, тому наявні підстави для розірвання договору відповідно до ст.651 ЦК України та ч.2 ст.24 чинного ЗУ Про оренду державного та комунального майна .

Щодо позовних вимог про виселення ТОВа Трансстроймонтаж ЛТД з орендованих приміщень колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 27 ЗУ Про оренду державного та комунального майна №2269-XII від 10.04.1992р. у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до ч.1 ст.25 чинного ЗУ Про оренду державного та комунального майна у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст.785 ЦК України).

Згідно із п.4.7 Договору від 15.04.2019р. після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Враховуючи розірвання договору оренди, об`єкт оренди підлягає поверненню орендодавцю у спосіб виселення орендаря з нежитлових приміщень та суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Посилання скаржника на порушення позивачем норм ст.188 ГК України колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни або розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга - четверта статті 188 цього Кодексу).

З викладеного вбачається, що частинами другою та третьою статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Однак наведена норма є матеріально-правовою, а не процесуальною. Передбачена нею процедура не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України.

Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019р. у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18).

Отже посилання відповідача на неотримання ним листа позивача від 11.01.2021р. про розірвання договору оренди та звернення Департаменту до суду з позовом через два дні після надсилання вищезазначеного листа підставою для зміни або скасування оскаржуваного рішення слугувати не спроможні.

ТОВ Трансстроймонтаж ані в суді першої інстанції, ані під час перегляду справи в апеляційному порядку не висвітлює та не надає жодних пояснень (з підтверджуючими доказами) стосовно обставини сплати/несплати ним орендної плати за Договором від 15.04.2019р., в той час як матеріалами справи підтверджена заборгованість ТОВа Трансстроймонтаж ЛТД перед позивачем з орендної плати.

Отже скаржником не доведено виконання ним своїх зобов`язань за Договором від 15.04.2019р., в даному випадку має місце істотне порушення відповідачем умов договору, що тягне для нього передбачені законом та договором наслідки.

У зв`язку із розірванням Договору від 15.04.2019р. у судовому порядку оскаржуваним рішенням висновки суду щодо виселення ТОВ Трансстроймонтаж ЛТД з орендованих приміщень не є ані передчасними, ані необґрунтованими, на чому наполягає відповідач у своїй апеляційній скарзі.

Колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги ТОВа Трансстроймонтаж ЛТД не спростовують правильність висновку місцевого господарського суду про задоволення позову.

В процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права для виходу за межі доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги відхилені судом апеляційної інстанції, тому рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2020р. залишається без змін як ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права відповідно до ст.276 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 17.09.2020р.), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2020р. у справі №916/112/20 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2021 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя С.В. Таран